Книжковий ринок

7 тенденцій світової книжкової галузі

7 тенденцій світової книжкової галузі або чому треба співпрацювати з Netflix.

1. Зростання інтересу до нон-фікшн літератури.
2. Бурхливий ріст аудіокнижок.
3. Використання штучного інтелекту у видавничий справі
4. Розвиток графічного роману.
5. Новий стандарт у галузі підручникотворення. Змішаний формат навчальних книг. Паперова навчальна книга плюс цифровий додаток.
6. Електронні книги гальмують своє зростання.
7. Глобалізація книжкового ринку.

Більше тут

Інформація про стан закупівлі книжок норвезьких видавництв для поповнення фондів місцевих бібліотек

Розміщуємо обіцяний переклад з англійської інформації, підготовленої на звернення Асоціації норвезькою Радою мистецтв, щодо ситуації із закупівлею книжок вітчизняних (норвезьких) видавництв для поповнення фондів бібліотек.
Зараз УАВК вишукує кошти для оплати перекладу з норвезької українською базових законів Королівства Норвегія та регуляторних актів, якими керується Рада мистецтв при проведенні цих закупівель, для подальшого їх використання при підготовці відповідних українських проєктів документів з метою модернізації на нових засадах процедури закупівлі книжок за бюджетні кошти в Україні.
Нагадуємо, що чисельність населення Норвегії становить 5,2 млн осіб.

Громадська підтримка літератури — Норвезькі програми закупівель літератури

Одна модель — шість програм

Історичне минуле
1. Після Другої світової війни в уряді з’явився великий оптимізм щодо відновлення державної політики в галузі освіти, досліджень і культури. Відомі художники та вчені, маючи бажання по-новому поглянути на права широкої громадськості та необхідність децентралізованого культурного відродження, направили відкритий лист соціал-демократичному уряду. У результаті були створені пересувний кінотеатр, пересувний театр і пересувна художня галерея, які передавали культурний досвід людям у малонаселеній країні.
У Норвегії люди дійсно живуть у дуже віддалених від міських центрів районах. Та філософія з 1940-х років полягала в тому, що, де б ви не жили, ви повинні брати участь у культурному досвіді.
2. Утім у 50-ті роки людей більше цікавило поліпшення своїх житлових умов, ніж відвідування театру, художніх галерей або читання якісних книг. Кількість опублікованих оригінальних норвезьких текстів зменшилася, було продано менше копій і, відповідно, менше надруковано, в той же час читання газет, кольорових журналів і перекладних романів, придбаних у кіосках, було дуже популярним.
3. І автори, і видавці, і центральна влада 1964 року погодилися з необхідністю щось робити і підтримали таку запропоновану модель:
Якби держава через нову Раду з мистецтва (на основі британської моделі) могла закупити певну кількість примірників кожної опублікованої книги, поширюючи книги через публічні бібліотеки, можна було б досягнути таких трьох цілей:
• Гарантування видавцям мінімального продажу за програмою кожної книги і надання їм економічного підґрунтя для видання книг, які б інакше не продавалися добре.
• Гарантування авторам (а зрештою і перекладачам) кращого результату для їхніх книг.
• Забезпечення широкому загалу вільного доступу протягом року до повного набору якісних книг через бібліотеки.
Зрештою 1965 року було створено Раду з мистецтва, основним завданням якої є закупівля літератури з метою фінансової підтримки образотворчого мистецтва, музичних театральних колективів, культурної спадщини, культурного розмаїття і т. ін., все на рівні проєкту. Міністерство культури напряму фінансує національні установи та діяльність різних культурних організацій.
І ця модель закупівлі виявилася дієвою для конкретної ситуації, яка склалася в Норвегії:
географічно, демографічно і лінгвістично (дві рівні, легалізовані офіційно мови + саамська мова) і не в останню чергу історично. У всіх цих областях Норвегія відрізняється від своїх північних сусідів.

