Фотографічний твір є одним з найпоширеніших об'єктів авторського права, який використовується як для оформлення обкладинки книжкової продукції, так і для ілюстрації змісту творів. Фотографічні твори також видаються у вигляді моновидань та збірників творів.

Різноманіття видів використання фотографій породжує масу проблем з авторським правом, про які багато видавців не здогадуються.

Для того щоб використовувати фотографічні твори без порушень авторського права створено кілька онлайн консультацій з їх юридичного «очищення» від прав третіх осіб, якими можна скористатися безкоштовно протягом терміну дії карантину.

Для моновидань створена онлайн консультація «Юридичне "очищення" фотографічного твору як моновидання від прав третіх осіб».
Для ілюстрацій створена онлайн консультація «Юридична "очищення" фотографічного твору як ілюстрацію до твору від прав третіх осіб».
Для збірок творів створена онлайн консультація «Юридичне "очищення" збірника фотографічних творів від прав третіх осіб».
У зв’язку з тим, що фотографічні твори розміщуються в Інтернеті, то перед їх використанням треба перевірити умови договору, скориставшись онлайн консультацією «Уточнення умов договору для використання творів у цифровій формі».

У наш час не рідкісні випадки смерті автора до закінчення терміну дії ліцензійного договору або договору замовлення. В цьому випадку у видавця неминуче виникає ряд питань.

Чи є авторський договір дійсним після смерті автора, якщо термін його дії не закінчився?

Чи можна використовувати твір після смерті автора в рамках існуючого договору?

Що робити з авторським винагороду, яку не встигли виплатити авторові твору?

Для відповіді на поставлені питання необхідно скористатися онлайн консультацією «Уточнення терміну дії авторського договору після смерті автора».

На період карантину надається вільний доступ до онлайн консультації.
Для того щоб пройти тестування досить клацнути на назві тесту. Протягом 2-3 хвилин з початку тестування на екрані монітора з'являться результати тестування.

В багатьох випадках в видавничій продукції  та в Інтернеті використовуються фотографічні твори і малюнки відповідно до вільної публічної ліцензії Creative Commons.

Таке використання твору не є порушенням авторського права, якщо твір супроводжується відповідними позначеннями. 

Символьне позначення вільної публічної ліцензії Creative Commons – СС.

Графічне позначення:

Для використання творів з комерційною метою використовуються три види вільних публічних ліцензій.

1) Вільна публічна ліцензія Creative Commons Attribution.

Символьне позначення - CC BY.

Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати твір, вносити в нього зміни і брати його за основу для своїх творів за умови зазначення авторства.

Умов використання такої ліцензії не вимагають розповсюджувати похідні твори на умовах ліцензії CC BY.

Ця ліцензія рекомендована для максимального розповсюдження і використання ліцензованих матеріалів.

Графічне позначення вільної публічної ліцензії CC BY:

Твір, який використовується в друкованих виданнях на умовах вільної ліцензії CC BY, має наступні атрибути:

назва твору, автор, ліцензії CC BY

2) Вільна публічна ліцензія Creative Commons Attribution-ShareAlike.

Символьне позначення - CC BY-SA.

Ця ліцензія дозволяє редагувати твір, вносити в нього зміни і брати його за основу для своїх творів за умови зазначення авторства й розповсюдження похідних творів на таких же умовах. 

Графічне позначення вільної публічної ліцензії CC BY-SA:

Твір, який використовується в друкованих виданнях на умовах вільної ліцензії CC BY-SA, має такі атрибути:

назва твору, автор, ліцензія CC BY-SA, назва похідного твору, ім’я автора похідного твору, ліцензується по CC BY-SA

3) Вільна публічна ліцензія Creative Commons Attribution-NoDerivs.

Символьне позначення - CC BY-ND.

Ця ліцензія дозволяє розповсюдження твором із зазначенням авторства. Забороняється вносити у твір будь-які зміни або будь-яким чином порушувати його цілісність.

Графічне позначення вільної публічної ліцензії CC BY-ND:

Твір, який використовується в друкованих виданнях на умовах вільної ліцензії CC BY- ND, має такі атрибути:

назва твору, автор, ліцензія CC BY- ND

Необхідно відзначити, що автори фотографічних творів, на яких є зображення фізичних осіб, не відповідають за порушення прав фізичних осіб. Якщо такі твори використовуються, то необхідно мати відповідний дозвіл від цієї фізичної особи.

Для багатьох видавців 20 травня буде важким днем, адже це останній день сплати податку на прибуток за 1 квартал.

У зв'язку з тим, що у багатьох видавців власних коштів для сплати податку недостатньо, то доведеться брати кредит, який дозволить якось вирішити проблему 20 травня.
А що робити у 2 кварталі, адже очікувати значних надходжень грошових коштів від реалізації книжкової продукції не доводиться?

Вихід є. Требі відмовитись від реалізації продукції за договором поставки (ст. 712 параграфа 3 «Поставка» ЦКУ) і перейти на комісію книжкової продукції (глава 69 «Комісія» ЦКУ).

У чому відмінність договору поставки від договору комісії?

