1. Рік тому, складаючи прогноз на 2019 я повністю спрогнозував наступне(цитую дослівно):
«Ціни на книги продовжать зростання на чергові 10-15%. Папір не подорожчає, але складова заработної платні, гонорарів, енергоносіїв зросте. Рентабельність не підніметься.
- Продовжиться зростання долі нонфікшн у порівнянні з сучасною художньою літературою
- Держава знов нічого суттєвого не зробить у боротьбі з електронним піратством
- Російська книга остаточно зникне з бібліотечних тендерів, залишившись в непублічних дотендерних сумах
- Суттєво збільшиться пропозиція цифрового друку з боку друкарень і, як наслідок, кількість накладів від 1 до 200 примірників, що дасть, як наслідок, подальше падіння середнього накладу.
- Доля продажів інтернет-книгарень дійде до рівня 15% від загальних ринкових продажів книжок і продовжить зростання до рівня 25% через максимум 2 роки»
Аналізуючи вищесказане, вимушений константувати, що держава не тільки нічого не зробила в боротьбі з електронним піратством, а й дала можливість суттєво розвинутись піратам паперовим, а також я був неправий у ще одному прогнозі - не тільки не посилила боротьбу з нелегальним ввезенням книжок з держави-агресора, а й дала можливість дуже суттєво збільшити як офіційне, так і неофіційне ввезення книжок в Україну, вплинувши, таким чином, і на рівень друку нових книжок українськими видавцями, і на рівень продажів роздрібної торгівлі, і, фактично, ініціювала найбільший корпоративний конфлікт року в галузі.
- в питанні ролі держави на книжковому ринку України в 2020 році прогнозую суттєву зміну механізмів ввезення книжок в Україну, що зменшить потік російської книги через кордон, як офіційно, так і неофіційно. Держава зробить перші кроки для регулювання друку книжок на території України як філіями російських видавців, так і українськими видавцями у співпраці з російськими
2. По питанню структури книжкового ринку. Ще п‘ять років тому українські видавці майже не публікували нонфікшн. Експорт Нон-фікшн з Росії був, але дуже часто попит зупиняла ціна продукції. Видавництво Наш Формат фактично здійснило революцію на ринку, видавши більшість світових бестселерів українською по цінах, доступних українському читачеві. За ці роки доля ринку для нон-фікшн наблизилась до долі художньої літератури, ціла когорта покупців читає тільки нон-фікшн, декілька великих видавництв працює в цій ніші. Середні ціни ще знизились, поступово зближуючись з цінами на якісний перекладний худліт. Нажаль, можу констатувати, що середній тираж художньої літератури зменшився нижче рівня самоокупності, кількість назв майже не збільшується, ця частина ринку стаж все більш токсичною для нових проектів. Без суттєвих змін у відношенні держави до художньої літератури, як основи бібліотечних фондів, чекаємо на структурні проблеми на ринку. Дитяча література - продовжилось зростання якості та ціни, як на перекладну та на вітчизняну літературу при повільному зростанні попиту. Дитяча література - найбільш жива та конкурентна ніша, з якої майже повністю витіснена література, що завозиться з Росії.
3. Мабуть, найгостріша тема року. Можу лише константувати, не займаючи позиції. Рік закінчується в загостренні конкуренції між двома з трьох найбільших операторів роздрібного ринку - «Книгарні Є» та «Якабу». Історія почалася з системних знижок в інтернеті - 10%, 15%, 25%, 30%, третя книга безкоштовно, третя книга безкоштовно плюс безкоштовна доставка, 50% на частину асортименту... Частково в цю гонку вступила і третя велика мережа - Буква. Ця боротьба за покупця призвела до суттєвого зростання долі інтернет-продажів в порівнянні з традиційним рітейлом, в тому числі питання закриття маленьких книгарень як у провінції та в великих містах стало лише питанням часу, оренди та зарплатня персоналу тепер з‘їдають майже всю суму продажів. Єдине рішення - введення фіксованої ціни на книгу, як в більшості країн Європи, коли знижки погоджує виключно видавець і тільки на старі книжки.
