УАВК

УАВК

Свобода вираження поглядів і свобода публікації - це права людини відповідно до статті 19 Загальної декларації прав людини. Тим не менше, свобода друку піддається постійній щоденній атаці: і письменників і видавців ганьблять, саджають, катують і вбивають лише за те, що вони виконують свою роботу. У 2005 році IPA створила премію Freedom to Publish Prize для відзначення особи чи організації, яка зробила значний внесок у захист та просування видавничої свободи у світі. У 2016 році приз був перейменований на IPA Prix Voltaire,на знак поваги французькому філософу та письменнику Франсуа-Марі Аруе (псевдонім Вольтер), який виклав доктрину толерантності та вільного самовираження до того, як ці терміни стали загальновживаними. Більше того, між 1755 і 1759 рр Вольтер жив у Женеві, Швейцарія, де базується IPA, перед тим як переїхати до сусіднього французького прикордонного міста Ферне, яке після Французької революції було перейменовано на Ферне-Вольтер.

Наразі IPA Prix Voltaire складається з 10 000 швейцарських франків та сертифіката, який щороку представляє президент IPA.

Умови та реквізити для подання можна знайти на сайті Асоціації

https://www.internationalpublishers.org/our-work/freedom-to-publish/ipa-freedom-to-publish-prize

Меморіальний музей А. Баранаускаса та А. Віенуоліса-Жукаускаса з 2017 року реалізує програму резиденцій українських письменників в м. Анікщяй, ініційовану та спонсоровану Почесним Послом Анікщяйського району в Україні Віргінюсом Стролею. Програма резиденції фінансується з бюджету муніципалітету Анікщяйського району.

15-23 липня 2017 року український письменник романів, прозаїк Андрій Курков проживав у садибі Пенагаляй Анікщяйського району, де колись було розпочато його відомий роман «Шенгенська історія». Під час резиденції він зустрівся з представниками громад Анікщяйського краю, відвідав музейні об'єкти, цілеспрямовано цікавився історією книгонош і феномену «контрабанди книжок» у Литві та ознаками, що свідчать про це унікальне явище у регіоні м. Анікщяй. Резидент взяв участь у програмі міського фестивалю м. Анікщяй «Святкує АНІКЩЯЙ!». 22 липня на літературному обіді «Анікщяй на перехресті Європи», організованому в хатинці А. Баранускаса, він представив свій «литовський» роман «Шенгенська Історія», який на той час вже був перекладений литовською мовою, а на сьогодні переклад існує вже на семи мовах. Сюжет романурозвивався саме у садибі Пенагяляй Анікщяйського району, а його перші частини були створені письменником проживаючи деякий час у цьому місті. У заході також взяла участь перекладачка цього роману на литовську мову Зіта Марєне, а українські пісні співав Володимир Рагузінас, соліст Каунаського ансамблю української громади "Смерічка".

10-19 липня 2018 року програму резиденцій українських письменників в м.Анікщяй продовжили творчі зустрічі,організовані музеєм. На ці зустрічі з дружиною завітав український письменник Василь Шкляр. Під час перебування в Анікщяй письменник, який цікавиться історією національних визвольних протистоянь сер. XX ст., спілкувався зі свідками цієї боротьби, відвідав 98-річного партизана та політичного в'язня Йонаса Свілайніса (1920-2020), ознайомився із справжніми слідами партизанського життя, що збереглися в лісах Анікщяйського краю, був свідком урочистостей у парку ім. Партизанів загону Кадренай район Укмерге), присвячених шануванню партизанів, спілкувався з активними членами Литовської асоціації політичних в'язнів та депортованих у м.Каунасі.

4-13 липня 2019 р. програму міжнародних резиденцій в Анікщяй продовжили візит та творчі зустрічі української дитячої письменниці Тетяни Стус та ілюстраторки дитячих книжок - художниці Ірини Сільвестрової в Анікщяї та Аукштайтії (східний регіон Литви). У програмі резиденції легенди та міфологічні знання про Анікщяйський край та Аукштайтію були представлені творцям дитячих книг, які потенційно можуть стати основою їх літературної творчості. Резидентки познайомились із практикою видання сучасної литовської літератури для дітей та підлітків, спілкувалися з бібліотекарями та музеєзнавцями, слухали оригінальні литовські казки та легенди, їздили до Шяуляй та Молетай, знайомлячись із художніми символами, пов'язаними з легендами, що поширилися у громадських просторах.
Запланований на липень місяць 2020 року цикл президенцій не відбувся через епідеміологічну ситуацію, що обмежила можливості виїзду закордон.

У 2021 році заплановано продовжити резиденції шляхом розширення літературної теми за допомогою конкурсу в Україні і відбору кандидатів за їх творчими інтересами з метою пізнання Литви через Анікщяй.

РЕЗИДЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ТА ХУДОЖНИКІВ В ЛІТЕРАТУРНІЙ СТОЛИЦІ ЛИТВИ АНІКЩЯЙ оголошує про початок прийому заявок на участь у літературній резиденції-2021

В червні 2021 року в м. Анікщяй запланована десятиденна літературна резиденція для українських письменників та художників.
Приймаюча сторона музей А. Баранаускаса і А. Вєнуоліса-Жукаускаса. Куратором проєкту є Почесний Посол Анікщяйського краю Литовської Республіки в Україні Строля Віргініюс. В резиденції вже брали участь такі всесвітньо відомі вітчизняні письменники України, як Андрій Курков (2017 р.) та Василь Шкляр (2018 р.), дитяча письменниця Т. Щербаченко (Стус) та українська художниця І. Сильвестрова-Панаріна (2019 р.).

Цьогорічна тематика – дитяча книжка про Анікщяйський край, його природу, етнографію, легенди та ін.

Умови участі у 2021 році

Заявки на участь у резиденції прийматимуться до 19 квітня 2021 року. Учасниками резиденції можуть стати українські письменники та художники, котрі мають на момент подання заявки не менше 3 надрукованих книжок для дітей та підлітків.

Для участі в резиденції автор надсилає на розгляд такі матеріали:
1. короткий лист - обґрунтування своєї участі;
2. резюме: короткий опис творчої кар’єри, над якими проектами було проведено роботу, які ще в роботі.
3. приклади своїх видавничих робіт для дітей та підлітків(перевага надається паперовим книжкам)
4. портфоліо

Учаснику резиденції забезпечуються безкоштовно:
1. проїзд
2. проживання
3. харчування

Заявки надсилати на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Зразки книжок надсилати на адресу: м. Київ, Нова пошта, відділення №43, видавництво «Балтія-Друк» тел.: +38067 4707441 або
03039 м. Київ, проспект Голосіївський, 15 видавництво «Балтія-Друк»

Телефон для довідок: +38 067 4707441

Фото з сайту http://nakurort.lt/aniksciai

Лист УАВК Голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики з прохання підтримати законопроєкти № 5238 від 12.03.2021 (проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки вітчизняного книговидання) та № 5239 від 12.03.2021 (проєкт Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки вітчизняного книговидання), оскільки головним у підготовці та поданні цих законопроєктів на розгляд Верховної Ради визначено вказаний Комітет.