За договором поставки право власності на книжкову продукцію переходить до розповсюджувача книжкової продукції, але кошти за неї видавець зазвичай отримує з затримкою, яка після карантину може бути значною.
У видавця відображення доходу від продажу книжкової продукції здійснює на дату її продажу за договором поставки.
По такі схемі реалізації книжкової продукції у 2 кварталі буде відображений дохід від продажу книжкової продукції, за яку кошти не отримані.

За договором комісії право власності на книжкову продукцію не переходить від видавця (комітента) до розповсюджувача (комісіонера) книжкової продукції.
Відображення доходу від продажу книжкової продукції комітент здійснює на дату продажу її комісіонером, що дозволить значно зменшити оподатковуваний дохід.

Про бухгалтерський облік книжкової продукції можна прочитати в статті «Комісія на продаж: коротко про головне».

Верховна Рада прийняли ряд законів, які дозволяють зменшити витрати видавців під час карантину. Зупинимось на двох таких можливостях.

1) З 12 березня 2020 р. наймачі звільняються від орендної плати за використання майна (приміщень, місця на ринку тощо) або її зменшення під час карантину.

Відповідно до частини 6 ст. 762 ЦКУ «Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає».

Відповідно до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ «…обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб».

До певних видів діяльності, які заборонені на період дії карантину, відносяться роздрібна торгівля непродовольчими товарами, до яких відноситься книжкова продукція.

До заходів, якими забороняється доступ до орендованого майна третіх осіб (покупців) можна віднести закриття магазинів і ринків непродовольчих товарів.

З 11 травня 2020 р. планується послабити карантинні заходи за рахунок відкриття роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Таким чином, з 11.05.2020 р. і до закінчення карантину видавці та книгорозповсюджувачі мають права вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (частина 4 ст. 762 ЦКУ).

2) Часткова виплати заробітної плати найманим працівникам під час карантину за рахунок бюджету.

Під час карантину держава бере на себе часткові витрати з виплати зарплати найманим працівникам малого та середнього бізнесу, які скоротили чи припинили діяльність в умовах протидії коронавірусній хворобі COVID-19 (ст. 47 Закону України «Про зайнятість населення»).

Умови отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину наведенні в ст. 47¹ Закону України «Про зайнятість населення».

Стаття 47. Допомога по частковому безробіттю
1. Допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин у разі, якщо:
зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;
зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки:
вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборного органу профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними;
роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.
Про можливе зупинення (скорочення) виробництва роботодавець зобов’язаний повідомляти територіальний орган письмово за формою та у строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
2. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, сплачували страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.
У разі якщо роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.
3. Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, якщо:
1) зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
2) є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;
3) працівник:
відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);
працює на підприємстві за сумісництвом;
проходить альтернативну (невійськову) службу.
4. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається під час затвердження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з фінансових можливостей і не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.
5. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше 180 календарних днів протягом року.
6. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38, пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Кошти не підлягають поверненню у разі, якщо роботодавцем вживалися заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації.
7. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю раніше, ніж через рік після закінчення строку виплати допомоги по частковому безробіттю.
Період виплати допомоги по частковому безробіттю, у разі якщо роботодавцем вживалися заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин виробничого характеру.
8. Порядок надання допомоги по частковому безробіттю встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Стаття 47-1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2
1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
2. Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності;
3. Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
4. Допомога по частковому безробіттю на період карантину встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
5. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.
6. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
7. Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.
Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину у разі, якщо роботодавцем вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.
8. Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
9. Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України

Багатьом видавцям перед виданням творів радянських авторів складно відповісти на питання про дії авторського права на твори авторів померлих до розвалу СРСР.

У зв'язку з цим багато творів видаються з порушенням авторського права, оскільки видавці вважають, що публікується твір, який вже знаходиться в суспільному надбанні.
А насправді твір може охоронятися авторського права.

Слід зауважити, що самостійно розібратися з цим питанням складно, оскільки термін дії авторських прав на твори неодноразово змінювався (15, 25, 50 і 70 років), а ст. 28 "Строк дії авторського права" Закону України "Про авторське право і суміжні права" містить ряд винятків із загального порядку визначення строку дії авторського права.

Крім того, Законом України «Про авторське право і суміжні права» в редакції 2001 р. була відновлена охорона авторських прав багатьох творів, які перейшли в суспільне надбання. Це означає, що до 16.08.2001 р. такі твори використовувалися вільно, однак з 16.08.2001 р. їх використання повинно здійснюватися з дозволу спадкоємців.
Про це необхідно пам'ятати в першу чергу видавцям, які перевидають такі твори, а також розповсюджувачам книжкової продукції, виданої до 16.08.2001 р., і власникам вебсайтів, які використовують такі твори.

Для того щоб виключити порушення авторського права на твори радянських авторів померлих до розвалу СРСР, створена онлайн консультація «Уточнення терміну дії авторського права на твір після смерті автора», яка містить тест, який дозволяє уточнити дію авторсько-правової охорони на твори авторів колишнього СРСР.
На період карантину надається вільний доступ до онлайн консультації.

Для того щоб пройти тестування досить клацнути на назві тесту. Протягом 2-3 хвилин з початку тестування на екрані монітора з'являться результати тестування.