Як працює модель:
Програма добре працювала протягом 53 років, ґрунтуючись на оригінальних принципах, хоча вона зазнала певних змін щодо кількості примірників і категорій книг.
Розмір:
Сьогодні Рада щорічно закуповує 703 друковані примірники близько 250 різних художніх творів (проза, поезія і драма) для дорослих читачів і 1 480 друкованих примірників приблизно 120 художніх творів для молоді. З моменту запуску програми художньої літератури всі книги розповсюджувалися безкоштовно серед публічних бібліотек, а деякі з них також потрапляють до шкільних бібліотек початкових шкіл.
2005 року Рада мистецтв запустила п’яту програму — нехудожня література — для широкої публіки (не підручник для освітніх цілей), засновану на тій самій моделі, що і художня література. Програма чотири роки тривала у тестовому режимі і стала постійною пропозицією для авторів, видавців та широкої громадськості з 2009 року. Кількість закуплених видань поступово збільшується, з 30 у перший рік до близько 90 найменувань цього року, у 703 примірниках.
На додаток до паперових книг видавець може також надати 70 ліцензій на електронні книги й отримати за це додаткову плату.
Хто виграє:
Видавці:
Ця програма державних закупівель приносить користь видавцям, авторам і читачам, хоча і по-різному. Знаючи, скільки примірників вони можуть продати, економічні ризики видавців значно знижуються. Через цю гарантовану закупівлю на додаток до звичайного продажу через книжкові магазини видавці можуть збільшити свій перший наклад до 2000—3000 примірників (хоча за останні кілька років ця кількість значно скоротилася). Видавцеві сплачують 13 400 євро за паперові копії роману і додатково 3 700 євро за ліцензії на електронні книги.
Автор:
Уряд також сплачує авторські гонорари за ці книги через систему, яка дає авторові роману для дорослих читачів фіксовану суму в 9 250 євро. (З невеликим збільшенням для книг новою норвезькою мовою.)
Читачі:
Читацька громадськість отримує вигоду від програми, знаходячи повні колекції сучасної художньої літератури та добірку науково-популярних і перекладних видань у місцевій публічній бібліотеці, якою б маленькою вона не була.
Контроль якості:
Кілька комітетів, які призначаються і керовані Радою, читають усі книги, випущені за програмою, щоб оцінити їхню літературну якість. Якщо книга не відповідає вимогам, видавець, який здійснив поставку книги в необхідній кількості примірників протягом двох тижнів після її випуску, повинен відшкодувати Раді те, що було йому сплачено. Проте на автора відмова економічно не впливає. Ця система контролює якість відправлень самих видавництв. Крім того, оскільки книгу вже надруковано, держава не може бути звинувачена в цензурі, навіть якщо книга не має права на отримання державної підтримки.
Загалом існує вісім оціночних комітетів, близько 50 осіб читають книги — або додатки, коли це стосується перекладної літератури. Тобто задіяно великий апарат, який працює над поліпшенням якості літератури. Щорічно проводиться близько 35 зустрічей, на яких обговорюються книги.
Позиція:
Програма має широку підтримку. В оціночних звітах зроблено висновок про те, що це призвело до необхідного розширення ринку книг і літератури в Норвегії. Через невелику та розпорошену територіально кількість населення і незвичайну ситуацію із трьома офіційними мовами в Норвегії повномасштабна національна схема видання книг була б неможливою, якби ринок розвивався поодинці. Програма закупівель є засобом підтримки широкого і життєво важливого обсягу сучасної літератури для дітей, молоді та дорослих.
Інші форми суспільної підтримки літератури:
На додаток до програм закупівель Рада підтримує друкування книг інших категорій шляхом надання грантів. Це стосується ілюстрованих видань для дітей, художньої літератури для дітей і коміксів.
Рада також підтримує культурний журнал. Вибір із 14—15 журналів надається публічним бібліотекам за тією ж моделлю, що і книги.
Рада мистецтв підтримує бібліотеки тільки через програми закупівель, а також час від часу, коли публічні бібліотеки звертаються за фінансовою підтримкою щодо літературних заходів. (Рада підтримує різні літературні заходи за допомогою грантів для фестивалів, бібліотек та інших організаторів.)

