Діти й книги: чи заохочувати малюків читати?
Дослідження одноголосно стверджують: «так!». Домінік Массаро, професор психології Університету Каліфорнії в Санта Круз, довів, що читання дітям уголос краще, ніж діалог, сприяє розвитку мовлення. Він з’ясував, що в дитячих книжках у два-три рази частіше, аніж у мові батьків, містяться слова з-поза списку п’яти тисяч найбільш уживаних англійських слів. Науковець зазначає, що дитячі книги мають навіть більше незвичних слів, аніж розмови дорослих, оскільки в побуті ми послуговуємося обмеженим словниковим запасом, часто вживаючи займенники, неповні речення й використовуємо жести.
Діти швидко ростуть і вчаться читати самі. І це теж корисне вміння не лише для вступу до кращої школи, судячи з результатів дослідження 2014 року. Доти науковці відмічали, що вміння й звичка читати пов’язані з вищим рівнем інтелекту, більшою фантазією та вищим соціальним статусом людини, але були сумніви, чи закладено передумови до цього генетично. Тобто розумніша людина, мабуть, і читати навчається раніше, і заробляє згодом більше. Але згадуване дослідження показало, що вміння читати (комплексне: із уявленням, запам’ятовуванням й аналізом прочитаного) не закладається від природи, ці навички можна й варто тренувати змалку. Учені порівняли дві тисячі пар близнюків і виявили, що той із пари, хто легше навчався читати, у віці 16 років краще складав тести на рівень інтелекту.
«Те, що читання збагачує словниковий запас — не є чимось дивним, це цілком логічно. Подив викликає зростання рівня невербального інтелекту. Можливо, читання вчить дітей використовувати абстрактне мислення, оскільки вони повинні уявляти інших людей, місця й речі під час читання. Це корисно для вирішення загальних завдань і тому збільшує рівень інтелекту», — каже автор дослідження Стюарт Річі.
«Бережімо очі від книг!»
Якщо уявити собі затятого читача, то майже завжди це буде людина в окулярах. Довший час лікарі пов’язували звичку багато читати (а згодом і сидіти за комп’ютером/планшетом/смартфоном) зі зниженням зору й радили обмежувати таке проведення часу. Обоє моїх батьків із дитинства носять окуляри і розказують історії про те, як їм забороняли читати, а вони ховалися з книгою й ліхтариком, і саме тому мають поганий зір. Донедавна вважалося, що книга з’явилася, за мірками еволюції, нещодавно й людське око не встигло перевчитися з пошуку здобичі поза деревами на перегляд друкованих символів перед носом.
Люди теперішнього й майбутнього, схоже, можуть читати досхочу! Австралійські вчені з’ясували, що для гострого зору людині потрібне денне світло, а куди вже вона дивиться — на книгу чи краєвид — не має значення. У ході нещодавнього дослідження з’ясовано, що діти, які перебували надворі 1-2 години на день, мали кращий зір і це ніяк не корелювало із рівнем їх фізичної активності й часом, проведеним за книгою і планшетом.
«Дослідження не виявило профілактичної дії фізичних вправ чи зменшення навантаження на очі на близькій відстані, а ці фактори вважалося ключовими донині. Експеримент довів, що робота за комп’ютером на близькій відстані не сама по собі спричиняє міопію (короткозорість — прим. В. К.), просто екрани сприяють тому, що діти останніми роками менше часу проводять надворі».
Любителі книжок і комп’ютерів таки частіше мають проблеми з очима, але не через згубні властивості паперу чи екрану, а тому, що вони рідше виходять гуляти!
Спати не можна дочитувати?
Оскільки ми вже з’ясували, що саме читання на зір впливає мало, то можемо сміливо читати до ночі. Та чи корисно робити це в ліжку?
Перед сном — так, у ліжку — читати не бажано, на думку сомнологів і психологів. Нейропсихолог Девід Льюїс визначив, що читання є найкращою діяльністю для заспокоєння перед сном. Читання ввечері зменшує рівень стресу на 68 %, і це є найвищим показником: прослуховування музики зменшує стрес на 61 %, теплий напій — на 54 %, а прогулянка — на 43 %. Пан Льюїс довів, що лише шість хвилин читання достатньо для розслаблення тіла й мозку, що дуже легко вписати до передсонного ритуалу, залишивши цікаву книгу біля ліжка.
І, з погляду науки, там має лежати саме паперове видання. Учені радять прибирати зі спальні смартфони, планшети й телевізор. Пильний погляд, спрямований в екран, перед засинанням може перешкодити сну. Це стається через випромінювання світла в неприродних обсягах, через який організм призупиняє виділення мелатоніна, потрібного для здорового сну гормона. Більшість із нас протягом дня активно користується «екранними пристроями», тож мозку важко зрозуміти, коли настає час відпочити, якщо ми продовжуємо перегляд до самісінького сну.
І це не єдина перевага паперової книги перед електронною: у комплексному досліджені було виявлено, що прочитане з паперу краще запам’ятовується, ефективніше тренує мозок сприймати довгі речення й великі обсяги інформації, не відволікаючись на посилання, якими рясніють гіпертексти.
Одне дослідження навіть показало, що читачі паперових книг більше співпереживають героям і заглиблюються в описане, ніж ті, хто читає з планшета! Структура паперу, його запах і можливість робити нотатки на полях, фізичне відчуття того, скільки ми прочитали й скільки ще попереду, — все це впливає на наше сприйняття інформації.
Читаймо до останнього подиху!
Читання дає корисне навантаження на мозок і віднедавна вважається звичкою, необхідною для профілактики таких «вікових» станів, як деменція й хвороба Альцгеймера.
Китайські вчені спостерігали за майже 16 тисячами своїх співвітчизників у віці 65+ і виявили: щоденні інтелектуальні вправи (такі, як читання, шахи тощо) запобігають розвитку деменції (простою мовою — слабоумства) незалежно від того, чи людина достатньо рухається, чи вживає овочі й фрукти та чи курить (усі ці фактори ризику вже були відомі науці як важливі).
Науковці-медики США тривалий час шукають способи зменшити поширеність хвороби Альцгеймера серед американців. Під час одного з досліджень учені визначили корисною звичку читати для профілактики цього захворювання. Опитування показало, що «читачі» у віці від 20 до 60 років з меншою ймовірністю мають ознаки хвороби, ніж, наприклад, «глядачі», тобто ті, хто у вільний час переважно дивиться телевізор.
***
Отже, книга в подарунок добре гармоніюватиме з побажанням доброго здоров’я й успіхів імениннику будь-якого віку. А нам, затятим шанувальникам читання, і зайвого приводу не треба, щоб усамітнитися з цікавим виданням. Хоча тепер ми маємо виправдання книжковій одержимості — ми дбаємо про здоров’я й позбуваємося стресу.
Матеріали http://litakcent.com
