За кілька днів розпочнеться конкурс підручників з історії для 11 класів. Але ще до його початку вже маємо результат — наступного року випускники можуть залишитися без улюбленого підручника «Всесвітня історія» Гісема, Мартинюка.

Трохи лонгріду про залаштунки.
Перед оголошенням «дозволеного переліку» підручників збираються експерти спеціальної комісії з Історії ІМЗО, щоб перевірити рукописи на відповідність шкільній програмі, надати зауваження видавництвам. Після доопрацювання підручник може приймати участь у конкурсному відборі.

Ось тут починається найцікавіше.
Члени комісії, вважають, що їх роль «дозволяти та забороняти» замість допомоги у покращенні навчальної книжки. Згідно положення про надання грифів навчальної літератури експерти мають надати «чіткі та обґрунтовані зауваження, що мають бути опрацьовані». Отже, це не означає, що рукопис може бути відхилений через думку експерта на кшталт «не відповідає програмі» без жодних аргументів.

Або через те, що у підручнику немає завдань з використанням штучного інтелекту. Це навіть технічну команду видавництва поставило в ступор. «Ранок» першим в Україні створив дитячу книжку з допомогою ШІ. То як ви думаєте, якби використання штучного інтелекту було обов’язковою вимогою, чи не проявили б ми себе?

Складається враження, що експерти вирішили прибрати конкурентів, тому так недолуго шукають привід відмовити в участі у конкурсі. На сьогодні більше третини школярів України вивчають Історію за підручниками видавництва «Ранок».
Під час підготовки навчальних видань ми завжди орієнтуємося насамперед на вчителів і учнів.

Якщо ми вчителю довіряємо найцінніше - наших дітей, то вибір інструментів навчання ми маємо делегувати педагогам, а не кільком людям з комісії з Історії ІМЗО.

Національна освітня асоціація вже готує звернення до Міністра освіти з проханням втрутитися у конфлікт.

Українські видавництва здійснили значний крок уперед, коли Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів (УАВК) приєдналася до Федерації Європейських видавництв.

Членство у таких міжнародних установах дозволяє видавцям не лише дізнаватися про тенденції на світовому ринку, але й ділитися власними успіхами та проблемами.

У листопаді видавці мали можливість зустрітися у Брюсселі, де темами дискусій стали інновації у книжковій справі.

https://lb.ua/blog/victor_kruglov/588590_ukrainski_vidavtsi_ievropeyskiy.html

5 фактів про важливість книжок, витоки мʼякої сили та критичне мислення, цифрових монстрів і популізм.
Читання формує вміння зосереджуватися, аналізувати інформацію та формувати власне бачення світу. Без книжок неможливо сформувати критичне мислення.

1. Запрошення до руського миру.
Всі ми знаємо про несподівані прильоти російських ракет по нестандартним цілям. Часто координати надають нелюді, які обманюються російською пропагандою та довіряють ворожим ТГ каналам. Нещодавно на Харківщині затримали чоловʼягу, який підступно надавав координати для ракетних ударів поруч з місцем де сам жив. Відданець вірив, що таким чином він захищає себе та близьких від вторгнення. Сумніваюся про наявність критичного мислення у нього.

2. Цифрові монстри.
Сьогодні у соцмережах швидко ширяться хейти та негативні новини. Одна сумнівна публікація може зіпсувати життя багатьом через перепости довірливих. Цифрові монстри можуть керувати настроями у некритично налаштованому суспільстві. Потім включається закон більшості. Не впевнений, що охочі до неперевіреної інформації - любителі книжок.

3. Популізм.
Обіцянкам політиків охоче вірять ті, хто не читає. Прикладів можна надати багато. Відповідальні державні діячі мають думати про розвиток читання та книжки. Саме у зрілих суспільствах, де розвинута культура читання, виборці тиснуть на політиків задля правильних рішень.

4. Мʼяка сила впливу.
Відомі письменники, навіть відомі літературні герої можуть впливати на світову політику. Саме тому відповідальні національні уряди підтримують переклади книжок на іноземні мови, заохочують видавців до участі у міжнародних книжкових ярмарках. Про норвежського Нобелівського лауреата у галузі літератури Йона Фоссе чули всі. Мало хто знає, що Норвегія давно і системно підтримує книжкову галузь та надає гранти видавцям всього світу на переклади з норвезької.

5. Вплив на мізки.
Ще з дитинства через книжки, літературні твори формується свідомість людини. Які наративи формуються - імперські або загальнолюдські, залежить від письменників та держави, яка толерує відповідну політику. Росіяни знають про це і тоннами завозять книжки до окупованих територій.

