На вебсайті асоціації з'явився блок «Авторське право», який дозволяє видавцям вирішувати проблеми з авторським правом в будь-який час дня і ночі.

Якщо вам потрібно отримати миттєву консультацію з авторського права, то слід скористатися рубрикою «Онлайн консультації», а якщо конче потрібен ідеальний авторський договір, то ласкаво просимо в рубрику «Зразки договорів».

Ті з вас, хто скористався гіперпосиланням, змогли ознайомитися з переліком онлайн консультацій і зразками авторських договорів.

Слід зазначити, що це тільки початок довгого списку завдань, вирішення яких будуть з'являтися в передплаті на онлайн консультації. Так що періодично заглядайте на вебсайт асоціації.

Кілька слів про сам сервіс.

Кожна онлайн консультація містить від 1 до 18 онлайн тестів, які дозволяють практично миттєво отримувати рекомендації з використання літературних та фотографічних творів, малюнків, карт, збірників творів та інших творів без порушень авторського права.

Результати тестування виводяться на екран монітора у вигляді таблиці з переліком порушень авторського права і шляхів їх усунення.

Зразки результатів тестування є в кожній онлайн консультації.

Зразки договорів можна отримати, скориставшись конструктором документів, який дозволяє створити, відредагувати, зберегти в файл і роздрукувати договір в інтерактивному режимі.

Слід зазначити, що в кожній онлайн консультації вказано ім’я автора, що дозволяє видавцю оцінити професійний рівень консультацій перед тим як зробити передплату.

Дозволю собі конкретизувати свої аргументи проти закупівлі книжок лише для дітей за  програмою поповнення фондів публічних бібліотек УІК.

Відразу зазначу, що сам принцип постачання закуплених книжок в «активні» бібліотеки, співробітники яких показують ефективність своєї роботи, мають неординарні практики та підходи до залучення підростаючого покоління до читання, я підтримую беззаперечно.

Отже, далі мої аргументи проти виокремлення лише одного, назвемо так – дитячого, сегменту книжкового ринку для закупівель. (Зазначу, що аргумент, на кшталт того, що «ми ж думаємо про поповнення фондів, а не про видавців» не працює, оскільки книжки не з’являються в бібліотеках з вакууму, а постачаються з відкритого книжкового ринку, від тих таки видавців і разова сума «навіть» в 28 млн. грн – приблизно 1,2 млн ам.дол – не може пройти не поміченою.)

1. Ми любимо своїх дітей і батьки зазвичай купують їм книжки, навіть якщо самі не читають. Бібліотеки, з мого особистого досвіду, найбільше забезпечені саме актуальною дитячою книжкою – щонайменше в цій частині бібліотечних фондів є максимальна кількість нових видань. Причому, це відбулося за рахунок різних джерел постачання: від державного та місцевих бюджетів до подарунків від благодійників. Отже, цей сегмент ринку не потребує спеціальної підтримки або лобіювання.
2. Бібліотеки відіграють велику соціальну функцію і суттєвий відсоток їх відвідувачів є пенсіонери – тобто, таким рішенням буде обмежено їх доступ до нових книжок, нехай навіть в тій незначній кількості бібліотек з 15 тисяч, куди потраплять новинки.
3. Таке рішення буде антиринковим зі зрозумілої причини – вказана вище сума потрапить не на зальний ринок, а лише на його частину, причому на найбільш «здорову» і розвинену.
4. Про дискримінаційність тут теж доводиться говорити, адже великі видавництва зазвичай багатопрофільні (видають і дитячу літературу і книжки для дорослих), отже, якщо враховувати лише частку на ринку, а не якісь інші якості видань, вони отримають значну частину фінансування Програми і зможуть її вкласти в нові книжки на відміну від вузькопрофільних видавництв, які займаються лише книжками для дорослих.
5. Чому хтось вирішив, що в бібліотеках не вистачає саме тих книжок, які оберуть експерти УІК, як це було минулі роки? Може у відібраних активних бібліотеках саме ці титулі вже є? Наприклад, отримані з інших джерел… І що тоді робити – після завершення Програми бібліотекам займатися обміном? Питання… 

Окремо слід зазначити такий фактор, як неврахування книжкових закупівель з місцевих бюджетів – про яку збалансованість забезпечення літературою відвідувачів бібліотек може йти мова, якщо оцінка поповнення книжкових фондів з інших (окрім держбюджету) йде лише в грошах?

На завершення просто зазначу, що сегмент дитячої літератури найбільш сильний і розвинений елемент книжкового ринку України, в якому працює багато гравців (не лише видавців, а й художників, перекладачів, айтішників, піарників ...) і вони активні не лише в плані прямих продажів книжок для внутрішнього споживача, а й в продажу прав за кордон. Там є багато інноваційних проектів, наприклад мультимедійних, ігрових тощо.  

І, нарешті, пропозиція. Я б запропонував таку схему Програми.

А) Одночасно з оголошенням відбору тих 500 (якщо я не помиляюся) бібліотек, які отримають нові книжки за Програмою 2020 року, було б логічно зібрати Перелік новинок (наприклад, за 3 останні роки) видань від всіх видавців без обмеження тематики та жанрів, як це було 2019 року і отримати експертне їх рейтингування.

Б) Знайти логістичного посередника (після, мабуть, тендерів) з постачання книжок в конкретні заклади.

В) Дати можливість кожній з відібраних по п. А) п’ятисот бібліотек закупити на 56 тисяч грн. (28 млн грн./500) книжок з Переліку з урахуванням експертного рейтингу. 

При такому рішенні, мені здається, активні бібліотеки поповнили б свої фонди за рахунок держбюджету актуальною і потрібною саме їм книжкою і вони б розуміли за що вони борються.

Фото для привертання уваги, звісно   Image by PublicDomainPictures from Pixabay