Промова президента Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів пана Олександра Афоніна на всесвітньому книжковому форумі Frankfurter Buchmesse 20/10/22

Добрий день, пані та панове!

Добрий день, шановні колеги!

Хочу щиро подякувати Європейській асоціації видавців за надану мені можливість виступити на сьогоднішньому заході, який відбувається в рамках Франкфуртського книжкового ярмарку, що є знаковою подією для всієї видавничої спільноти світу. 

Я маю честь говорити після виступу пана Президента України Володимира Зеленського.

Однак я говоритиму не як політик, а як представник професійного середовища — книговидавничої галузі України. 

Саме книга є носієм як національних, так в загальнолюдських цінностей, відображає минуле кожного народу й вибудовує його цивілізаційний шлях у майбутнє. 

Книга — це уособлення його історії, культури, освіти, науки. 

Диктаторський режим путіна однією з основних цілей військової агресії проти України оголосив так звану «денацифікацію», а фактично — це геноцид. Тобто знищення, стертя з мапи світу України як держави, а українців як нації, незалежно від етнічного походження. Наслідком цього стало знищення ракетними ударами разом із об’єктами інфраструктури та житловими будинками, бібліотек, книгарень, видавництв і друкарень, вилучення та знищення на окупованих територіях у бібліотеках і навчальних закладах усіх українських книжок. 

Всупереч бажанню агресора, який втратив розум, видавнича галузь України жива! Незважаючи на великі людські, матеріальні, економічні та фінансові втрати, ми працюємо! Ми створюємо українські книжки й, попри всі перешкоди, намагається донести їх нашим співгромадянам як в Україні, так і за кордоном — до тих, хто змушений був тимчасово покинути Батьківщину. Міністерством культури та інформаційної політики України, спільно з Українською асоціацією видавців і книгорозповсюджувачів та Українським інститутом книги вже розроблено програму відбудови національної видавничої галузі.

У важких умовах війни нам надзвичайно важливо не тільки не втратити зв’язок зі світовим видавничим співтовариством, а навпаки, перетворити його на широку дорогу з потужним двостороннім рухом. З одного боку — це наповнення українських бібліотек і книжкового ринку України кращими зразками вітчизняної і світової літератури. З другого боку — це створення в бібліотеках країн світу розділів української класичної та сучасної літератури, а також забезпечення присутності широкого асортименту української літератури в книготорговельних мережах країн світу. 

Думаю, що для всіх небайдужих до долі України й української книги зокрема, зрозуміло, що внаслідок втрат, нанесених війною українській книговидавничій галузі, вона не спроможна самостійно забезпечити створення цієї книжкової дороги з двостороннім рухом і потребує моральної, організаційної та фінансової допомоги як з боку наших зарубіжних колег, так і з боку керівних політичних сил країн Європи й світу. 

Тому звертаємося до присутніх тут членів Європарламенту та Єврокомісії, представників урядів країн Євросоюзу та інших країн світу, до вас, шановні колеги, із проханням про створення цільового фонду підтримки української видавничої галузі, з якого могли б фінансуватися: 

— програма перекладів творів українських авторів мовами народів світу та їх поширення;

— програма закупівель для фондів українських бібліотек як власне української, так і світової літератури; 

— програма закупівлі українських видань для бібліотек Європи та світу; 

— програма підтримки видання підручників для учнів загальноосвітніх закладів; 

— надання грантової допомоги українським суб’єктам книговидавничої справи, які найбільше постраждали внаслідок військової агресії, а також низку інших програм, яким керівництво фонду вважатиме за можливе надати підтримку. 

На нашу думку, організатором такого фонду могла би стати Європейська федерація видавців чи Німецька асоціація видавців і книгорозповсюджувачів, які вже мають досвід збору коштів на підтримку українського книговидання. 

І останнє. Російські видавці в умовах диктаторського режиму путіна перетворилися на інструмент його пропаганди.

Жодне з видавництв росії від початку військової агресії проти України не виступило з її засудженням чи в підтримку України. І ми розглядаємо таку їхню позицію як цинічний виклик не тільки світовій видавничій спільноті, а й усім людям світу, долученим до читання книжок. 

Сподіваюся, що ви, наші колеги, вже оцінили ту роль, яку зіграли російські видавці в «розкручуванні» антиукраїнської пропагандистської кампанії як в попередні роки, так і на етапі прямої російської агресії проти України і зробите відповідні висновки щодо неможливості за нинішніх умов співпраці з ними. 

Дякую за увагу!

Фото І. Степуріна