ШІСТЬ ПРОГРАМ
1. Норвезька фантастика (романи, оповідання, поезія і драма) для дорослих читачів
Розмір: близько 250 найменувань, закуплених у 703 паперових копіях + 70 ліцензій на електронні книги.
Вартість: 53 млн норвезьких крон = 5,8 млн євро.
2. Норвезька фантастика (романи, оповідання, поезія і драма) для юних читачів
Розмір: близько 120 найменувань, закуплених у 1 480 паперових копіях + 70 ліцензій на електронні книги.
Витрати: 33 млн норвезьких крон = 3,6 млн євро.
3. Оригінальна наукова література для юних читачів
Розмір: близько 25 найменувань, закуплених у 1 480 паперових копіях.
Вартість: 6 млн норвезьких крон = 650 тис. євро.
4. Перекладна література (художня і наукова література) для дорослих і молодих читачів
Розмір: близько 120 найменувань, закуплених у 502 паперових копіях + 40 ліцензій на електронні книги.
Витрати: 14,6 млн норвезьких крон = 1,6 млн євро.
5. Норвезька література для дорослих
Розмір: близько 90 найменувань, закуплених у 703 паперових копіях + 70 ліцензій на електронні книги
Витрати: 22,8 млн норвезьких крон = 2,5 млн євро.
6. Норвезькі комікси для дорослих і молодих читачів
Розмір: близько 20 найменувань, закуплених у 1 480 примірниках для юних читачів і 703 примірники для дорослих.
Витрати: 3 754 000 крон = 3,6 млн євро.

(2018)

Які книжки читають частіше в Євросоюзі?

Хто, що і як читає у світі?
Таке дослідження провели науковці Книжкової палати Польщі [14 http://www.pik.org.pl/], вони з’ясовували, які книжки читають (а отже і купують) частіше в Євросоюзі.

Польські колеги опитали майже 5000 респондентів. Люди, які брали участь в опитуванні, це користувачі Інтернету, добре освічені, жителі великих міст. Для людей, які погодилися взяти участь у он-лайн дослідженні, відповідь на питання : «Читати чи не читати?» проста. Книги -- невід’ємна частина нашого життя, будь то на папері чи на екрані. Кількість таких людей, згідно з попередніми дослідженнями, може складати невеликий відсоток населення, але з точки зору видавничої галузі, це потенційно найпривабливіші споживачі. Це ті люди, яки постійно читають. 94% респондентів читають щонайменше 6 книг на рік

Де і коли читати?

Книга є гарним супутником наприкінці дня – 8 з 10 читачів визнають, що до неї тягнуться ввечері або вночі. З іншого боку, ми можемо читати кожну вільну хвилину, перебуваючи в транспорті, в черзі, очікуючи, коли нам принесуть каву у кав’ярні …

Кінець ери Ґутенберґа,?
Дослідження показує зростаючу популярність електронних книг, але воно ж підкреслює, що основу читацької уваги та попиту складають саме паперові книги.
Причина? Перш за все, мова йде про уподобання. Неабияке значення має сам папір, його специфічний запах і текстура,специфічне відчуття"володіння" книгою.

Другий фактор - здатність легше концентруватися під час читання та
відсутність втоми очей.

Кінець паперово-книжкової епохи – відкладається на невизначений час , бо все ще паперові книги розглядаються як краща інвестиція., подарунок, частина колекції, навіть предмет розкоші.

7 із10 читачів вважають, що електронні версії книги є зручнішими під час подорожі, що придбати їх можна швидко, не виходячи із дому.

Прихильники електронних книг критикують їх за наявність друкарських помилок, а також за неестетичний вигляд електронної книги, проблеми із відображенням ілюстрацій.
Але висока ціна електронної книги може бути результатом високого відсотоку незаконних завантажень з Інтернету. Майже кожен другий читач електронної книги визнає, що завантажує безкоштовно книги з Інтернету.

