Вих. № 01/01

від 06.01.2021

Прем’єр-міністрові України

Шмигалю Д. А.

Міністрові освіти і науки України

Шкарлету С. М.

ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Шановний Сергію Миколайовичу!

2020 рік виявився дуже складним для всієї країни та видавничої справи зокрема. У період березневого карантину чи не єдиним майданчиком для офлайн-продажу книжок були мережі продуктових супермаркетів. Вони допомагали видавцям триматися на плаву і надавали можливість виплачувати заробітну плату співробітникам. Дуже прикро, що під час січневого локдауну 2021 року такої можливості може й не бути.

Відповідно до пункту 3 підпункту 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. (далі — Постанова) забороняється, зокрема, приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише зі здійсненням адресної доставки замовлень.

На жаль, у згаданій вище Постанові пункт 3 підпункт 4 перелік товарів, окрім продуктів харчування, які можуть реалізовуватися через мережі продуктових супермаркетів в період дії обмежувальних протиепідемічних заходів з 8 до 24 січня 2021 р., викладено таким чином, що будь-яка поліграфічна продукція, а зокрема книги та навчальні зошити, не потрапила до списку дозволених, на відміну від, наприклад, насіння та засобів захисту рослин.

Наведемо порівняльну таблицю Постанов КМУ щодо обмежувальних заходів на період дії карантину:

Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, а держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Отже, чинна постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 року також повинна відповідати Конституції України. Утім ця постанова КМУ обмежила конституційне право громадян на доступ до інформації та освіти.

У період новорічних свят та під час запланованого карантину мережі продуктових супермаркетів є одним із джерел, де громадяни можуть придбати дитячу літературу, яка є засобом розвитку, навчання й дозвілля малечі, адже жодні інші спеціалізовані книжкові магазини працювати не матимуть права!

Одна із сучасних форм здобуття освіти — це дистанційна освіта, яка набула особливої актуальності у період карантинних обмежень. Ця форма здобуття освіти передбачає вільний доступ до різноманітних джерел інформації, без якого вона втрачає сенс. Для малечі друковані видання є одними з основних джерел інформації, що використовуються у навчанні та для розвитку. Заборона розповсюдження друкованих видань для дітей у мережі продуктових супермаркетів призведе до блокування доступу до засобів навчання та розвитку, що матиме негативний вплив на формування дітей. У дошкільному віці перерва у навчанні в один місяць є досить значною та може звести нанівець усі попередні напрацювання. Діти — це майбутнє України, яке ми всі повинні формувати у правильному напрямку. Переконані, що для українських дітей краще провести цей місяць карантину за книжкою, ніж марнувати час неструктурованим дозвіллям.

У зв’язку з цим звертаємося до Кабінету Міністрів України із пропозицією переглянути пункт 3 підпункт 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року й викласти його в новій редакції з дотриманням норм закону та надати можливість мережам продуктових супермаркетів в Україні, де продукти харчування становлять більше ніж 60 %, реалізовувати в період дії обмежувальних заходів окрім продуктів харчування й поліграфічну продукцію, адже діти мають право отримувати їжу не тільки для шлунку, а й для розуму.

З повагою 

Президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін

Пандемія коронавірусу спіткала українців майже зненацька та утримувала всіх нас у жорстких, замкнених умовах майже 3 місяці. Для бізнесу карантин став, безумовно, серйозним ударом, але ще більші випробування чекають на нього попереду. Тому важливо оцінити ситуацію та в разі повторення перевірки на стійкість бути готовими, не робити схожі помилки й мати варіативні плани щодо можливих подальших дій. Від держави, судячи з усього, суттєвої підтримки чекати не доводиться, тому ми маємо самостійно підлаштовувати свій бізнес під нові умови та продовжувати ефективно працювати. Однак постає гостре питання: як це зробити? Деякі варіанти відповідей особисто я вже маю, тому хочу поділитися напрацюваннями з аудиторією зацікавлених.

Далі читати UATimes 

На сайті Державного центру зайнятості з'явилася інфографіка та інструкції послідовності дій роботодавця для отримання допомоги по частковому безробіттю на час карантину

https://dcz.gov.ua/storinka/dopomoga-po-chastkovomu-bezrobittyu-na-period-karantynu

Верховна Рада прийняли ряд законів, які дозволяють зменшити витрати видавців під час карантину. Зупинимось на двох таких можливостях.

1) З 12 березня 2020 р. наймачі звільняються від орендної плати за використання майна (приміщень, місця на ринку тощо) або її зменшення під час карантину.

Відповідно до частини 6 ст. 762 ЦКУ «Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає».

Відповідно до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ «…обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб».

До певних видів діяльності, які заборонені на період дії карантину, відносяться роздрібна торгівля непродовольчими товарами, до яких відноситься книжкова продукція.

До заходів, якими забороняється доступ до орендованого майна третіх осіб (покупців) можна віднести закриття магазинів і ринків непродовольчих товарів.

З 11 травня 2020 р. планується послабити карантинні заходи за рахунок відкриття роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Таким чином, з 11.05.2020 р. і до закінчення карантину видавці та книгорозповсюджувачі мають права вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (частина 4 ст. 762 ЦКУ).

2) Часткова виплати заробітної плати найманим працівникам під час карантину за рахунок бюджету.

Під час карантину держава бере на себе часткові витрати з виплати зарплати найманим працівникам малого та середнього бізнесу, які скоротили чи припинили діяльність в умовах протидії коронавірусній хворобі COVID-19 (ст. 47 Закону України «Про зайнятість населення»).

Умови отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину наведенні в ст. 47¹ Закону України «Про зайнятість населення».

Стаття 47. Допомога по частковому безробіттю
1. Допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин у разі, якщо:
зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;
зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки:
вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборного органу профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними;
роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.
Про можливе зупинення (скорочення) виробництва роботодавець зобов’язаний повідомляти територіальний орган письмово за формою та у строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
2. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, сплачували страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.
У разі якщо роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.
3. Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, якщо:
1) зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
2) є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;
3) працівник:
відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);
працює на підприємстві за сумісництвом;
проходить альтернативну (невійськову) службу.
4. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається під час затвердження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з фінансових можливостей і не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.
5. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше 180 календарних днів протягом року.
6. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38, пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Кошти не підлягають поверненню у разі, якщо роботодавцем вживалися заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації.
7. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю раніше, ніж через рік після закінчення строку виплати допомоги по частковому безробіттю.
Період виплати допомоги по частковому безробіттю, у разі якщо роботодавцем вживалися заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин виробничого характеру.
8. Порядок надання допомоги по частковому безробіттю встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Стаття 47-1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2
1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
2. Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності;
3. Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
4. Допомога по частковому безробіттю на період карантину встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
5. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.
6. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
7. Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.
Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину у разі, якщо роботодавцем вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.
8. Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
9. Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України