УАВК

УАВК

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки «Читання як життєва стратегія».

За інформацією з сайта МКІП, проєкт акта розроблено у зв’язку з необхідністю проведення кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку задля всебічного та гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення та освітнього рівня, що відповідатиме європейським освітнім та іншим нормам.

Проект Стратегії напрацьовано робочою групою при МКІП, до складу якої входили експерти книговидавничої справи, фахівці мережі книгорозповсюдження, експерти бібліотечної сфери та представники громадськості. Координатором робочої групи було визначено державну установу «Український інститут книги».

Зауваження і пропозиції до проєкту Стратегії приймаються від фізичних та юридичних осіб до 19 березня 2021 року в електронному вигляді на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

21-23 травня2021 року, на відзначення знаменної події національного державотворення – 30-ї річниці незалежності України, під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за підтримки Одеської обласноїдержавної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги та Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» проводять XXIІ Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».

Основна мета заходу–сприяння відродженню та розвитку культури в Україні, стимулювання розвитку книговидавничої справи та книгорозповсюдження, промоція та репрезентація сучасної української книги, виховання культури читання на кращих зразках вітчизняної літератури та світової літератури в українському перекладі, сприяння поповненню бібліотек сучасною вітчизняною книжковою продукцією.

Програма виставки-форуму передбачає широкий спектр заходів з популяризації книги і читання як для широких верств населення, так і професійного спрямування: презентації нових вітчизняних видань та видавничих проєктів, промоакції, автограф-сесії, публічні інтерв’ю від гостей заходу – відомих українських авторів, фахові дискусії, лекції, майстер-класи, творчі майданчики та інші інтерактиви за участі представників провідних видавництв України, письменників, ілюстраторів книги, літературознавців, мистецтвознавців, бібліотечних фахівців та широкої громадськості. Відбудуться заходи, присвячені пам’ятним датам видатних постатей національної культури – 150-річчю від дня народження письменниці, поетеси, громадської діячки Лесі Українки (1871-1913) і 150-річчю від дня народження письменника, громадського та політичного діяча Василя Стефаника (1871-1937).

На підтримку реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області у 2021 році буде організовано виїзне Свято української книги в одному з районів Одещини. На підтримку Плану розвитку Одеси як міста Літератури ЮНЕСКО буде запропоновано низку заходів з популяризації творчого доробку представників одеської літературної школи.

Відбудеться конкурс «Краща книга виставки-форуму “Українська книга на Одещині” - 2021».

Запрошуємо видавництва, поліграфічні підприємства, книгорозповсюджувачів, культурні центри, письменників, художників, діячів науки, літератури та мистецтва взяти участь у XXІІ Всеукраїнській виставці-форумі «Українська книга на Одещині».Відвідувачі виставки-форуму – одесити і гості з України та зарубіжжя – чекають на книжкові новинки й зустрічі з авторами у неповторній атмосфері національної книгозбірні!

Додаткову інформацію з організаційних питань можна отримати у координатора проєкту Олесі Кривогуз
(048-723-24-78; 097-938-86-64).

За згодою авторів, розміщуємо статтю директора Книжкової палати України Миколи Сенченка та завідувачки відділу статистичного моніторингу та аналізу друку Книжкової палати України Світлани Буряк.

В аналітичному огляді розглянуто та проаналізовано сучасний стан випуску книг і брошур в Україні 2020 році, детально подана загальна характеристика книговидання у 2019 — 2020 роках станом на (01.01.). Визначено кількісні та якісні показники, проаналізовано стан українського книговидання у 2020 році за асортиментом видавничої продукції, її мовною та територіальною ознаками. Наведено статистичні дані щодо випуску книг і брошур провідними вітчизняними видавництвами різної форми власності, в тому числі сфери управління Держкомтелерадіопроведено. Аналітичний огляд проведено на основі статистичних даних, опублікованих в статистичному збірнику «Друк України (2019)» та зведеного статистичного звіту про випуск в Україні неперіодичних видань у 2019 році.

Ключові слова: статистичний облік, видавнича продукція, кількісні показники, аналіз випуску видань, видав¬ництва, видавнича діяльність, книговидання, статистичні дані.

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку суспільства важливу роль відіграє книга, вона є основним джерелом накопичення знань, задовольняє духовні й інформаційні потреби людства. На основі показників випуску книжкової продукції є змога проаналізувати та порівняти розвиток книговидання в Україні у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.). Можна стверджувати те, що книга була і залишається невід’ємною частиною національної культури, її цінністю, пам'яткою матеріальної та духовної культури, свідком значущих історичних подій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою інформування суспільства розвитком видавничої сфери в Україні в науково-практичному журналі «Вісник Книжкової палати» систематично публікується статистична інформація про випуск в Україні друкованих видань, яка також розміщена на сайті Книжкової палати України в рубриці «Друк України», також щороку випускається статистичний збірник «Друк України». Пи¬тання розвитку книгознавства, книжкової справи, книги та бібліографії розглянуто у працях таких науковців, як М. Сенченка, О. Афоніна, М. Тимошика.
Одним з провідних інтернет-ресурсів в Україні, який висвітлює видавничу сторону українського та світового книговидання є культурно-видавничий проект «Читомо», які також займаються аналітичними оглядами книжкового ринку, оглядів іноземного досвіду.

Метою дослідження є аналіз адміністративних даних випуску видавничої продукції суб'єктами видавничої діяльності у 2019—2020 роках (станом на 01.01.) за асортиментом видавничої продукції, її мовною ознаками, що різнобічно характеризує випуск друкованої продукції в цей період в Україні. Що дає можливість проаналізувати та порівняти статистичні дані про випуск книг і брошур в країні та забезпечити галузь і суспільство даними, що характеризують явища й процеси, які відбуваються у книговидавничій сфері України.

Інформаційною базою досліджень були статистичні матеріали, звіти про випуск неперіодичних видань у 1991 — 2019 роках, статистичний збірник «Друк України (2019)».

