Вих. № 20/03
від 22.03.2021

Міністрові культури
та інформаційної політики
України
Ткаченку О. В.

Шановний Олександре Владиславовичу!

Віддаючи належне Вашій енергійній діяльності, спрямованій на створення умов для динамічного розвитку вітчизняної культури та креативних індустрій, в той же час змушені із сумом констатувати, що стан вітчизняного книговидання як невід’ємної й однієї з головних складових національного культурного та інформаційного простору погіршується з кожним днем.

Проєкт Стратегії розвитку читання на 2021—2025 роки «Читання як життєва стратегія», розробленої Міністерством за нашої участі, передбачає низку системних і логічних заходів, які мали б забезпечити перманентний розвиток книговидавничої справи, а паралельно з ним і читання. Та, оцінюючи нинішні негативні тенденції у видавничій справі, ми побоюємося, що за час, поки цей документ набере юридичної сили, підтримувати й розвивати вже не буде кого, з огляду на те, що третя хвиля пандемії і запровадження жорсткого карантину поставлять жирний хрест на вітчизняній книзі як інтелектуально-інформаційному продукту, якого, судячи з дій як центральних, так і регіональних владних інститутів, українська нація не потребує.

Усі країни, зокрема і європейські, вражено пандемією, й багато з них мають ще жорсткіші карантинні обмеження, проте їхня влада, зробивши висновок із попередніх помилкових рішень, дозволила роботу підприємств книжкової торгівлі в умовах локдауну. Наприклад, Польща і Франція в період жорсткого карантину не закрили книгарні. Тамтешнє керівництво дійшло висновку про необхідність збереження в умовах пандемії не тільки фізичного, а й культурного, духовного та інтелектуального здоров’я, без яких неможливе відновлення економіки будь-якої країни.

Проте в Україні, яка й без того демонструє найнижчі в Європі показники обсягів виробництва і споживання книжкової продукції й найменшу кількість читаючого населення, з упертістю приреченого, вводячи локдаун, щоразу забороняє продаж книжок.
Нині визначення рамок карантинних обмежень, а також переліку суб’єктів підприємництва, діяльність яких зупиняється чи обмежується, віддано на відкуп обласним радам та адміністраціям, які, наслідуючи дії Кабінету Міністрів, теж забороняють роботу книгарень. Складається враження, що всі посадовці переконані, що, в разі надання книгарням дозволу на роботу, до них вишикуються багатотисячні черги бажаючих купити книгу, які інфікуватимуть один одного, хоча цілком очевидно, що нічого подібного не станеться.
До того ж самі книгарні, як ніякі інші заклади торгівлі, спроможні в умовах карантину забезпечити чіткий санітарний захист своїх потенційних відвідувачів і покупців.

Тому звертаємося до Вас, шановний Олександре Владиславовичу, з уклінним проханням:
— звернутися до голів обласних рад і адміністрацій, які запровадили жорсткий карантин на підвідомчих їм територіях, із проханням внести зміни до переліку суб’єктів, яким надається можливість працювати в умовах локдауну, додавши до нього книгарні;
— ініціювати, використавши Ваш досвід колишнього Голови Комітету Верховної Ради, підготовку та подання ним проєкту ще одного закону про надання 2021 року суб’єктам книговидання та книгорозповсюдження інституційної підтримки за прикладом 2020 року.

Щиро розраховуємо на те, що Ви цілком об’єктивно оцінюєте нинішні трагічні тенденції у вітчизняному книговиданні й книгорозповсюдженні, і зробите все від Вас залежне, щоб змінити вектор падіння галузі на вектор її зростання.

З повагою
президент
ГС «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін