Viktor Kruglov

Viktor Kruglov

Генеральний директор видавництва "Ранок" (Харків)

П'ятниця, 10 грудня 2021 17:44

Чому закриваються книгарні?

За цим стоїть питання ідентичності. А з питанням ідентичності постає питання стабільності: політичної, соціальної, економічної.
Обороноздатність країни залежить від її культуроздатності.

Чи запрацює закон про книжковий рибейт?
У 1991 році в Україні - 3000 книгарень.
У 2019 році - близько 250.
Минулого року закрилося 52 книгарні.

Середа, 10 листопада 2021 21:34

До булави треба голови!

Популізм, можливо, допомогає отримати феєричну перемогу на виборах, але напевне зашкоджає вирішенню гострих системних проблем.
Моя бабця, царство небесне, пережила і голодомор, і війну, і радянські дефіцити. Та вона якось все так вправно планувала, що навіть під час пустих полиць у магазинах, в неї було прибережене на свята згущене молоко для тістечок. Вона вірила своїм очам та не вірила заявам уряду, бо за роки життя впізнала ціну словам політиків.
Минули роки, до влади прийшли молоді, енергійні та амбітні люди. Вони опанували найвищі посади, отримавши величезний кредит довіри від виборців. Але сьогодні, складається таке враження, що нові українські урядовці спеціально роблять дурню заради позитивних меседжів та послідовно укріплюють невіру до себе.
Як можна вірити урядовцям, які влітку об’явили, що після 100% вакцинації вчителів школи працюватимуть. То був неабиякий поштовх дощеплення - 92% вчителів України вакцинувалися! Що у результаті? Половина шкіл України закрита чи то на канікули, чи то на карантин, чи то заради економії тепла. Може то був такий собі хитрий план, але як можна щось планувати у таких умовах батькам дітей молодших класів?
Як можна вірити урядовцям, котрі вже третєхвильово готують ліжка у шпиталях, а люди вмирають через нестачу кисню. Сьогодні Україна у лідерах по рівню смертності від ковіду. Впевнений, одна з причин такої великої кількості втрат - це неосвіченість населення та недовіра до влади щодо ефективності щеплення. Плюс той клятий популізм та гонка за відсотками, коли вакцинують молодь замість літніх людей, які в першу чергу потребують захисту.
Щодо освіти та освіченості. Для спростування ахінеї з чипуванням та інших закидів антивакцинаторів достатньо елементарних знань шкільної програми з біології. Критичне мислення, що розвивається читанням, допомогло б прискіпливо ставитися до фальшивок у мережі щодо коронавірусу. Чому тоді влада не звертає уваги на те, що цього року не вистачило грошей на друк підручників з біології? Мовчу вже про закриття книгарень, бібліотек та катастрофічне падіння книговидавничої галузі.
Тепер про газ. Про захмарну ціну газу на європейських ринках чули всі, але уряд показово заспокоює громадян: «Не хвилюйтеся, ціна на газ для домогосподарств не підвищиться». Це така мантра без уточнення, чи вистачить тих запасів для населення до закінчення опалювального сезону, чи ні. Для промисловості газ вже подорожчав на 440%. Платіжки за комунальні послуги давно захмарні, підвищувати вже нема куди, а ось на роздрібних цінах у супермаркетах обов’язково все відобразиться.
Наразі про економію. У Китаї сьогодні світлофори відключають заради економії електрики. В Україні катастрофічно не вистачає вугілля для ТЕЦ, але щось взагалі не чутно закликів про ощадливе ставлення до електроенергії та енергоресурсів. Ця вразлива тема не підсвічується, а навпаки у новинах офіційно повідомили, що доручень від РНБО про віялові відключення не надходило. Після таких заяв моя бабця вже точно б пророкувала аварійне відключення електромереж та пішла б поповнювати резерв батарейок, свічок, сірників та дров для опалення.
Нарешті про відповідальність. Якщо поводитися з населенням, як з малими дітьми, то хтось повинен взяти відповідальність на себе. Держава таку ношу неспроможна потягнути. Чому тоді відношення до українців, які відстояли незалежність країни, як до нерозумних немовлят? Мала дитина — не виспишся, більша дитина — не наїжся, велика дитина — не вберешся? Де популізм - там брехня. Де брехня – там недовіра. Де недовіра – там агресія і радикалізація. А далі біда…
Моя бабця пережила і голод, і холод, і війну, та завжди казала: «До булави треба голови!». Мабуть і ми якось впораємось, але потрібна голова, та бажано не одна…

Про класичну французьку середню освіту мало знають в Україні. У Франції освіта з 6 до 16 років обов’язкова та має три ступені.