Виклад основного матеріалу дослідження

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) в Книжкову палату України надійшло й зареєстровано 13858 назв книг і брошур загальним тиражем 20209,0 тис. пр., що у порівнянні з даними позаминулого, 2019 року становить: за назвами — 69,2%, за тиражами — 40,2%; з цієї кількості надрукованих у 2020 році надійшло 9784 друк. од. тиражем 17930,3 тис. пр. (70,6% загальної кількості назв і 88,7% загального тиражу), видань минулих років (з 2004 по 2019) — 4074 друк. од. (29,4%) тиражем 2278,7 тис. пр. (11,3%). За результатами 2020 року (станом на 01 січня 2021 р.) на одного жителя в Україні припадає 0,48 книги. Велике значення для оцінки стану книжкової галузі відіграє аналіз співвідношення нових видань і перевидань в сукупному видавничому репертуарі країни. Як видно з табл. 1, кількість випущених назв нових видань порівняно з минулим роком знизилася на 5926 друк. од. (31,1%) і становить 94,9% загальної кількості випущених книг і брошур, тиражі зменшилися на 28849,0 тис. пр. (61,4%) і становить 89,6% загальної кількості назв. Перевидань менше на 236 друк. од. (25,1%), тобто 5,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 1224,7 тис. пр. (36,8%) і становлять 10,4% загального тиражу; серійних видань випущено менше на 1006 друк. од. (29%), тобто 17,8% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 3659,3 тис. пр. (52,3%) і становлять 16,5% загального тиражу; перекладних видань видрукувано менше на 861 друк. од. (26,7%) — 17,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 2762,1 тис. пр. (43%) — 18,1% загального тиражу.
Авторефератів дисертацій видано 3080 друк. од. тиражем 319,1 тис. пр. Їхній випуск за кількістю назв зменшився на 2240 друк. од., або на 42,1%, тиражі на 230,7 тис. пр., або на 42%. Загальні дані про випуск неперіодичних видань та дані про випуск книг і брошур у роки незалежності (1991—2020 станом на 01 січня 2021 р.) показано в табл. 1, 2.

Таблиця 1.
Загальні дані про випуск неперіодичних видань

 

Види видань

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення
до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Книги і брошури, у тому числі:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Нові видання

19 081

46 949,0

13 155

68,9

18 100,0

38,6

Перевидання

939

3 336,4

703

74,9

2 109,0

63,2

Серійні видання

3 474

6 992,1

2 468

71,0

3 332,8

47,7

Перекладні видання

3 228

6 425,4

2 367

73,3

3 663,3

57,0

Автореферати дисертацій

5 320

549,8

3 080

57,9

319,1

58,0

Таблиця 2
Випуск книг і брошур в Україні (1991—2020) рр.

 Рік видання

Кількість книг і брошур,
друк. од.

Річний тираж, тис. пр.

Друковані аркуші-відбитки, тис.

Середній тираж
одного видання, тис. пр.

Кількість книг і брошур на одного жителя в Україні, пр.

1991

5 855

136 415,9

1 546 053,0

23,3

2,6

1992

4 410

128 470,7

1 632 325,0

29,1

2,5

1993

5 002

87 567,0

1 301 266,0

17,6

1,7

1994

4 752

52 161,0

784 643,0

10,9

1,0

1995

6 109

68 156,0

1 036 400,0

11,2

1,3

1996

6 074

51 777,1

800 853,9

8,5

1,0

1997

7 004

55 841,3

782 807,4

7,9

1,1

1998

7 065

44 150,0

594 339,1

6,2

0,9

1999

6 282

21 985,6

270 120,8

3,5

0,4

2000

7 749

43 562,9

754 082,7

5,6

0,9

2001

10 614

50 324,5

1 054 363,5

4,7

1,0

2002

12 444

47 862,9

1 051 852,1

3,8

1,0

2003

13 805

39 462,9

613 062,6

2,9

0,8

2004

14 790

52 804,7

780 210,5

3,6

1,1

2005

15 720

54 059,8

1 274 562,2

3,4

1,15

2006

15 867

54 209,6

931 320,8

3,4

1,16

2007

17 987

56 111,7

878 025,8

3,1

1,21

2008

24 040

58 158,1

961 957,4

2,4

1,26

2009

22 491

48 514,4

798 130,6

2,2

1,05

2010

22 557

45 058,3

721 613,0

2,0

0,98

2011

22 826

46 565,7

849 119,9

2,0

1,02

2012

26 036

62 120,5

876 297,8

2,4

1,36

2013

26 323

69 575,7

986 504,7

2,6

1,53

2014

22 044

55 312,0

850 224,3

2,5

1,28

2015

19 958

36 409,8

446 396,0

1,8

0,85

2016

21 330

48 978,1

693 706,5

2,3

1,15

2017

22 047

45 127,2

592 096,3

2,0

1,06

2018

22 612

47 022,1

593 279,4

2,1

1,11

2019

24 416

61 250,6

690 190,5

2,5

1,46

2020 (станом на 01.01.2021 р.)

13 858

20 209,0

286 614,6

1,5

0,48

Діаграма 1.
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр.
(станом на 01.01.2021.) (кількість видань, друк. од.)


Діаграма 2
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр. (станом на 01.01.2021.) (тираж, тис. пр.)


Наведені дані випуску книг і брошур за тиражними групами (табл. 3) свідчать про те, що більше половини (53,3%) з них друкується тиражем до 0,5 тис. пр., у порівнянні з аналогічними даними 2019 року кількість назв зменшилась на 4134 друк. од., або на 35,9%. Найпопулярнішими у цій групі є наукові видання, які становлять 34,6% загальної кількості назв та 36% загального тиражу, навчальні та методичні видання (24% і 22,8%), художня література (17,5% і 16,8%). Видань до 5,0 тис. пр. випускається 19,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 2233 друк. од. (45,6%); у цій групі переважають література для дітей та юнацтва (25,6% і 22,8%) та науково-популярна література (15,1% і 12,5%). Видання до 50,0 тис. пр. становлять 1,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 381 друк. од. (69,4%); у цій групі домінують шкільні підручники (89,9% і 90,4%). Видань без зазначення тиражів надійшло 2494 друк. од., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 18%.

