Закінчується восьмий місяць року і пішов п'ятий, після затведження секвестрованого Державного бюджету на цей трагічний і пандемічний 2020 рік. Давно відлунали урочисті обіцянки високопосадовців про негайну цільову фінансову підтримку вітчизняному книговиданню, яке опинилось на грані зникнення, внаслідок кризи, викликаної карантинними заборонами на діяльність його суб'єктів...

І що?

На сьогодні жодної копійки, з цих "допоміжних" програм галузь не отримала і перспективи отримання такої допомоги виглядають як "їжачок в тумані"...

Камо грядеші, панове?!

В майбутнє без національної книги, а значить без моралі, духовності, культури, науки і професійних кадрів, спроможних відродити державу і її економіку та стимулювати їхній динамічний розвиток?!

Адже в основі всього, переліченого вище, лежать знання, які людині дає саме КНИГА!!!
Чи знайдеться нині в нашій державі хоч один високопосадовець, який, врешті-решт, дасть вичерпну відповідь на наступне питання.

УКРАЇНІ КНИГА ВЗАГАЛІ ПОТРІБНА?!

Соромно, важко і боляче...

Шановні колеги!

Одним із критеріїв ефективності діяльності органів державної влади та управління є вміння приймати виважені, ефективні й оперативні рішення у кризових ситуаціях та забезпечити їхню швидку реалізацію, спрямовану на конкретний позитивний результат.

Внаслідок введення карантину з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції та пов’язаної з цим кризи вітчизняне книговидання зазнало величезних втрат і нині перебуває на грані катастрофи.

Так, з боку Верховної Ради України та Президента України було прийнято відповідні рішення щодо фінансової підтримки галузі. Однак внаслідок недбалості виконавців у системі державного управління реалізацію цих рішень вже на три місяці заблоковано, і перспективу, на жаль, не визначено. Це притому, що стан галузі погіршується щоденно, і є реальні кошти, які вже потрібно було б спрямувати для зупинення цього руйнівного процесу.

У зв’язку з цим, відповідно до рішення Правління ГС «УАВК», звертаюся до керівників, які уособлюють найвищий рівень владних повноважень у державі, із проханням зрештою розблокувати процес виконання прийнятих ними ж рішень. Сподіваємося, що нас ночують.

Президент ГС "УАВК"
Олександр Афонін

Image by Nino Carè from Pixabay 

Нинішня влада повторює всі кроки своїх "папєрєдніков" в ставленні до національної культури загалом і української книги зокрема. Весь негатив в політиці, науці, економіці, внутрішній і зовнішній політиці, я особисто відношу до наслідків ТУПОГО ігнорування владою культури, як одного з найпливовішіх факторів на цивілізаційний розвиток нації і держави у всіх їх життєвих сферах. Нині ж культура і книга, в умовах шалених втрат нанесених їм карантином і пов'язаною з нею кризою, взагалі кинуті напризволяще. Яку державу збудуєте, панове, без моралі, духовності, науки, інтелекту, професійного кадрового ресурсу? Бо за цим всім стоїть КУЛЬТУРА нації, яка сьогодні вже знаходиться в останній стадії анемії...

То де ж пріснопам'ятний Закон України N3377, пане Президент України? Верховна Рада України проголосувала за нього вже кілька тижнів тому і всі строки, які відводиться Президенту на підписання законів, вже вичерпано...

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів».

Image by Thorsten Frenzel from Pixabay

Упродовж тижня, з 1 до 6 липня 2020 року включно, ГС «УАВК» проводилося опитування серед суб’єктів видавничої справи за спеціально розробленою анкетою.

Головною метою цього опитування було визначення динаміки змін у І півріччі 2020 року порівняно з І півріччям 2019 року:
— кількості нових титулів (ISBN), які побачили світ;
— сумарних накладів за цей самий період;
— обсягів продажів книжок і грошових надходжень за продані видання;
— обсягів продажів книжок через онлайн сервіси;
— обсягів продажів усіх (паперових та електронних) книжок через власні інтернет-книгарні;
— частки онлайн продажів у загальному обсязі продажів книжок;
— кількості персоналу, який працював на штатній основі;
— розмірів фонду оплати праці персоналу.

А також з’ясувати реальну потребу у фінансових ресурсах для збереження кадрового ресурсу та відновлення повноцінного видавничого процесу.

Варто зазначити, що в супровідній записці до анкети ми інформували, що ці дані потрібні для надання реальної допомоги учасникам книжкового ринку, зокрема й у грошовій формі, через інституційну підтримку з боку державного бюджету, однак, попри це, наші шановні колеги продемонстрували вкрай низьку активність у заповненні й надсиланні анкет. Крім цього, навіть дехто з тих, хто взяв участь в анкетуванні, не надто уважно прочитав запитання, сформульовані в анкеті, бо часом надані відповіді аж ніяк не корелювалися з логікою запитань, а в окремих випадках замість відсотків надавалися грошові показники або чисельність персоналу, хоча в анкеті було чітко прописано надавати дані у відсотках, що б демонструвало динаміку змін.