Відкритий лист
Міністрові культури та інформаційної політики України
Ткаченку О. В.

Шановний Олександре Владиславовичу!

Сьогодні, 11.03.2021, завершується триденний Всеукраїнський форум «Україна 30. Культура, медіа, туризм», присвячений перспективам розвитку культури в широкому розумінні в найближчі 10 років, де обговорювалися питання ключових елементів стратегії державної політики, які мають забезпечити відповідну динаміку цього розвитку.

Однією з найважливіших тем, які було порушено в рамках власне конференції та на панельній дискусії, була тема популяризації читання і розвитку книговидання.

Це дійсно надзвичайно актуальна і важлива тема для будь-якого суспільства, адже книга і читання є тією функціональною основою, з якої починається розвиток людської особистості в духовному, культурному, інтелектуальному сенсі. Усі інші дії людей, як і процеси, що відбуваються в культурному, суспільному, економічному житті держави, є лише віддзеркаленням того рівня знань, вмінь і професіоналізму, які були сформовані внаслідок читання — від художньої до професійної і наукової літератури. Крім того, всім відомо, що в цьому ланцюгу донесення книги до читача і започаткування читання як процесу його ланками та дійовими особами є автор, видавець, книгорозповсюджувач і бібліотекар.

Та, проаналізувавши склад учасників цього представницького Форуму, мибули здивовані, не побачивши серед них жодного представника видавничої та бібліотечної спільноти. І хоча в нас немає запитань до спікерів, які озвучували проблеми читання, всі справді шановані й знані експерти, проте розмова відбувалася лише в одній площині — споживання книги. І залишилося поза увагою обговорення актуальних питань, викликів сьогоденнядля «батьків» книги — видавців, які творять цей духовний продукт, і бібліотекарів та книгорозповсюджувачів, які мають донести його до читача, — плану дій і перспектив розвитку книговидання.

Такий вибірковий підхід до формування списку учасників не сприяє консолідації зусиль професійного середовища та органів влади для досягнення спільно визначених цілей. До того ж книговидання та бібліотечна справа в Україні представлені двома фаховими громадськими об’єднаннями — Українською асоціацією видавців і книгорозповсюджувачів і Українською бібліотечною асоціацією, які впродовж 27 і 26 років відповідно представляють і захищають права та інтереси своїх професійних спільнот. Тому в нас немає сумнівів, що в середовищі наших товариств є достатня кількість фахівців,які змогли б донести необхідну інформацію до учасників Форуму, представників владних інститутів, від яких залежить подальша реалізація проєкту Стратегії розвитку читання на 2021—2025 роки «Читання як життєва стратегія», напрацьованої за нашою безпосередньою участю.

Сподіваємося, що неучасть представників видавничої та бібліотечної сфер у Форумі є лише прикрою помилкою організаторів, а не навмисною дією, і просимо Вас, шановний Олександре Владиславовичу, в подальшому в разі проведення загальнодержавних заходів, які стосуватимуться книги і читання та їхньої подальшої долі на українських теренах, не забувати про представників на цих заходах зазначених сфер, без яких розвиток читання, як і української державності загалом, фізично неможливий.


З незмінною повагою
Правління Громадської спілки
«Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Фото з сайту https://ukraine30.com/culture/

Питання піратства у сфері електронного літературного контенту та паперової книги вже давно стало притчею во язицех, однак упродовж усіх років його існування боротьба з цим надзвичайно шкідливим явищем для легальних видавців і книгорозповсюджувачів, які працюють на ринкуУкраїни, була лише епізодичною й малоефективною.

Причин цього чимало, та головними були й залишаються такі:
— недосконалість чинного законодавства щодо боротьби з піратством у царині книгодрукування та книгопоширення;
— незацікавленість правоохоронних органів у проведенні боротьби з цим явищем;
— відсутність чітких, оформлених відповідними юридичними документами механізмів обрахунку збитків, завданих діями піратів легальним учасникам ринку;
— відсутність центру з організації спільного системного і послідовного наступу державних органів та інститутів громадянського суспільства на творців і споживачів піратського контенту і контрафактної паперової книги.

Розраховуючи на безкарність, піратські сайти електронного контенту гальмують діяльність легальних виробників електронної книги і розвиток цього сектору вітчизняного книговидання, а виробники контрафактної вітчизняної та імпортованої паперової книги руйнують цивілізовану конкуренцію на ринку України, завдаючи шалених збитків видавництвам, які працюють у правовому полі держави.

Кризова ситуація з піратством сягнула межі й потребує вжиття не епізодичних, а системних заходів, зокрема і публічних, як з боку держави, так і з боку інститутів громадянського суспільства, задля подолання цього злочинного і ганебного явища.

З огляду на це, Громадська спілка «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» (далі — ГС «УАВК») ініціювала створення на базі Міністерства культури та інформаційної політики (далі — МКІП) міжвідомчої групи з подолання піратства у вітчизняному книговиданні, до складу якої крім представників Асоціації увійдуть працівники МКІП, МВС, прокуратури і фіскальних служб.
У лютому цього року нами було розроблено й передано в МКІП проєкти змін до законів України «Про захист прав споживачів» і «Про авторське право і суміжні права», якими встановлюються жорсткі норми переслідування та покарання виробників і реалізаторів усіх видів контрафактної книжкової продукції.

Ми сподіваємося, що ці проєкти буде розглянуто і підтримано вже на першому засіданні міжвідомчої групи, яке має відбутись у березні.
Крім того, Правління ГС «УАВК» планує найближчим часом створити в рамках Асоціації секцію із захисту інтелектуальної власності та книжкової торгівлі з найняттям на роботу штатного куратора цієї секції.