4. Вважаю некоректним в рамках конкурентої боротьби звернення до держави. Але також вважаю, що держава повинна, нарешті, сформулювати власні принципи стосовно ввезення книжок з РФ та їх друку тут. Те ж саме стосується завуальваної боротьби за ринок видавництва Наш Формат та Видавництва Альпіна паблішер(Росія та Україна). Краще мати жорсткі закони, які так же жорстко виконуються ринком, ніж намагання «домовитись» або «обурення громадськості». З 2015 року я послідовно вимагаю від державних діячів різного рівня прийняття рішення про ембарго на ввезення книжок з держави-агресора. Що стосується книжок для російськомовних читачів на території України, як і раніше, вважаю за потрібне мати реєстр авторських прав та розподілення зони копірайту при підписанні угод на переклад, наприклад таке, яке діє з англійською мовою.
5. Вважаю, що подальший розвиток інтернет-ринку паперових книжок залежить від наступних факторів:
- зацікавленість великих мультітоварних інтернет-магазинів книгами не як ще один стопятьсотий товар, а як один з локомотивів, моде структурувати і роботу книжкових інтернет-книгарень.
- Встановлення державою нових правил гри для ввезення книжок з РФ
- Фіксована ціна на книгу
- Розвиток цифрового друку
- Закінчення періоду знижок, які змінюють психологію покупця, який не купує новинок, чекаючи на знижки
- Появу 2-3 серйозних гравців інтернет-ринку, які будуть зацікавленні в додаткових сервісах та рекомендаціях для покупця, системній співпраці з видавцями замість демпінгу
6. Окремо хочу зупинитись на питанні співпраці видавців з державою. Книжковий ринок є ринком інтелектуальним і в більшості країн світу регулюється присутністю на ньому найбільшого гравця - держави, яка встановлює правила гри через закупівлі для бібліотек та грантові програми. В 2019 році було анонсовано і ми чекаємо на запуск в першому кварталі 2020 двох важливих програм - підтримки перекладів іншими мовами та цифрову бібліотеку. Ідуть дискусії про механізм реалізації кожної з них, я бажаю керівництву УІК та Міністерства вводити такі важливі для ринку інструменти тільки після суспільного обговорення. Перша з цих програм, - переклади з української іншими мовами, - має аналоги майже у всіх цивілізованих економіках світу, різні моделі в залежності від власного законодавства, але всюди працює по багаторічному механізму фінансування, що протирічить українському бюджетному законодавству. Друга, з одного боку, має єдину можливість замістити пропозицію на піратських сайтах і трохи вибілити ринок, але вона ж в презентованому вигляді протирічить системі відносин видавців з зарубіжними правовласниками і не допустить в систему якісну сучасну перекладну літературу.
7. Серед питань, які повинна вирішити держава - створення блоку перекладів світової наукової та науково-популярної класики українською. Це питання не було вирішено майже 30 років і його рішення зупиняється не тільки питанням фінансування(через бібліотеки або гранти), але й проблемою створення поважного експертного товариства, яке зможе прийняти рішення, що будуть сприйняті суспільством та галузевою громадськістю. Вважаю за потрібне кураторські модель, коли ті, кому довіряє суспільна середа, 3-4 платних експерти створюють переліки творів, які затверджуються Міністерством та Кабінетом Міністрів України. Історія зі створенням експертних рад з десятків чесних людей з різних середовищ мені не здається перспективною в зв‘язку з різною компетентністю їхніх членів
8. Питання, які гостро стоять зараз перед книжковим ринком перелічу без висвітлення:
- пільгове кредитування
- Платний підручник
- Якість навчальної літератури, відповідальність за контент
- Бібліотечна реформа, пов‘язана зі створенням жорсткої відповідальності місцевої влади за виконання нормативів по поповненню фондів та електронному оснащенню бібліотек
- Пільгова оренда для книгарень, які продають українську книгу
- Фіксована ціна книги
- Піратство
- Реєстр авторських прав
- Контрафакт та контрабанда
- імпорт
9. Окремо є сенс сказати про інформаційну безпеку держави. Підтримую ідею створення окремої Ради по інформаційній безпеці при РНБО
10. Книжковий ринок є невід‘ємною частиною створення єдиної української держави і багаторічне нехтуванням цим питанням створило одну з проблемних ситуацій у суспільному розумінні того, що призвело до подій в Криму та на Донбасі. Вважаю 2020 рік тим, що створить розуміння держчиновників в необхідності прийняття комплексної програми розвитку галузі, про яку багато років говорить Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів