УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА АСОЦІАЦІЯ

Події в Україні

У Мистецькому арсеналі відкрили велику виставку про Василя Стуса

У Мистецькому Арсеналі в Києві запрацювала виставка «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд», що занурює в інтелектуальний і моральний світ поета-дисидента через архіви, голоси епохи й реконструкції самвидаву.

З 13 листопада 2025 до 8 лютого 2026 року Мистецький Арсенал (вул. Лаврська 10-12 у Києві) презентує масштабний виставковий проєкт «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд».

За словами організаторів, ця експозиція — не так ретроспектива біографії Стуса, як спроба показати його як цілісну й багатогранну постать: поета, літературознавця, публіциста та мислителя, який жив за чіткими моральними принципами.

Архітектура виставки побудована на метафоричних алюзіях: простір дозволяє відчути атмосферу 1960–1980-х років, коли особисте, політичне й художнє тісно перепліталося.

У шести залах будівлі Старого арсеналу представлені самвидавна література, речі з таборового побуту, сторінки із записників і книги, які повпливали на поета, архівні аудіо- і відеоматеріали, зокрема магнітофонні записи голосу самого Стуса й авторського читання поезій Василем Голобородьком та Іриною Жиленко, зроблені в 1960-х. В експозиції лунатимуть і «Палімпсести», начитані Надією Світличною для «Радіо Свобода».

Окремий акцент — на сучасному прочитанні Стуса. Його поезії звучать у виконанні Сергія Жадана, Ахтема Сеїтаблаєва, Олександри Матвійчук, Ярини Чорногуз, Мирослави Барчук, Катерини Калитко, Володимира Єрмоленка, Тетяни Огаркової, Тараса Компаніченка.

Експозицію доповнюють живопис і графіка шістдесятників — роботи Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук. Документальні реконструкції показують, як формувався самвидав, а також як КДБ в рамках операції «Блок» збирало справи проти дисидентів.

Кураторка проєкту, Ольга Мельник, зазначає, що виставка не має на меті бути просто біографічною оповіддю. Натомість вона вибрала ключові сюжети, які розкривають творчість Стуса через свідчення людей, які знали його особисто.

Як зауважують організатори, ця виставка — перший після повномасштабного вторгнення великий проєкт Мистецького Арсеналу про історичне минуле.
У межах виставки передбачені публічні розмови, кураторські виставки — придбати квитки можна тут. Також заплановані воркшоп і день вільного відвідування.

15 творів претендують на здобуття Премії імені Максима Рильського

Творчі спілки й видавничі організації подали 15 творів на розгляд Комітету з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2025 рік. Про це інформують у Держтелекомрадіо.

Комітет з присудження Премії визначить переможців у двох номінаціях: «Переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» і «Переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу».

За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів на Премію претендують 12 творів, перекладених з англійської, французької, латиської, новогрецької, польської, китайської, іспанської та азійських мов:

  1. «Історія Тома Джонса, знайди» Генрі Філдінґа (у 2-х томах) у перекладі Ірини Кабаль-Бондаренко, видавець — «Навчальна книга – Богдан».
  2. Поезії «Адам Міцкевич. Сонети» у перекладі Наталії Горішної, видавець — Instytut Wydawniczy «Swiadectwo» (Польща).
  3. «Кістяні годинники» Девіда Мітчелла у перекладі Катерини Дудки й Остапа Українця, видавець — «Жорж».
  4. «Таємниці Арсена Люпена» Моріса Леблана у перекладі Елли Євтушенко, видавець — «Книголав».
  5. «Бувальщини містечка на річці Хулань» Сяо Хон у перекладі Надії Кірносової, видавець — «Сафран».
  6. Вибрані поетичні твори «Я є вмістилищем світів…» у перекладі Павла Мовчана, видавець — «Ярославів Вал».
  7. «У напрямку Ксенополісу» Кшиштофа Чижевського у перекладі Костянтина Москальця, видавець — «Дух і Літера».
  8.  «Звіяні вітром» Марґарет Мітчелл (у 2-х томах) у перекладі Олени Оксенич, видавець — «Книголав».
  9. «Правила будинку сидру» Джона Ірвінга у перекладі Ольги Тельної, видавець — «Фабула».
  10.  «Щоденник Ґуантанамо» Мохамеду Ульд Слахі у перекладі Юлії Шекет (Юлії Тишко), видавець  — «Книголав».
  11.  «Покора» Щепана Твардоха у перекладі Остапа Українця, видавець — «Фабула».
  12.  «Свято цапа» Маріо Варгаса Льйоси у перекладі Іларії Шевченко, видавець — «Фабула».

На здобуття премії за переклад творів українських авторів мовами народів світу номіновані три книги:

  1. Збірка «Кобзар» Тараса Шевченка, перекладена на турецьку Федорою Арнаут, видавництво «Тюрксой» (Туреччина).
  2. Сімейна сага в новелах «Майже ніколи не навпаки» Марії Матіос, перекладена на французьку Ніколь Дзюб, видавництво «Les Editions Bleu et Jaune» (Франція).
  3. «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» Дмитра Кулеби, перекладена на англійську Сергієм Святенком, видавець — «Книголав».

Як зазначають у Держкомтелерадіо, цю премію присуджують до дня народження Максима Рильського (19 березня) у розмірі 20 тисяч гривень за рахунок коштів державного бюджету.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносять творчі спілки, національно-культурні та національно-просвітницькі товариства, видавництва і видавничі організації, редакції періодичних видань, вчені ради вищих навчальних закладів, наукові установи, асоціації тощо.

Висунуті твори розглядає Комітет з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського — тимчасовий дорадчий орган КМУ. Підсумкове засідання Комітету проводять щороку не пізніше 25 січня. Премію присуджують на підставі пропозицій та рекомендацій Комітету.

Через атаку росіян на Харків згоріли книжки українських видавництв

У Харкові внаслідок влучань російських БпЛА зранку 12 листопада згоріла палета з книжками на приватному підприємстві, що займається перевезеннями.

Як повідомили на сайті «Суспільного», згоріли видання «А-ба-ба-га-ла-ма-ги», «BookChef» і «Клуб сімейного дозвілля».

Ідеться про збірку поезій Василя Симоненка, «Ліниві і ніжні» Юрія Іздрика, «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика, «На срібнім березі» Миколи Вінграновського (усі — видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»); «Життя з чистого аркуша» Аманди Прауз (видавництво BookChef) і «Де немає Бога» Макса Кідрука (видавництво «КСД»).

За словами керівника підприємства Дениса Шеліхова, нині бізнес продовжує роботу й оцінює масштаб руйнувань.

Світла пам’ять Ігореві Степуріну…

Світла пам’ять Ігореві Степуріну…

З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату - відійшов у засвіти Ігор Степурін, видавець, громадський діяч, наш колега й друг.

Пан Ігор був виконавчим директором і головою ревізійної комісії Української видавничої асоціації, завжди діяв принципово, чесно й з великою повагою до людей.

Він був людиною, яка щиро й віддано служила українській книзі. Як засновник і директор з проєктів видавництва “Саміт-Книга”, він відкривав читачам десятки авторів, допомагав зростати молодим письменникам і знаходив натхнення у кожному доброму тексті.

Як голова Благодійного фонду “Бібліотечна країна”, Ігор невтомно працював, щоб українські бібліотеки мали нові книжки, техніку, можливості розвитку - і щоб слово, культура, знання були доступні кожному.

Ігор Степурін також заснував Книжковий клуб бю́Верховної Ради України, створивши простір, у якому книга об’єднувала політиків, дипломатів, видавців, авторів - усіх, кому небайдужа культура слова.

Він умів запалювати ідеями, надихати, підтримувати й творити спільноти навколо книжки. Його праця - це величезний внесок у розвиток видавничої галузі та культурного життя країни.

Світла пам'ять пану Ігореві…

Щирі співчуття рідним, друзям і всім, хто мав щастя знати цю добру, відкриту й світлу людину!

Спільний каталог авторських прав

Блоги

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