Перший ступень включає два етапи: 3-4 роки у дитячому садку (école maternelle) та 5 років у початковій школі (école élémentaire). Середня школа передбачає 4 роки в колежі (collège) і 2-3 роки ліцею (lycée). Після закінчення ліцею діти здають экзамени на ступень бакалавра (baccalauréat) та можуть вступати до вишу.

На Зміівській паперовій фабриці, що входить до Корпорація "Ранок", продовжується масштабна реконструкція і встановлення нового обладнання для збільшення потужностей переробки вторсировини ТетраПак.

Концепцію роботи нового обладнання розробляли інженери фабрики разом із шведськими технологами та німецькими спеціалістами Pallmann. У світі ще немає аналогічних ліній. Дуже надіємося, розрахунки та попереднє моделювання були точними. Пробний запуск плануємо 16-го серпня.
Нове обладнання дозволить збільшити виробництво екопаперу із дотриманням європейських екологічних нормативів за FSC.
Як це вдалося, чи скористалися ми можливостями пільгового кредитування - це окрема тема).

Щасливий, оскільки ще більше книжок Дитяча література видавництва "Ранок" друковатимуться на екопапері українського виробництва.

Занепад книговидавничої галузі, закриття книгарень, бібліотек, призводять до неминучих втрат в економіці. Бо книга, читання - це важливий фактор розвитку економіки держави. Книга - невід’ємний елемент національної безпеки.

Олександра Коваль надала жахливу статистику:
Минулого року закрилося 48 книгарень з 220. В Україні одна книгарня на 165 тис жителів ( для порівняння у Європі одна книгарня на 12-15 тис населення).
Менш ніж 4% українських підлітків володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту.
Річне оновлення фондів українських бібліотек 0,6% за норми у 5%. Тобто для повного оновлення книжок потрібно 160 років.
Втрати від піратства, контрафактних книжок оцінюються у майже 30% від обсягу легального комерційного ринку книжок.
Завдяки роботі професіоналів з Міністерство культури та інформаційної політики України, Український інститут книги, Комітет гуманітарної та інформаційної політики, громадських організацій та асоціацій, народних депутатів різних фракцій, бібліотекарів та видавців створена стратегія розвитку читання в Україні з конкретними КПІ та напрямами роботи.

Для імплементації документу треба підтримка на всіх рівнях влади та розуміння фінансистами Мінфіну, що книжкова галузь саме зараз вимагає інвестицій з боку держави. Без порятунку книги та читання неминучі мільярдні втрати в економіці вже найближчим часом.

Кілька цитат з виступів:
Ірина Констанкевич про важливість читання: «Народ, який мало читає, мало знає. Народ, який мало знає, приймає погані рішення - вдома, на ринку, біля скриньки для голосування. Неосвічена більшість може перемогти освічену меншість. Це дуже небезпечний аспект демократії».

Лариса Петасюк: “Досі не було державної політики в галузі читання. Всі дії були точковими. Прийняття Стратегіїї дозволить зміцнити книжку, але треба підтримка на всіх рівнях влади».
Євгенія Кравчук (дяка за модерування): «Мають бути створений тренд на престижність читання та робота з екосистемою книжки».
«Велику роль відіграють популяризація читання, розвиток бібліотек. Необхідно запровадити пільги для поліграфістів, пільгове кредитування видавців під державні гарантії, книжковий рибейт для україномовних книжок».
«Основне завдання, щоб стратегія не залишилася на папері».

