1. Ми, очевидно, мали криза на ринку, як мінімум, з середини 2019 року, яка виразилася в різкому падінні середнього накладу, нерентабельність роздрібної торгівлі, наростанні кількості книг на складах видавництв, і, як наслідок, у війні знижок між великими системними гравцями роздрібного ринку, що не привела до зростання ринку.
2. Ми, очевидно, маємо нескінченну невизначеність в діях держави з двох системних питань - ввезенні книг з Росії та боротьбі з електронним піратством. Ця невизначеність робить безглуздими інвестиції в нашу галузь.
3. Ми, також очевидно, після двох років позитивного ставлення держави до розвитку і розширення асортименту книжкового ринку через держпідтримку закупівель для бібліотек, в 2019 і, особливо, в 2020 році отримали системний опір влади підтримки книжкової галузі через бібліотечні закупівлі, що є єдиним дієвим способом регулювання розвитку галузі в Європі.
4. У цих умовах галузь підійшла до світової кризи 2020 року, в якій Україна, очевидно, буде однією з сильно постраждалих країн. Хочу запропонувати колегам і чиновникам, від яких залежить галузь, вжити екстраординарних заходів для її розвитку. Ці заходи можна розділити на кілька груп. Для видавців та книготорговців.
- Акцент на новинки трьох товарних груп - дешеві видання класики, новинки гостросюжетної літератури, книги з саморозвитку. Думаю, саме ці три товарних групи не постраждають
- Відкриття видавничих і міжвидавничих електронних підписних сервісів книг, в першу чергу українських авторів
- Для торгівлі. Узгоджені з видавцями розпродажі книг минулих років. Ні в якому разі не варто в гонитві за клієнтом проводити акції, що включають новинки.
- Створення онлайн шкіл молодих письменників, журналістів, редакторів
- Розвиток ринку шляхом зменшення тиражів і збільшення кількості назв за рахунок підготовлених і не виданих раніше книг. Зараз не час думати про рентабельність, доцільніше розширити пропозицію
Для держави.
- негайна реорганізація програм Інституту Книги. Повернення грошей на Програму закупівлі для бібліотек з одночасним закриттям, як неактуальних, програм, спрямованих на виставки, пропаганду читання, медіапідтримку, моніторинг ринку, молодих авторів, перекладів світової наукової спадщини (саме ця програма дуже важлива, але її реалізація практично неможлива в рамках бюджетного року ). Максимальне спрощення програм «цифрова бібліотека» і «переклади українських авторів на інші мови». Ці заходи дозволять підняти розмір підтримки галузі через бібліотечні закупівлі з 28 до приблизно 100 млн грн, що недостатньо в кризовий період, але дозволить зберегти галузь. Упевнений, що варто зберегти процедуру минулих років, не ускладнюючи її питанням відбору бібліотек-одержувачів книг. Важливо почати процедуру не пізніше квітня 2020.
- Негайне створення робочої групи при МКМС з імплементації в Україні антипіратського європейського законодавства за участю представників галузі
- Прийняття постанови Уряду про нормативи для громад по роботі бібліотек, щоб припинити нескінченні розмови про їх закриття, змусити місцеву владу передбачити в бюджетах заміну фондів на сучасні
- Визначитися з субсидуванням оренди для книжкової торгівлі за французьким зразком, з компенсацією орендодавцю частини орендної ставки для книгарні в залежності від районування незалежно від типу власника приміщення
- Компенсація частини кредитної ставки для галузі
- Реклама і просування бібліотечних послуг в кризу. Створення на базі бібліотек громад центрів з інформування населення про шляхи протидії вірусу
- Максимальне використання досвіду інших країн. Книжкові талони з частковою компенсацією з прибуткового податку (Угорщина), книжкові магазини на території бібліотек (ЄС), додаткові закупівлі для провінційних бібліотек за рахунок окремого фонду держбюджету (Італія), програма оплати гонорарів вітчизняним авторам за рахунок акцизів від сигарет і спиртного (Естонія).
5. Для виконання сказаного пропоную створити постійно діючу робочу групу з представників МОН, МКМС, Держтелерадіо та членів правління УАВК.