Книжковий ринок

Опубліковано в Книжковий ринок

Лист Міністру культури та інформаційної політики України 11.06.20

черв. 16, 2020 Переглядів: 1651
Лист Міністру культури та інформаційної політики України 11.06.20

Вих. № 39/06
від 11.06.2020
Міністру
культури та інформаційної політики України
Ткаченку О. В.

Шановний Олександре Владиславовичу!

Змушений звернутися до Вас у зв’язку з надзвичайно важким кризовим станом вітчизняної книговидавничої галузі, який є не стільки наслідком карантину, введеного з метою подолання пандемії коронавірусу, скільки результатом тривалого, фактично впродовж всієї доби незалежності України, ігнорування керівництвом держави національної книги як одного з вирішальних, найвпливовіших чинників на процес формування та розвитку людської особистості, політичної нації і держави.
Історія людства переконливо свідчить про те, що культурний, освітній, науковий, індустріальний і постіндустріальний прогресуючий розвиток держав світу можливий лише за умови випереджального розвитку національного книговидання, оскільки книга:
— створює культурно-духовні передумови для процесу поступового еволюційного об’єднання різноментальних груп населення, що історично проживають на території країни, в політичну націю на спільній ментальній платформі;
— формує в соціумі культурну, моральну і духовну атмосферу на загальнолюдських і традиційних національних цінностях, культивує у членів суспільства почуття взаємоповаги, взаємодопомоги, любові до своєї Батьківщини;
— забезпечує поширення освітніх та наукових знань серед різновікових груп населення, незалежно від території їхнього проживання;
— активно впливає на рівень професіоналізму працездатного населення, забезпечує перманентне оновлення спеціальних знань кадрового ресурсу, який працює в усіх сферах із забезпечення життєдіяльності держави, особливо у сфері виробництва з високим рівнем додаткової вартості. Тобто великою мірою книга виконує в людському вимірі роль «предтечі», формуючи цілісний культурно-інтелектуальний ґрунт для позитивного, гарантовано динамічного розвитку як суспільства, так і економіки держави.
На превеликий жаль, ці фундаментальні функціональні якості книги впродовж майже тридцятирічного періоду фактично ігнорувалися, внаслідок чого:
— не тільки не було створено передумови для системної націєтвірної діяльності влади та органів державного управління, на яких мало бути покладено відповідальність за виконання цих завдань, а й навіть зруйновано ментальні зв’язки, які існували в попередні часи, що й слугувало пусковим механізмом для анексії Криму та дозволило Російській Федерації спровокувати збройний конфлікт на Донбасі;
— почалося стрімке падіння рівня освіти, культури, моральності серед значної частини населення країни, що призвело до втрати вартості знань, бажання людей читати, розширювати свої світоглядні горизонти та вдосконалювати професіоналізм;
— брак, а нині майже повна відсутність спеціальних сучасних наукових книжкових видань із техніки і технологій, які б мали донести новітні знання до персоналу, задіяного у високотехнологічних виробництвах, призвели до руйнації найефективніших складових виробничої сфери і втрати національним продуктом позицій на світовому ринку товарів і послуг;
— через тотальну відсутність сучасної навчальної літератури значною мірою було втрачено якість підготовки вітчизняними вишами кадрів фахівців як у системі сучасного матеріального виробництва, так і управління, спроможними розробити та у стислі строки реалізувати стратегію повернення України в коло високорозвинених, цивілізованих країн світу.
Од 1993—1994 років Україна з категорії однієї з розвинених, книгопродукуючих і читаючих країн світу скотилася до найнижчих щаблів у рейтингу таких країн, а національна система книговидання перетворилася на перманентно стагнаційну галузь із періодичними провалами у кризову прірву із тривалим поверненням до вже штатного продукування і споживання книги в межах від 0,4 до 1,4 на рік на одного мешканця країни, що є найнижчим показником в Європі.
За ці роки з ринку фактично зникла наукова, мистецька, природнича, медична, технічна і технологічна література як вітчизняних авторів, так і перекладна з мов світу через втрату кадрів перекладачів, які крім знання мов мали ще й глибокі наукові знання, що давало розуміння того, що варто перекладати українською, а також відсутність у вітчизняних видавництв фінансових ресурсів, які б дозволили видання такої, переважно малотиражної й дорогої у виробництві, літератури без допомоги з боку держави.
Ми абсолютно переконані, що ренесанс України як цивілізованої, розвиненої в культурному, освітньому, науковому, технічному і технологічному плані не може розпочатися без ренесансу українського книговидання, повернення у свідомість соціуму вартості знань, які несе книга, віри людей в те, що саме культура, освіта, професіоналізм є запорукою успішної долі, гарантією професійного і кар’єрного зростання, добробуту родини і держави.
Ми також переконані в тому, що нинішня криза, як не парадоксально це звучить, дає шанс на кардинальні зміни у ставленні до національної книги, можливість врешті-решт розірвати деградаційний ланцюг, який вже стільки років сковує надзвичайно значущу соціально галузь, а разом з цим і творчий, креативний, інтелектуальний потенціал працелюбних українців.

На наш погляд, для цього необхідно:
— публічне визнання на рівні Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України національного книговидання як стратегічної галузі, без якої апріорі неможливе реформування всіх сфер життєдіяльності держави, її економіки і виробничої сфери;
— визначення тих стратегічних напрямів у структурі економіки держави, кадровий персонал яких разом із вищими закладами освіти вітчизняне книговидання має забезпечити своїм сучасним культурним, інтелектуальним продуктом для успішної реалізації визначених завдань;
— з урахуванням вкрай низьких капіталізації галузі та її привабливості в нинішньому стані для інвестицій (упродовж 5 місяців нинішнього року галузь втратила 84,6 % тиражної продукції), через специфіку галузі і продукту, який вона виробляє, відновити пільгу з податку на прибуток для видавців та виготівників вітчизняної різножанрової книги, яка діяла до 1 січня 2015 року, як реінвестицію в розвиток виробництва;
— відміна ввізного ПДВ та мита на імпорт поліграфічного обладнання, призначеного виключно для книгодрукування, з метою прискореної модернізації, осучаснення друкарських операцій з виготовлення книги;
— розроблення системи простого і швидкого доступу суб’єктів книговидання до кредитних ресурсів під мінімальний відсоток річних задля: розширення асортименту та збільшення тиражності книжкової продукції; модернізації поліграфічної бази та розбудови системних книготорговельних мереж;
— розроблення та запровадження в практику програми надання державних грантів на підготовку та видання вузькопрофесійних видань, яких гостро потребують кадри, задіяні в прикладних наукових дослідженнях, практичній медицині, високотехнологічних виробництвах, агросекторі, відповідних профільних ВНЗ тощо;
— після внесення відповідних змін до законодавства, що стосується авторського права та суміжних прав, інтелектуальної власності, розробити та у стислі строки реалізувати перелік конкретних організаційно-адміністративних заходів з ліквідації в Україні тіньового сектора з виробництва та реалізації контрафактного літературного контенту як у царині паперової книги, так і в мережі Інтернет;
— на законодавчому рівні унормування стандартів гарантованого забезпечення населення книготорговельними послугами (залежність кількості підприємств роздрібної книжкової торгівлі від чисельності населення);
— запровадження європейської практики встановлення у бюджетах усіх рівнів відсотка щорічних видатків на оновлення фондів бібліотек;
— розроблення та реалізація, за участю Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства освіти і науки України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Українського інституту книги та Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» довгострокової національної програми з популяризації книги і читання.
Ми вважаємо, що пакетна реалізація запропонованих нами заходів дозволить не тільки реанімувати нашу креативну галузь, зробить її спроможною забезпечити потреби держави в літературі всіх жанрів, яку вимагатиме процес її динамічного розвитку, а й виведе Україну на європейський ринок якісного літературного контенту та поліграфічних послуг на цілком конкурентоспроможному рівні.
Висловлюємо щире сподівання, що Ви, шановний Олександре Владиславовичу, чудово розумієте історичну роль книги в розвитку людської цивілізації та економіки сучасного світу, що, на жаль, до останнього часу в Україні не враховувалось і не бралося до уваги у стратегічному баченні перспектив розбудови держави, та зможете донести бачення ситуації Громадською спілкою «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» до Президента України та Прем’єр-міністра України.

З повагою та надією на плідну співпрацю

президент ГС «Українська асоціація
видавців і книгорозповсюджувачів» Олександр Афонін

Image by maryignatiadi from Pixabay

остання зміна Вівторок, 16 червня 2020 23:11
Прочитано 1651 раз
рейтинг статті
(0 голосів)

Залишити коментар

Переконайтеся, що ви ввели всю необхідну інформацію, позначену зірочкою (*). HTML код не допускається.

Спільний каталог авторських прав

Зміст

Блоги

  • лист. 19, 2024

    Потенціал для зростання

    Ми постійно між видавцями обговорюємо динаміку нашого книговидавничого ринку. Поки що цифр за 2024 рік немає, але за даними Книжкової палати за 1 півріччя 2024 року маємо незначне зменшення кількості найменувань ( на 6 %) і на 70% зростання накладів.…
  • лист. 14, 2024

    До 80-річного Ювілею Публічної бібліотеки імені Лесі Українки

    На моє глибоке переконання, шлях від людини фізичної до соціальної, моральної, духовної, освіченої особистості пролягає через бібліотеку. І прогрес людської цивілізації протягом усієї її історії бере свій початок із бібліотеки, де зібрано моральні, культурні, інтелектуальні надбання всіх минулих поколінь. Бібліотека…
    Written by
  • жовт. 27, 2024

    975 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Шоста частина. 16. Переходимо від суто книжкових питань до питань інформаційної безпеки, інформаційного впливу, інформаційного спротиву та інформаційного тиску на ворога. Спочатку про українців і…
  • жовт. 26, 2024

    974 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. П'ята частина. 13. Про законодавство в галузі. Як ми раділи, що з'явився в червні 2022 закон, що забороняє книжки походженням з двох держав-агресорів, ще більше…
  • жовт. 24, 2024

    973 день широкомасштабного вторгнення

    Про книжкові виставки і не тільки.Про стан книговидання і книжкової торгівлі.Про культурну політику.Про майбутнє.Серія публікацій. Четверта частина. 10. Видавці займають вільні після росіян місця на ринку, відкриваються книгарні, автори пишуть нові книжки… Все добре? Ні. Книгарні не тільки відкриваються, але…

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