Таблиця 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами

Тиражна група

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

% відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

до 0,5 тис. пр.

11 519

2 717,0

7 385

64,1

1 639,9

8,1

до 1,0 тис. пр.

2 084

1 955,5

886

42,5

850,9

43,5

до 5,0 тис. пр.

4 896

13 432,9

2 663

54,4

6 889,6

51,3

до 10,0 тис. пр.

648

5 103,1

216

33,3

1 810,4

35,5

до 50,0 тис. пр.

549

11 878,5

168

30,6

3 865,9

32,5

до 100,0 тис. пр.

50

3 676,9

23

46,0

1 700,3

46,2

більше 100,0 тис. пр.

41

11 521,5

23

56,1

3 452,0

30,0

без зазначення тиражів

233

2494

1070,4


Діаграма 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.2021р.)

Діаграма 4. Середній тираж випущених в Україні книг і брошур у 1991—2020 (станом на 01.01.2021.) рр.



Аналіз видавничої продукції за тематичними розділами (табл. 4) підтверджує, що в її загальній масі переважають книги і брошури політичної і соціально-економічної літератури — 3324 друк. од. загальним тиражем 1812,0 тис. пр. (24,0% загальної кількості назв і 9% загального тиражу). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1611 друк. од., або на 32,6%, тиражі зменшились на 6755,4 тис. пр., або 78,9%. На другій сходинці — художня література — 2895 друк. од. тиражем 2376,1 тис. пр. (20,9% і 11,8%), у порівнянні аналогічним періодом 2019 року і кількість назв, і тиражі зменшились відповідно на 996 друк. од., або на 25,6%, та на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Далі — література з освіти та культури (2631 друк. од. тиражем 11 938,4 тис. пр.), що становить 19% загальної кількості назв і 59,1% загального тиражу. Порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1678 друк. од., або на 38,9%, тиражі — на 17643,6 тис. пр., або на 59,6%. Літератури для дітей надійшло 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), у порівнянні з позаминулим 2019 роком зменшились кількість назв та тиражі на 348 друк. од., або на 19,3%, та на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%.

Таблиця 4
Випуск книг і брошур за укрупненими тематичними розділами

Тематичні розділи

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Політична і соціально-економічна література

4 935

8 567,4

3 324

67,4

1 812,0

21,1

Природничо-наукова література

1 116

503,7

674

604

190,2

37,8

Технічна література

1 518

527,6

1 303

85,8

399,3

75,7

Сільськогосподарська література

377

891,9

256

67,9

264,8

29,7

Медицина. Охорона здоров'я

753

588,3

413

54,8

196,2

33,4

Фізична культура і спорт

131

87,2

79

60,3

26,9

30,8

Література з освіти та культури

4 309

29 582,0

2 631

61,1

11 938,4

40,4

Друк у цілому. Книгознавство. Преса. Поліграфія

176

41,5

154

87,5

29,5

71,1

Мистецтво. Мистецтвознавство

313

199,9

197

35,0

63,9

32,0

Література з філологічних наук

684

338,5

474

69,3

206,7

61,1

Художня література. Фольклор

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Література для дітей

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Література універсального змісту

14

156,5

3

21,4

4,0

2,6


Дані, представлені у табл. 5, свідчать про те, що в асортименті книжкового потоку за цільовим призначенням, як і раніше, переважають книги соціально значущих видань. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Літературно-художні видання займають другу позицію за кількістю назв (2895 друк. од.), проте їх тиражі, звичайно, значно нижчі (2376,1 тис. пр.), що становить 20,9% і 11,8%, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 326 друк. од. (7,5%), а тиражі — на 209,3 тис. пр. (11,8%); наукових видань надруковано 2739 друк. од. загальним тиражем 682,6 тис. пр., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 19,8% і 3,4% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 ро¬ком кількість назв знизилась на 1328 друк. од. (32,7%), тиражі — на 403,6 тис. пр. (37,2%). Видань для дітей та юнацтва надруковано 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 348 друк. од. (19,3%), тиражі — на 1092,3 тис. пр. (28,8%); науково-популярних видань (для дорослих) надруковано 1357 друк. од. тиражем 1198,0 тис. р.. (9,8% і 5,9%), порівняно з позаминулим 2019 роком спостерігається зменшення за назвами на 556 друк. од. (29,1%), тиражі зменшились на 1340,6 тис. пр. (52,8%).

Таблиця 5
Випуск книг і брошур за цільовим призначенням

Розділи цільового призначення

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення

до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Наукові видання

4 067

1 086,2

2 739

67,3

682,6

62,8

Науково-популярні видання (для дорослих)

1 913

2 538,6

1 357

70,9

1 198,0

47,2

Нормативні та виробничо-практичні видання

326

266,2

190

58,3

105,9

39,8

Офіційні видання

573

122,2

700

122,2

140,2

114,7

Громадсько-політичні видання

97

5 374,4

57

58,8

32,4

0,6

Навчальні та методичні видання

6 403

30 144,7

3 843

60,0

12 267,3

40,7

Літературно-художні видання

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Видання для дітей та юнацтва

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Довідкові видання

379

473,1

190

50,1

130,0

27,5

Інформаційні видання

12

3,8

10

83,3

2,6

68,4

Видання для видавців та книгорозповсюджувачів

3

1,1

4

133,3

0,7

63,6

Бібліографічні видання

89

17,3

100

112,4

17,2

99,4

Видання для організації дозвілля

182

900,5

87

47,8

243,1

27,0

Рекламні видання

3

101,1

2

66,7

2,0

2,0

Література релігійного змісту

279

455,3

229

82,1

309,9

68,1

Діаграма 5
Випуск наукових видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках


Діаграма 6

Випуск навчальних та методичних видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) українською мовою випущено книг і брошур 10604 друк. од. тиражем 16 671,5 тис. пр., що становить 76,5% загальної кількості назв і 82,5% загального тиражу. Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4199 друк. од. (28,4%), тиражі зменшились на 26120,5 тис. пр. (61%). Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі знизились на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).