Основними завданнями секції мають бути:
а) постійний моніторинг:
— інтернет-простору щодо виявлення піратських сайтів;
— легальних книжкових мереж і книгарень та книжкових базарів щодо наявності в продажу контрафактної книжкової продукції;
б) підготовка, оприлюднення та оновлення «чорних» списків сайтів і підприємств книжкової торгівлі, причетних до поширення піратського контенту та контрафактної книжкової продукції;
в) підготовка звернень до правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення прав на інтелектуальну власність;
г) постійна підтримка комунікації з правоохоронними органами, відповідальними за припинення правопорушень у царині інтелектуальної власності;
д) контроль за динамікою змін у чинній базі законодавчих та регуляторно-нормативних актів, які стосуються організаційної діяльності видавництв і підприємств книжкової торгівлі та питань інтелектуальної власності. Попередження про проєкти змін до законодавства в цій сфері, які можуть ускладнити ведення видавничого бізнесу, та пропозиції щодо правового усунення цих загроз;
е) підготовка проєктів змін і доповнень до чинних законів та регуляторно-нормативних актів, які ставлять за мету заповнення в них лакун, що допускають можливість дій піратів та виготівників і розповсюджувачів контрафактної книжкової продукції;
ж) особиста участь у діяльності робочих груп з розроблення детальних механізмів юридичного супроводу процедур із виявлення фактів виготовлення і поширення контрафактної книжкової продукції, проведення слідчих дій щодо правового та економічного обґрунтування покарання порушників.

Зрозуміло, що системна робота в цьому напрямі потребуватиме додаткових організаційних зусиль, кадрів і фінансових ресурсів. Тому Правління ГС «УАВК» вважає за доцільне звернутися до легальних учасників книжкового ринку з проханням про надання організаційної підтримкичерез приєднання до нашого фахового співтоваристваабо фінансовоїяк благодійні внескина статутну діяльність ГС «УАВК», адже вирішення питань очищення вітчизняного ринку книги та забезпечення його цивілізованого розвитку можливі лише за умови об’єднання зусиль і коштів у рамках фахового громадського об’єднання.
Наші координати: тел.: (+38044) 279-45-75, (+38044) 278-64-44, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Правління
ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Image by Steve Buissinne from Pixabay

Упродовж трьох місяців члени Правління й окремі представники нашої Асоціації спільно з Міністерством культури та інформаційної політики, Міністерством освіти і науки України, Офісом Президента України, Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та Українським інститутом книги працювали над розробленням Стратегії розвитку читання на 2021—2025 роки «Читання як життєва стратегія».

Проведено значну роботу, і в п’ятницю, 19 лютого, МКІП розмістило цей проєкт на своєму сайті для громадського обговорення.

Сама Стратегія великою мірою лише видима верхівка айсберга, яка увінчує дуже значні, зокрема й аналітичні, напрацювання, і в подальшому, після затвердження її Кабінетом Міністрів України, залишаються вже технічні роботи.

У вас є можливість внести свої зміни та доповнення до Стратегії, направивши їх безпосередньо в Міністерство культури та інформаційної політики на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Текст Стратегії, розміщеної на сайті Міністерства та УАВК за посиланням http://upba.org.ua/images/sampledata/UPBA/strategia2021.pdf.

Розраховуємо на ваше активне долучення до її обговорення.

З повагою,
Олександр Афонін

Image by 2081671 from Pixabay

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки «Читання як життєва стратегія».

За інформацією з сайта МКІП, проєкт акта розроблено у зв’язку з необхідністю проведення кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку задля всебічного та гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення та освітнього рівня, що відповідатиме європейським освітнім та іншим нормам.

Проект Стратегії напрацьовано робочою групою при МКІП, до складу якої входили експерти книговидавничої справи, фахівці мережі книгорозповсюдження, експерти бібліотечної сфери та представники громадськості. Координатором робочої групи було визначено державну установу «Український інститут книги».

Зауваження і пропозиції до проєкту Стратегії приймаються від фізичних та юридичних осіб до 19 березня 2021 року в електронному вигляді на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

21-23 травня2021 року, на відзначення знаменної події національного державотворення – 30-ї річниці незалежності України, під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за підтримки Одеської обласноїдержавної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги та Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» проводять XXIІ Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».

Основна мета заходу–сприяння відродженню та розвитку культури в Україні, стимулювання розвитку книговидавничої справи та книгорозповсюдження, промоція та репрезентація сучасної української книги, виховання культури читання на кращих зразках вітчизняної літератури та світової літератури в українському перекладі, сприяння поповненню бібліотек сучасною вітчизняною книжковою продукцією.

Програма виставки-форуму передбачає широкий спектр заходів з популяризації книги і читання як для широких верств населення, так і професійного спрямування: презентації нових вітчизняних видань та видавничих проєктів, промоакції, автограф-сесії, публічні інтерв’ю від гостей заходу – відомих українських авторів, фахові дискусії, лекції, майстер-класи, творчі майданчики та інші інтерактиви за участі представників провідних видавництв України, письменників, ілюстраторів книги, літературознавців, мистецтвознавців, бібліотечних фахівців та широкої громадськості. Відбудуться заходи, присвячені пам’ятним датам видатних постатей національної культури – 150-річчю від дня народження письменниці, поетеси, громадської діячки Лесі Українки (1871-1913) і 150-річчю від дня народження письменника, громадського та політичного діяча Василя Стефаника (1871-1937).

На підтримку реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області у 2021 році буде організовано виїзне Свято української книги в одному з районів Одещини. На підтримку Плану розвитку Одеси як міста Літератури ЮНЕСКО буде запропоновано низку заходів з популяризації творчого доробку представників одеської літературної школи.

Відбудеться конкурс «Краща книга виставки-форуму “Українська книга на Одещині” - 2021».

Запрошуємо видавництва, поліграфічні підприємства, книгорозповсюджувачів, культурні центри, письменників, художників, діячів науки, літератури та мистецтва взяти участь у XXІІ Всеукраїнській виставці-форумі «Українська книга на Одещині».Відвідувачі виставки-форуму – одесити і гості з України та зарубіжжя – чекають на книжкові новинки й зустрічі з авторами у неповторній атмосфері національної книгозбірні!

Додаткову інформацію з організаційних питань можна отримати у координатора проєкту Олесі Кривогуз
(048-723-24-78; 097-938-86-64).

За згодою авторів, розміщуємо статтю директора Книжкової палати України Миколи Сенченка та завідувачки відділу статистичного моніторингу та аналізу друку Книжкової палати України Світлани Буряк.

В аналітичному огляді розглянуто та проаналізовано сучасний стан випуску книг і брошур в Україні 2020 році, детально подана загальна характеристика книговидання у 2019 — 2020 роках станом на (01.01.). Визначено кількісні та якісні показники, проаналізовано стан українського книговидання у 2020 році за асортиментом видавничої продукції, її мовною та територіальною ознаками. Наведено статистичні дані щодо випуску книг і брошур провідними вітчизняними видавництвами різної форми власності, в тому числі сфери управління Держкомтелерадіопроведено. Аналітичний огляд проведено на основі статистичних даних, опублікованих в статистичному збірнику «Друк України (2019)» та зведеного статистичного звіту про випуск в Україні неперіодичних видань у 2019 році.

Ключові слова: статистичний облік, видавнича продукція, кількісні показники, аналіз випуску видань, видав¬ництва, видавнича діяльність, книговидання, статистичні дані.