Чому ви обираєте друковану книгу?
Друкована - дешевше
5%+
Електронну легше загубити
6%
Кращий доступ
43%
Не маю пристрою для читання
49%
У мене гарна бібліотека, я збираю книжки
55%
Зручніше купити
60%
За звичкою та з сентименту: хочу гортати папір
84%
+Респонденти могли дати відповідь на декілька питань відразу

Як вартість книги впливає на її вибір
Ціна
Друкована книга
Електронна книга
До 50 злотих
18%
50%
51-100 злотих
12%
10%
101-200 злотих
20%
12%
201-300 злотих
12%
8%
Більше 300 злотих
28%
12%

Читання у Польщі ( нагадую, опитування серед користувачів Інтернету з освітою, мешканців великих міст )
Не читають
0,3 %
1 книга у рік
0,2%
4-5 книг у рік
3,7 %
10-15 книг
13%
15 книг
82,8%
Коли читають поляки?
Ранок
4%
День
16%
Вечір
64%
Ніч
16%
Які книги де читали, якщо купували то для чого?

Паперові книжки
електронні
Бібліотека
58%
5%
Давали свою книгу почитати
78%
28%
Брали у когось книгу почитати
66%
20%
Купували на подарунок
72%
15%
Купували для себе
80%
68%

Що ви маєте на увазі під сентиментом до паперових книг?
-- запах
-- сенсорний відчуття / відчуття паперової текстури
-- відчуття власності
-- частина колекції, книга має своє місце у книжковій шафі
-- звичка
-- можливість перегортання сторінок, пошуку фрагментів
-- зовнішній вигляд (наприклад, гарно оздоблене видання)
-- пам'ять / персоналізація книги (напр. вигнуті кути, плями, посвячення)
-- шелест сторінок

Які недоліки електронних книг вас відштовхують?
-- Відсутність звички читати з рідерів
-- Напруження очей під час читання
-- Важко зосередитись на читанні
--Простіше працювати з текстом на папері
--Занадто висока ціна на пристрої / планшети
--Занадто велика ціна електронних книг
--Занадто багато форматів
--Можливість втрати текст у книзі
--Складний доступ до електронних книг
--Складний доступ до пристроїв

Чим приваблюють електронні книги?
-- Їх легше читати / слухати, наприклад, під час подорожі
-- Я маю легший доступ до них
-- Я можу їх придбати, не виходячи з дому
-- Я можу завантажити їх з Інтернету безкоштовно
-- Вони дешевші, ніж паперові книги
-- Я можу тримати їх у "хмарі", вони не займають зайвого місця
-- Більший вибір назв
-- В них легше орієнтуватися та шукати
-- Тому що це більш екологічно

Літературу яких жанрів ви найчастіше читаєте на електронних книгах?
-- Фантастика -60%
-- Кримінал / бойовик / жахи -55%
-- Белетристика -- 45%
-- Нехудожня література (історія, біографія, репортаж) –35%
-- Наукова та науково-популярна – 21%
-- Навчальна (наприклад, шкільне читання, словники, підручники) –12%
-- Бізнес / Законодавство / Податки –10%
-- Для дітей (наприклад, байки, читанки) -3%

 

Image by Mircea Iancu from Pixabay

Дві цифри з Програми закупівель книжок норвезьких видавництв для поповнення фондів бібліотек

Найближчими днями я розміщу матеріали за результатами нашого спілкування з Норвезьким культурним фондом щодо програм закупівель книжок норвезьких видавництв для поповнення фондів бібліотек.
Дуже цікаві матеріали!
Зараз для вашого осмислення наведу лише дві цифри з цих матеріалів.

Отже.

2018 року видатки Державного бюджету Норвегії лише на закупівлю книжок для публічних бібліотек становили 17,2 млн євро, або майже 486 млн грн за нинішнім курсом гривні до євро. Видатки на утримання структур, які займаються питаннями цих закупівель, ідуть за іншими статтями витрат.
Хочу нагадати, що населення Норвегії становить 5,3 млн осіб.
І 88% дорослого населення країни є активними читачами.

Для порівняння.

Після звернень Асоціації до Уряду та до Голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики О. Ткаченка початковий бюджет на статтю "Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі" було збільшено на 50 млн гривень, і після першого читання Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" ці видатки становлять 146 млн гривень. Це на все про все разом з адміністративними витратами, виставками, програмою перекладів тощо.
Нагадаю дані нашого Держстату: населення України — 42,2 млн.

Рівень економічного розвитку та якості життя в Норвегії і в Україні порівнювати не буду...
Чого бідні? Бо...

Каталог

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