Олександра Коваль: «Покупець книжок - головний інвестор читання. Йому треба допомога. Саме тому важливі промоція читання».
«Шматками стратегію неможливо реалізувати, треба робити комплексно».
«Чому приділялося так мало уваги до читання? Ставлення до читання, книги та культури в загалом таке, що це радше сфера дозвілля, ніж розвитку. Через те ніхто ніколи не пов’язував кількість читачів, бібліотек з економічними показниками, важливими для розвитку держави та соціальної сфери»

Софія Федина: «Книга - це сьогодні боротьба за мізки. Інтренет, соцмережі - це тотальний скорочення та споживацьке використання інформації».
«Треба зменшити податкове навантаження на видавців та авторів». «Книга - це не про бізнес. Книга - це про те чи матимемо ми державу, чи будемо людиною розумною».
«Де брати кошти? На фінансування офісу Президента додали 0,5 млрд.грн., на СБУ та ДБР – 2 млдр грн., МВС на боротьу із коронавірусом – 5 млрд.грн. Можна творчою та культурною спільнотою вимагати передати частину цих грошей на фінансування впровадження Стратегії розвитку читання. Необхідно максимально зменшити податкове навантаження на видавців та авторів.»

Володимир Вятрович: «Потужний та самодостатній книжковий ринок може бути тільки українською мовою. Пропозиція збільшити з 15 до 20 % відсоток на відшкодування книжкового рибейту». (Книжковий рибейт - відсоток від продажу книжок книгарнями на покриття оренди)»
«Сертифікати на придбання книжок мають надаватись тільки на книжки, видані в Україні українською мовою».
«Започаткувати програму придбання викупу для бібліотек за кошти державного бюджету по 500 примірників книжкових видань в Україні українською мовою за умови надходження не менше 1500 примірників для продажу в торгівельну мережу».

Микола Княжицький: «Необхідно застосовувати санкції проти піратства. Нехай РНБО обмежить ввіз книжкової продукції з Росії. Для видавців треба зробити пільги або дотації. Має бути створена програма підтримки бібліотек.»

Никита Потураєв: «Необхідно популяризувати книгу через гаджети».

Олександр Афонін: «Україна має стати цивілізованою країною через читання»

Орися Демська: «Необхідне переформовування освіти. Щоб наші діти були на рівні із європейською молоддю, вони мають читати книжки, на яких зростає європейська молодь (Аристотель, Сократ, Сенека), тексти, які формують та посилюють європейську ідентичність, але й не забувати про книжки про Україну, які формують спільні цінності”.
Має бути запроваджене «Спільночитання», яке формуватиме спільні цінності, бачення майбутнього та минулого.»

Юрій Коконенко: “Шкільним бібліотекам необхідна окрема програма по забезпеченню художньою літературою”.
Михайло Сидоржевський: «Кожна з позиції Стратегії має бути імплементована. Необхідно створити державну програму підтримки книговидавничої галузі, поліграфістів, бібліотек, торгівельної мережі.»

До 12 липня можна надавати свої пропозиції до рекомендацій Комітету.

Посилання на проєкт https://cutt.ly/OmmVuNd.

Попереду схвалення урядом та важке узгодження з Бюджетним комітетом та Мінфіном.

Всього 495 назв книжок видано в Україні у 2021 році, за цей же час опубліковано 520 авторефератів дисертацій.

Щось мені зле. Минулого року відбулося безпрецендентне падіння видавничої галузі. Цього року ситуація погіршується. Втричі знизилося кількість видань книжок в Україні за 4 місяця 2021 року, про це повідомила Книжкова палата України

Станом на 30 квітня, в Україні видано 495 назв книг і брошур тиражем 544,5 тис. примірників. Це складає 27,2 відсотка по відношенню до кількості назв видань, що вийшли друком за цей же період у 2020 році, і 31,5 відсотка у порівнянні до тиражу.

Цього року 390 назв видань вийшло українською мовою. Їхній наклад склав 401 тис. примірників. 64 видання вийшли російською мовою із накладом 81 тис. прим., 43 видання - іншими мовами із накладом 62,5 тис. примірників.
Крім того, за цей же період було опубліковано 520 авторефератів дисертацій, тираж яких склав 52 тис. примірників.

Невдовзі читати буде нічого крім дисертацій((.

За підтримки УАВК пройшли громадські обговорення концептуального наповнення проєкту «Харків – книжкова столиця України». Представники Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів України обговорили можливості, які створює проєкт для всієі видавничої галузі.

Зокрема, 15 березня 2021 року відбулася ZOOM-конференція з членами правління УАВК, щоб презентувати та проаналізувати стратегії розвитку книговидавництва та промоції читання на Харківщині.

