Доволі часто нам доводиться чути від високопосадовців законодавчої і виконавчої влади слова про те, що основним із пріоритетних напрямів їхньої діяльності є розвиток української культури і мови, збереження історичної пам’яті української нації.
Однак, як свідчить практика, ці слова не мають підтвердження конкретними діями, зокрема в тому, що стосується реального, а не ілюзорного ставлення до збереження цієї історичної пам’яті.
Сьогодні через дуже суттєве недофінансування гостро постало питання про припинення діяльності Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», яка є єдиним в Україні державним архівом друку (книги, газети, плакати, листівки), що налічує понад 15 млн одиниць зберігання, з 1917 року. Усім відомо, шо папір надзвичайно чутливий до вологи та перепадів температурного режиму, і тому друковані видання потребують особливих, чітко визначених умов зберігання. Особливо це стосується тих видань, яким уже десятки і навіть сотня років.
Однак, у зв’язку тим, що в цьогорічному бюджетному фінансуванні Книжкової палати не передбачено кошти на електроенергію та опалення фондосховищ, унеможливлено підтримку в них необхідного температурно-вологісного режиму, що вкрай швидко може призвести до знищення документів Державного архіву друку — документальної пам’яті України.
Ситуація потребує невідкладних дій щодо перегляду цьогорічного бюджету Книжкової палати та його дофінансування до рівня, який забезпечить функціонування цієї Державної наукової установи відповідно до тих умов, яких потребують документи, що там зберігаються.
Президент ГС
«Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів»
Олександр Афонін
Президенту Громадської спілки «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів» Афоніну О. В.
Стосовно фінансування
Книжкової палати України
Вельмишановний Олександре Васильовичу!
У 2021 році виповнилося 102 роки з дня офіційного утворення Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Головну Книжну Палату в м. Києві було утворено 24 січня 1919 року за часів Директорії Законом, ухваленим Радою Народних Міністрів і затвердженим Головою Директорії В. Винниченком «...для регістрації всієї друкарської продукції на Україні, наукового її систематизування та для обміну книжками з іншими книжними інституціями...».
Це був час, коли українська інтелігенція після революційних подій 1917 року намагалася творити інфраструктуру незалежної Української держави, де чільне місце надавалося Книжковій палаті, призначенням якої є реєстрація всіх документів, опублікованих на території країни, а також зберігання друкованої продукції.
Книжкова палата — це єдиний в Україні центр державної бібліографії, статистичного обліку та архівного зберігання видань. Основні функції установи було визначено Статтею 27 Закону України «Про видавничу справу», прийнятого Верховною Радою України 5 червня 1997 року.
Державний архів друку Книжкової палати, що налічує 15 млн одиниць зберігання (книги, газети, журнали, плакати, листівки) з 1917 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України (від 22 жовтня 2008 р. № 1345-р) віднесено до наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Щороку Книжкова палата України отримує понад 120 тис. одиниць друкованої продукції і зберігає її у книгосховищі, резерви якого майже вичерпалися.
На жаль, вперше за роки свого існування Книжкова палата не отримала достатнього фінансування для виконання функцій, визначених ст. 27 Закону України «Про видавничу справу». Навіть в роки громадянської війни, в часи Другої світової війни Книжкова палата України не припиняла своєї діяльності, а її колектив отримував заробітну плату. Але у 2021 році колектив не отримав достатніх коштів навіть на заробітну плату.
На 2021 рік Книжкові палаті доведено фінансування в сумі ‒ 11 998 200,00 грн, що менше на 252 005,00 грн від виділених коштів на 2020 рік. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року ‒ 6000,00 грн. Фонд заробітної плати з доплатою до мінімальної на 2021 рік становить ‒ 14 270 800,00 гри. Тобто тільки на зарплату необхідні додаткові кошти в розмірі 2 272 600, 00 грн. На електроенергію і опалення приміщення в 10,5 тисяч кв. метрів Палати не виділено жодної копійки. Температурно-вологісний режим у книгосховищі (влітку понад 25 градусів тепла, а взимку біля 0, чи навіть – 5) шкідливий для паперу, призводить до знищення документів Державного архіву друку – Документальної пам’яті України.
Відсутність фінансування не дає можливості провести ремонт приміщень, реконструкцію 2-го поверху книгосховища, обладнати його системою автоматичного пожежогасіння, пожежної і охоронної сигналізації, системою кондиціонування повітря. Немає коштів для того, щоб закупити стелажі для розміщення нових надходжень, платити навіть ту мізерну (середня зарплата складає 7000 грн.) заробітну плату співробітникам Книжкової палати.
У 2012 році, завдяки спільним зусиллям Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України і Держкомтелерадіо України, Палаті вдалося отримати кошти та виконати передпроектні (140 769 грн) і проектні (773 526 грн) роботи з будівництва другої черги книгосховища площею 8500 кв. м. Наступний етап передбачає розроблення проектно-кошторисної документації і будівництво другої черги книгосховища Державного архіву друку Книжкової палати України.
Враховуючи, що резерви наявного книгосховища вичерпалися необхідно виділити кошти на 2021 рік:
1. У сумі 7 млн грн для проведення ремонту 2-го поверху книгосховища Палати, закупки стелажів для розміщення нових надходжень, модернізації системи пожежогасіння і кондиціонування. Це дасть можливість розміщення нових надходжень (щороку 120 тисяч документів) протягом 2-3 років.
2. На заробітну плату в розмірі 2 272 600, 00 грн і 2 318 570,00 грн на електроенергію та опалення 4,5 тисяч кв. метрів книгосховища і головного корпусу.
Передбачити в бюджеті на 2022 рік кошти в сумі 6 млн грн на проектно-кошторисну документацію і орієнтовно 300 млн грн на будівництво другої черги книгосховища, що уможливить збереження Документальної пам’яті України.
Якщо питання фінансування не буде вирішено через декілька місяців Книжкова палата не зможе приймати нові надходження (книги, газети, журнали, плакати і листівки), їх просто не буде де зберігати.
Тому потрібно буде вирішити питання про тимчасове призупинення дії Закону про надсилання обов’язкового примірника на зберігання в Державному архіві друку Книжкової палати. Забов’язати видавництва і видавничі організації, тимчасово, до вирішення питання з фінансуванням, модернізації 2-го поверху книгосховища, зберігати обов’язковий примірник на своїх складах, для наступного передавання Книжковій палаті.
Варто також вирішити питання виконання окремих її функцій (центру національної бібліографії; міжнародного агентства ISBN, ISMN, ISSN; центру впровадження класифікаційної системи УДК та ін.).
Директор Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»,
професор Микола СЕНЧЕНКО