Таблиця 6
Випуск книг і брошур мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20 020

50 285,4

13 858

20 209,0

Азербайджанська

1

0,1

Англійська

503

1364,2

412

801,6

Арабська

3

0,9

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

2

0,1

Грецька

4

2,1

2

0,4

Давньогрецька

1

0,1

Іврит

1

0,3

Іспанська

3

4,3

6

3,3

Італійська

3

1,5

Китайська

1

0,1

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Латинська

1

0,1

Молдавська

8

2,6

7

0,9

Німецька

25

56,4

27

54,7

Польська

28

17,2

15

3,2

Російська

2850

4460,9

1724

1814,1

Румунська

43

75,6

26

27,5

Русинська

2

0,7

1

0,1

Словацька

3

0,7

1

0,3

Старослов'янська (церковнослов'янська)

2

1,3

Угорська

33

37,9

12

4,6

Узбецька

1

12,0

Українська

14803

42792,0

10604

16671,5

Французька

6

7,2

13

30,1

Чеська

1

0,3

Японська

1

0,2

Декількома мовами народів світу

1686

1453,5

1000

782,7

В асортименті видавничої продукції 20,9% загальної кількості видань за назвами і 11,8% загального тиражу — художня література. Порівняно з позаминулим роком кількість видань зменшилась на 996 друк. од. (25,6%), тиражі — на 2631,5 тис. пр. (52,6%). Українською мовою видано 1905 друк. од., або 65,8% загальної кількості назв, тиражем 1692,7 тис. пр., або 71,2% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 640 друк. од. (25,1%), тиражі — на 1571,2 тис. пр. (48,1%), російською мовою — 705 друк. од. (24,4%) тиражем 2376,1 тис. пр. (24,6%), порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість видань зменшилась на 304 друк. од. (30,1%), тиражі — на 986,3 тис. пр. (62,8%) (табл. 7).

Таблиця 7
Випуск художньої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

3 891

5 007,6

2 895

2 376,1

Англійська

58

48,0

50

30,7

Російська

1 009

1 570,5

705

584,2

Румунська

3

1,1

3

0,9

Русинська

2

0,7

1

0,1

Українська

2 545

3 263,9

1 905

1 692,7

Французька

1

0,1

Кількома мовами народів світу

273

123,3

231

67,5

Діаграма 7
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)

Діаграма 8
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за тиражами у 1991-2020 роках (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Дитячої літератури у 2020 році (станом на 01.01.2021.) (табл. 8) випущено 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр., що становить 10,5% загальної кількості назв і 13,4% загального тиражу. Її випуск за кількістю назв порівняно з аналогічним періодом 2019 року зменшився на 348 друк. од., або на 19,3%, тиражі — на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%. Середній тираж дитячої літератури у 2020 році зменшився у порівнянні з попереднім, 2019 роком і становить 1,9 тис. пр. (у 2019 році — 2,1 тис. пр.). Українською мовою випущено 1236 друк. од. тиражем 2432,5 тис. пр., що становить 84,9% загальної кількості назв і 90,1% загального тиражу, російською — 178 друк. од. тиражем 213,0 тис. пр. — 12,2% загальної кількості назв і 7,9% загального тиражу. Іншими мовами випущено 41 друк. од. тиражем 55,5 тис. пр. (2,8% загальної кількості назв і 2,1% загального тиражу).

Таблиця 8
Випуск дитячої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

1803

3793,3

1455

2701,0

Українська

1465

3254,9

1236

2432,5

Російська

287

471,5

178

213,0

Англійська

5

2,6

7

4,7

Німецька

1

0,1

Румунська

1

3,0

Узбецька

1

12,0

Французька

1

1,0

Чеська

1

0,3

Кількома мовами народів світу

44

63,9

31

34,8

Діаграма 9
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)


Діаграма 10
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Видавництвами і видавничими організаціями з державною формою власності (табл. 9) випущено 3011 друк. од. за¬гальним тиражем 1299,6 тис. пр., що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 21,7% і 6,4% за¬гального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1206 друк. од., або на 28,6%, тиражі — на 1164,6 тис. пр., або на 47,3%, у тому числі видавництвами у сфері управління Держкомтелерадіо України — 93 друк. од. (0,7%) тиражем 56,8 тис. пр. (2,8%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 87 друк. од., або на 48,3%, тиражі зменшились на 766,0 тис. пр., або на 93,1%. Видавництва і видавничі організації з іншими формами власності випустили 10 847 друк. од. (78,3%) тиражем 18929,4 тис. пр. (93,6%), у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4956 друк. од. (68,6%), тиражі — на 28911,8 тис. пр. (60,5%).

Таблиця 9
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями

Видавництва та видавничі організації

2019

2020

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20020

50285,4

13858

20209,0

1. Видавництва з державною формою власності, у т. ч.:

317

870,7

146

87,7

Сфера управління Держкомтелерадіо України

180

822,8

93

56,8

Сфера управління інших державних установ

137

47,9

53

30,9

2. Видавництва з іншими формами власності

4087

17649,9

2953

6949,2

3. Видавничі організації з державною формою власності

3900

1593,5

2865

1211,9

4. Видавничі організації з іншими формами власності

11716

30171,3

7894

11960,2

Діаграма 11
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість назв, друк. од.)


