Це особливе свято весняне,
Хоч свят у світі загалом багато,
Однак його з нас жоден не мине
Із тих, хто звик усе життя... читати.

Адже воно стосується того,
Що є в основі розуму людського.
Тож людство й відзначатиме його,
Бо свято це не звичне, а книжкове!

У шелесті книжкових сторінок
Минуле, сьогодення і майбутнє.
Для читача прописано урок,
В якому все розумне, чесне, сутнє.

Дає наснаги книга до життя,
Надію й віру у часи розпуки,
Допомагає змінювать буття
Тим, хто щодня бере книжки у руки.

У книзі необхідні нам знання,
Як в мирі жить, шукать порозуміння.
Ніколи вже не йтиме навмання
Читач, який з книжок здобув уміння.

Для того, хто читатиме книжки,
Розтане невідомість наче крига.
Й надалі з нами йтиме у віки
Її величність добра, мудра книга.

З Всесвітнім Днем книги і авторського права вас!

Вчора отримав важку звістку: помер колега, незмінний директор київського видавництва "Альтерпрес" Петро Хазін.

Дозволю собі перепостити текст Андрія Куркова.

Помер Петя Хазін, мій давній друг і перший видавець «Пікніка на льоду», людина, яка вміла робити життя святом для друзів і оточуючих. Його квантовий оптимізм підтримував десятиліттями оптимізм звичайний в інших, утримував посмішки на їхніх обличчях і надії на краще в поглядах. Тепер їм і нам буде складніше вірити, що «все буде добре». Тепер залишається вірити в те, що «все буде ...». Світла пам'ять.