УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА АСОЦІАЦІЯ

Важливо

Події в Україні

Українська видавнича асоціація ативно виступить на Франкфуртському книжковому ярмарку

З 15 до 19 жовтня у німецькому Франкфурті триватиме 77-й книжковий ярмарок. Цього року Українська видавнича асоціація незмінно долучається до участі в одному з найбільших книжкових форумів світу. 

5-денна програма охопить презентації нових видань, зустрічі й дискусії з письменниками, перекладачами, журналістами та видавцями різних країн світу. 

Український національний стенд, організований Українським інститутом книги,  відкриють 15 жовтня об 11:00 за участі тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяни Бережної, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Німеччині Олексія Макеєва й директора Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґена Бооса.

Як повідомили в УІК, цьогорічна фокусна тема України на ярмарку — «Filling in» («Доповнення»). Її ідея в тому, щоб заповнити прогалини на європейській культурній мапі: презентувати видання української класики іноземними мовами, відкрити нові виміри нашої літератури та історії, розширити уявлення про українську географію й культурну спадщину. 

Український стенд розташують у павільйоні 4.1 F79/80 з понад 300 книгами від 38 видавництв: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «АССА», «Академперіодика», «Антивидавництво», «АРТБУКС», «Білка», «Богдан», «Букшеф», «Видавництво Старого Лева», «Віват», «Вільний Вітер», «Горобець», «Жорж», «#книголав», «Каламар», Creative Publishing, «Крокус», «Лабораторія», «літ ґрунт», «літературна агенція OVO», «Маґура», Мала академія наук України, «Маміно», «Наш Формат», «Орландо», «Основи», «Ранок», «Саміт-книга», «Стилет і стилос», Ukraїner, «Фоліо», «ХТО ЦЕ?», «Час майстрів», «Час Змін Інформ», «Читаріум», «Школа», «Ще одну сторінку» й окремим стендом — як переможець премії «Читомо» — Creative Women Publishing.

Видавці домовлятимуться про продаж і придбання прав на книжки та налагоджуватимуть контакти для майбутньої співпраці. 

Окремою подією української програми стане панельна дискусія «Living in Times of Turbulence: How the Publishing Industry Overcomes Global Challenges» («Життя у часи турбулентності: як видавнича індустрія долає глобальні виклики»), організована Українським інститутом книги спільно з Українською видавничою асоціацією.

Захід відбудеться 16 жовтня, з 12:30 до 13:20, на національному стенді України (павільйон 4.1, F93). Участь у дискусії візьмуть президентка Міжнародної асоціації видавців Гванца Джобава, консультант видавничої галузі Джованні Карола, голова правління Української видавничої асоціації Артем Біденко, генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов та заступниця директорки Українського інституту книги з міжнародного співробітництва Олена Одинока.

— Українська видавнича асоціація продовжує працювати над консолідацією книжкового ринку та його адаптацією до нових викликів. У Франкфурті ми представлятимемо інтереси українських видавців на міжнародному рівні, щоб розширити професійні контакти й налагодити співпрацю з європейськими партнерами. Говоритимемо про досвід роботи галузі в умовах війни і те, як українське книговидання знаходить нові можливості розвитку попри глобальні кризи, — зазначив голова правління УВА Артем Біденко.

Учасниками цьогорічної української програми у Франкфурті стануть, зокрема, Юрій Андрухович, Галина Крук, Любко Дереш, Артем Чапай, Катерина Міхаліцина, Андрій Любка, Наталка Маринчак, Маріам Найєм, Максим Еріставі, Оксана Форостина, Катерина Калитко, Ярина Чорногуз, Валентина Сотникова, Олександр Михед, Стефанія Пташник, Мирослав Лаюк, Катерина Міщенко, Наталя Чермалих, Юлія Данилевська, Таня Малярчук, Роксоляна Свято, Вероніка Ядуха, Юлія Ілюха, Олександр Ірванець.

А також іноземні письменники, перекладачі, журналісти й дослідники: Щепан Твардох, Кейт Цуркан, Ульріх Шмід, Алессандро Аккіллі, Клаудія Дате, Ютта Ліндекугель, Каті Бруннер, Лідія Нагель, Андреас Ростек, Барбара Баронова, Лоуренс Шимель, Карл Генрік Фредрікссон, Юрій Гуржи, Тіне Гаммер, Якоб Вундервальд, Беатрікс Керстен, Шамма Шахадат, Олаф Кюль, Катаріна Раабе, Марко Мартін, Катаріна Шультанс та інші. 

Крім того, уже четвертий рік поспіль на ярмарку відбудеться Спеціальна програма для навчання і спілкування видавців, редакторів, ліцензійних менеджерів та літературних агентів з України, Вірменії, Болгарії, Чехії, Грузії, Молдови, Казахстану, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини. 

Уся програма українських подій на Франкфуртському книжковому ярмарку доступна за посиланням.