Департамент з питань культури Харківської міської ради відгукнувся на пропозицію книговидавців та книгорозповсюджувачів та вирішив взяти участь у конкурсі проєктів Українського культурного фонду «Харків – книжкова столиця України - 2022».

Створена програма містить 12 складників, кожен з яких відповідає умовам конкурсу УКФ та звертається до потреб громади щодо поширення традиції читання, заохочування молоді до книжок та популяризації амбасадорів сучасної української літератури в суспільстві.

Партнери проєкту: Видавництво "Ранок", мережа книгарень "Книголенд", арт-група Kailas-V та інші.

Передбачається, що проєкт триватиме 11 місяців та складатиметься з 3 етапів:
1 етап - Підготовчий - січень - березень 2022 року - 3 місяці.
2 етап - Реалізація проекту та його складовий - 7 окремих, незалежних програм, що вкладаються в загальну концепцію - квітень - вересень 2022 року - 6 місяців
3 етап - звітування - жовтень - листопад - 2 місяці
Під час обговорення презентували напрацювання, побудували стратегію реалізації проєкту та визначили 7 з 12 запропонованих основних подій, які й складуть програму проєкту «Харків – книжкова столиця України».

А саме в рамках проекту будуть реалізовані наступні ініціативи:
Вуличний книжковий буккроссинг, спецпрограма для дитячих та молодіжних бібліотек, стрит арт "Вікна в світ книги, пересувний книжковий ярмарок по районах міста, благодійний аукціон та фестиваль книги та кави, і навіть відкриття літературної кав'ярні на базі нової книгарні "Книголенд" тощо.
«Ми фанатіємо від читання, то відкриття 3 нових книгарень "Книголенд" буде на підтримку промоції читання поза межами гранту. Ми хочемо зробити багато чого: від відкриття літературних кав’ярень до започаткування спеціальних книжкових стипендій для підлітків» – зауважив директор мережі "Книголенд" Ігор Зарудько.

Член правління Української Асоціації Видавців та Книгорозповсюджувачів України та генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов всебічно підтримав проект:
«Ми вважаємо Харків гідним носити звання «Книжкової столиці». Тут жили, творили відомі українські письменники: Григорій Квітка-Основ'яненко, Гнат Хоткевич, Іван Багмут, Іван Багряний, Микола Бажан, Остап Вишня, Наталя Забіла, Григорій Костюк, Антін Крушельницький, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Павло Тичина, Микола Трублаїні, Микола Хвильовий.
Літературну історію сьогодення створюють яскраві письменники: Юрій Яновський, Борис Чичибабін, Сергій Жадан, Генрі Лайон Олді, Геннадій Меламед, Ірина Сонечко та інші.»
«Саме в Харкові працюють найбільші видавництва України: Ранок, Vivat, Фоліо, КСД, ВД Школа, ВД Основа, 4Mamas, й близко 150 інших, єдина в Україні паперова фабрика, що робить папір із тетрапаків, відкритий єдиний в країні Музей паперу. В Харкові сьогодні функціонує літературний музей, близько 100 публічних бібліотек, серед яких близько 45 мають – дитячі відділення, декілька літературних хабів, близько 70 книгарень. Отже, Харкову є чим пишатися, місто володіє достатньою кількістю інструментів та площадок, завдяки яким на 12 місяців абсолютно реально перетворити другу столицю Україні в книжковий сад та поширити серед місця літературну атмосферу», - додали аргументів присутні на публічних обговореннях фани читання.

Якщо харківський проєкт оберуть в УКФ буде проведене дослідження читацької поведінки, запрацюють програми збільшення кількості книгарень та «Читаємо з народження», оголошено літературний конкурс та ще багато цікавого чекає на харків’ян.

Запрошуємо всіх любителів книги приєднуватись до співпраці!

Image by press ? and ⭐ from Pixabay

Шановні колеги видавці!

Просимо Вас прийняти участь в обговоренні концепції та складових проекту "Харків ─ книжкова столиця України", який планується до реалізації в Харкові у 2022 році за підтримки Українського культурного фонду. А також, пропонуємо Вам прийняти участь в запланованих в рамках проекту заходах.

