У мене шаленне бажання щоб наші "великомудрі" політики, які бачать культуру і книгу лише як головний біль і неефективну витрату бюджетних коштів, прочитали висловлювання європейців, опубліковані нижче.

Жан Маттен,
головний редактор найбільшого і
наймасштабнішого
французького видавництва «Галімар»

«У Франції книга не вважається звичайним продуктом виробництва і споживання. Ми називаємо книгу КУЛЬТУРНИМ БЛАГОМ. І це виправдовує той факт, що книга розвивається в регульованому державою просторі, а не в умовах абсолютного ринку. І мета цього регулювання полягає в тому, щоб захистити книгу і літературу як специфічне поле гуманітарної сфери. Якщо ви дозволите вільному ринку цілком оволодіти цим полем й одноосібно правити на ньому, будуть втрачені можливості необхідного розвитку людства, творчості як такої і культури загалом.
Висока і негайна рентабельність ніколи не будуть сумісні з потребами розвитку літератури, книговидання і гуманітарних наук, особливо на невеликих ринках.
Французька держава завжди вважала, що культура — не особиста справа кожного. Саме тому Французька Республіка продовжила традиції монархів із заохочення і захисту мистецтва. Культура і книга стали творцем нашої національної ідентичності. Завдяки їм люди стали думати про себе як про громадян національної держави.

Генріх Рітмюллер,
Президент Німецького біржового
союзу книготоргівлі

«Німеччина має довгу і славетну історію публікації книг. І свої досягнення в економіці Німеччина пов’язує саме з успіхами у розвитку книговидання і культури. І cьогодні робиться все для того, щоб книга розглядалася не як предмет виробництва, а як культурне надбання. Саме на культурі книги будується імідж Німеччини як європейської країни.»