Подібне індиферентне ставлення учасників опитування створило певні складнощі в опрацюванні даних анкет, виходу на репрезентативний результат.

Подекуди створювалося враження, що керівники суб’єктів видавничої справи не мають звички робити поточний системний аналіз роботи свого підприємства або в них усе настільки добре, що немає потреби в позиціюванні свого підприємства на діловій шкалі ринку з урахуванням аналізу стану ринку як інструменту для прийняття рішень щодо кроків і рішень, які треба прийняти, щоб забезпечити підвищення рейтингу свого видавництва.

А втім, ось певні висновки, яких ми дійшли після опрацювання отриманих даних, що дає певне уявлення про стан підприємств вітчизняного книговидання на 01.07.2020 року.

Отже.

Порівняно з І півріччям 2019 року у І півріччі 2020 року:
— малими видавництвами було зменшено видання книжок за титулами на 49 %, а за накладами — на 56 %;
— середні та великі видавництва відповідно зазнали втрат 43 % за назвами і 48 % за накладами.

Сумарні надходження коштів від усіх видів продажу книжкової продукції виявилися на 47,9 % меншими за показники І півріччя 2019 року.

Єдиним позитивом, який випливає з анкетних даних, є зростання обсягів продажу книжок через онлайн сервіси в середньому на понад 120 % упродовж І півріччя 2020 року, що обумовлено введенням карантину. Загалом частка продажів через онлайн ресурси, як залучені так і власні, від загальної суми надходжень за реалізовану продукцію порівняно з І півріччям 2019 року зросла з 20 % до 33 %. І цілком очевидно, що ця частка зростатиме й надалі, про що свідчить досвід європейських країн.
Упродовж І півріччя 2020 року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21 %, а фонд заробітної плати — на 37,5 %.
Що ж до фінансової підтримки, то жодне з опитаних видавництв її не отримувало ні як дешеве кредитування, зокрема через програму «5 — 7 — 9», ні як пряму фінансову підтримку з боку держави чи місцевих бюджетів.

Потреби ж у коштах для підтримки персоналу і відновлення виробництва у різних видавництв різні, залежно від обсягів виробництва до початку кризи. Так мікро- і малі видавництва в основній масі потребують допомоги від 100 до 300 тис. гривень. У середніх така потреба коливається в межах від 600 тис. до 1,5 млн грн. Великі видавництва мають потребу в фінансових ресурсах у межах від 5 до 10 млн грн.

Як підсумок.

Надзвичайно важко проводити будь-який аналіз ринку, коли самі його учасники не демонструють зацікавленості в отриманні такої інформації. Це є ще одним наочним свідченням вкрай низького рівня розвитку вітчизняної книжкової справи порівняно з європейськими країнами, де щорічний ретельний аналіз стану книжкового ринку, його здобутків і втрат є предметом пильної уваги як з боку самих видавців, так і влади, оскільки це та соціальна складова, від якої дуже значною мірою залежить як духовно-моральний, культурний стан суспільства, так і рівень економічного і виробничого розвитку держави.

Проте, можливо, й ця інформація, надана нами, стане в нагоді активним гравцям ринку й орієнтиром для держави у прийнятті відповідних рішень і заходів з підтримки вітчизняного книговидання.

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів».

ВЕСЬ СВІТ МИ НАВРЯД ЧИ ВРЯТУЄМО, А ЖИТТЯ ОДНІЙ ЛЮДИНІ, ОБ’ЄДНАВШИСЬ, МОЖЕМО

Більшості представників книжкового ринку України добре відоме ім’я Любов Хомчак — матері-берегині ГО «Книжкова толока», незмінного однойменного книжкового ярмарку у м. Миколаїв (Львівська область) та натхненника «Книжкового дворика» на колесах.
Шалений популяризатор української книги і читання, Люба Хомчак упродовж понад двох десятиліть виконує величезну роботу з донесення вітчизняної книги до читачів, а «Книжковий дворик» на чолі з Любою став незмінним учасником майже всіх регіональних книговиставкових заходів на півночі, сході і півдні України.
Її кипучій енергії можна було позаздрити. Та хвороба не звертає уваги на життєву позицію й устремління людей. Люба Хомчак тяжко захворіла. Тривала боротьба із хворобою самотужки не дала результатів. Потрібна була надскладна дороговартісна операція в Інституті онкології, на яку найближче оточення Люби зібрало 200 тис. грн. Операцію тривалістю 10 годин було проведено три дні тому. Зараз Люба Хомчак в реанімаційному відділенні на реабілітації, де кожен день перебування потребує ліків на суму близько 20 тис. грн, яких у найближчого оточення та її рідні, на жаль, вже немає.
Тому звертаюся до вас, шановні колеги і друзі, за допомогою коштами, хто скільки зможе, бо сьогодні для Люби кожна перерахована вами гривня ціною в життя.

