11-13 грудня 2020 року у МЦКМ Федерації профспілок України мав відбутися перший Київський міжнародний книжковий артфестиваль Kyiv Book Art Fest 2020. Це абсолютно новий для України, сучасний та відкритий формат культурної події, що охоплює одразу всі напрямки сучасного українського мистецтва та креативної індустрії для широкого кола читачів та глядачів. Вибір часу проведення фестивалю також не був випадковим. За намірами організаторів щороку фестиваль має стати головним передноворічним майданчиком, з якого починаються різдвяні свята в кожній українській родині, адже саме тут відкривається перша новорічна ялинка країни, купуються найкращі подарунки до свят та відбуваються головні події кожного з культурних спрямувань, охоплених фестивалем.

Українська сучасна література, кіномистецтво, театральна програма, відомі українські митці та бізнес-селебритіс, неймовірна українська графіка, дизайн, архітектура, фешн, технології та інноваційні знахідки українців, відомі на весь світ, захоплива спеціальна програма для дітей та юнацтва, краща національна кухня та напої, виступи відомих музичних гуртів, міжнародні учасники та гості. Все це Київський міжнародний книжковий артфестиваль Kyiv Book Art Fest, безкоштовний для всіх відвідувачів, дорослих та дітей, родин, колег та друзів – Kyiv BAF у Жовтневому, започаткований за патронату та підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Українського інституту книги та Київської міської державної адміністрації.

На жаль, 2020 рік вносить свої корективи в діяльність чи не кожної установи культури та мистецтва в Україні. Наразі на виконання Постанови Кабінету міністрів України №1100 від 11 листопада 2020 про заборону проведення культурних подій з кількістю учасників понад двадцять осіб з огляду на стрімке
поширення коронавірусної хвороби COVID-19 – Оргкомітет КМКАФ Kyiv BAF 2020 вимушений оголосити про ПЕРЕНЕСЕННЯ дати проведення фестивалю на 16-18 квітня 2021 року.

З усім тим, підготовка до фестивалю триває та з кожним днем охоплює все більше і більше неймовірних подій, учасників, партнерів, гостей, відвідувачів, про підтримку фестивалю повідомляють провідні українські галузеві та міжнародні асоціації, фонди та торгові марки України та світу, медіа та івент-майданчики, щоб створити кращу культурну подію у нові дати фестивалю!

Український інститу книги оголошує прийом заявок на гранти інституційної підтримки суб'єктам видавничої справи.

Подача заявки: до 16.11.2020 рр. (включно) (до 18.00 за київським часом)

Детальніша інформація про те, хто може подаватися, умови отримання гранту, спосіб подання заявки та документів, терміни подачі заявки, документів та реалізації проекту, етапи реалізації та додатки до оголошення: https://book-institute.org.ua/news/uik-ogoloshuye-priyom-zayavok-na-granti-instituciynoji-pidtrimki

Гранична сума гранту для одного видавця - 5 млн грн.

Публікуємо перелік відібраних видань, які будуть закуплені для поповнення бібліотечних фондів 2020 року!

До фінального списку потрапили 833 назви книжкових видань.
Відібрані бібліотеки отримають 383748 примірників.
Книжкові видання отримають 606 бібліотек.

Детальніше у новині: https://book-institute.org.ua/news/mkip-zatverdilo-perelik-vidan-dlya-popovnennya-bibliotechnih-fondiv-2020-roku-perelik

Український інститут книги розпочинає серію онлайнових консультацій для видавців стосовно процедури подання заявок на гранти інституційної підтримки.

Консультації відбуватимуться двічі на день по буднях з 11 та з 15 години.

Платформа для доступу: Google Meet.

Долучитися то консультацій можна без реєстрації за посиланням: https://meet.google.com/ogg-gpvv-gca

Досвід попередніх, 2000—2015, років наочно продемонстрував, що звільнення суб’єктів видавничої справи від сплати податку на прибуток, відповідно до Закону України № 2410-ІІІ від 17.05.2001 «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування», дозволило видавництвам і поліграфічним підприємствам:

— упродовж 4-х років надолужити втрати, завдані їм фінансовою кризою внаслідок російського дефолту 1998 року;

— за рахунок коштів, які залишались у розпорядженні видавництв, здійснювати фінансування роботи нових, зокрема і молодих, авторів, чим розпочати розвиток авторської школи сучасної української літератури, якої до 2001 року фактично не існувало;

— частково модернізувати технічну базу вітчизняних поліграфічних підприємств, що забезпечило підвищення якості поліграфічного виконання вітчизняної книги та створення умов для надання поліграфічних послуг закордонним замовникам, зокрема європейським;

— перенести економічну кризу 2008—2009 років без таких значних втрат, які мали місце в часи кризи 1994—2001 років;

— низці видавництв створити власну поліграфічну базу, зокрема, видавництвам, як-от: «Навчальна книга — Богдан», «Підручники і посібники», «Фоліо», «Гімназія» та ін.;

— розширення, хоч і не суттєве, жанрового діапазону вітчизняної літератури за рахунок появи на ринку перекладних нон-фікшн видань;

— дуже суттєво збільшити саму кількість видавництв з 935 у кризовому 1998 році до 1 800 у передкризовому 2008-му, внаслідок чого було створено додатково близько 20 тисяч нових робочих місць;

— українські видавці та поліграфісти почали поступово напрацьовувати шляхи і методи виходу на європейський ринок з пропозицією продажу прав на видання творів сучасних українських авторів європейськими мовами та надання послуг із друку книжок;

— низці видавництв збільшити асортимент та тиражність власної книжкової продукції та за цими показниками досягти рівня середньоєвропейських видавництв( Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», «Фоліо», «Ранок», «Навчальна книга — Богдан», «Видавництво Старого Лева», «Підручники і посібники»).