Нагадаємо, раніше ми писали про безоплатні майстеркласи і нетворкінг для українських видавців напередодні Франкфуртського книжкового ярмарку.

Українські видавці можуть податися на премію «Читомо»-2025

Почали приймати заявки на Премію Читомо за видатні досягнення в українському книговиданні й літературній сфері 2025 року. Про це інформують на сайті медіа «Читомо».

Цю відзнаку присуджують за найпомітніші досягнення, що сприяють розвитку книжкового ринку та галузі в цілому, а також популяризації читання. Номінантами можуть стати ті, чиї звершення мали найбільший вплив і були особливо помітними упродовж календарного року: видавці, книжкові блогери, журналісти, бібліотеки, книгарні тощо.

Премія заснована 2023 року українським медіа «Читомо» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Висувати кандидатів можна до 31 жовтня. Це можуть робити українські та іноземні організації: культурні інституції України за кордоном, громадські об’єднання, юридичні компанії, освітні заклади, бібліотечні установи та асоціації, редакції медіа тощо. Кожна організація може висувати до двох номінантів, заповнивши аплікаційну форму

Переможців оберуть у трьох номінаціях:

  • «Трендсетер видавничого ринку» (за розвиток інноваційного підходу у книговидавничому бізнесі, креативну трансформацію бізнесу, розвиток книжкового / літературного ландшафту України тощо),
  • «Книжкова ініціатива з промоції читання» (за пошук нових способів донесення книги до читачів, створення позитивного іміджу для читання, трансформацію освітнього процесу за допомогою читання тощо),
  • «Амбасадор української книги» (за особистий внесок у видимість української книги та літератури у світі, формування позитивного іміджу української літератури та культури тощо).

Як зазначають у «Читомо», на першому етапі відбору організаційний комітет сформує список кандидатур, перевіривши аплікаційні форми на відповідність до вимог та пріоритетів премії. Короткі списки премії у кожній номінації визначить компетентне журі, повний склад якого оголосять окремо. 

Вручатимуть премію під час урочистої церемонії наприкінці січня — на початку лютого 2026 року в Києві. 

Також у межах премії вручать Спеціальну відзнаку Франкфуртського книжкового ярмарку (Frankfurter Buchmesse), що відзначає особливі здобутки українських видавців і передбачає можливість стендової участі у ярмарку у 2026 році.

В Україні запрацювала цифрова платформа з інформацією про перекладені українські книги

Нова цифрова платформа «Chapter Ukraine» вміщує інформацію про українські книги, перекладені іноземними мовами. Проєкт реалізували медіа «Craft» та «Читомо» у партнерстві зі Snig.digital, Kavi.Agency, PEN Ukraine та Українським інститутом книги.

Зараз на платформі доступні переліки книжок англійською, німецькою та іспанською мовами. 

Експерти формують добірки за низкою критеріїв: переклад професійним перекладачем, наявність накладу й доступність для продажу, відгуки читачів на міжнародних платформах (зокрема Goodreads), критичні рецензії на переклад у медіа та зрозуміла система дистрибуції.

Як зазначають автори проєкту, при створенні «Chapter Ukraine» намагалися зробити зручний інструмент для пошуку та формування добірок української літератури в перекладі для закордонних бібліотек, книгарень та культурних інституцій. За словами співкураторки та авторки проєкту, голови ГО «Craft» Катерини Казімірової, попри збільшення запиту, досі в Україні не існувало єдиної бази перекладених книжок. 

Окрім базової бібліографії, «Chapter Ukraine» містить інформацію про видавців, перекладачів, дистриб’юторів, а також про наявність відгуків, рецензій і премій. Користувачі можуть створювати власні добірки книжок, експортувати їх у зручному форматі й надсилати до бібліотек чи книгарень.

Співкураторка проєкту та директорка з розвитку «Читомо» Ірина Батуревич каже, що кількість перекладів українських книжок останніми роками зростає. Проте ці видання потребують підтримки, щоб не загубитися у каталогах дистриб’юторів та на полицях бібліотек. Тож усіх охочих запрошують стати амбасадорами української книжки і поширювати інформацію про переклади серед закордонних спільнот.

Адвокаційна кампанія довкола «Chapter Ukraine» покликана сприяти ширшій представленості української літератури за кордоном. Для цього створили мережу волонтерів, які допомагають налагоджувати зв’язки з іноземними бібліотеками та книгарнями.

Команда постійно оновлює базу перекладів і запрошує до співпраці. Пропозиції та запитання можна надсилати на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Визначили 20 авторів-переможців, які отримають стипендії від  PEN

Організація PEN Ukraine оголосила 20 проєктів-переможців стипендійної програми для українських авторів. 

Це продовження програми стипендій, розпочатої торік у співпраці Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Українського PEN. У 2024 році підтримку отримали 10 проєктів.