Саме тому.

Книга - це зброя.

Читати важливо.

Під час війни особливо.

Мрій. Кохай. Читай.

Написано 7.10.23 після ракетних атак по Харкову.

Ініціатива про запровадження Дня дитячої книги в Україні та розробки Державної цільової програми підтримки дитячої книги та читання в Україні.

Учора, в день народження Всеволода Нестайка, у Національній бібліотеці України для дітей відбувся круглий стіл «Дитяча книга в Україні». Учасники зібрання, серед яких представники влади, творчих, громадських та доброчинних організаній, митців та книговидавців, зокрема й видавництва «Ранок», ініціювали появу в календарі ще одного свята: 30 січня — День дитячої книги в Україні.

Факти. Стан справ. 4 кроки задля відновлення.

Попередні цифри Книжкової палати з випуску книжок цього року по відношенню до 2021 року фіксують падіння за назвами на 47%, а за накладами - на 56% на початок грудня. І це у порівнянні з невдалим ковідним роком.

За інформацією МКІП 350 бібліотек розбомблено. Всі бібліотеки, які були на окупованих територіях розграбовані.

Тільки в мережі Книголенд зпалено та постраждало 6 книгарень. Книгарні на сході та півдні країни, де найбільше вони потрібні, закриваються через дорогу оренду та збитковість. Навіть під час війни відкриваються нові книгарні, про це гучно говорять. Про що воліють мовчати, на одну відкриту книгарню - чотири-п’ять закритих.

Більшість бібліотек прибрали російськомовні видання, але залишилися з порожніми полицями. Зараз дефіцит бібфондів не менш, ніж 10-12 млн примірників сучасних українських видань. Навіть у книгозбірнях війскових шпиталей Києва більшість книжок російською. І саме до видавців звертаються очільники лікарень про благодійне постачання книжок.

Книжка здорожчала приблизно вдвічі через підвищення ціни та дефіцит паперу, ускладнення логістики, зростання вартості поліграфічних послуг.

Про позитивне із застереженнями.
- Українські бібліотеки відчули шалений попит на українських авторів. Але коштів на закупівлю книжок немає. Видавництва не у змозі за власний кошт наповнити полиці.
- Більшість видавництв працюють, працюють дистанційно, попри ракетні постріли та повітряні тривоги, попри відключення світла. Але видавничі команди не можуть у повному складі безпечно зустрітися в одному місті, бо всі розкидані Україною та світом. Робота в таких умовах емоційно виснажує і точно не підвищує продуктивність.
- Виходять нові видання. Але більшість макетів було підготовлено у довоєнний час. Найскладнішим очікується 2023 рік не тільки через блекаути, а через нестачу кадрів також (волонтерство, захист країни у лавах ЗСУ, виїзд за кордон через небезпеку життю)
- Підвищився попит на українську книжку за кордоном через величезну кількість біженців з України. У багатьох бібліотеках та книгарнях Польщі, Німеччини (саме в цих країнах найбільше наших громадян) з’явилися полички з українськими виданнями. Але книжок недостатньо. Більшість книжок постачалися українськими видавництвами безкоштовно у перші місяці війни. Не налагоджена системна закупівля книжок за кордоном. Немає великих дистрибуторів, які спеціалізуються на українській книжці. Зазвичай українське видання може стояти на полиці поруч з російськими книжками антиукраїнського змісту. Навіть звернення до бібліотек прибрати російські видання не допомогає - демократія та свобода слова без рішення суду не дозволять прибрати українофобні видання.
- Збільшився попит на купівлю ліцензій на видання українських авторів. Але за кордоном мало знають українських письменників і потрібно продумувати спеціальні кроки для просування української літератури за кордоном (участь у книжкових виставках, підтримка перекладів на мови ЄС, формування каталогів на електронні та паперові видання).
- Прийнятий закон цього року про підтримку книгарень та цифрові сертифікати підліткам та батькам новородженим. Але фінансування цих надважливих програм через зрозумілі причини у бюджеті на 2023 рік не закладено.
- У продажу все менше книжок російською, багато хто принципово не купляє російською. Книжкові мережі самостійно відмовляються від продажів книжок російського виробництва. Попри збитки. Свобода дорожче. Але санкційний закон про заборону книжок російських видавництв досі не підписаний Президентом.
- Багато закордонних благодійників пропонують постачати українські книжки для бібліотек. Але просять у видавництв авторські права безкоштовно для цифрового друку. Це підтримує читачів, але вбиває видавничу галузь. Правільно було б закуповувати вже видані книжки у видавництв.