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку суспільства важливу роль відіграє книга, вона є основним джерелом накопичення знань, задовольняє духовні й інформаційні потреби людства. На основі показників випуску книжкової продукції є змога проаналізувати та порівняти розвиток книговидання в Україні у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.). Можна стверджувати те, що книга була і залишається невід’ємною частиною національної культури, її цінністю, пам'яткою матеріальної та духовної культури, свідком значущих історичних подій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою інформування суспільства розвитком видавничої сфери в Україні в науково-практичному журналі «Вісник Книжкової палати» систематично публікується статистична інформація про випуск в Україні друкованих видань, яка також розміщена на сайті Книжкової палати України в рубриці «Друк України», також щороку випускається статистичний збірник «Друк України». Пи¬тання розвитку книгознавства, книжкової справи, книги та бібліографії розглянуто у працях таких науковців, як М. Сенченка, О. Афоніна, М. Тимошика.
Одним з провідних інтернет-ресурсів в Україні, який висвітлює видавничу сторону українського та світового книговидання є культурно-видавничий проект «Читомо», які також займаються аналітичними оглядами книжкового ринку, оглядів іноземного досвіду.

Метою дослідження є аналіз адміністративних даних випуску видавничої продукції суб'єктами видавничої діяльності у 2019—2020 роках (станом на 01.01.) за асортиментом видавничої продукції, її мовною ознаками, що різнобічно характеризує випуск друкованої продукції в цей період в Україні. Що дає можливість проаналізувати та порівняти статистичні дані про випуск книг і брошур в країні та забезпечити галузь і суспільство даними, що характеризують явища й процеси, які відбуваються у книговидавничій сфері України.

Інформаційною базою досліджень були статистичні матеріали, звіти про випуск неперіодичних видань у 1991 — 2019 роках, статистичний збірник «Друк України (2019)».

Виклад основного матеріалу дослідження

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) в Книжкову палату України надійшло й зареєстровано 13858 назв книг і брошур загальним тиражем 20209,0 тис. пр., що у порівнянні з даними позаминулого, 2019 року становить: за назвами — 69,2%, за тиражами — 40,2%; з цієї кількості надрукованих у 2020 році надійшло 9784 друк. од. тиражем 17930,3 тис. пр. (70,6% загальної кількості назв і 88,7% загального тиражу), видань минулих років (з 2004 по 2019) — 4074 друк. од. (29,4%) тиражем 2278,7 тис. пр. (11,3%). За результатами 2020 року (станом на 01 січня 2021 р.) на одного жителя в Україні припадає 0,48 книги. Велике значення для оцінки стану книжкової галузі відіграє аналіз співвідношення нових видань і перевидань в сукупному видавничому репертуарі країни. Як видно з табл. 1, кількість випущених назв нових видань порівняно з минулим роком знизилася на 5926 друк. од. (31,1%) і становить 94,9% загальної кількості випущених книг і брошур, тиражі зменшилися на 28849,0 тис. пр. (61,4%) і становить 89,6% загальної кількості назв. Перевидань менше на 236 друк. од. (25,1%), тобто 5,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 1224,7 тис. пр. (36,8%) і становлять 10,4% загального тиражу; серійних видань випущено менше на 1006 друк. од. (29%), тобто 17,8% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 3659,3 тис. пр. (52,3%) і становлять 16,5% загального тиражу; перекладних видань видрукувано менше на 861 друк. од. (26,7%) — 17,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 2762,1 тис. пр. (43%) — 18,1% загального тиражу.
Авторефератів дисертацій видано 3080 друк. од. тиражем 319,1 тис. пр. Їхній випуск за кількістю назв зменшився на 2240 друк. од., або на 42,1%, тиражі на 230,7 тис. пр., або на 42%. Загальні дані про випуск неперіодичних видань та дані про випуск книг і брошур у роки незалежності (1991—2020 станом на 01 січня 2021 р.) показано в табл. 1, 2.

Таблиця 1.
Загальні дані про випуск неперіодичних видань

 

Види видань

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення
до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Книги і брошури, у тому числі:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Нові видання

19 081

46 949,0

13 155

68,9

18 100,0

38,6

Перевидання

939

3 336,4

703

74,9

2 109,0

63,2

Серійні видання

3 474

6 992,1

2 468

71,0

3 332,8

47,7

Перекладні видання

3 228

6 425,4

2 367

73,3

3 663,3

57,0

Автореферати дисертацій

5 320

549,8

3 080

57,9

319,1

58,0

Таблиця 2
Випуск книг і брошур в Україні (1991—2020) рр.

 Рік видання

Кількість книг і брошур,
друк. од.

Річний тираж, тис. пр.

Друковані аркуші-відбитки, тис.

Середній тираж
одного видання, тис. пр.

Кількість книг і брошур на одного жителя в Україні, пр.

1991

5 855

136 415,9

1 546 053,0

23,3

2,6

1992

4 410

128 470,7

1 632 325,0

29,1

2,5

1993

5 002

87 567,0

1 301 266,0

17,6

1,7

1994

4 752

52 161,0

784 643,0

10,9

1,0

1995

6 109

68 156,0

1 036 400,0

11,2

1,3

1996

6 074

51 777,1

800 853,9

8,5

1,0

1997

7 004

55 841,3

782 807,4

7,9

1,1

1998

7 065

44 150,0

594 339,1

6,2

0,9

1999

6 282

21 985,6

270 120,8

3,5

0,4

2000

7 749

43 562,9

754 082,7

5,6

0,9

2001

10 614

50 324,5

1 054 363,5

4,7

1,0

2002

12 444

47 862,9

1 051 852,1

3,8

1,0

2003

13 805

39 462,9

613 062,6

2,9

0,8

2004

14 790

52 804,7

780 210,5

3,6

1,1

2005

15 720

54 059,8

1 274 562,2

3,4

1,15

2006

15 867

54 209,6

931 320,8

3,4

1,16

2007

17 987

56 111,7

878 025,8

3,1

1,21

2008

24 040

58 158,1

961 957,4

2,4

1,26

2009

22 491

48 514,4

798 130,6

2,2

1,05

2010

22 557

45 058,3

721 613,0

2,0

0,98

2011

22 826

46 565,7

849 119,9

2,0

1,02

2012

26 036

62 120,5

876 297,8

2,4

1,36

2013

26 323

69 575,7

986 504,7

2,6

1,53

2014

22 044

55 312,0

850 224,3

2,5

1,28

2015

19 958

36 409,8

446 396,0

1,8

0,85

2016

21 330

48 978,1

693 706,5

2,3

1,15

2017

22 047

45 127,2

592 096,3

2,0

1,06

2018

22 612

47 022,1

593 279,4

2,1

1,11

2019

24 416

61 250,6

690 190,5

2,5

1,46

2020 (станом на 01.01.2021 р.)

13 858

20 209,0

286 614,6

1,5

0,48

Діаграма 1.
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр.
(станом на 01.01.2021.) (кількість видань, друк. од.)


Діаграма 2
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр. (станом на 01.01.2021.) (тираж, тис. пр.)


Наведені дані випуску книг і брошур за тиражними групами (табл. 3) свідчать про те, що більше половини (53,3%) з них друкується тиражем до 0,5 тис. пр., у порівнянні з аналогічними даними 2019 року кількість назв зменшилась на 4134 друк. од., або на 35,9%. Найпопулярнішими у цій групі є наукові видання, які становлять 34,6% загальної кількості назв та 36% загального тиражу, навчальні та методичні видання (24% і 22,8%), художня література (17,5% і 16,8%). Видань до 5,0 тис. пр. випускається 19,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 2233 друк. од. (45,6%); у цій групі переважають література для дітей та юнацтва (25,6% і 22,8%) та науково-популярна література (15,1% і 12,5%). Видання до 50,0 тис. пр. становлять 1,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 381 друк. од. (69,4%); у цій групі домінують шкільні підручники (89,9% і 90,4%). Видань без зазначення тиражів надійшло 2494 друк. од., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 18%.

Таблиця 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами

Тиражна група

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

% відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

до 0,5 тис. пр.

11 519

2 717,0

7 385

64,1

1 639,9

8,1

до 1,0 тис. пр.

2 084

1 955,5

886

42,5

850,9

43,5

до 5,0 тис. пр.

4 896

13 432,9

2 663

54,4

6 889,6

51,3

до 10,0 тис. пр.

648

5 103,1

216

33,3

1 810,4

35,5

до 50,0 тис. пр.

549

11 878,5

168

30,6

3 865,9

32,5

до 100,0 тис. пр.

50

3 676,9

23

46,0

1 700,3

46,2

більше 100,0 тис. пр.

41

11 521,5

23

56,1

3 452,0

30,0

без зазначення тиражів

233

2494

1070,4


Діаграма 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.2021р.)

Діаграма 4. Середній тираж випущених в Україні книг і брошур у 1991—2020 (станом на 01.01.2021.) рр.



Аналіз видавничої продукції за тематичними розділами (табл. 4) підтверджує, що в її загальній масі переважають книги і брошури політичної і соціально-економічної літератури — 3324 друк. од. загальним тиражем 1812,0 тис. пр. (24,0% загальної кількості назв і 9% загального тиражу). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1611 друк. од., або на 32,6%, тиражі зменшились на 6755,4 тис. пр., або 78,9%. На другій сходинці — художня література — 2895 друк. од. тиражем 2376,1 тис. пр. (20,9% і 11,8%), у порівнянні аналогічним періодом 2019 року і кількість назв, і тиражі зменшились відповідно на 996 друк. од., або на 25,6%, та на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Далі — література з освіти та культури (2631 друк. од. тиражем 11 938,4 тис. пр.), що становить 19% загальної кількості назв і 59,1% загального тиражу. Порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1678 друк. од., або на 38,9%, тиражі — на 17643,6 тис. пр., або на 59,6%. Літератури для дітей надійшло 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), у порівнянні з позаминулим 2019 роком зменшились кількість назв та тиражі на 348 друк. од., або на 19,3%, та на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%.

Таблиця 4
Випуск книг і брошур за укрупненими тематичними розділами

Тематичні розділи

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Політична і соціально-економічна література

4 935

8 567,4

3 324

67,4

1 812,0

21,1

Природничо-наукова література

1 116

503,7

674

604

190,2

37,8

Технічна література

1 518

527,6

1 303

85,8

399,3

75,7

Сільськогосподарська література

377

891,9

256

67,9

264,8

29,7

Медицина. Охорона здоров'я

753

588,3

413

54,8

196,2

33,4

Фізична культура і спорт

131

87,2

79

60,3

26,9

30,8

Література з освіти та культури

4 309

29 582,0

2 631

61,1

11 938,4

40,4

Друк у цілому. Книгознавство. Преса. Поліграфія

176

41,5

154

87,5

29,5

71,1

Мистецтво. Мистецтвознавство

313

199,9

197

35,0

63,9

32,0

Література з філологічних наук

684

338,5

474

69,3

206,7

61,1

Художня література. Фольклор

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Література для дітей

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Література універсального змісту

14

156,5

3

21,4

4,0

2,6


Дані, представлені у табл. 5, свідчать про те, що в асортименті книжкового потоку за цільовим призначенням, як і раніше, переважають книги соціально значущих видань. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Літературно-художні видання займають другу позицію за кількістю назв (2895 друк. од.), проте їх тиражі, звичайно, значно нижчі (2376,1 тис. пр.), що становить 20,9% і 11,8%, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 326 друк. од. (7,5%), а тиражі — на 209,3 тис. пр. (11,8%); наукових видань надруковано 2739 друк. од. загальним тиражем 682,6 тис. пр., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 19,8% і 3,4% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 ро¬ком кількість назв знизилась на 1328 друк. од. (32,7%), тиражі — на 403,6 тис. пр. (37,2%). Видань для дітей та юнацтва надруковано 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 348 друк. од. (19,3%), тиражі — на 1092,3 тис. пр. (28,8%); науково-популярних видань (для дорослих) надруковано 1357 друк. од. тиражем 1198,0 тис. р.. (9,8% і 5,9%), порівняно з позаминулим 2019 роком спостерігається зменшення за назвами на 556 друк. од. (29,1%), тиражі зменшились на 1340,6 тис. пр. (52,8%).

Таблиця 5
Випуск книг і брошур за цільовим призначенням

Розділи цільового призначення

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення

до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Наукові видання

4 067

1 086,2

2 739

67,3

682,6

62,8

Науково-популярні видання (для дорослих)

1 913

2 538,6

1 357

70,9

1 198,0

47,2

Нормативні та виробничо-практичні видання

326

266,2

190

58,3

105,9

39,8

Офіційні видання

573

122,2

700

122,2

140,2

114,7

Громадсько-політичні видання

97

5 374,4

57

58,8

32,4

0,6

Навчальні та методичні видання

6 403

30 144,7

3 843

60,0

12 267,3

40,7

Літературно-художні видання

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Видання для дітей та юнацтва

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Довідкові видання

379

473,1

190

50,1

130,0

27,5

Інформаційні видання

12

3,8

10

83,3

2,6

68,4

Видання для видавців та книгорозповсюджувачів

3

1,1

4

133,3

0,7

63,6

Бібліографічні видання

89

17,3

100

112,4

17,2

99,4

Видання для організації дозвілля

182

900,5

87

47,8

243,1

27,0

Рекламні видання

3

101,1

2

66,7

2,0

2,0

Література релігійного змісту

279

455,3

229

82,1

309,9

68,1

Діаграма 5
Випуск наукових видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках


Діаграма 6

Випуск навчальних та методичних видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) українською мовою випущено книг і брошур 10604 друк. од. тиражем 16 671,5 тис. пр., що становить 76,5% загальної кількості назв і 82,5% загального тиражу. Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4199 друк. од. (28,4%), тиражі зменшились на 26120,5 тис. пр. (61%). Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі знизились на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).