Діаграма 12
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Шкільних підручників у 2020 році (станом на 01.01. 2021 р.) випущено 1291 друк. од. тиражем 10 528,7 тис. пр., що становить 31,8% загальної кількості назв і 85,8% загального тиражу навчальних і методичних видань (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.). У порівнянні з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1204 друк. од. (48,3%), тиражі — на 15 369,3 тис. пр. (59,3%). Порівнюючи книговидання шкільних підручників за мовами (табл. 10), бачимо, що вони друкувалися 14 мовами народів світу, серед них: українською — 1045 друк. од., або 80,9% загальної кількості назв цього асортименту видавничої продукції, тиражем 9240,9 тис. пр., або 87,8% загального його тиражу, російською — 52 друк. од., або 4% загальної кількості назв підручників, тиражем 233,4 тис. пр., що становить 2,2% тиражу всіх підручників.

Таблиця 10
Випуск шкільних підручників мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Статистика книг і брошур серед регіонів у котре підтверджує міцні позиції Києва як загальнонаціонального книговидавничого центру (табл. 11). На частку столиці припадає 34,1% (4720 друк. од.) загальної кількості назв і 53,6% (10832,5 тис. пр.) загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилася на 2516 друк. од., або на 34,8%, а за тиражами на 16428,3 тис. пр., або 60,3%. Настільки ж стабільно посідає друге місце за кількістю найменувань Харківська область, де випущено 2982 друк. од. тиражем 5891,7 тис. пр., що становить 21,5% загальної кількості назв і 29,2% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 1948 друк. од. (39,5%), тиражі на 9956,8 тис. пр. (62,8%). Відзначимо, що всі регіони виявили однакові темпи книгодрукування, його знижено як за назвами, так і за тиражами, однак у Рівненській області був відзначений приріст кількості видань та тиражів на 18 друк. од. (12,2%) та на 7,4 тис. пр. (9,9%). У Тернопільській та Чернівецькій областях був відзначений приріст кількості видань та зменшення тиражів на 5 друк. од. (0,8%) тиражі зменшились на 1182,4 тис. пр. (53,5%), та на 68 друк. од. (27,2%) тиражі зменшились на 48,6 тис.пр. (31,4%).

Таблиця 11
Випуск в Україні видань за територіальною ознакою

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Діаграма 13
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість видань, друк. од.)

Діаграма 14
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Висновки

На основі проведеного аналізу можна зробити висновки, що перевага надається навчальним та методичним виданням, науковій літературі, художній літературі для дітей та дорослих. В межах тематичних розділів надається перевага книгам і брошурам соціально значущої тематики із загального обсягу видань. В асортименті книжкового потоку за цільовим при¬значенням, як і раніше, переважають книги соціально значущої тематики. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%.
Книговидання в Україні здійснюється різними мовами народів світу та мовами національних меншин. Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з 2019 роком кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з 2019 роком кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).
Для досягнення ще більших результатів в розвитку книговидання необхідно вивчати цільову (читацьку) аудиторію, тобто коло читачів, якому адресується книга відповідно до специфіки видання, створювати привабливі умови для авторів, розробляти механізми щодо розвитку видавничої справи та популяризації читання, потрібно на рівні держави вирішити питання системного пільгового кредитування суб'єктів галузі, залучення до її розвитку інвестицій з інших сфер бізнесу на цікавих для інвесторів умовах, виписаних в законодавстві. Лише після цього можна розраховувати на суттєве й динамічне зростання обсягів виробництва різножанрової вітчизняної літератури і, відповідно, її споживання. А потреба в такій літературі останнім часом відчутно зросла.

Список використаних джерел:

1. Друк України (2019) : стат. зб. / уклад. С. Буряк. — Київ : Кн. палата України, 2020. — 104 с.
2. Офіційний сайт Книжкової палати України. Оперативні дані випуску книжкової продукції у 2020 році [Електронний ресурс] / Книжкова палата України. — Режим доступу : http://www.ukrbook.net.
3. Буряк С. Книговидавнича діяль¬ність в Україні за підсумками 2019 року / С. Буряк // Вісник Книжкової палати. — 2020. — № 5. — С. 12—20.
4. Сенченко М. Книга як засіб покращення іміджу України в умовах інформаційних війн // Вісник Книжкової палати. — 2016. — № 9. — С. 3—9.
Svetlana Buryak
The analytical review considers and analyzes the current state of publishing books and brochures in Ukraine in 2020, gives a detailed description of the general characteristics of book publishing in 2019 - 2020. Quantitative and qualitative indicators have been determined, the state of Ukrainian book publishing in 2020 has been analyzed according to the range of publishing products, its linguistic and territorial features. Statistical data on the issue of books and brochures by leading domestic publishers of various forms of ownership, including the sphere of management of the State Committee for Television and Radio Broadcasting, are presented. The analytical review was conducted on the basis of statistical data published in the statistical collection "Print of Ukraine (2019)" and consolidated statistical reports on the issue of non-periodicals in Ukraine in 2019.
References:
1. Print of Ukraine (2019): stat. zb. / way. S. Buryak. - Kyiv: Book. Chamber of Ukraine, 2020. - 104 p.
2. Official site of the Book Chamber of Ukraine. Operational data of book production in 2020 [Electronic resource] / Book Chamber of Ukraine. - Access mode: http://www.ukrbook.net.
3. Buryak S. Book publishing activity in Ukraine in 2019 / S. Buryak // Bulletin of the Book Chamber. - 2020. - № 5. - S. 12—20.
4. Senchenko M. Book as a means of improving the image of Ukraine in information wars // Bulletin of the Book Chamber. - 2016. - № 9. - P. 3—9.

