Важливо

УАВК

УАВК

Досвід попередніх, 2000—2015, років наочно продемонстрував, що звільнення суб’єктів видавничої справи від сплати податку на прибуток, відповідно до Закону України № 2410-ІІІ від 17.05.2001 «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування», дозволило видавництвам і поліграфічним підприємствам:

— упродовж 4-х років надолужити втрати, завдані їм фінансовою кризою внаслідок російського дефолту 1998 року;

— за рахунок коштів, які залишались у розпорядженні видавництв, здійснювати фінансування роботи нових, зокрема і молодих, авторів, чим розпочати розвиток авторської школи сучасної української літератури, якої до 2001 року фактично не існувало;

— частково модернізувати технічну базу вітчизняних поліграфічних підприємств, що забезпечило підвищення якості поліграфічного виконання вітчизняної книги та створення умов для надання поліграфічних послуг закордонним замовникам, зокрема європейським;

— перенести економічну кризу 2008—2009 років без таких значних втрат, які мали місце в часи кризи 1994—2001 років;

— низці видавництв створити власну поліграфічну базу, зокрема, видавництвам, як-от: «Навчальна книга — Богдан», «Підручники і посібники», «Фоліо», «Гімназія» та ін.;

— розширення, хоч і не суттєве, жанрового діапазону вітчизняної літератури за рахунок появи на ринку перекладних нон-фікшн видань;

— дуже суттєво збільшити саму кількість видавництв з 935 у кризовому 1998 році до 1 800 у передкризовому 2008-му, внаслідок чого було створено додатково близько 20 тисяч нових робочих місць;

— українські видавці та поліграфісти почали поступово напрацьовувати шляхи і методи виходу на європейський ринок з пропозицією продажу прав на видання творів сучасних українських авторів європейськими мовами та надання послуг із друку книжок;

— низці видавництв збільшити асортимент та тиражність власної книжкової продукції та за цими показниками досягти рівня середньоєвропейських видавництв( Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», «Фоліо», «Ранок», «Навчальна книга — Богдан», «Видавництво Старого Лева», «Підручники і посібники»).

Однак з боку органів влади, крім наявності цих пільг, жодних дій, спрямованих на популяризацію української книги та розвитку мотивації до читання, не виконувалося.

Незначні кошти, що спорадично виділялися на програму Держтелерадіо «Українська книга» та на програму Міністерства культури із закупівлі книжок для бібліотек, не могли вирішити проблему капіталізації видавничої галузі через відсутність у суб’єктів видавничої справи доступу до кредитних ресурсів з відсотком річних, який би не перетворював учасників ринку на банкротів, а також відсутність інвестування в цю вітчизняну креативну галузь.

Разом з тим пільга з податку на прибуток, хоч і поступово, протедавала видавництвам можливість нарощувати обсяги виробництва книжок, і 2013 рік став певною мірою рекордним за всі роки незалежності, показавши результат у 26,3 тис. назв сумарним накладом 69,6 млн примірників. І навіть складний за всіма показниками 2014 рік не продемонстрував значного падіння частки ринкової книги в загальному обсязі друку.

Відміна ж пільги з податку на прибуток 2015 року, порівняно з 2013 роком, призвела до зменшення обсягів виробництва вдвічі. І вже од початку 2015 до 2019 року включно виробництво ринкової книги фактично завмерло на одного фінансовому рівні, коливаючись у межах 2—3 % від попереднього рівня. Суми ж, які виділялись упродовж 2017—2019 років на закупівлю книжок для поповнення фондів бібліотек, не змогли навіть частково «залатати» діру в розмірах обігових коштів видавництв, яка утворилася після відміни пільги з податку на прибуток. Кредити ж для суб’єктів видавничої справи впродовж цих років, як і раніше, залишалися недоступними. Єдиним фактором, який вплинув на статистичні показники ринку, були і залишаються видатки з державного бюджету на друк підручників для учнів ЗЗСО за державним замовленням.

