Упродовж тижня, з 1 до 6 липня 2020 року включно, ГС «УАВК» проводилося опитування серед суб’єктів видавничої справи за спеціально розробленою анкетою.

Головною метою цього опитування було визначення динаміки змін у І півріччі 2020 року порівняно з І півріччям 2019 року:
— кількості нових титулів (ISBN), які побачили світ;
— сумарних накладів за цей самий період;
— обсягів продажів книжок і грошових надходжень за продані видання;
— обсягів продажів книжок через онлайн сервіси;
— обсягів продажів усіх (паперових та електронних) книжок через власні інтернет-книгарні;
— частки онлайн продажів у загальному обсязі продажів книжок;
— кількості персоналу, який працював на штатній основі;
— розмірів фонду оплати праці персоналу.

А також з’ясувати реальну потребу у фінансових ресурсах для збереження кадрового ресурсу та відновлення повноцінного видавничого процесу.

Варто зазначити, що в супровідній записці до анкети ми інформували, що ці дані потрібні для надання реальної допомоги учасникам книжкового ринку, зокрема й у грошовій формі, через інституційну підтримку з боку державного бюджету, однак, попри це, наші шановні колеги продемонстрували вкрай низьку активність у заповненні й надсиланні анкет. Крім цього, навіть дехто з тих, хто взяв участь в анкетуванні, не надто уважно прочитав запитання, сформульовані в анкеті, бо часом надані відповіді аж ніяк не корелювалися з логікою запитань, а в окремих випадках замість відсотків надавалися грошові показники або чисельність персоналу, хоча в анкеті було чітко прописано надавати дані у відсотках, що б демонструвало динаміку змін.

Подібне індиферентне ставлення учасників опитування створило певні складнощі в опрацюванні даних анкет, виходу на репрезентативний результат.

Подекуди створювалося враження, що керівники суб’єктів видавничої справи не мають звички робити поточний системний аналіз роботи свого підприємства або в них усе настільки добре, що немає потреби в позиціюванні свого підприємства на діловій шкалі ринку з урахуванням аналізу стану ринку як інструменту для прийняття рішень щодо кроків і рішень, які треба прийняти, щоб забезпечити підвищення рейтингу свого видавництва.

А втім, ось певні висновки, яких ми дійшли після опрацювання отриманих даних, що дає певне уявлення про стан підприємств вітчизняного книговидання на 01.07.2020 року.

Отже.

Порівняно з І півріччям 2019 року у І півріччі 2020 року:
— малими видавництвами було зменшено видання книжок за титулами на 49 %, а за накладами — на 56 %;
— середні та великі видавництва відповідно зазнали втрат 43 % за назвами і 48 % за накладами.

Сумарні надходження коштів від усіх видів продажу книжкової продукції виявилися на 47,9 % меншими за показники І півріччя 2019 року.

Єдиним позитивом, який випливає з анкетних даних, є зростання обсягів продажу книжок через онлайн сервіси в середньому на понад 120 % упродовж І півріччя 2020 року, що обумовлено введенням карантину. Загалом частка продажів через онлайн ресурси, як залучені так і власні, від загальної суми надходжень за реалізовану продукцію порівняно з І півріччям 2019 року зросла з 20 % до 33 %. І цілком очевидно, що ця частка зростатиме й надалі, про що свідчить досвід європейських країн.
Упродовж І півріччя 2020 року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21 %, а фонд заробітної плати — на 37,5 %.
Що ж до фінансової підтримки, то жодне з опитаних видавництв її не отримувало ні як дешеве кредитування, зокрема через програму «5 — 7 — 9», ні як пряму фінансову підтримку з боку держави чи місцевих бюджетів.

Потреби ж у коштах для підтримки персоналу і відновлення виробництва у різних видавництв різні, залежно від обсягів виробництва до початку кризи. Так мікро- і малі видавництва в основній масі потребують допомоги від 100 до 300 тис. гривень. У середніх така потреба коливається в межах від 600 тис. до 1,5 млн грн. Великі видавництва мають потребу в фінансових ресурсах у межах від 5 до 10 млн грн.

Як підсумок.

Надзвичайно важко проводити будь-який аналіз ринку, коли самі його учасники не демонструють зацікавленості в отриманні такої інформації. Це є ще одним наочним свідченням вкрай низького рівня розвитку вітчизняної книжкової справи порівняно з європейськими країнами, де щорічний ретельний аналіз стану книжкового ринку, його здобутків і втрат є предметом пильної уваги як з боку самих видавців, так і влади, оскільки це та соціальна складова, від якої дуже значною мірою залежить як духовно-моральний, культурний стан суспільства, так і рівень економічного і виробничого розвитку держави.

Проте, можливо, й ця інформація, надана нами, стане в нагоді активним гравцям ринку й орієнтиром для держави у прийнятті відповідних рішень і заходів з підтримки вітчизняного книговидання.

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів».

Відкритий лист Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» Президентові України В. О. Зеленському.

Президентові України
Зеленському В. О.

Шановний пане Президенте!

Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів змушена звернутися до Вас із нагальною проблемою, від швидкості та якості розв’язання якої, за нашою оцінкою, безпосередньо залежать сутнісні позитивні зміни в політичному, моральному і культурному станах українського суспільства, ефективність дій влади, спрямованих на подолання тих негативних явищ, які мають місце в життєдіяльності держави, нарощуванні темпів відродження вітчизняної науки, відчутних якісних змін у підготовці кадрового ресурсу, технічного і технологічного переозброєння вітчизняного виробництва, створення умов для невідворотності процесів формування в Україні єдиної політичної нації.
Ця проблема полягає в необхідності повернення вітчизняній різножанровій книзі належної їй та історично підтвердженої функції одного з головних впливових чинників формування людської особистості і політичних націй, розбудови національних культури, науки, економіки.
Упродовж 28 років незалежності України представниками фактично всіх політичних сил, які перебували при владі, ігнорувалася ця надзвичайно стратегічно важлива функція книги, наслідком чого стала стрімка культурна, моральна, інтелектуальна деградація значної частини населення країни, виникнення неконтрольованих відцентрових процесів у політичному та соціальному середовищах, що призвело до розриву значної частини історично усталених ментальних зв’язків між жителями різних територіальних регіонів держави, що зрештою дозволило Російській Федерації анексувати Крим та спровокувати конфлікт на сході України й перетворити його на масштабну війну.
Нині, в ситуації вкрай нестабільного соціально-психологічного і політичного стану українського суспільства, роль друкованого слова, вітчизняної книги як інформаційно-гуманітарного, стабілізаційного й об’єднувального фактору значно зростає, проте з боку керівництва Міністерства культури, молоді і спорту жодних осмислених, системних і логічних кроків, спрямованих на переформатування вкрай занедбаної вітчизняної книговидавничої галузі й перетворення її на культурну індустрію європейського рівня ми не спостерігаємо.
Крім того, навіть ті фрагментарні дії, які виконувалися з боку попередніх урядів з метою часткової підтримки галузі, нині замінюються розрізненими, не синхронізованими ні за логікою, ні за потребами заходами, які не тільки не зможуть поліпшити книговидання, а й перетворять на повністю маргіналізований сектор вітчизняної культури, не спроможний впливати на суспільно-політичні, культурні, наукові й освітні процеси, які мають відбуватися в державі, що зорієнтована на цивілізаційний розвиток.
Незважаючи на офіційні звернення Правління нашої Асоціації до Міністра культури, молоді і спорту В. Бородянського, він, на жаль, упродовж майже п’яти місяців так і не знайшов часу на зустріч із провідними учасниками вітчизняного книжкового ринку з метою обговорення вірогідної стратегії реформування вітчизняної книговидавничої галузі відповідно до потреб розвитку України як сучасної цивілізованої держави.
З огляду на викладене вище, просимо Вас, шановний пане Президенте, вишукати можливість зустрітися з групою керівників суб’єктів видавничої справи, які власне і формують нинішній книжковий ринок країни та її культурно-інтелектуальне обличчя, з метою обговорення стратегії, напрацьованої Громадською спілкою «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» упродовж понад чвертьвікового періоду її діяльності як інституту громадянського суспільства.