Як зазначають у PEN Ukraine, програма має на меті підтримати проєкти українських письменників і журналістів та сприяти створенню нових важливих текстів, котрі фіксують і осмислюють досвід російсько-української війни

Цього року програма охопила не лише авторів, які пишуть у жанрі нонфікшн, а й письменників, що створюють художні тексти.

Стипендіатами й стипендіатками стали: 

  1. Володимир Аренєв за фентезі "Залізний вовк" (переосмислені сюжети українських народних казок, що показують різні аспекти життя в країні у воєнний час);
  2. Павло Паштет Белянський за роман про оборону Києва в перші дні російсько-української війни;
  3. Ольга Бірзул за графічний роман «І коли ти скажеш: "Пішли на рейв", — я вже ніколи не відмовлюсь», побудований на реальному листуванні між авторкою та її чоловіком-військовим у застосунку Signal;
  4. Ольга Богомаз за екологічний нонфішн з робочою назвою «Заповідники на лінії вогню»;
  5. Анна Грувер за художній роман «Зустріти Іду» (про відчайдушне бажання жити на межі між смертельною небезпекою та коханням, про виклики та проблеми української сучасної молоді, самотність і бажання близькості);
  6. Євгенія Губкіна за книгу «Північна Салтівка: Місце злочину» про архітектуру й буденність найбільшого спального району України;
  7. Лариса Денисенко за історії жінок, які постраждали від сексуального насильства під час повномасштабної війни;
  8. Павло Деревʼянко за збірку оповідань, написаних після 24 лютого 2022 року, що через метафору осмислюють різні аспекти війни та її впливу на людську природу (досвід цивільного, який став військовим та учасником бойових дій);
  9. Артур Дронь за книгу віршів «Лікарня святого Пантелеймона» (поезії 2023–2025 років, переплетені з історіями поранених військових, які проходили реабілітацію в центрі Unbroken); 
  10. Катерина Єгорушкіна за пригодницьку повість з елементами художньої репортажистики й фантастики для дітей 10–15 років «Різдвяна пригода на невидимій колії»;
  11. Юлія Ілюха за роман «Синій дім» про особисту та колективну травму як опір забуттю і жіночий досвід проживання війни;
  12. Василь Карп'юк за повість про дитинство в часи війни «Незвичайний Великдень у Карпатах»;
  13. Віра Курико-Агієнко за літературні репортажі з робочою назвою «Як смерть, пам’ять і любов змінюють ландшафт»;
  14. Дмитро Лазуткін за збірку віршів «Речник» про досвід війни та переосмислення власної місії під час особистісних трансформацій на тлі сьогодення);
  15. Євген Лір за нонфікшн «Таврія: Сліди на вітру» (ілюстрований путівник-довідник землями української Таврії, у якому розглядається питання ідентичності цього історико-географічного регіону);
  16. Юрій Матевощук за есеїстику з робочою назвою «Оператор БпЛА» про особистий досвід участі в захисті Україні від російської агресії в складі Сил оборони);
  17. Ганна Осадко за автобіографічний роман «Танго на кухні: історія жінки, яка навчилася жити після» (про шлях крізь втрату, війну й повернення до життя);
  18. Володимир Рафєєнко за документальні есеї «Спогади про живих. Донецькі історії»;
  19. Аліна Сарнацька за художньо-документальний твір «Погана книжка про війну» (розповідь на основі особистого досвіду авторки як бойової медикині ЗСУ про трансформацію цивільної людини в умовах війни, про тілесність, втрату, крихкість і силу);
  20. Євген Спірін за роман «Під небом з КАБами» (твір про лікарів, медсестер і санітарів, які живуть в підземному польовому шпиталі поблизу лінії фронту).

У межах ініціативи кожен із 20 переможців отримає стипендію розміром €5000 у гривневому еквіваленті. У результаті програми кожнен автор має опублікувати в українському видавництві книгу — не пізніше, ніж 30 листопада 2026 року.

До складу журі, що оцінювало заявки, увійшли: 

  • журналістка й культурна менеджерка Тетяна Терен, 
  • редакторка й літературознавиця Богдана Романцова,
  • літературознавець і видавець Ростислав Семків, 
  • письменник і військовий Богдан Коломійчук, 
  • есеїстка, викладачка Українського католицького університету Марія Титаренко, 
  • дитячий письменник, літературний критик і перекладач Іван Андрусяк, 
  • член Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, письменник, редактор Cappelen Damm Бернард Мор, 
  • менеджерка проєктів Норвезького Гельсінського Комітету Оля Шамшур, 
  • поетка, перекладачка, дослідниця, постдокторка з українських студій Університету Осло Ірина Шувалова.

Як зазначили в PEN, при визначенні переможців враховували унікальність авторського стилю, соціальне та культурне значення запропонованої ідеї, здатність автора провести дослідження й опрацювати матеріали, необхідні для написання книжки.

Спільний каталог авторських прав

Блоги

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