Кошти можна перерахувати на картку ПриватБанку 5168 7427 1753 0079, Любов Хомчак.

Зі сподіваннями на вашу небайдужість і повагою
Олександр Афонін

Пограбовано редакцію найстарішого вітчизняного часопису "Радуга". Зараз це і видавництво.
Друзі!
Не залишимось байдужими до біди, що сталась у колег по нашому видавничому цеху!
Прошу допомоги у всіх, хто спроможний її надати.

Далі - звернення колег.

Дорогие друзья!
К вселенской беде с коронавирусом добавилась и наша маленькая, но очень болезненная - несколько дней назад была ограблена редакция журнала «Радуга», одного из старейших журналов Украины. Воры вынесли все: компьютеры, принтеры, личные вещи сотрудников и даже ножницы, скрепки. К счастью, они оказались безграмотными и не тронули рукописи авторов «Радуги», которые редакция обязательно, несмотря на все проблемы, издаст.
Мы понимаем, что в эти трудные времена невыносимо тяжело просить даже о малой помощи, но все же надеемся, что наша страна богата не только талантами, но и добрыми отзывчивыми людьми, для которых литература и слово - последний рубеж цивилизации.

С уважением, главный редактор журнала
Юрий Ковальский
и авторы «Радуги»
Юрий Рыбчинский,
Анатолий Крым,
Андрей Курков,
Валерий Хаит,
Александр Кабанов.
Реквизиты ТОВ «Журнал «Радуга«
IBAN №UA 60 300528 0000026004601330036
АТ «ОТП БАНК» МФО 300528
ЄДРПОУ 21626650
(Призначення платежу: Безповоротна фінансова допомога. Без ПДВ.)

Шановні колеги!

Сьогодні виповнюється 26 років з дня юридичної реєстрації нашого фахового громадського об’єднання — Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів.
Своєю діяльністю Асоціація вже вписала вагому сторінку в історію українського книговидання доби незалежності України. Мине ще трішки часу, і, сподіваємося, незаангажовані дослідники зможуть дати гідну оцінку доробку УАВК.
Висловлюємо щиру шану колишнім і нинішнім членам УАВК, які, жертвуючи власним часом і коштами, всі ці роки робили все їм доступне, а іноді й неможливе, задля збереження і захисту української книги, створення умов для продуктивної і творчої праці не тільки і не стільки власне для членів організації, а для всієї видавничої спільноти, незалежно від їхньої суб’єктності.

ВІТАЄМО ВАС З НАШИМ СПІЛЬНИМ СВЯТОМ!

Олександр Афонін,
президент ГС «УАВК»

Image by Engin Akyurt from Pixabay 

Із глибокою скорботою сповіщаємо, що на 72-му році життя відійшла у кращі світи КЛЯШТОРНА ТАЇСА ВАСИЛІВНА, директор Київського бібліотечного колектора, чудова людина, яка все своє життя присвятила служінню книзі.
Серед кола книжників знайдуться лише одиниці, хто, як вона, жертвуючи своїм власним, горів у борні з владою за право існування української книги в лихі дев’яності та й у не набагато кращі двохтисячні.
Книга для ТАЇСИ ВАСИЛІВНИ була Богом, і все, що вона робила, було присвячене книзі. Її енергії, її завзятості у цій боротьбі можна було лише позаздрити.
Київський бібколектор був незмінним членом Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, а сама Таїса Василівна — активним учасником усіх дій та акцій, які проводила Асоціація упродовж усіх років свого існування.
Нині світ збіднів ще на одну непересічну особистість, на зміну якій, на жаль, вже не приходять нові, подібні до неї.
Світла пам’ять Вам, ТАЇСО ВАСИЛІВНО! Низький Вам уклін від колишніх, нинішніх і майбутніх захисників української книги!
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та друзям померлої.

Правління
Української асоціації видавців
і книгорозповсюджувачів

Щиро вітаємо Видавництво "Маміно"
з приєднанням до нашого громадського фахового товариства!

Вих. № 137/05
від 07.05.2020

Директору
ТОВ «Видавничий дім «Маміно»
Кузнецовій Ю. О.

ПОВІДОМЛЕННЯ

Цим повідомляємо, що рішенням онлайн засідання Правління Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюжувачів» від 07.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Маміно» (м. Київ) прийняте до складу Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюжувачів».

Президент
ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін