Упродовж тижня, з 1 до 6 липня 2020 року включно, ГС «УАВК» проводилося опитування серед суб’єктів видавничої справи за спеціально розробленою анкетою.
Головною метою цього опитування було визначення динаміки змін у І півріччі 2020 року порівняно з І півріччям 2019 року:
— кількості нових титулів (ISBN), які побачили світ;
— сумарних накладів за цей самий період;
— обсягів продажів книжок і грошових надходжень за продані видання;
— обсягів продажів книжок через онлайн сервіси;
— обсягів продажів усіх (паперових та електронних) книжок через власні інтернет-книгарні;
— частки онлайн продажів у загальному обсязі продажів книжок;
— кількості персоналу, який працював на штатній основі;
— розмірів фонду оплати праці персоналу.
А також з’ясувати реальну потребу у фінансових ресурсах для збереження кадрового ресурсу та відновлення повноцінного видавничого процесу.
Варто зазначити, що в супровідній записці до анкети ми інформували, що ці дані потрібні для надання реальної допомоги учасникам книжкового ринку, зокрема й у грошовій формі, через інституційну підтримку з боку державного бюджету, однак, попри це, наші шановні колеги продемонстрували вкрай низьку активність у заповненні й надсиланні анкет. Крім цього, навіть дехто з тих, хто взяв участь в анкетуванні, не надто уважно прочитав запитання, сформульовані в анкеті, бо часом надані відповіді аж ніяк не корелювалися з логікою запитань, а в окремих випадках замість відсотків надавалися грошові показники або чисельність персоналу, хоча в анкеті було чітко прописано надавати дані у відсотках, що б демонструвало динаміку змін.
Подібне індиферентне ставлення учасників опитування створило певні складнощі в опрацюванні даних анкет, виходу на репрезентативний результат.
Подекуди створювалося враження, що керівники суб’єктів видавничої справи не мають звички робити поточний системний аналіз роботи свого підприємства або в них усе настільки добре, що немає потреби в позиціюванні свого підприємства на діловій шкалі ринку з урахуванням аналізу стану ринку як інструменту для прийняття рішень щодо кроків і рішень, які треба прийняти, щоб забезпечити підвищення рейтингу свого видавництва.
А втім, ось певні висновки, яких ми дійшли після опрацювання отриманих даних, що дає певне уявлення про стан підприємств вітчизняного книговидання на 01.07.2020 року.
Отже.
Порівняно з І півріччям 2019 року у І півріччі 2020 року:
— малими видавництвами було зменшено видання книжок за титулами на 49 %, а за накладами — на 56 %;
— середні та великі видавництва відповідно зазнали втрат 43 % за назвами і 48 % за накладами.
Сумарні надходження коштів від усіх видів продажу книжкової продукції виявилися на 47,9 % меншими за показники І півріччя 2019 року.
Єдиним позитивом, який випливає з анкетних даних, є зростання обсягів продажу книжок через онлайн сервіси в середньому на понад 120 % упродовж І півріччя 2020 року, що обумовлено введенням карантину. Загалом частка продажів через онлайн ресурси, як залучені так і власні, від загальної суми надходжень за реалізовану продукцію порівняно з І півріччям 2019 року зросла з 20 % до 33 %. І цілком очевидно, що ця частка зростатиме й надалі, про що свідчить досвід європейських країн.
Упродовж І півріччя 2020 року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21 %, а фонд заробітної плати — на 37,5 %.
Що ж до фінансової підтримки, то жодне з опитаних видавництв її не отримувало ні як дешеве кредитування, зокрема через програму «5 — 7 — 9», ні як пряму фінансову підтримку з боку держави чи місцевих бюджетів.
Потреби ж у коштах для підтримки персоналу і відновлення виробництва у різних видавництв різні, залежно від обсягів виробництва до початку кризи. Так мікро- і малі видавництва в основній масі потребують допомоги від 100 до 300 тис. гривень. У середніх така потреба коливається в межах від 600 тис. до 1,5 млн грн. Великі видавництва мають потребу в фінансових ресурсах у межах від 5 до 10 млн грн.
Як підсумок.
Надзвичайно важко проводити будь-який аналіз ринку, коли самі його учасники не демонструють зацікавленості в отриманні такої інформації. Це є ще одним наочним свідченням вкрай низького рівня розвитку вітчизняної книжкової справи порівняно з європейськими країнами, де щорічний ретельний аналіз стану книжкового ринку, його здобутків і втрат є предметом пильної уваги як з боку самих видавців, так і влади, оскільки це та соціальна складова, від якої дуже значною мірою залежить як духовно-моральний, культурний стан суспільства, так і рівень економічного і виробничого розвитку держави.
Проте, можливо, й ця інформація, надана нами, стане в нагоді активним гравцям ринку й орієнтиром для держави у прийнятті відповідних рішень і заходів з підтримки вітчизняного книговидання.
Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів».