Ініціатором проекту виступає Харківська міська державна адміністрація, Департамент з питань культури.
Партнери проекту: Видавництво "Ранок", мережа книгарень "Книголенд", арт-група Kailas-V, інші партнери (перелік на стадії формування).

Передбачається, що проект триватиме 11 місяців та буде складатися з 3 етапів:
1 етап ─ Підготовчий ─ січень ─ березень 2022 року ─ 3 місяці;
2 етап ─ Реалізація проекту та його складових ─ 7 окремих, незалежних програм, що складаються в загальну концепцію ─ квітень ─ вересень 2022 року ─ 6 місяців;
3 етап ─ звітування ─ жовтень ─ листопад ─ 2 місяці.

В рамках проекту будуть реалізовані наступні ініціативи:
1. Книжковий буккроссинг ─ передбачає обмін книжками мешканцями міста, читачами, книголюбами. Спеціальні стилізовані конструкції
розташовуватимуться по кільцю центру м. Харків ─ усього 20 конструкцій. В них зберігатиметься та накопичуватимуться книжки з перспективою обміну користувачами.
2. На базі 40 дитячих та бібліотек для молоді відбуватиметься програма «Найкращий читач». Передбачає залучення до читання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, особливо в навчальних закладах. В рамках складової відбуватиметься поширення в бібліотеках переліку визначених книжок, які діти мають прочитати за один квартал. Всі книги з переліку присутні в бібліотеці. За результатами читання діти «звітуватимуть» бібліотекарам та змагатимуться за статус «Найкращий читач». Призом для переможців буде запрошення на чаювання з відомим літератором (чаюватимуть харківські письменники). Чаювання відбуватиметься в літературній кав'ярні створеній в рамках проекту в одній з книгарень "Книголенд".
3. Виставка Стрит арту "Вікна в світ книги" - пов’язаний з книгою на будинках харківських вулиць, або парканах, інших поверхнях– стрит-арт за мотивами книжкових сюжетів, портрети письменників з їх цитатами, тощо.
Передбачається розписування 20 фресок 5х5 з варіаціями.
4. Пересувна подія "Ярмарок на стільцях та стільчиках" - передбачає проведення книжкового ярмарку у густо заселених мікрорайонах Харкова, в яких відсутні чи майже відсутні книгарні та бібліотеки. Ярмарок подорожуватиме на спеціально обладнаному, стилізованому книгомобілі.
Книги, що будуть реалізовані на ярмарку (різні жанри та для різних аудиторій) розміщуватимуться на конструкціях, основними компонентами яких будуть стільці. У продажу книжок прийматимуть участь українські імениті письменники. Також літератори проводитимуть імпровізовані презентації власних творів. Події відбуватимуться по вихідних. Один день в одному місці. Загалом 52 події продовж 6 місяців.
5. Аукціон "Друге життя бібліотечного стільця". Стілець - головний атрибут будь якої бібліотеки. Сидячи на бібліотечних стільцях можна читати книги, можна слухати лекції і книжкові презентації, можна просто мріяти і вдихати приємний книжковий аромат. Якби стільці могли говорити, вони так багато розповіли про відвідувачів та великих письменників, які свого часу на них сиділи та створювали свої шедевральні твори. Без стільців взагалі не можливо обійтися справжньому книголюбів. Адже саме стільцях можна розмістити книжки, що не поміщаються на книжковій полиці. А ще, можна побудувати зручний книжковий стелаж, розмістивши планку між двох
стільців. Стільці та книги взагалі взаємопов'язані компоненти, бо якщо в стільця проблеми з ніжкою, її можна підперти стопкою книг у щільних обкладинках. Власне саме з причини міцного та взаємовигідного товариства книжок та стільців, виникла ідея розмістити книжковий ярмарок на стільцях і стільчики різних розмірів, з різноплановим функціональним призначенням.
Благодійний аукціон відбуватиметься в мерії міста Харків в режимі офлайн та онлайн, під час події на торги виставлятимуться оновлені бібліотечні стільці, заздалегідь зібрані у закладах. Оновленням стільців, що будуть виставлені на аукціон займатимуться молоді художників, студенти художніх ВУЗів Харкова, які реставруватимуть та розфарбовуватимуть лоти.
Отриманий від аукціону дохід буде використаний на оновлення бібліотечних фондів.
6. Фестиваль книги и кави "Coffeebook" - На фестивалі буде представлено різні сектори української культури: видавництво книжок
українських авторів; творчість вітчизняних музикантів та художників; вироби майстрів, створені власноруч; мистецтво виготовлення кави та культура її споживання. Відбуватиметься презентації книжок авторами.
7. Відкриття літературної кав'ярні на базі нової книгарні "Книголенд" - Відкриття 3 нових книгарень "Книголенд" поза межами гранту, силами партнеру проекту "Книголенд". В рамках проекту за кошти гранту УКФ в одній з нових книгарень буде відкрита книжкова кав'ярня "Книжковий десерт". В літературній кав'ярні відбуватимуться книжкові події продовж усього періоду реалізації проекту . Модеруватиме події - Насоненко Олена.
Отже, зважаючи на необхідність наявності фахової оцінки проекту та його складових, актуальності для суспільства в напрямку поширення традиції читання серед різнопланової аудиторії потенційних читачів, просимо Вас проаналізувати додаткові матеріали (презентацію) щодо проекту та висловити свої зауваження. Будемо щасливі, якщо Асоціація видавці та книгорозповсюджувачів України підтримає проект, а українські видавництва візьмуть участь в його подіях.
З повагою
Організаційний комітет