Автори:

Микола Сенченко,
директор Книжкової палати України

Світлана Буряк,
завідувач відділу статистичного моніторингу
та аналізу друку

 

В якості заголовного використано фото з сайту https://nubip.edu.ua/node/67377

Доволі часто нам доводиться чути від високопосадовців законодавчої і виконавчої влади слова про те, що основним із пріоритетних напрямів їхньої діяльності є розвиток української культури і мови, збереження історичної пам’яті української нації.
Однак, як свідчить практика, ці слова не мають підтвердження конкретними діями, зокрема в тому, що стосується реального, а не ілюзорного ставлення до збереження цієї історичної пам’яті.
Сьогодні через дуже суттєве недофінансування гостро постало питання про припинення діяльності Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», яка є єдиним в Україні державним архівом друку (книги, газети, плакати, листівки), що налічує понад 15 млн одиниць зберігання, з 1917 року. Усім відомо, шо папір надзвичайно чутливий до вологи та перепадів температурного режиму, і тому друковані видання потребують особливих, чітко визначених умов зберігання. Особливо це стосується тих видань, яким уже десятки і навіть сотня років.
Однак, у зв’язку тим, що в цьогорічному бюджетному фінансуванні Книжкової палати не передбачено кошти на електроенергію та опалення фондосховищ, унеможливлено підтримку в них необхідного температурно-вологісного режиму, що вкрай швидко може призвести до знищення документів Державного архіву друку — документальної пам’яті України.
Ситуація потребує невідкладних дій щодо перегляду цьогорічного бюджету Книжкової палати та його дофінансування до рівня, який забезпечить функціонування цієї Державної наукової установи відповідно до тих умов, яких потребують документи, що там зберігаються.
Президент ГС
«Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів»
Олександр Афонін
 
Президенту Громадської спілки «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів» Афоніну О. В.
Стосовно фінансування
Книжкової палати України
 
Вельмишановний Олександре Васильовичу!
У 2021 році виповнилося 102 роки з дня офіційного утворення Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Головну Книжну Палату в м. Києві було утворено 24 січня 1919 року за часів Директорії Законом, ухваленим Радою Народних Міністрів і затвердженим Головою Директорії В. Винниченком «...для регістрації всієї друкарської продукції на Україні, наукового її систематизування та для обміну книжками з іншими книжними інституціями...».
Це був час, коли українська інтелігенція після революційних подій 1917 року намагалася творити інфраструктуру незалежної Української держави, де чільне місце надавалося Книжковій палаті, призначенням якої є реєстрація всіх документів, опублікованих на території країни, а також зберігання друкованої продукції.
Книжкова палата — це єдиний в Україні центр державної бібліографії, статистичного обліку та архівного зберігання видань. Основні функції установи було визначено Статтею 27 Закону України «Про видавничу справу», прийнятого Верховною Радою України 5 червня 1997 року.
Державний архів друку Книжкової палати, що налічує 15 млн одиниць зберігання (книги, газети, журнали, плакати, листівки) з 1917 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України (від 22 жовтня 2008 р. № 1345-р) віднесено до наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Щороку Книжкова палата України отримує понад 120 тис. одиниць друкованої продукції і зберігає її у книгосховищі, резерви якого майже вичерпалися.
На жаль, вперше за роки свого існування Книжкова палата не отримала достатнього фінансування для виконання функцій, визначених ст. 27 Закону України «Про видавничу справу». Навіть в роки громадянської війни, в часи Другої світової війни Книжкова палата України не припиняла своєї діяльності, а її колектив отримував заробітну плату. Але у 2021 році колектив не отримав достатніх коштів навіть на заробітну плату.
На 2021 рік Книжкові палаті доведено фінансування в сумі ‒ 11 998 200,00 грн, що менше на 252 005,00 грн від виділених коштів на 2020 рік. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року ‒ 6000,00 грн. Фонд заробітної плати з доплатою до мінімальної на 2021 рік становить ‒ 14 270 800,00 гри. Тобто тільки на зарплату необхідні додаткові кошти в розмірі 2 272 600, 00 грн. На електроенергію і опалення приміщення в 10,5 тисяч кв. метрів Палати не виділено жодної копійки. Температурно-вологісний режим у книгосховищі (влітку понад 25 градусів тепла, а взимку біля 0, чи навіть – 5) шкідливий для паперу, призводить до знищення документів Державного архіву друку – Документальної пам’яті України.
Відсутність фінансування не дає можливості провести ремонт приміщень, реконструкцію 2-го поверху книгосховища, обладнати його системою автоматичного пожежогасіння, пожежної і охоронної сигналізації, системою кондиціонування повітря. Немає коштів для того, щоб закупити стелажі для розміщення нових надходжень, платити навіть ту мізерну (середня зарплата складає 7000 грн.) заробітну плату співробітникам Книжкової палати.
У 2012 році, завдяки спільним зусиллям Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України і Держкомтелерадіо України, Палаті вдалося отримати кошти та виконати передпроектні (140 769 грн) і проектні (773 526 грн) роботи з будівництва другої черги книгосховища площею 8500 кв. м. Наступний етап передбачає розроблення проектно-кошторисної документації і будівництво другої черги книгосховища Державного архіву друку Книжкової палати України.
Враховуючи, що резерви наявного книгосховища вичерпалися необхідно виділити кошти на 2021 рік:
1. У сумі 7 млн грн для проведення ремонту 2-го поверху книгосховища Палати, закупки стелажів для розміщення нових надходжень, модернізації системи пожежогасіння і кондиціонування. Це дасть можливість розміщення нових надходжень (щороку 120 тисяч документів) протягом 2-3 років.
2. На заробітну плату в розмірі 2 272 600, 00 грн і 2 318 570,00 грн на електроенергію та опалення 4,5 тисяч кв. метрів книгосховища і головного корпусу.
Передбачити в бюджеті на 2022 рік кошти в сумі 6 млн грн на проектно-кошторисну документацію і орієнтовно 300 млн грн на будівництво другої черги книгосховища, що уможливить збереження Документальної пам’яті України.
Якщо питання фінансування не буде вирішено через декілька місяців Книжкова палата не зможе приймати нові надходження (книги, газети, журнали, плакати і листівки), їх просто не буде де зберігати.
Тому потрібно буде вирішити питання про тимчасове призупинення дії Закону про надсилання обов’язкового примірника на зберігання в Державному архіві друку Книжкової палати. Забов’язати видавництва і видавничі організації, тимчасово, до вирішення питання з фінансуванням, модернізації 2-го поверху книгосховища, зберігати обов’язковий примірник на своїх складах, для наступного передавання Книжковій палаті.
Варто також вирішити питання виконання окремих її функцій (центру національної бібліографії; міжнародного агентства ISBN, ISMN, ISSN; центру впровадження класифікаційної системи УДК та ін.).
Директор Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»,
професор Микола СЕНЧЕНКО

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін у програмі "Громадянська позиція" телеканалу "Глас" розповів про стан та перспективи книговидання в Україні.

61166, Україна, м. Харків, пр-т Науки 9а, ХНЕУ ім. С. Кузнеця, ауд. 407.
+38 (057) 702-06-74
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://www.ksit.hneu.edu.ua/

Вих. № 01/01

від 06.01.2021

Прем’єр-міністрові України

Шмигалю Д. А.

Міністрові освіти і науки України

Шкарлету С. М.

  

ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Шановний Сергію Миколайовичу!

2020 рік виявився дуже складним для всієї країни та видавничої справи зокрема. У період березневого карантину чи не єдиним майданчиком для офлайн-продажу книжок були мережі продуктових супермаркетів. Вони допомагали видавцям триматися на плаву і надавали можливість виплачувати заробітну плату співробітникам. Дуже прикро, що під час січневого локдауну 2021 року такої можливості може й не бути.

Відповідно до пункту 3 підпункту 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. (далі — Постанова) забороняється, зокрема, приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише зі здійсненням адресної доставки замовлень.

На жаль, у згаданій вище Постанові пункт 3 підпункт 4 перелік товарів, окрім продуктів харчування, які можуть реалізовуватися через мережі продуктових супермаркетів в період дії обмежувальних протиепідемічних заходів з 8 до 24 січня 2021 р., викладено таким чином, що будь-яка поліграфічна продукція, а зокрема книги та навчальні зошити, не потрапила до списку дозволених, на відміну від, наприклад, насіння та засобів захисту рослин.

Наведемо порівняльну таблицю Постанов КМУ щодо обмежувальних заходів на період дії карантину:

ЗМІНИ, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2020 р. № 211

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 квітня 2020 р. № 255

Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р.

8) роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв’язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов’язково повинні мати прямі контракти з операторами зв’язку, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів;

4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;

Пряма заборона продажу книг відсутня

Пряма заборона продажу книг відсутня

Присутні «товари, що відтворюють та передають інформацію»

Відсутні «товари, що відтворюють та передають інформацію»

Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, а держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Отже, чинна постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 року також повинна відповідати Конституції України. Утім ця постанова КМУ обмежила конституційне право громадян на доступ до інформації та освіти.

У період новорічних свят та під час запланованого карантину мережі продуктових супермаркетів є одним із джерел, де громадяни можуть придбати дитячу літературу, яка є засобом розвитку, навчання й дозвілля малечі, адже жодні інші спеціалізовані книжкові магазини працювати не матимуть права!

Одна із сучасних форм здобуття освіти — це дистанційна освіта, яка набула особливої актуальності у період карантинних обмежень. Ця форма здобуття освіти передбачає вільний доступ до різноманітних джерел інформації, без якого вона втрачає сенс. Для малечі друковані видання є одними з основних джерел інформації, що використовуються у навчанні та для розвитку. Заборона розповсюдження друкованих видань для дітей у мережі продуктових супермаркетів призведе до блокування доступу до засобів навчання та розвитку, що матиме негативний вплив на формування дітей. У дошкільному віці перерва у навчанні в один місяць є досить значною та може звести нанівець усі попередні напрацювання. Діти — це майбутнє України, яке ми всі повинні формувати у правильному напрямку. Переконані, що для українських дітей краще провести цей місяць карантину за книжкою, ніж марнувати час неструктурованим дозвіллям.

У зв’язку з цим звертаємося до Кабінету Міністрів України із пропозицією переглянути пункт 3 підпункт 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року й викласти його в новій редакції з дотриманням норм закону та надати можливість мережам продуктових супермаркетів в Україні, де продукти харчування становлять більше ніж 60 %, реалізовувати в період дії обмежувальних заходів окрім продуктів харчування й поліграфічну продукцію, адже діти мають право отримувати їжу не тільки для шлунку, а й для розуму.

 

З повагою 

Президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін

Вих. № 78/12

від 18.12.2020

Прем’єр-міністрові України

Шмигалю Д. А.

Копія: Міністру культури та

інформаційної політики України

Ткаченку О. В.

 

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Громадська спілка «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів висловлює велике занепокоєння тим фактом, що відповідно до підпункту 3 пункту 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. (далі — Постанова) щодо торгівлі товарами відсутня інформація щодо розповсюдження поліграфічної продукції: книги, навчальні посібники, журнали та ін.

Наведемо порівняльну таблицю Постанов КМУ щодо обмежувальних заходів на період дії карантину:

 

ЗМІНИ, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211,

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255

Постанова Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р.

8) роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв’язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов’язково повинні мати прямі контракти з операторами зв’язку, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів;

4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;

Пряма заборона продажу книг відсутня

Пряма заборона продажу книг відсутня

Присутні «товари, що відтворюють та передають інформацію»

Відсутні «товари, що відтворюють та передають інформацію»

 

Відомо, що приписи актів парламенту, Президента України та Кабінету Міністрів України не повинні містити норм, які суперечать нормам Основного Закону України. Проте чинна Постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 р., звузивши перелік товарів, обмежила конституційне право громадян на доступ до інформації та освіти.

Відповідно до ст. 53 Конституції України Держава є гарантом розвитку дошкільної освіти, тому передбачається, що рішення Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. є неконституційними й суперечить Основному закону України.

Так, відносини між громадянами, з одного боку, та державою й Урядом (КМУ), з другого, ґрунтуються вже не стільки на довірі, скільки на прагматичному розрахунку перших отримати, зокрема за сплачені на користь держави податки, гідний адміністративний сервіс у спокійні часи та ефективний захист і гарантії — у періоди різних потрясінь. Будь-яке спотворення суті та змісту такого суспільного договору внаслідок бездіяльності Уряду чи вчинення ним помилкових або навіть незаконних рішень та дій є початком шляху руйнації цих відносин, кризи інститутів громадянського суспільства та самої держави.