Упродовж останніх п’яти років видавництва «доїдали» той скромний фінансовий резерв, який зберігся з часів до 2015 року, а 2020 рік і криза продемонстрували всю безперспективність і згубність дій влади щодо вітчизняного книговидання. За цей час кількість видавництв, присутніх на ринку своєю продукцією, зменшилася з 1 800 до 1 200 у 2019 році.

Саме з огляду на аналіз змін, які відбувалися у видавничій галузі за останні 20 років, та причин, що впливали на цей стан, ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» запропонувала перелік стратегічних заходів, які можуть повернути вітчизняне книговидання в коло цивілізованих європейських креативних індустрій.

Отже.

І. Звільнення від податку на прибуток дозволить упродовж 2—3 років:

— ліквідувати породжену кризою кредиторську заборгованість перед партнерами;

— повернути на робочі місця звільнених працівників;

— поступово наростити кількість суб’єктів видавничої справи та наростити обсяги виробництва;

— збільшити на ринку пропозицію масової літератури, зокрема в секторах детективу, фантастики, за рахунок пошуку та підтримки творчості нових вітчизняних авторів і їхрозкручування в публічному просторі;

— напрацювати пакетні пропозиції творів вітчизняних авторів для придбання прав на їхній переклад мовами народів світу, тобто придання українській книзі значення «м’якої сили» на європейських теренах, що характерно сьогодні лише для країн із потужною книжковою індустрією;

— створити фактично з нуля власне виробництво паперу для забезпечення потреб вітчизняних видавництв в офсетному папері, що дасть суттєву економію валютних коштів, які нині витрачаються на закупівлю паперу за кордоном.

ІІ. Відміна ввізного мита та ПДВ на друкарське обладнання та технологічні матеріали дозволить:

— прискорити темпи модернізації поліграфічної бази вітчизняних друкарень, розширити перелік послуг на друк книжок для зарубіжних замовників;

— суттєво підвищити якість друку вітчизняної літератури та за рахунок нових інформаційних технологій зменшити вартість малотиражних низькоприбуткових видань.

ІІІ. Започаткування спеціальної 5-річної програми кредитування суб’єктів видавничої галузі з низьким відсотком, до 5 % річних, дозволить:

— суттєво розширити асортимент видань на ринку не за рахунок перерозподілу наявних у видавництв обігових коштів і збільшення кількості назв в одній жанровій ніші за рахунок зменшення їхньої кількості в другій, а за рахунок появинових;

— збільшити кількість персоналу, задіяного в підготовці до друку видань, їх друку та реалізації готової продукції, тобто створити додатково тисячі нових робочих місць;

— здійснити розбудову існуючих книжкових мереж та створити нові точки доступу до книги, як онлайн, так і офлайн продажу друкованих видань;

— модернізувати всі етапи дополіграфічної підготовки видань за рахунок придбання і застосування нових ліцензованих сучасних програмних продуктів;

— напрацювати видавництвам маркетингові ринкові технології з популяризації творів, особливо молодих авторів, розкручування яких вимагає відповідних коштів.

ІV. Грантова програма державної підтримки видавництв на паритетних засадах для видання спеціалізованої літератури дозволить:

— розпочати поступове наповнення як фондів бібліотек, так і вільного ринку спеціалізованою науковою, технічною, технологічною, медичною та іншою малотиражноюі малоприбутковою літературою, яка нині переважно експортується з Російської Федерації;

— підвищити якість підготовки як студентів профільних ВНЗ, так і  кваліфікацію спеціалістів, задіяних у високотехнологічних виробництвах, агротехнічному секторі, системі охорони здоров’я тощо;

— долучення вітчизняних науковців до новітніх досягнень світової науки в усіх сферах знань та застосування їх для забезпечення технологічних проривів у найефективніших та найнеобхідніших для розвитку економіки та соціальної сфери держави.

Ці вищезазначені чотири кроки з боку влади щодо книговидавничої галузі, у разі їхньої одночасної комплексної реалізації, зможуть кардинально змінити цю гуманітарно-виробничу складову вітчизняної економіки, надати їй рис сучасної європейської креативної індустрії й за рахунок цього:

— повернути у суспільство книгу як головний інструмент формування людської особистості і як основний чинник її життєвої і соціальної успішності, кар’єрного зростання;

— забезпечити консолідацію суспільства, створення нового, позитивного морально-психологічного клімату в ньому;

— підвищення загальної культури основної маси населення, рівня його освіченості та професійної майстерності;

— створити кадрові та знаннієві (інтелектуальні) умови розвитку економіки держави, забезпечити зростання обсягів та палітри виробництва власної промислової продукції, повернення управлінській науці втрачених позицій.

За всіма цими процесами стоїть книга! Спроба впродовж 29 років розбудувати українську державу фактично без участі моральної, розумної, професійної літератури вітчизняного виробництва привела до нинішнього стану економіки і суспільства.

  

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавціві книгорозповсюджувачів»

Image by StockSnap from Pixabay

Опитування УАВК про динаміку змін у видавничій сфері в умовах кризи 2020 року.

Порівнювання показників видавничої діяльності за три квартали 2020 року по відношенню до показників трьох кварталів 2019 року (в %, розділовий знак - крапка). ПРОХАННЯ від одного видавництва надавати одну відповідь до 12 жовтня 2020 12:00.

Форма опитування.

В агенції Укрінформ пройшла прес-конференція, присвячена заснуванню Kyiv Book Art Fest, який відбудеться під патронатом Держкомтелерадіо 11-13 грудня цього року. Місцем його проведення стане Міжнародний центр культури і мистецтв (алея Героїв Небесної Сотні, 1).

Інформація про подію вже розміщена на Урядовому Порталі, а з 12 жовтня запрацюють офіційні сторінки, сайт Фестивалю і розпочнеться прийом заявок учасників. Обмежень і вибірковості не буде. Запрошуємо всіх причетних до книговидання. Всіх, хто матиме бажання і можливості бути 11-13 грудня в Києві в МЦКМ ( Жовтневий палац) на Першому Київському Міжнародному Книжковому Арт-Фестивалі. Більше інформації на Урядовому порталі.

Відеозапис прес-конференції

Відеозапис розмови президента Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна з письменником і ведучим Сергієм Пантюком на Емігрантському радіо 25.09.20. Про стан українського книговидання в умовах карантину і в реальних політичних умовах - основна тема розмови.

На сайті https://zahid.espreso.tv/ опубліковано інтерв'ю Тетяни Штифурко з президентом УАВК Олесандром Афоніним про сьогоднішній стан книговидавничої галузі.

Олександр Афонін про кризу у видавничій галузі

Економічна криза, викликана пандемією і карантином, нещадно вдарила по культурній сфері і чи не найбільше зачепила український книжковий ринок, який і до того стояв на ногах не надто впевнено.

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів в липні оприлюднила результати опитування видавців, яке показало, наскільки книжковий ринок просів за перше півріччя 2020 року. Малі видавництва зменшили видання книжок за титулами на 49%, а за накладами – на 56%; середні та великі видавництва відповідно зазнали втрат на 43% за назвами й на 48% – за накладами.

Сумарні надходження коштів від усіх видів продажу книжкової продукції виявилися на 47,9% меншими за показники першого півріччя 2019 року. Упродовж першого півріччя цього року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21%, а фонд заробітної плати – на 37,5%.

Єдиним позитивом стало хіба що зростання обсягів продажу книжок через онлайн-сервіси в середньому на понад 120 %.

Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповів про те, наскільки книжковий ринок постраждав від кризи і що могла би зробити держава для підтримки української книги.

Наша розмова відбулася напередодні Форуму видавців у Львові, який цьогоріч відбудеться лише у форматі літературного онлайн-фестивалю BookForum, тоді як традиційний книжковий ярмарок організаторам через карантинні обмеження довелося таки скасувати.

Падіння тиражів – 80%

За вашими даними, у другому півріччі ситуація на книжковому ринку поліпшується чи все-таки негативні тенденції продовжуються?