Однак з боку органів влади, крім наявності цих пільг, жодних дій, спрямованих на популяризацію української книги та розвитку мотивації до читання, не виконувалося.

Незначні кошти, що спорадично виділялися на програму Держтелерадіо «Українська книга» та на програму Міністерства культури із закупівлі книжок для бібліотек, не могли вирішити проблему капіталізації видавничої галузі через відсутність у суб’єктів видавничої справи доступу до кредитних ресурсів з відсотком річних, який би не перетворював учасників ринку на банкротів, а також відсутність інвестування в цю вітчизняну креативну галузь.

Разом з тим пільга з податку на прибуток, хоч і поступово, протедавала видавництвам можливість нарощувати обсяги виробництва книжок, і 2013 рік став певною мірою рекордним за всі роки незалежності, показавши результат у 26,3 тис. назв сумарним накладом 69,6 млн примірників. І навіть складний за всіма показниками 2014 рік не продемонстрував значного падіння частки ринкової книги в загальному обсязі друку.

Відміна ж пільги з податку на прибуток 2015 року, порівняно з 2013 роком, призвела до зменшення обсягів виробництва вдвічі. І вже од початку 2015 до 2019 року включно виробництво ринкової книги фактично завмерло на одного фінансовому рівні, коливаючись у межах 2—3 % від попереднього рівня. Суми ж, які виділялись упродовж 2017—2019 років на закупівлю книжок для поповнення фондів бібліотек, не змогли навіть частково «залатати» діру в розмірах обігових коштів видавництв, яка утворилася після відміни пільги з податку на прибуток. Кредити ж для суб’єктів видавничої справи впродовж цих років, як і раніше, залишалися недоступними. Єдиним фактором, який вплинув на статистичні показники ринку, були і залишаються видатки з державного бюджету на друк підручників для учнів ЗЗСО за державним замовленням.

Упродовж останніх п’яти років видавництва «доїдали» той скромний фінансовий резерв, який зберігся з часів до 2015 року, а 2020 рік і криза продемонстрували всю безперспективність і згубність дій влади щодо вітчизняного книговидання. За цей час кількість видавництв, присутніх на ринку своєю продукцією, зменшилася з 1 800 до 1 200 у 2019 році.

Саме з огляду на аналіз змін, які відбувалися у видавничій галузі за останні 20 років, та причин, що впливали на цей стан, ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» запропонувала перелік стратегічних заходів, які можуть повернути вітчизняне книговидання в коло цивілізованих європейських креативних індустрій.

Отже.

І. Звільнення від податку на прибуток дозволить упродовж 2—3 років:

— ліквідувати породжену кризою кредиторську заборгованість перед партнерами;

— повернути на робочі місця звільнених працівників;

— поступово наростити кількість суб’єктів видавничої справи та наростити обсяги виробництва;

— збільшити на ринку пропозицію масової літератури, зокрема в секторах детективу, фантастики, за рахунок пошуку та підтримки творчості нових вітчизняних авторів і їхрозкручування в публічному просторі;

— напрацювати пакетні пропозиції творів вітчизняних авторів для придбання прав на їхній переклад мовами народів світу, тобто придання українській книзі значення «м’якої сили» на європейських теренах, що характерно сьогодні лише для країн із потужною книжковою індустрією;

— створити фактично з нуля власне виробництво паперу для забезпечення потреб вітчизняних видавництв в офсетному папері, що дасть суттєву економію валютних коштів, які нині витрачаються на закупівлю паперу за кордоном.

ІІ. Відміна ввізного мита та ПДВ на друкарське обладнання та технологічні матеріали дозволить:

— прискорити темпи модернізації поліграфічної бази вітчизняних друкарень, розширити перелік послуг на друк книжок для зарубіжних замовників;

— суттєво підвищити якість друку вітчизняної літератури та за рахунок нових інформаційних технологій зменшити вартість малотиражних низькоприбуткових видань.

ІІІ. Започаткування спеціальної 5-річної програми кредитування суб’єктів видавничої галузі з низьким відсотком, до 5 % річних, дозволить:

— суттєво розширити асортимент видань на ринку не за рахунок перерозподілу наявних у видавництв обігових коштів і збільшення кількості назв в одній жанровій ніші за рахунок зменшення їхньої кількості в другій, а за рахунок появинових;

— збільшити кількість персоналу, задіяного в підготовці до друку видань, їх друку та реалізації готової продукції, тобто створити додатково тисячі нових робочих місць;

— здійснити розбудову існуючих книжкових мереж та створити нові точки доступу до книги, як онлайн, так і офлайн продажу друкованих видань;

— модернізувати всі етапи дополіграфічної підготовки видань за рахунок придбання і застосування нових ліцензованих сучасних програмних продуктів;

— напрацювати видавництвам маркетингові ринкові технології з популяризації творів, особливо молодих авторів, розкручування яких вимагає відповідних коштів.

ІV. Грантова програма державної підтримки видавництв на паритетних засадах для видання спеціалізованої літератури дозволить:

— розпочати поступове наповнення як фондів бібліотек, так і вільного ринку спеціалізованою науковою, технічною, технологічною, медичною та іншою малотиражноюі малоприбутковою літературою, яка нині переважно експортується з Російської Федерації;

— підвищити якість підготовки як студентів профільних ВНЗ, так і  кваліфікацію спеціалістів, задіяних у високотехнологічних виробництвах, агротехнічному секторі, системі охорони здоров’я тощо;

— долучення вітчизняних науковців до новітніх досягнень світової науки в усіх сферах знань та застосування їх для забезпечення технологічних проривів у найефективніших та найнеобхідніших для розвитку економіки та соціальної сфери держави.

Ці вищезазначені чотири кроки з боку влади щодо книговидавничої галузі, у разі їхньої одночасної комплексної реалізації, зможуть кардинально змінити цю гуманітарно-виробничу складову вітчизняної економіки, надати їй рис сучасної європейської креативної індустрії й за рахунок цього:

— повернути у суспільство книгу як головний інструмент формування людської особистості і як основний чинник її життєвої і соціальної успішності, кар’єрного зростання;

— забезпечити консолідацію суспільства, створення нового, позитивного морально-психологічного клімату в ньому;

— підвищення загальної культури основної маси населення, рівня його освіченості та професійної майстерності;

— створити кадрові та знаннієві (інтелектуальні) умови розвитку економіки держави, забезпечити зростання обсягів та палітри виробництва власної промислової продукції, повернення управлінській науці втрачених позицій.

За всіма цими процесами стоїть книга! Спроба впродовж 29 років розбудувати українську державу фактично без участі моральної, розумної, професійної літератури вітчизняного виробництва привела до нинішнього стану економіки і суспільства.

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавціві книгорозповсюджувачів»

Image by StockSnap from Pixabay

Опитування УАВК про динаміку змін у видавничій сфері в умовах кризи 2020 року.

Порівнювання показників видавничої діяльності за три квартали 2020 року по відношенню до показників трьох кварталів 2019 року (в %, розділовий знак - крапка). ПРОХАННЯ від одного видавництва надавати одну відповідь до 12 жовтня 2020 12:00.

Форма опитування.

В агенції Укрінформ пройшла прес-конференція, присвячена заснуванню Kyiv Book Art Fest, який відбудеться під патронатом Держкомтелерадіо 11-13 грудня цього року. Місцем його проведення стане Міжнародний центр культури і мистецтв (алея Героїв Небесної Сотні, 1).

Інформація про подію вже розміщена на Урядовому Порталі, а з 12 жовтня запрацюють офіційні сторінки, сайт Фестивалю і розпочнеться прийом заявок учасників. Обмежень і вибірковості не буде. Запрошуємо всіх причетних до книговидання. Всіх, хто матиме бажання і можливості бути 11-13 грудня в Києві в МЦКМ ( Жовтневий палац) на Першому Київському Міжнародному Книжковому Арт-Фестивалі. Більше інформації на Урядовому порталі.

Відеозапис прес-конференції

Відеозапис розмови президента Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна з письменником і ведучим Сергієм Пантюком на Емігрантському радіо 25.09.20. Про стан українського книговидання в умовах карантину і в реальних політичних умовах - основна тема розмови.

На сайті https://zahid.espreso.tv/ опубліковано інтерв'ю Тетяни Штифурко з президентом УАВК Олесандром Афоніним про сьогоднішній стан книговидавничої галузі.

Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів 27 серпня 2020 р. підписала з Громадською радою з питань культури, молоді та спорту України Меморандум про взаємодію та співпрацю з метою консолідації зусиль сторін, спрямованих на реалізацію політики держави в галузі культури та спорту, запровадження механізмів, спрямованих на вирішення проблем розвитку культури та спорту, сприяння процесам виховання молоді на високих морально-етичних цінностях.

Сторони домовились про: координацію зусиль для створення та удосконалення нормативно- правової бази у сфері культури та спорту; обміну інформації про плани діяльності Сторін, проекти і програми, що розроблені та/або реалізуються на відповідній території; сприяння у проведенні інформаційної кампанії, включаючи висвітлення спільної роботи в ЗМІ; організація та проведення засідань, практичних конференцій та «круглих столів» із залученням фахівців відповідної сфери діяльності; спільного просування ініціатив щодо змін законодавства, реалізацію відповідних проектів та програм щодо вирішення питань культури та спорту.

На фото: Олександр Афонін від імені УАВК та Іван Степурін від імені Громандсько ради підписують Меморандум про взаємодію та співпрацю.