Що робити?
Чотири кроки задля захисту інформаційного простору України та підтримки книговидавничої індустрії.
1. Податковий пільги.
Рятувальною законодавчою ініціативою мало б бути скасування податку на прибуток та введення нульової ставки ПДВ. Це рішення не виглядає популізмом на фоні того, що сьогодні гральний бізнес з обігом до 10 млрд може платити всього 2% з обороту.
2. Прийняття стратегії підтримки читання. Стратегія була розроблена ще у 2019 році і з невеликим доопрацюванням може стати покроковим документом для відновлення галузі.
3. Захищена стаття фінансування бібфондів.
У план відновлення України, який фінансується ЄС, обов’язково має бути внесене захищене фінансування поповнення бібліотечних фондів та підтримки книгарень. Це програма-мінімум на 5 років.
4. Продовження е-підтримки

Відразу після Перемоги продовжити дію е-підтримки (книжкова тисяча), яка допоможе підтримати читачів української книжки та відновити видавничу галузь.

Радію, всі вже зрозуміли, що українська - мова Перемоги. То працюємо.

КнигоЛенд сьогодні святкує друге народження книгарні у тому ж торгівельному центрі.

Це вже друга відновлена крамниця за літо. За місяць до цього спільно з видавництвом «Ранок» «Книголенд» відкрився в Ірпені за адресою вул Шевченка, 2г.

Вчора у Москві під час військово-технічного форуму Армія-2022 та конференції з міжнародної безпеки, військове керівництво РФ продемонструвало макет українського класу зі зразками особливо небезпечних речей - українських книжок та підручників.

Для мене та нашої команди Навчальна література видавництва «Ранок» було задоволенням взнати, чого бояться загарбники. Тому авторам підручника Історіі України для 11 класу Гісем, Мартинюк можна пишатися та працювати вже над наступним циклом книжок.

Дуже надихаюче, що саме у день проведення безпекової конференції вибухнули склади боєприпасів у «російському» Криму. Є ймовірність, що допомогли вибухам ті, хто читає українські книжки й творить сучасну Історію України саме зараз.

У тяжкі часи роби те, що вмієш робити найкраще. Тому без сумнівів, коли Україна проходить через найскладніше випробовування, ми продовжуємо нашу справу заради наших маленьких читачів, заради нашого майбутнього.

Команда Ранок домовилася з польскою друкарнею, яка погодилися надрукувати наші книги для українських біженців. Книжки роздаватимуться дітлахам, які зараз знаходяться у Польщі. Невдовзі те саме буде зроблено у Чехії. Маленькі ручки дітей триматимуть частинку України.

Журналісти «Інтеру» підняли проблему, але, на жаль, через брак ефірного часу не освітили в етері пропозиціі щодо вирішення проблеми дефіциту паперу.

(Відео: https://podrobnosti.ua/news-release/podrobnosti-za-2022-02-06-2000/v-ukran-katastrofchno-braku-paperu-nasklki-zdorozhcha-najkraschij-podarunok/)

Українська асоціація книговидавців та книгорозповсюджувачів запропонувала шляхи вирішення у листі до прем’єр-міністра.

Через світові інфраструктурні зміни, збільшення онлайн торгівлі зростає попит на папір для упаковки. Паперу для книжок не вистачає у всьому світі, бо паперовикам не вигідно виробляти книжковий папір.

Україна може забезпечити власним виробництвом мінімум половину потреби у друкарському папері та повністю офсетним папером для друку підручників.
Для цього потрібно:
1. Терміново надати вітчизняним виробникам паперу для друку підручників, книжок, зошитів пільгу з ПДВ. Це зробить економічно вигідним виробництво офсетного та друкарського паперу.
2. Заборонити тимчасово експорт макулатури. Бо це є дефіцитна сировина для виробницва паперу в умовах браку целюлози.
3. Розробити програму цільового кредитування проєктів енергозберігання та модернізації українським виробникам паперу для книжок.
4. Нарешті прийняти закон про розширену відповідальність виробників тари та упаковки і роздільний збір вторсировини.
Якщо терміново не відреагувати, у друкарів не буде сировини для друку підручників, книжкові склади та книгарні спорожніють.

P.S. Відео записувалося у логістичному центрі видавницва «Ранок». Посилання у першому коменті.