Події в Україні

Лист Міністрові культури, молоді та спорту України від 03.12.19

Лист до пана міністра із проханням про зустріч з метою поінформувати видавничу спільноту з питань, які ми вважаємо актуальними з погляду їхнього впливу на перебіг подій у галузі та її подальшої долі. 

Міністрові
культури, молоді та спорту України
Бородянському В. В.

Вих. № 91/12  від 03.12.2019

Шановний пане Міністре!

Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів як єдине фахове громадське об’єднання суб’єктів видавничої справи з 25-літньою історією звертається до Вас із проханням поінформувати видавничу спільноту з питань, які ми вважаємо актуальними з погляду їхнього впливу на перебіг подій у галузі та її подальшої долі.
Ці питання полягають у такому.
Минуло вже понад три місяці з моменту оголошення про створення нового, нині очолюваного Вами Міністерства, однак досі нам невідомо, який підрозділ Міністерства опікуватиметься галуззю, а також хто з Ваших заступників безпосередньо відповідатиме за стан видавничої справи в Україні і до кого ми маємо звертатися для вирішення загальногалузевих питань. За цей час, за інформацією з публічних і приватних джерел, Вами особисто, а також Вашими заступниками було проведено значну кількість консультацій і стратегічних сесій з окремими суб’єктами видавничої справи, однак, на жаль, не відбулося жодної зустрічі з членами Правління нашої Спілки — організації, якій по праву належить ініціатива, а здебільшого й авторство, більшості нині чинних законів, указів Президента України, урядових постанов, які дозволили вижити українській книзі упродовж чверті століття.
Останніми роками вітчизняне книговидання перебуває у стані стагнації через низку гальмівних проблем, які самостійно, без участі держави, суб’єктам галузі вирішити несила.
До переліку цих проблем входять:
— відсутність предметного і системного аналізу книжкового ринку країни за такими параметрами:
а) статистика суб’єктності;
б) статистика друку (повна й об’єктивна);
в) статистика жанрового і мовного наповнення;
г) статистика співвідношення вітчизняних та імпортованих видань;
д) економічна статистика (річні обсяги виробництва і продажів у коштах);
— вкрай низька капіталізація галузі, яка потребує термінового нарощування, і не стільки за рахунок бюджетних коштів, скільки за рахунок кредитних, інвестиційних та меценатських ресурсів із відповідним законодавчим оформленням цього процесу;
— необхідність повномасштабної ефективної боротьби з виготовленням та реалізацією контрафактної продукції через підготовку та оперативне затвердження окремого закону України про боротьбу з піратством у царині літературного контенту (паперова книга та електронна в мережі Інтернет);
— необхідність створення єдиного загальнодержавного електронного ресурсу «Книги у продажу та друці» для забезпечення доступу споживачів усіх категорій до повного переліку видань, які щорічно виходять друком в Україні, а також в електронному та аудіо- варіантах;
— створення умов для суттєвого нарощування кількості точок доступу споживачів до книжкових видань по всій території країни (книгарні та книжкові кіоски).
Окрім зазначених проблем існує низка питань меншого порядку, які теж вимагають предметного конструктивного обговорення й ефективного вирішення. Проте відсутність чіткого публічного позиціювання Міністерства у розв’язанні цих проблем створює атмосферу невизначеності й унеможливлює конструктивну діяльність з боку учасників ринку.
У зв’язку з вищевикладеним ми відчуваємо потребу у Вашій зустрічі, а також представників Міністерства, які в подальшому опікуватимуться видавничою галуззю, з ключовими учасниками книговидання, як-от видавці, поліграфісти, книгорозповсюджувачі, з метою спільного конструктивного обговорення проблем, що існують, і визначення ключових стратегічних напрямів діяльності, спрямованих на розвиток книговидання й організацію продуктивної співпраці Міністерства та видавничої спільноти.
Щиро розраховуємо на Вашу готовність до такої зустрічі та рішучих дій у цьому важливому для українського суспільства напрямку, яким є вітчизняна книговидавнича галузь.


З повагою

Президент
ГС «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів» Олександр Афонін

Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України» Держкомтелерадіо

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначив переможців 2019 року.

Конкурс проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання. Цього року для участі в конкурсі у 10 номінаціях надійшло 52 роботи від 17 видавців.

Гран-прі конкурсу присуджено ПП «Емма» за повне видання поезій та поетичних драматичних творів Тараса Шевченка «Кобзар», в оформленні якого використано малюнки видатного українського художника Амвросія Ждахи.