У зв’язку з чим просимо переглянути пункт 3 підпункт 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. й викласти її в новій редакції з дотриманням норм Основного закону:

«4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію (книги та поліграфічна продукція), ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень».

 

З повагою 

Президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін

26.11.2020 року Наглядова рада УІК прийняла рішення про надання гранту інституційної підтримки.
Наказом УІК від 27.11.2020 року № 114-од затверджено перелік видавців, яким надається грант, та суми отриманих ними грантів. Ця інформація доступна за посиланням:
https://docs.google.com/.../11MiZIDnPEaoCqBrojetm.../edit...

Кошти гранту можуть бути використані видавцем з дати прийняття Наглядовою радою Інституту рішення про надання гранту (з 26.11.2020 р), на оплату прямих витрат, безпосередньо пов’язаних з виданням книжкової продукції державною мовою (авторська винагорода та/або придбання прав на використання об’єкта права інтелектуальної власності, підготовка оригінал-макету, витрати на друк та витратні матеріали, пов’язані з друком, у тому числі витрати на виготовлення електронних книг та аудіокниг).

Тобто кошти гранту можуть бути використані на оплату витрат, факт настання яких відбувається з 26.11.2020 року до 25.12.2020 року. Як правило, факт операції підтверджується актом або накладною, дата яких має бути в проміжку з 26.11.2020 р до 25.12.2020 р.

Вих. № 75/12 від 03.12.2020

Прем’єр-міністрові України
Шмигалю Д. А.

Копія: Міністерство фінансів України

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Правління громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» висловлює глибоку стурбованість надзвичайно складним станом вітчизняної книговидавничої галузі внаслідок кризи, викликаної введенням урядом карантинних заходів з подолання пандемії коронавірусу та неадекватністю дій влади з підтримки креативної індустрії, як-от національне книговидання з метою недопущення її занепаду.

Станом на 30.11.2020, порівняно з аналогічним періодом 2019 року, втрати галузі становлять 37,2 відсотки видань за назвами і 61,8 відсотків за сумарним накладом, що свідчить про глибоке фінансово-економічне провалля, яке утворилося в царині вітчизняного книговидання. Тобто галузь опинилася на межі виживання. Проте упродовж усього періоду карантину з боку уряду не було вжито жодних дієвих фінансово-економічних та організаційних заходів щодо підтримки цієї креативної індустрії, стримування сповзання її у кризове провалля.

Крім того, внаслідок затягування бюрократичних процедур із узгодження низки регуляторних документів поставлено під загрозу й реалізацію бюджетних програм Державної установи «Український інститут книги» із закупівлі на 48 млн гривень у вітчизняних видавництв книжок для поповнення бібліотечних фондів, а також передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» 84 млн гривень інституційної підтримки видавництвам і видавничим організаціям, оскільки реалізація цієї допомоги вимагає від її учасників цілої низки виробничих дій, часу на які до кінця поточного фінансового року практично вже зовсім не залишилося. Тож видавництва — потенційні учасники закупівель й отримувачі фінансової допомоги жодної копійки із державного бюджету не отримали і перспективи отримати їх і встигнути освоїти тануть з кожним днем.

Й без того кризовий стан галузі поглиблюється ще й тим, що видавництва, у сподіваннях отримати допомогу від держави та намаганні встигнути за ці 20 днів, що залишилися до кінця бюджетного року, з виконанням виробничих завдань, й надалі збільшують розміри своєї заборгованості перед партнерами.

Поза межами розуміння нинішня ситуація, коли держава втрачає одну з найважливіших креативних індустрій і нічого не робить задля її збереження.

З огляду на вищевикладене, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, вжити всіх доступних Вам оперативних заходів з метою забезпечення впродовж кількох найближчих днів фінансування Державним казначейством бюджетних програм Державної установи «Український інститут книги» — 48 млн гривень на закупівлю книжок для поповнення бібліотечних фондів та надання видавництвам передбаченої законом інституційної підтримки у розмірі 84 млн гривень.

Щиро сподіваємося на розуміння складності ситуації.

З повагою
президент ГС «Українська
асоціація видавців і
книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін

 

Image by Gerd Altmann from Pixabay

Сторінка 17 із 30

Спільний каталог авторських прав

Зміст

Блоги

  • лист. 19, 2024

    Потенціал для зростання

    Ми постійно між видавцями обговорюємо динаміку нашого книговидавничого ринку. Поки що цифр за 2024 рік немає, але за даними Книжкової палати за 1 півріччя 2024 року маємо незначне зменшення кількості найменувань ( на 6 %) і на 70% зростання накладів.…
  • лист. 14, 2024

    До 80-річного Ювілею Публічної бібліотеки імені Лесі Українки

    На моє глибоке переконання, шлях від людини фізичної до соціальної, моральної, духовної, освіченої особистості пролягає через бібліотеку. І прогрес людської цивілізації протягом усієї її історії бере свій початок із бібліотеки, де зібрано моральні, культурні, інтелектуальні надбання всіх минулих поколінь. Бібліотека…
    Written by
  • жовт. 27, 2024

    975 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Шоста частина. 16. Переходимо від суто книжкових питань до питань інформаційної безпеки, інформаційного впливу, інформаційного спротиву та інформаційного тиску на ворога. Спочатку про українців і…
  • жовт. 26, 2024

    974 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. П'ята частина. 13. Про законодавство в галузі. Як ми раділи, що з'явився в червні 2022 закон, що забороняє книжки походженням з двох держав-агресорів, ще більше…
  • жовт. 24, 2024

    973 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Четверта частина. 10. Видавці займають вільні після росіян місця на ринку, відкриваються книгарні, автори пишуть нові книжки… Все добре? Ні. Книгарні не тільки відкриваються, але…

Інформація для ЗМІ