Таблиця 6
Випуск книг і брошур мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20 020

50 285,4

13 858

20 209,0

Азербайджанська

1

0,1

Англійська

503

1364,2

412

801,6

Арабська

3

0,9

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

2

0,1

Грецька

4

2,1

2

0,4

Давньогрецька

1

0,1

Іврит

1

0,3

Іспанська

3

4,3

6

3,3

Італійська

3

1,5

Китайська

1

0,1

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Латинська

1

0,1

Молдавська

8

2,6

7

0,9

Німецька

25

56,4

27

54,7

Польська

28

17,2

15

3,2

Російська

2850

4460,9

1724

1814,1

Румунська

43

75,6

26

27,5

Русинська

2

0,7

1

0,1

Словацька

3

0,7

1

0,3

Старослов'янська (церковнослов'янська)

2

1,3

Угорська

33

37,9

12

4,6

Узбецька

1

12,0

Українська

14803

42792,0

10604

16671,5

Французька

6

7,2

13

30,1

Чеська

1

0,3

Японська

1

0,2

Декількома мовами народів світу

1686

1453,5

1000

782,7

В асортименті видавничої продукції 20,9% загальної кількості видань за назвами і 11,8% загального тиражу — художня література. Порівняно з позаминулим роком кількість видань зменшилась на 996 друк. од. (25,6%), тиражі — на 2631,5 тис. пр. (52,6%). Українською мовою видано 1905 друк. од., або 65,8% загальної кількості назв, тиражем 1692,7 тис. пр., або 71,2% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 640 друк. од. (25,1%), тиражі — на 1571,2 тис. пр. (48,1%), російською мовою — 705 друк. од. (24,4%) тиражем 2376,1 тис. пр. (24,6%), порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість видань зменшилась на 304 друк. од. (30,1%), тиражі — на 986,3 тис. пр. (62,8%) (табл. 7).

Таблиця 7
Випуск художньої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

3 891

5 007,6

2 895

2 376,1

Англійська

58

48,0

50

30,7

Російська

1 009

1 570,5

705

584,2

Румунська

3

1,1

3

0,9

Русинська

2

0,7

1

0,1

Українська

2 545

3 263,9

1 905

1 692,7

Французька

1

0,1

Кількома мовами народів світу

273

123,3

231

67,5

Діаграма 7
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)

Діаграма 8
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за тиражами у 1991-2020 роках (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Дитячої літератури у 2020 році (станом на 01.01.2021.) (табл. 8) випущено 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр., що становить 10,5% загальної кількості назв і 13,4% загального тиражу. Її випуск за кількістю назв порівняно з аналогічним періодом 2019 року зменшився на 348 друк. од., або на 19,3%, тиражі — на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%. Середній тираж дитячої літератури у 2020 році зменшився у порівнянні з попереднім, 2019 роком і становить 1,9 тис. пр. (у 2019 році — 2,1 тис. пр.). Українською мовою випущено 1236 друк. од. тиражем 2432,5 тис. пр., що становить 84,9% загальної кількості назв і 90,1% загального тиражу, російською — 178 друк. од. тиражем 213,0 тис. пр. — 12,2% загальної кількості назв і 7,9% загального тиражу. Іншими мовами випущено 41 друк. од. тиражем 55,5 тис. пр. (2,8% загальної кількості назв і 2,1% загального тиражу).

Таблиця 8
Випуск дитячої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

1803

3793,3

1455

2701,0

Українська

1465

3254,9

1236

2432,5

Російська

287

471,5

178

213,0

Англійська

5

2,6

7

4,7

Німецька

1

0,1

Румунська

1

3,0

Узбецька

1

12,0

Французька

1

1,0

Чеська

1

0,3

Кількома мовами народів світу

44

63,9

31

34,8

Діаграма 9
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)


Діаграма 10
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Видавництвами і видавничими організаціями з державною формою власності (табл. 9) випущено 3011 друк. од. за¬гальним тиражем 1299,6 тис. пр., що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 21,7% і 6,4% за¬гального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1206 друк. од., або на 28,6%, тиражі — на 1164,6 тис. пр., або на 47,3%, у тому числі видавництвами у сфері управління Держкомтелерадіо України — 93 друк. од. (0,7%) тиражем 56,8 тис. пр. (2,8%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 87 друк. од., або на 48,3%, тиражі зменшились на 766,0 тис. пр., або на 93,1%. Видавництва і видавничі організації з іншими формами власності випустили 10 847 друк. од. (78,3%) тиражем 18929,4 тис. пр. (93,6%), у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4956 друк. од. (68,6%), тиражі — на 28911,8 тис. пр. (60,5%).

Таблиця 9
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями

Видавництва та видавничі організації

2019

2020

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20020

50285,4

13858

20209,0

1. Видавництва з державною формою власності, у т. ч.:

317

870,7

146

87,7

Сфера управління Держкомтелерадіо України

180

822,8

93

56,8

Сфера управління інших державних установ

137

47,9

53

30,9

2. Видавництва з іншими формами власності

4087

17649,9

2953

6949,2

3. Видавничі організації з державною формою власності

3900

1593,5

2865

1211,9

4. Видавничі організації з іншими формами власності

11716

30171,3

7894

11960,2

Діаграма 11
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість назв, друк. од.)


Діаграма 12
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Шкільних підручників у 2020 році (станом на 01.01. 2021 р.) випущено 1291 друк. од. тиражем 10 528,7 тис. пр., що становить 31,8% загальної кількості назв і 85,8% загального тиражу навчальних і методичних видань (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.). У порівнянні з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1204 друк. од. (48,3%), тиражі — на 15 369,3 тис. пр. (59,3%). Порівнюючи книговидання шкільних підручників за мовами (табл. 10), бачимо, що вони друкувалися 14 мовами народів світу, серед них: українською — 1045 друк. од., або 80,9% загальної кількості назв цього асортименту видавничої продукції, тиражем 9240,9 тис. пр., або 87,8% загального його тиражу, російською — 52 друк. од., або 4% загальної кількості назв підручників, тиражем 233,4 тис. пр., що становить 2,2% тиражу всіх підручників.

