Київ. 18 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Відсутність програм державної підтримки книговидання, невиконання Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки, відсутність фінансування закупівлі книг для бібліотек та пріоритетного фінансування для видання підручників та навчальних посібників, відсутність дієвих заходів щодо боротьби з піратством спровокували критичну ситуацію в галузі книговидання та культури, вважають представники галузі.
"Українська влада розглядає сферу культури як щось другорядне, маргінальне, необов'язкове, що не потребує підтримки держави і не впливає на стан суспільства. В Україні за 30 років незалежності ми чотири рази намагалися просувати програму підтримки читання та книги, але Кабмін її так і не затвердив", - сказав президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у четвер.
Він також зазначив, що в Кабміні на сьогодні "лежить" Стратегія розвитку читання на 2021-2025 роки, розроблена Мінінформполітики із залученням експертів, але після її презентації у квітні поточного року та підтримки профільним комітетом Верховної Ради вона так і не затверджена, а значить не передбачено конкретне фінансування.
Крім того, додав він, майже рік тому в парламенті зареєстровано законопроекти №5238 та №5239, які передбачають, зокрема, звільнення книговидавців на кризовий період від податку на прибуток, але їхня доля також невідома.
Афонін також зазначив, що у держбюджеті на 2022 рік не передбачено коштів на придбання книг для поповнення фондів бібліотек.
За словами голови правління Національної освітньої асоціації Вікторії Войціцької, в Україні щорічно недофінансується видання Міносвіти підручників та навчальних посібників, зокрема, на 2022 рік передбачено фінансування лише 40% потреб для учнів 9 класів, а на підручники для дітей з особливими потребами взагалі не передбачено кошти на друк підручників шрифтом Брайля (потреба - 381 млн грн).
"Україна також на сьогодні лідер у порушенні прав на інтелектуальну власність, зокрема, літературного контенту і контрафактної продукції, але ми не бачили жодної порушеної правоохоронцями кримінальної справи щодо піратства", - наголосив Афонін.
Генеральний директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький зазначив, що книговидавці багато років говорять про три основні проблеми галузі, пов'язані з державою - відсутність бібліотечної реформи та держполітики у сфері бібліотек, електронному та паперовому піратстві, і наявність білого-сірого-чорного ринку книг з РФ.
Він зазначив, що в останні два роки додалася ще одна проблема - в Україні з'явилося багато продавців піратської паперової російської книги, надрукованої "у підворітті" для продажу через маркетплейси, і оцінив їхню частку в 10-15% ринку.
"Ми розуміємо, що середня надрукована в Росії книга в Україні коштує 250 грн, надрукована в Україні - 170-180 грн, а піратська - 60-80 грн, тобто читач вибере дешевше. Це вже призвело до закриття сегментів ринку, які перейшли на піратський рівень. І без втручання правоохоронців у діяльність таких маркетплейсів нічого не вийде", - наголосив він.
Красовицький також відзначив критичну ситуацію із книгарнями в Україні.
За його словами, якщо до коронакризи бюджет книгарні складався з 60% коштів, які повертаються видавцям, 20% - на зарплату і 20% на оренду, то на сьогодні, коли значна частина продажу паперової книги перейшла в онлайн, сума, яку отримують власники книжкових магазинів, скоротилася приблизно на третину, або навіть удвічі, але сума, яку вони витрачають на утримання та зарплату, збереглася.
"Тобто це вже 40% і 40%, або 30% і 30%, і не вистачає коштів, щоб розрахуватися з видавцями. Магазини закриваються разом із боргами, видавці беруть на себе недоплачені гроші, і проблема магазинів переноситься на видавничий рівень - минулого року зупинили діяльність 340 видавництв із приблизно 1250, і ця кількість збільшуватиметься", - зазначив він.
За його словами, в такій ситуації український ринок можуть поглинути росіяни, які "не пошкодують на це грошей".
Генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов зазначив, що у видавництві вже багато працівників переведено на неповний робочий день, і є видавництва, де 60-70% персоналу не працюють.
"Минулого року кількість тиражів скоротилася на третину, а цього року порівняно з уже кризовим минулим роком за 10 місяців маємо 20% падіння у тиражах. Це катастрофічна ситуація. Якщо 30 років тому в Україні було 3 тис. книгарень, у 2019 році - 250-300, то минулого року закрилося 52 книгарні", - зазначив він.
Крім того, додатковим негативним фактором є подорожчання матеріалів для книг.
"Цього року почали дорожчати матеріали - український картон на початку року коштував 18 тис. грн/тонну, наразі 28 тис. грн/тонну, наступного очікується 35-40 тис. грн/тонну. Папір офсетний - наразі 42 тис. грн/тонну, а наступного - щонайменше 50 тис. Тобто матеріали подорожчали вже на 30-80%, а наступного року вони подорожчають вдвічі, що вплине на ціну і попит на книги", - зазначив Круглов.
За підсумками прес-конференції її учасники окреслили необхідні заходи для підтримки книговидавництва, зокрема розпочати реалізацію в повному обсязі Стратегії розвитку читання, передбачити придбання книг у напрямах, на які планується спрямувати 1 тис. грн для прискорення вакцинації від COVID-19, створити умови для кредитування суб'єктів галузі під низький відсоток (2-4%), проводити систематичну закупівлю для бібліотек в обсягах, що дають змогу щорічного п'ятивідсоткового оновлення бібліотечних фондів.
Серед хороших ініціатив Круглов відзначив зареєстрований у Верховній Раді законопроект №6287, який передбачає відшкодування витрат на оренду приміщень книгарням, які торгують українською книгою (до 20% доходів від продажу), та подарункові сертифікати на придбання українських книг при народженні дітей і в 14 років.