Справа в тому, що українська книга впродовж 29 років Незалежності України не була предметом уваги й поваги з боку органів влади. Вона існувала, як билина при дорозі. Власне, книжкова галузь є найменш капіталізованою з усіх діючих виробничих потужностей – адже при всіх культурно-мистецьких та інтелектуальних значеннях книги вона все одно є виробництвом. І, на жаль, дуже і дуже важко переносить такі економічні хитання й кризові моменти. На відміну від багатьох інших галузей, вона не має підшкірного жиру, тобто не має резервів, як і можливості отримати кредитування – в Україні кредити під заставу книжок жоден банк не дає.

Тому якихось позитивних зрушень сьогодні ми не маємо і, на жаль, не очікуємо. Бо, незважаючи на всі обіцянки, Мінфін досі не врахував звернення українських видавців і Українського інституту книги про перерозподіл коштів на закупівлю книжок для бібліотек і залишив ту суму, яка була, – 28 млн грн. Хоча є можливість реально додати до цього ще 25 млн грн, але Мінфін не дає згоди. І на сьогодні жодної копійки ще не виділено, ніхто ніякихзамовлень не отримав і, відповідно, жодної фінансової підтримки немає.

Прийнятий закон 3377, який передбачає інституційну допомогу видавництвам у загальному обсязі 150 млн грн. Але, наскільки нам відомо, лише цими днями Міністерство культури передало в Кабінет Міністрів на узгодження порядок надання цієї допомоги. І тепер питання, як довго він буде розглядатися. Маємо досвід, що цей процес може затягнутися, і може статись так, що до кінця року видавці нічого не отримають.

Я можу лише сказати, що падіння по тиражах становить 80%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найгірший рік в історії української книговидавничої справи доби Незалежності був 1999, після російського дефолту, коли впродовж року було видано 20 млн книжок разом із підручниками. Нинішній рік, скоріше за все, буде надзвичайно критичним, бо на 31 серпня в Україні видано всього 5,5 млн примірників. Якщо поділити на кількість населення, то вийде 0,1-0,2 книги на душу населення. Ситуація катастрофічна. 

Сьогодні офлайн-книгарні не вийшли навіть на 50% продажів книжок, які були до кризи чи у 2019 році. Стан надзвичайно важкий. Усі видавництва в боргах перед поліграфістами, авторами й трудовими колективами.

Чи загрожує це для них скороченням штатів або ж навіть закриттям?

Так, є загроза банкрутств. Уже сьогодні закриваються невеликі книгарні в регіонах, бо не спроможні за рахунок своєї діяльності окупити платню працівникам, оренду і так далі. Видавництва поступово скорочують свої штати, багато видавництв перейшли на оплату за мінімальною ставкою, щоб просто вижити в цих умовах. Проблем багато, а варіантів їх вирішення, на жаль, надзвичайно мало. Держава залишається індиферентною до видавничої галузі й не дуже піклується про те, щоб її рятувати.

Замість стратегії розвитку – реанімація хворого

Яка загалом підтримка з боку держави була би адекватна? Можливо, є якийсь хороший іноземний досвід?

Наприклад, я отримав інформацію з Міжнародної асоціації видавців, що уряд Німеччини надає 20 млн євро безповоротної підтримки німецьким видавництвам. До порівняння, 150 млн грн, які виділяють в Україні, – це десь до 5 млн євро.

Але, на відміну від українських, німецькі видавці також можуть взяти кредити під 2-3%, максимум 4%. Наші ж цього зробити не можуть. Програмою підтримки бізнесу "5-7-9", про яку багато говорилось на рівні уряду і говорив президент, на жаль, ніхто з видавців скористатись не зміг. Видавництва – це не поліграфічні підприємства. У них немає що віддати під заставу. Є тільки книжки, комп’ютери й інтелект. Інтелект у нас взагалі не рахується цінністю, судячи з обсягу піратства, який щодня зростає. Зокрема, виготовлення піратської російської книжки, яка не надходить в Україну легально…

Загалом для українських видавців було б найкраще, якби ухвалили принципове рішення за зразком, як це було стосовно агросектору. Це спеціальна програма кредитування під низький відсоток, щоб видавці могли взяти довгострокові кредити. Тобто кредити під 3-4%, максимум 5%, дозволили б видавництвам зупинити процес падіння, зберегти свої колективи й почати потихеньку рухатися вперед.

А ось ці гранти на 150 млн грн, які передбачені законом 3377 і які мають надаватися через Інститут книги, на вашу думку, наскільки це буде ефективний механізм підтримки?

Я це розглядаю як реанімацію, щоб хворий не помер. Тобто це тимчасова підтримка. Але вона не вирішує всіх питань, які потребують зовсім інших підходів. На жаль, в Україні ніколи системно не розглядались стратегічні дії стосовно цієї галузі, хоча в світі давно напрацьовані стандарти розвитку книговидання. Європейці знають, що видання менше, ніж 2,5 книжки на душу населення за рік – це деградаційний поріг. Після нього йде занепад культури, виробництва, моралі, духовності. Україна ніколи навіть до рівня двох книжок не виходила.

По-друге, згідно з рекомендаціями, які були напрацьовані Міжнародною бібліотечною організацією ще років 40 тому, бібліотеки і видавнича галузь існують там, де відбувається щорічне оновлення фондів бібліотек на 5%. В існуючій ситуації держава повинна була би закуповувати для бібліотек 10 млн примірників.

Але жодної стратегії розвитку, ніяких перспективних цілей і завдань держава не ставила. Виживайте як хочете. Зробили 30 млн книжок на рік – ну і слава Богу. Зробили 32 млн – кричать "як гарно працювало міністерство". Але ніхто не говорить про жанрове наповнення ринку, про те, чи маємо ми достатньо літератури для вищої школи і т.д.

Зараз, як ковток повітря, потрібно негайно вирішити питання збільшення фінансування на закупівлі книг для бібліотек – додати ще 25 млн в бюджеті Інституту книги. Треба динамічно узгоджувати ці всі бюрократичні процедури для надання інституційної допомоги у 150 млн грн і швидко вирішувати питання кредитування галузі. Ми розуміємо, що з бюджету більше, ніж можуть дати, не дадуть. Але видавцям треба забезпечити, принаймні, кредитні ресурси, які вони будуть повертати з мінімальними відсотками.

Ну і, безперечно, питання книгарень важливе. У нас вони ніколи не розглядались як суб’єкт, якому треба допомагати. А в Європі на державному і на місцевому рівнях дотуються книгарні у вартості орендної плати. Наприклад, у Польщі, якщо це комунальна чи державна власність, то там взагалі йде символічна плата 1 злотий за квадратний метр. Якщо ж ця книгарня розміщена на приватній площі, тоді держава чи муніципальна влада дотує вартість оренди, щоб книгарні могли існувати і щоб книжки були доступними для людей.

Онлайн-торгівля: зростання є, але не таке шалене

– Ми розмовляємо напередодні книжкового форуму у Львові, якого видавці завжди чекали як можливість продажу книг і їх промоції. Які очікування від цьогорічного Форуму, який, як відомо, через карантинні обмеження відбудеться лише у форматі онлайн?

– Безперечно, ті акції, які будуть проводитись онлайн – літературні, представницькі, презентаційні – будуть цікаві. Але це буде відстань. А Форум видавців завжди був демократичним контактним майданчиком, куди видавці їхали продати книжки, звичайно, але, крім того, це було напрацювання нових контактів, налагодження нових партнерських стосунків, нових каналів збуту і так далі. Тобто це був плацдарм, на якому вироблялась стратегія на роки вперед. На жаль, тепер цього немає, адже будь-який онлайн-контакт не дає того результату, який хотілось би мати.

Я розумію, що на сьогодні є багато прихильників електронної книги, але кількість прихильників паперової книги, яку тримають уруках, значно більша. І не на відсотки, а в рази. І прямий контакт виробників книги – це зовсім інші речі, ніж розмова в ZOOM. Але ми сподіваємось, що наступного року Форум відбудеться у звичному для українських видавців форматі. До слова, аналогічна ситуація з найбільшим у світі книжковим ярмарком – Франкфуртським. Він теж згорнувся до режиму онлайн.

