Шановний пане Прем’єр-міністре!

Звертаємося до Уряду у зв’язку з надзвичайно важкою ситуацією, що складається у сфері української культури через поширення епідемії коронавірусу й впровадження карантину на території України. Передусім, дозвольте запевнити, що ми як досвідчені управлінці розуміємо і підтримуємо доцільність обмежень, які дозволять запобігти колапсу медичної системи та зберегти здоров’я максимального числа громадян.

Водночас, інституції і продуценти культури належать до перших постраждалих через неможливість провадити публічну діяльність. Відмова від публічних подій – виставок, концертів, кінопоказів, вистав тощо – миттєво призводить до стрімкого падіння доходів усіх, хто інвестував час, зусилля і кошти у те, аби культура в Україні була доступною, якісною, а її проекти добре організованими. Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби як охорону державної частини українського музейного фонду. Це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років, адже це звична загроза, стосовно якої сфера культури має досвід якщо не подолання, то протидії. Нині виникає загроза значно серйозніша: розпад інституційної системи і втрата цілого покоління талановитих творців і менеджерів культури. Це ситуація, типологічно схожа на стан справ в Україні впродовж 1990-х років.

Тому ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради Україн изробити все можливе для їхньої мінімізації. Передусім, вважаємо за необхідне переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку. Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці. Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою. Це надзвичайно важливі інституції, від яких наразі чекають підтримки як ніколи раніше.

Просимо дослухатися до пропозицій самих УКФ та УІК щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов’язані з епідемією коронавірусу. Відтак, зберегти фінансування проектів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу. Важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, яка досягла значних успіхів упродовж останнього десятиліття. Те саме стосується і виробництва кіно: успіх останніх років був можливим завдяки сталості підтримки через механізми Держкіно, оскільки створення фільму – це багатолітній процес. Різке припинення підтримки знецінить уже зроблені інвестиції (зокрема, співфінансування від міжнародних партнерів), спровокує декваліфікацію і втрату кадрів.

Впевнені, що проаналізувавши всі ризики і зробивши рішучі, але зважені кроки, котрі першочергово матимуть на меті захист українців від епідемії, але й дозволять уникнути нищівних наслідків для української культури, ми подолаємо і цей виклик разом.

Юлія Федів
Виконавча директорка Український культурний фонд

Олеся Островська-Люта
Директорка Національного культурно-мистецького
та музейного комплексу Мистецький Арсенал

Олександра Коваль 
Директорка Українського інституту книги

Іван Козленко 
Генеральний директор Національного центру Олександра Довженко-Центр

Володимир Шейко 
Генеральний директор Ukrainian Institute - Український інститут