Неділя, 07 березня 2021 09:37

Сьогодні незвичайний пост

Пост-порада, якщо хочете, то повчання для молодого покоління. Так складається, що я періодично чую про результати співбесід від нашого керівника відділу персоналу. Зараз всі хочуть швидких і великих грошей, різкого кар'єрного росту і дуже ображаються, коли щось йде не так.

Я хочу поділитися з молодими людьми своїм досвідом.

1. Працювати, працювати і працювати! 24/7, 365 днів у році.

Дехто вважає, що книгарні непотрібні. Книги можна замовити через інтернет або завантажити електронну версію.

Насправді, книгарні виконують важливу роль в промоції книги та читання. Саме тому в розвинутих країнах роблять все для збереження книжкового рітейлу.

Я вирішив створити добірку цікавих ідей, як у розвинутих країнах підтримують книжковий бізнес. Більше читайте у блозі на Liga.

P.S. Українська асоціація книговидавців та книгорозповсюджувачів підготували пропозиціі до змін до законів на підтримку галузі. Мова йде про боротьбу з піратством, про книжковий рібейт, про тимчасові пільги для видавничої галузі.

Чи дійдуть руки до розгляду законопроектів у ВР? Що первинно - цінності та культура чи економіка?

Фото зроблено в переході до залізничного вокзалу Padington у Лондоні.

Сторінка 2 із 3

Спільний каталог авторських прав

Зміст

Блоги

  • лист. 19, 2024

    Потенціал для зростання

    Ми постійно між видавцями обговорюємо динаміку нашого книговидавничого ринку. Поки що цифр за 2024 рік немає, але за даними Книжкової палати за 1 півріччя 2024 року маємо незначне зменшення кількості найменувань ( на 6 %) і на 70% зростання накладів.…
  • лист. 14, 2024

    До 80-річного Ювілею Публічної бібліотеки імені Лесі Українки

    На моє глибоке переконання, шлях від людини фізичної до соціальної, моральної, духовної, освіченої особистості пролягає через бібліотеку. І прогрес людської цивілізації протягом усієї її історії бере свій початок із бібліотеки, де зібрано моральні, культурні, інтелектуальні надбання всіх минулих поколінь. Бібліотека…
    Written by
  • жовт. 27, 2024

    975 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Шоста частина. 16. Переходимо від суто книжкових питань до питань інформаційної безпеки, інформаційного впливу, інформаційного спротиву та інформаційного тиску на ворога. Спочатку про українців і…
  • жовт. 26, 2024

    974 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. П'ята частина. 13. Про законодавство в галузі. Як ми раділи, що з'явився в червні 2022 закон, що забороняє книжки походженням з двох держав-агресорів, ще більше…
  • жовт. 24, 2024

    973 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Четверта частина. 10. Видавці займають вільні після росіян місця на ринку, відкриваються книгарні, автори пишуть нові книжки… Все добре? Ні. Книгарні не тільки відкриваються, але…

Інформація для ЗМІ