Таблиця 10
Випуск шкільних підручників мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Статистика книг і брошур серед регіонів у котре підтверджує міцні позиції Києва як загальнонаціонального книговидавничого центру (табл. 11). На частку столиці припадає 34,1% (4720 друк. од.) загальної кількості назв і 53,6% (10832,5 тис. пр.) загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилася на 2516 друк. од., або на 34,8%, а за тиражами на 16428,3 тис. пр., або 60,3%. Настільки ж стабільно посідає друге місце за кількістю найменувань Харківська область, де випущено 2982 друк. од. тиражем 5891,7 тис. пр., що становить 21,5% загальної кількості назв і 29,2% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 1948 друк. од. (39,5%), тиражі на 9956,8 тис. пр. (62,8%). Відзначимо, що всі регіони виявили однакові темпи книгодрукування, його знижено як за назвами, так і за тиражами, однак у Рівненській області був відзначений приріст кількості видань та тиражів на 18 друк. од. (12,2%) та на 7,4 тис. пр. (9,9%). У Тернопільській та Чернівецькій областях був відзначений приріст кількості видань та зменшення тиражів на 5 друк. од. (0,8%) тиражі зменшились на 1182,4 тис. пр. (53,5%), та на 68 друк. од. (27,2%) тиражі зменшились на 48,6 тис.пр. (31,4%).

Таблиця 11
Випуск в Україні видань за територіальною ознакою

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Діаграма 13
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість видань, друк. од.)

Діаграма 14
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Висновки

На основі проведеного аналізу можна зробити висновки, що перевага надається навчальним та методичним виданням, науковій літературі, художній літературі для дітей та дорослих. В межах тематичних розділів надається перевага книгам і брошурам соціально значущої тематики із загального обсягу видань. В асортименті книжкового потоку за цільовим при¬значенням, як і раніше, переважають книги соціально значущої тематики. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%.
Книговидання в Україні здійснюється різними мовами народів світу та мовами національних меншин. Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з 2019 роком кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з 2019 роком кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).
Для досягнення ще більших результатів в розвитку книговидання необхідно вивчати цільову (читацьку) аудиторію, тобто коло читачів, якому адресується книга відповідно до специфіки видання, створювати привабливі умови для авторів, розробляти механізми щодо розвитку видавничої справи та популяризації читання, потрібно на рівні держави вирішити питання системного пільгового кредитування суб'єктів галузі, залучення до її розвитку інвестицій з інших сфер бізнесу на цікавих для інвесторів умовах, виписаних в законодавстві. Лише після цього можна розраховувати на суттєве й динамічне зростання обсягів виробництва різножанрової вітчизняної літератури і, відповідно, її споживання. А потреба в такій літературі останнім часом відчутно зросла.

Список використаних джерел:

1. Друк України (2019) : стат. зб. / уклад. С. Буряк. — Київ : Кн. палата України, 2020. — 104 с.
2. Офіційний сайт Книжкової палати України. Оперативні дані випуску книжкової продукції у 2020 році [Електронний ресурс] / Книжкова палата України. — Режим доступу : http://www.ukrbook.net.
3. Буряк С. Книговидавнича діяль¬ність в Україні за підсумками 2019 року / С. Буряк // Вісник Книжкової палати. — 2020. — № 5. — С. 12—20.
4. Сенченко М. Книга як засіб покращення іміджу України в умовах інформаційних війн // Вісник Книжкової палати. — 2016. — № 9. — С. 3—9.
Svetlana Buryak
The analytical review considers and analyzes the current state of publishing books and brochures in Ukraine in 2020, gives a detailed description of the general characteristics of book publishing in 2019 - 2020. Quantitative and qualitative indicators have been determined, the state of Ukrainian book publishing in 2020 has been analyzed according to the range of publishing products, its linguistic and territorial features. Statistical data on the issue of books and brochures by leading domestic publishers of various forms of ownership, including the sphere of management of the State Committee for Television and Radio Broadcasting, are presented. The analytical review was conducted on the basis of statistical data published in the statistical collection "Print of Ukraine (2019)" and consolidated statistical reports on the issue of non-periodicals in Ukraine in 2019.
References:
1. Print of Ukraine (2019): stat. zb. / way. S. Buryak. - Kyiv: Book. Chamber of Ukraine, 2020. - 104 p.
2. Official site of the Book Chamber of Ukraine. Operational data of book production in 2020 [Electronic resource] / Book Chamber of Ukraine. - Access mode: http://www.ukrbook.net.
3. Buryak S. Book publishing activity in Ukraine in 2019 / S. Buryak // Bulletin of the Book Chamber. - 2020. - № 5. - S. 12—20.
4. Senchenko M. Book as a means of improving the image of Ukraine in information wars // Bulletin of the Book Chamber. - 2016. - № 9. - P. 3—9.

Автори:

Микола Сенченко,
директор Книжкової палати України

Світлана Буряк,
завідувач відділу статистичного моніторингу
та аналізу друку

 

В якості заголовного використано фото з сайту https://nubip.edu.ua/node/67377

Доволі часто нам доводиться чути від високопосадовців законодавчої і виконавчої влади слова про те, що основним із пріоритетних напрямів їхньої діяльності є розвиток української культури і мови, збереження історичної пам’яті української нації.
Однак, як свідчить практика, ці слова не мають підтвердження конкретними діями, зокрема в тому, що стосується реального, а не ілюзорного ставлення до збереження цієї історичної пам’яті.
Сьогодні через дуже суттєве недофінансування гостро постало питання про припинення діяльності Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», яка є єдиним в Україні державним архівом друку (книги, газети, плакати, листівки), що налічує понад 15 млн одиниць зберігання, з 1917 року. Усім відомо, шо папір надзвичайно чутливий до вологи та перепадів температурного режиму, і тому друковані видання потребують особливих, чітко визначених умов зберігання. Особливо це стосується тих видань, яким уже десятки і навіть сотня років.
Однак, у зв’язку тим, що в цьогорічному бюджетному фінансуванні Книжкової палати не передбачено кошти на електроенергію та опалення фондосховищ, унеможливлено підтримку в них необхідного температурно-вологісного режиму, що вкрай швидко може призвести до знищення документів Державного архіву друку — документальної пам’яті України.
Ситуація потребує невідкладних дій щодо перегляду цьогорічного бюджету Книжкової палати та його дофінансування до рівня, який забезпечить функціонування цієї Державної наукової установи відповідно до тих умов, яких потребують документи, що там зберігаються.
Президент ГС
«Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів»
Олександр Афонін
 
Президенту Громадської спілки «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів» Афоніну О. В.
Стосовно фінансування
Книжкової палати України
 