У номінації «Моя країна» перемогу здобула книга С. Андрющенко та С. Железняк «Звичаї нашого роду. Традиції української кухні» (видавець - ТОВ «Видавництво Генеза»).

У номінації «Життя славетних» - дослідження літературознавця Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова» (видавництво «Дух і Літера»).

Крім цього, кращими книгами у різних номінаціях стали роман Леоніда Мосендза «Останній пророк» (ДП ДСВ «Либідь»), книга Алекса Хавра у перекладі Ольги Кожушко «А потім прийшов Цезар» (видавництво «Фабула») та «Мистецтво війни в ілюстраціях» Джесіки Гейґі у перекладі Марії Козиренко (видавництво «Фабула»), збірка Наталії Мазур «Забавлянки. Віршотворені ігри для спілкування з дитиною, пробудження, годування, купання, масажу», книга С. Курилова «Сам в океані» (ТОВ «Час Майстрів»), а також збірка вибраних творів одного з найважливіших українських поетів XX–XXI століть Тараса Федюка «Цеглина» (ТОВ «Видавництво «Навчальна книга – Богдан»).

Бестселером року визнана книга спогадів видатного державного діяча України Володимира Горбуліна «Мой путь в зазеркалье. Не только путевые заметки», яка вийшла у ТОВ «Брайт Букс».

За матеріалами Держкомтелерадіо

Уряд затвердив проект бюджету-2020 з видатками МКМС 15,1 млрд грн

На сайті Міністерства інформаційної політики повідомляється, що 5 листопада 2019 року Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук публічно презентував допрацьований проєкт Державного бюджету-2020.

Згідно з документом, видатки МКМС наступного року виростуть на 23% і складуть 15,1 млрд грн.

Зокрема, на креативні індустрії та розвиток культури Уряд заклав 6,2 млрд грн, на спорт - 4,1 млрд, на інформаційну політику України - 2,6 млрд грн.

Вперше закладена програма мобільності молоді (500 млн грн) та розкриття туристичного потенціалу (240 млн грн).

Оптимізація роботи бібліотек в умовах децентралізації

Відбулася робоча зустріч з питань формування стратегії функціонування бібліотек в умовах децентралізації. Під час обговорення шукали вигідний формат взаємодії між Міністерством культури України, Міністерством освіти і науки України та бібліотеками безпосередньо з метою створення останніми якомога комфортніших та привабливіших умов для надання послуг громадянам. Зокрема, дійти консенсусу намагалися Ірина Констанкевич, Сергій Бабак, Сергій Колебошин, Євгенія Кравчук, Ігор Степурін, Антон Мартинов, Вероніка Селега, Оксана Бруй, Наталія Розколупа, Олександра Коваль, Лариса Нікіфоренко та представники секретаріату Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Спочатку назвали дві наскрізні теми обговорення:
1. Бібліотека як простір та її соціальна місія.
2. Популяризація читання і збільшення кількості читачів серед населення.
Ключовою проблемою для пошуку необхідних шляхів вирішення ситуації, пов'язаної з децентралізацією, є темпи закриття публічних бібліотек, які, за словами Наталії Розколупи, вражають. «Найбільш оптимальним варіантом, що ми рекомендуємо, є публічна бібліотека з філіями», — продовжила думку пані Наталія. Цей варіант передбачає створення ОТГ, які отримують бібліотеки у свою комунальну власність. Така бібліотека зазвичай розташована в адміністративному центрі громади, а в інших населених пунктах відкривають її філії. Може бути одна філія на декілька населених пунктів. Цей тип добре підходить для спроможних громад. Оптимальний варіант для неспроможних — створення бібліотеки як структурного підрозділу закладу культури клубного типу.
Також згадували у розмові позитивний досвід пересувних бібліотек та бібліобусів, які значно підвищують рівень відвідування закладів користувачами. Цю тезу висловив Ігор Степурін — Голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна».
Говорили про необхідність затвердження фіксованого відсотка у бюджеті для поповнення бібліотечних фондів, про престижність хорошої освіти і роль книги в її здобутті, про стандарти, на які варто орієнтуватися.
Закінчили «круглий стіл» лаконічними висновками — необхідно розробити моделі існування бібліотек та прописати фінансове обґрунтування пропонованих моделей.

Робочі зустрічі будуть продовжуватися.

Image by Foundry Co from Pixabay

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