Щиро розраховуємо на Ваш позитивний відгук на це звернення та своєю чергою гарантуємо активну і дієву підтримку виважених і системних кроків влади, спрямованих на реформування та розвиток вітчизняного книговидання.

Додаток: Базові пропозиції щодо послідовності кроків із реформування вітчизняного книговидання — на 3 арк.

З повагою

президент
ГС «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів» Олександр Афонін

Базові пропозиції
Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» щодо розвитку вітчизняного книговидання
та мотивації читання

1. Вжиття заходів, спрямованих на капіталізацію видавничої галузі за рахунок:
а) повернення пільги з податку на прибуток суб’єктам книговидання як реінвестиції (діяла з 1 червня 2001 року до 1 січня 2015 року);
б) започаткування цільової програми кредитування розвитку суб’єктів видавничої справи з метою:
— розширення асортименту і збільшення накладів вітчизняної книги;
— розбудови існуючих та створення нових книготорговельних мереж, точок доступу до книги;
— модернізації виробничої бази поліграфічних підприємств, основним профілем яких є виготовлення книжок;
в) прийняття закону про зменшення оподаткування прибутку бізнес-підприємств України у частині коштів, інвестованих у видання спеціалізованої літератури для різних галузей економіки та соціальної сфери з метою підвищення професійної кваліфікації кадрових ресурсів;
г) прийняття закону України про меценатство у сфері культури і спорту.
2. Систематизація боротьби з виготовленням контрафактної книжкової продукції та піратством у мережі Інтернет. Прийняття закону України про захист інтелектуальної власності на літературний контент.
3. Внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» у частині, що стосується норм забезпечення книготорговельними послугами населення залежно від його чисельності.
4. Створення та фінансова підтримка за кошти державного бюджету електронної платформи (єдиного каталогу) «Книги у продажу та друці» з метою забезпечення доступу споживачів до повного переліку видань, які щороку виходять друком в Україні і плануються до видання.
5. Імплементування до чинного законодавства України та нормативно-регуляторної бази відповідних законодавчих та регуляторних актів європейських країн (Франція та ФРН) з метою встановлення єдиної ціни на книжкову продукцію на всій території України з визначенням вартості книги видавцем.
6. Проведення інвентаризації суб’єктів видавничої справи та методики їх реєстрації, а саме:
— видавництв (з урахуванням організаційної форми);
— поліграфічних підприємств-виготовлювачів книжкової продукції;
— книготорговельних підприємств (основний, супутній види діяльності).
7. Унормування відповідними державними документами фіксованого мінімального відсотка коштів, які мають щорічно закладатись у бюджети всіх рівнів на поповнення фондів бібліотек паперовими книгами, електронним та аудіо літературним контентом.
8. Розроблення та запровадження в дошкільних закладах освіти і початкових класах загальноосвітньої школи методології формування навичок читання та виховання культури читання, а також започаткування Всеукраїнського читацького конкурсу для різновікових груп школярів «Із книжкою по життю» із нагородженням переможців відзнакою Президента України.
9. Проведення щорічного соціологічного дослідження із визначення змін, які відбуваються з рівнем читацької культури населення після реформаційних кроків органів влади, спрямованих на розвиток національного книговидання та повернення мотивації до читання.

З огляду на те, що з моменту введення в дію базових законів, які регулюють питання діяльності вітчизняної книговидавничої галузі, а саме: Закону України «Про видавничу справу» (1997) та Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» (2003), ініціатором прийняття яких і співукаладачем була наша Асоціація, минуло дуже багато часу, а також на те, що за цей період відбулися дуже серйозні, кардинальні зміни в питаннях розвитку інформаційного простору і в технологіях книговидання, доцільно було б підготувати новий повномасштабний проєкт закону України, який би забезпечив розв’язання всіх тих проблем сучасності, які блокують подальший розвиток вітчизняного книговидання і знижують інтерес населення до читання як до механізму вдосконалення людської особистості та впливового чинника на життєву й професійну долю і кар’єру людини.

президент
ГС «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів» Олександр Афонін

* Текст листа і Базових пропозицій підтримано членами Асоціації та затверджено рішенням Правління ГС «УАВК».