Вельмишановний Олександре Васильовичу!
У 2021 році виповнилося 102 роки з дня офіційного утворення Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Головну Книжну Палату в м. Києві було утворено 24 січня 1919 року за часів Директорії Законом, ухваленим Радою Народних Міністрів і затвердженим Головою Директорії В. Винниченком «...для регістрації всієї друкарської продукції на Україні, наукового її систематизування та для обміну книжками з іншими книжними інституціями...».
Це був час, коли українська інтелігенція після революційних подій 1917 року намагалася творити інфраструктуру незалежної Української держави, де чільне місце надавалося Книжковій палаті, призначенням якої є реєстрація всіх документів, опублікованих на території країни, а також зберігання друкованої продукції.
Книжкова палата — це єдиний в Україні центр державної бібліографії, статистичного обліку та архівного зберігання видань. Основні функції установи було визначено Статтею 27 Закону України «Про видавничу справу», прийнятого Верховною Радою України 5 червня 1997 року.
Державний архів друку Книжкової палати, що налічує 15 млн одиниць зберігання (книги, газети, журнали, плакати, листівки) з 1917 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України (від 22 жовтня 2008 р. № 1345-р) віднесено до наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Щороку Книжкова палата України отримує понад 120 тис. одиниць друкованої продукції і зберігає її у книгосховищі, резерви якого майже вичерпалися.
На жаль, вперше за роки свого існування Книжкова палата не отримала достатнього фінансування для виконання функцій, визначених ст. 27 Закону України «Про видавничу справу». Навіть в роки громадянської війни, в часи Другої світової війни Книжкова палата України не припиняла своєї діяльності, а її колектив отримував заробітну плату. Але у 2021 році колектив не отримав достатніх коштів навіть на заробітну плату.
На 2021 рік Книжкові палаті доведено фінансування в сумі ‒ 11 998 200,00 грн, що менше на 252 005,00 грн від виділених коштів на 2020 рік. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року ‒ 6000,00 грн. Фонд заробітної плати з доплатою до мінімальної на 2021 рік становить ‒ 14 270 800,00 гри. Тобто тільки на зарплату необхідні додаткові кошти в розмірі 2 272 600, 00 грн. На електроенергію і опалення приміщення в 10,5 тисяч кв. метрів Палати не виділено жодної копійки. Температурно-вологісний режим у книгосховищі (влітку понад 25 градусів тепла, а взимку біля 0, чи навіть – 5) шкідливий для паперу, призводить до знищення документів Державного архіву друку – Документальної пам’яті України.
Відсутність фінансування не дає можливості провести ремонт приміщень, реконструкцію 2-го поверху книгосховища, обладнати його системою автоматичного пожежогасіння, пожежної і охоронної сигналізації, системою кондиціонування повітря. Немає коштів для того, щоб закупити стелажі для розміщення нових надходжень, платити навіть ту мізерну (середня зарплата складає 7000 грн.) заробітну плату співробітникам Книжкової палати.
У 2012 році, завдяки спільним зусиллям Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України і Держкомтелерадіо України, Палаті вдалося отримати кошти та виконати передпроектні (140 769 грн) і проектні (773 526 грн) роботи з будівництва другої черги книгосховища площею 8500 кв. м. Наступний етап передбачає розроблення проектно-кошторисної документації і будівництво другої черги книгосховища Державного архіву друку Книжкової палати України.
Враховуючи, що резерви наявного книгосховища вичерпалися необхідно виділити кошти на 2021 рік:
1. У сумі 7 млн грн для проведення ремонту 2-го поверху книгосховища Палати, закупки стелажів для розміщення нових надходжень, модернізації системи пожежогасіння і кондиціонування. Це дасть можливість розміщення нових надходжень (щороку 120 тисяч документів) протягом 2-3 років.
2. На заробітну плату в розмірі 2 272 600, 00 грн і 2 318 570,00 грн на електроенергію та опалення 4,5 тисяч кв. метрів книгосховища і головного корпусу.
Передбачити в бюджеті на 2022 рік кошти в сумі 6 млн грн на проектно-кошторисну документацію і орієнтовно 300 млн грн на будівництво другої черги книгосховища, що уможливить збереження Документальної пам’яті України.
Якщо питання фінансування не буде вирішено через декілька місяців Книжкова палата не зможе приймати нові надходження (книги, газети, журнали, плакати і листівки), їх просто не буде де зберігати.
Тому потрібно буде вирішити питання про тимчасове призупинення дії Закону про надсилання обов’язкового примірника на зберігання в Державному архіві друку Книжкової палати. Забов’язати видавництва і видавничі організації, тимчасово, до вирішення питання з фінансуванням, модернізації 2-го поверху книгосховища, зберігати обов’язковий примірник на своїх складах, для наступного передавання Книжковій палаті.
Варто також вирішити питання виконання окремих її функцій (центру національної бібліографії; міжнародного агентства ISBN, ISMN, ISSN; центру впровадження класифікаційної системи УДК та ін.).
Директор Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»,
професор Микола СЕНЧЕНКО
Сторінка 15 із 29

Спільний каталог авторських прав

Блоги

  • трав. 28, 2024

    Про Харків і про книжки

    Я не намагатимуся описати весь потенціал книжкової галузі, зосереджений в Харкові. Хто знає - той знає. Адже кожен пост, який збирає багато поширень, бачить ворог. Окрім того, в інших містах України працюють патріотичні українські видавництва, які у разі чого підхоплять…
  • трав. 26, 2024

    Лист-звернення генеральної директорки Vivat Юлії Орлової

    «Фактор-Друк» — один з найбільших поліграфічних комплексів повного циклу у Східній Європі, в якому друкуються майже всі видавництва України, підприємство, яке веде свою історію з 1996 року. Це одне з ключових підприємств для книговидавничого циклу. Зупинка в роботі такого підприємства…
  • трав. 25, 2024

    З професійним святом!

    Щиро вітаю вас, колеги і друзі, з нашим професійним святом - Днем працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження! День весняний дарує наше свято.Квітує світ, синіє далина.Як хочеться сказати вам багатоПід келих золотавого вина!Ми — книгарі! І це вже наша доля,Це —…
    Written by
  • трав. 24, 2024

    росіяни не сьогодні почали знищувати українську книжкову галузь

    Давайте відверто: росіяни не сьогодні почали знищувати українську книжкову галузь. Вони це робили тридцять років тому умовно ринковими методами, починаючи з роздавання премʼєром Черномирдіним та міністром Полтораніним фантастичних пільг та преференцій власним видавцям. Тут і звільнення від податків, і фіксовані…
  • трав. 18, 2024

    Професійне

    Майже три місяці я виконую обов'язки Президента Української Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів паралельно з завантаженням на основній роботі - генерального директора і головного редактора видавництва Фоліо. Є ще написання книжок, що для мене - абсолютно самодостатня творча справа. Наявність кількох…

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