Тому всі в очікуванні, коли нарешті будуть вакцини від коронавірусу, щоб люди могли більше не лякатись, вітаючись, а вільно спілкуватись і тримати в руках книжки.

До речі, була інформація, що від початку карантину зросли продажі електронних книжок і взагалі продажі книжок через інтернет…

Вони зросли, публікують цифри про зростання на 300-400%. Але варто сказати, що якщо раніше одну книгу продавали онлайн, а тепер почали так продавати три книги, то це і буде 300%.

Тобто є зростання, але воно не таке шалене, як його хотіли передбачити. Зростання продажів електронних книжок взагалі мало помітне, бо піратська онлайн-індустрія в Україні просто перейшла всі рубежі. І будь-яка книга, яка ледь-ледь привернула увагу потенційних читачів, через тиждень після появи на ринку з'являється в Інтернеті вже скопійована і виставлена на піратських сайтах.

Так, зріс онлайн-продаж традиційної паперової книжки з доставкою через пошту чи кур’єрські служби. Але на фоні тих продажів, які були офлайнові раніше, це не дозволяє покривати витрати, які несуть книгарні, щоб вони могли почуватись комфортно і збільшувати свої мережі, а натомість змушені їх згортати…

Я хотів би підкреслити, що сьогодні питання книжкового ринку – це питання не бізнесу, а питання безпеки і єдності країни. Без книги держава втрачає єдину культурологічну інтелектуальну ниточку, яка з’єднує населення в націю. Втрата цієї ниточки призведе до втрати держави.

Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів 27 серпня 2020 р. підписала з Громадською радою з питань культури, молоді та спорту України Меморандум про взаємодію та співпрацю з метою консолідації зусиль сторін, спрямованих на реалізацію політики держави в галузі культури та спорту, запровадження механізмів, спрямованих на вирішення проблем розвитку культури та спорту, сприяння процесам виховання молоді на високих морально-етичних цінностях.

Сторони домовились про: координацію зусиль для створення та удосконалення нормативно- правової бази у сфері культури та спорту; обміну інформації про плани діяльності Сторін, проекти і програми, що розроблені та/або реалізуються на відповідній території; сприяння у проведенні інформаційної кампанії, включаючи висвітлення спільної роботи в ЗМІ; організація та проведення засідань, практичних конференцій та «круглих столів» із залученням фахівців відповідної сфери діяльності; спільного просування ініціатив щодо змін законодавства, реалізацію відповідних проектів та програм щодо вирішення питань культури та спорту.

На фото: Олександр Афонін від імені УАВК та Іван Степурін від імені Громандсько ради підписують Меморандум про взаємодію та співпрацю.

П'ятниця, 28 серпня 2020 11:17

Програми для вас від країн ЄС

Інформація від House of Europe.

Image by Free-Photos from Pixabay

Укртелепресрадіоінститут при Держкомтелерадіо, спільно з Українською асоціацією видавців і книгорозповсюджувачів та Українською асоціацією редакторів мають намір започаткувати річні курси з підвищення кваліфікації для працівників видавничої сфери і медіа. Робочою групою запропоновано кілька тематичних курсів, які маємо на меті запропонувати потенційним слухачам. Однак для початку хотіли б зосередити увагу на 3-4 темах, які спеціалісти вважатимуть найбільш актуальними в нинішніх умовах.

Просимо вас переглянути запропоновані теми навчальних курсів і позначити ті з них, які ви вважаєте найбільш вартими уваги.

Будемо щиро вдячні за вашу допомогу у виборі.

https://forms.gle/R8NFnZQEtqDLeo536

Image by StockSnap from Pixabay

Український інститут книги оголосив проведення відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. Загалний бюджет - 28 млн. грн.

Приймаються книжки українською мовою видані у 2018, 2019, 2020 роках накладами понад 500 примірників. Вся інформація розміщена на сайті УІК

Правління ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» наполягає на оприлюдненні проєкту Порядку надання інституційної підтримки суб’єктам видавничої справи з метою надання можливості учасникам ринку висловити свої зауваження і пропозиції до його тексту

Сторінка 1 із 13

Каталог

Блоги

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