Продовжуємо серію публікацій з юридичного "очищення" видань та інших об’єкті авторського права від прав третіх осіб.

У багатьох виданнях та Інтернеті використовуються фотографії, малюнки, кадри аудіовізуального твору і фрагменти відеограми із зображенням фізичної особи.

Дуже часто використання цих об'єктів авторського права (творів) і суміжних прав (фрагментів відеограм) здійснюється з порушень особистих прав фізичної особи.

Як завжди, надаємо видавцям, власникам вебсайтів і іншим особам, які використовують зображення фізичної особи, можливість безкоштовно перевірити законність використання зображення фізичної особи.
Для того щоб скористатися такою можливістю, необхідно перейти за посиланням на онлайн консультацію «Перевірка законності використання зображення фізичної особи у виданнях та Інтернеті» і пройти тест.
Для того щоб пройти тестування досить клацнути на назві тесту. Протягом 2-3 хвилин з початку тестування на екрані монітора з'являться результати тестування з рекомендаціями щодо усунення наявних проблем.

У штаті багатьох видавництв є художники, перекладачі, фотографи і програмісти, які створюють службові твори, поняття якого наводиться в ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Службовий твір – твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Необхідно зазначити, що норма закону про належність майнових прав на службові твори постійно змінювалася. Володіючи інформацією про належність майнових прав на службовий твір в конкретному часовому інтервалі, автори і роботодавці можуть визначити ступінь свободи в розпорядженні майновими правами на службовий твір.
Незважаючи на те, що норма закону про належність майнових прав на службовий твір змінювалася, залишається незмінною норма закону про винагороду, що виплачується авторам службових творів.

За створення і використання службового твору автору виплачується авторська винагорода, розмір якого і порядок виплати встановлюється в трудовому договорі і (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

У зв'язку з тим, що роботодавці зазвичай не обтяжують себе питаннями використання службових творів, то неминуче порушення авторського права на результати творчої праці найманого працівника. Для того щоб виключити такі порушення, роботодавцеві необхідно знати про належність майнових прав на службові твори, а також про умови, при виконанні яких виключаються порушення авторського права.

Створено онлайн консультація «Виявлення порушень авторського права на службові твори», яка містить 3 тести, які дозволяють уточнити належність майнових прав на службові твори в різні часові інтервали, а також розібратися з умовами, при яких авторам виплачується винагорода за створення і використання службових творів.
На період карантини доступ до тестів вільний.

Для того щоб пройти тестування досить клацнути на назві тесту. Протягом 2-3 хвилин з початку тестування на екрані монітора з'являться результати тестування.

За більш ніж п'ятнадцятирічний період надання допомоги видавцям у виборі виду авторського договору і уточнення його істотних умов сформувався перелік типових питань і відповідей з договірної роботи, на підставі яких була створена онлайн консультація «Вибір виду авторського договору та уточнення його істотних умов».

Онлайн консультація містить 7 тестів, які дозволяють правильно вибрати вид авторського договору, перевірити повноваження фізичної особи на підписання авторського договору, а також перевірити істотні умови договору про передачу (відчуження) майнових прав на твір, договору замовлення, ліцензійного і субліцензійних договорів.

Крім того, створено тест для перевірки дотримання немайнових прав автора твору, які повинні бути відображені в авторському договорі.

На період карантину надано вільний доступ до онлайн консультації «Вибір виду авторського договору та уточнення його істотних умов».

Для того щоб пройти тестування досить клацнути на назві тесту. Протягом 2-3 хвилин з початку тестування на екрані монітора з'являться результати тестування.

У видавців є відмінна можливість протестувати діючі договори і за результатами тестування внести в них необхідні зміни.

Приводом до написання цієї невеличкої замітки стало інтерв'ю директора видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Га» Івана Малковича на Українському радіо, в якому він ділиться своїми думками з питання обмеження поширення російських книг в українських мережах.

Для того щоб було зрозуміло, про що йде мова, наведемо це місце інтерв’ю дослівно.

 «Я вже провів кілька розмов про те, щоб люди, які продають українські книжки, мережі, які працюють в Україні, відмовлялися від російських книжок. Я розумію, що може бути певний сегмент книжок, яких немає у нас. Але якщо є права на українську мову, як-то "Гаррі Поттер", то так ж російські книжки не повинні тут продаватися. Тому що це право на країну, на мову».

Розглянемо це висловлювання пана Івана в площині авторського права.

На мою думку, Іван Малкович вважає, що наявності права на переклад книги на українську мову може стати забороною на поширення книг цього ж автора російською мовою на території України.

Цікава думка. Однак це бажання може стати реальністю тільки в тому випадку, якщо українські видавці в договорах з іноземними правовласниками будуть включати умови про передачу права ще й на переклад книги на російську мову і її поширення на території України.

Можливо доведеться заплатити якусь винагороду за передачу права на переклад твору на російську мову.

Наявність цього право на використання твору дозволить притягати розповсюджувачів книг російською мовою до кримінальної відповідальності за ст. 176 «Порушення авторського права і суміжних прав» Кримінального кодексу України.