Український інститут книги розпочав прийом заявок для участі у Лондонському книжковому ярмарку-2026. Про це йдеться на сайті УІК.

Лондонський книжковий ярмарок вважають провідною бізнес-подією в англомовній видавничій сфері. Цьогоріч у ньому взяли участь більш ніж 25 000 представників індустрії.

Наступного року ярмарок запланували на 10–12 березня. 

Для українських видавців участь у ярмарку в межах національного стенду безоплатна: потрібно лише заповнити заявку — до 15 грудня включно. 

Як зазначають в УІК, умови відбору для участі такі:

• представлення на стенді виключно книг українських авторів;
• присутність представників видавництва в день забудови для викладки книг та протягом всіх днів проведення ярмарку;
• заплановані бізнес-зустрічі на ярмарку;
• самостійне фінансування участі представників видавництва;
• самостійна доставка книжок до ярмарку (буде перевагою).

Більше деталей про ярмарок у Лондоні — за посиланням.

Книжка українського автора та військового Артема Чапая «Звичайні люди не носять кулеметів» увійшла до списку 50 найкращих нонфікшн-книжок 2025 року за версією Book World The Washington Post. 

«Ordinary People Don’t Carry Machine Guns: Thoughts on War» — це переклад англійською книги «Не народжені для війни».

В анотації до книги Артема Чапая The Washington Post зазначає:

«Український чоловік і батько, який вважав себе пацифістом, вирішив, що не зможе жити з собою, якщо не приєднається до війни, щоб захистити свою країну від російського вторгнення. На цих сторінках він філософським поглядом дивиться на руйнування, свідком яких він став, і показує, якою є війна для тих, хто не народився воїном».

Книгу «Ненароджені для війни» навесні 2025 року видало «Видавництво 21». У перекладі англійською нонфікшн побачив світ в американському видавництві Seven Stories Press.

Богдану Лаюк (Неборак) призначено заступницею міністерки культури України. Про це інформують у Мінкульті.

На цій посаді пані Богдана відповідатиме за політику у сферах книговидання й читання, міжнародної видимості української літератури, в також мовну політику.

Богдана Лаюк — журналістка й редакторка, має юридичну освіту (закінчила Києво-Могилянську академію), курує культурні проєкти. Свого часу була частиною команди Українського інституту книги, де працювала над програмою підтримки перекладів української літератури іноземними мовами.

Як зазначають у Міністерстві культури, ключовими напрямами роботи заступниці будуть:

• стратегія розвитку книжкової сфери й посилення співпраці з УІК;
• єдина стратегія для книжкових фестивалів;
• удосконалення програми «єКнига» і запуск співфінансування закупівель у бібліотеки;
• оновлені умови пільгової оренди для книгарень;
• санкції проти російських видавництв;
• оновлення українських шрифтів і впровадження уніфікованої правничої термінології;
• стратегічні питання державної мовної політики та оновлення перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Нагадаємо, у Книжковій палаті України обрали нову директорку.

Визначили короткі списки літературної премії «Книга року ВВС-2025». Про це йдеться на сайті ВВС News Україна.

Журі обирало фіналістів серед 41 видання, що увійшли до довгих списків «Книги року ВВС-2025».

У короткому переліку — 15 книг у трьох номінаціях: «Книга року ВВС-2025», «Книга року ВВС Есеїстика-2025» та «Дитяча Книга року ВВС-2025».

Фіналісти в номінації «Книга року ВВС-2025»:

• «Букурія. Історія одного плавання» Богдана Журавля (видавництво «Віхола»,
• «Микольцьове щастя» Мирослави Кирильчук (видавництво Юлії Сливки),
• «Мій прапор запісяв котик» Лєни Лягушонкової (видавництво «Урбіно»),
• «Вівці цілі» Євгенії Кузнєцової («Видавництво Старого Лева),
• «Кімнати Естер» Марії Олекси (видавництво «Віхола»).

Фіналісти в номінації «Книга року ВВС Есеїстика-2025»:

• «Списки» Мирослава Лаюка (видавництво Ukraїner),
• «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольги Карі («Видавництво Старого Лева»),
• «Радіо «Афродіта» Олега Криштопи (видавництво «Вавилонська бібліотека»),
• «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні» (переклад з англійської) Сергія Плохія (видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»),
• «Не народжені для війни» Артема Чапая («Видавицтво 21»).

Фіналісти в номінації  «Дитяча Книга року ВВС-2025»:

«Дитина з мішка» Івана Андрусяка (видавництво «Богдан»),

«Космотато» Вікторії Задорської (видавництво «Мрієлов»)

«Вершники дощу» Каті Штанко (видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»),

«Котулаки і цвіт папороті» Галини Ткачук (видавництво «Ранок»),

«Був собі Один» Альони Шинкаренко (видавництво «Дух і Літера»).
Цього року до складу журі премії увійшли професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва, блогер Віталій Чепинога, професор Канзаського університету Віталій Чернецький, радниця ЄБРР з питань культури Світлана Пиркало, головна редакторка BBC News Україна Марта Шокало і планувальна редакторка BBC News Україна («Дитяча книга року») Дар'я Тарадай.

Українські видавці можуть долучитися до 53-го фестивалю мальованої літератури, що триватиме з 29 січня до 1 лютого 2026 року у французькому місті Ангулем. Про це інформує Український інститут книги, що організовує на події український стенд.

Festival International de la Bande Dessinée d'Angoulême є найбільшим майданчиком у Європі, що збирає видавців, авторів, агентів та шанувальників коміксів. Як зазначають в УІК, торік на цьому заході уклали кілька сотень угод про придбання авторських прав.

Цього року планують уперше представити видавців графічної літератури в Україні на рівні національного стенда. 

Нині запрошують долучитися до формування офіційного українського каталогу, щоб представити всі актуальні мальописні проєкти й підтримати прямі угоди між зацікавленими сторонами видавничого ринку. Розміщення в каталозі безоплатне. 

Для участі потрібно виконати низку вимог:

1. поінформувати про бажання взяти участь у проєкті до 27 листопада,
2. для включення до каталогу надати до 1 грудня:

• концепт-анотацію про видавництво (до 500 знаків з пробілами);
• яскравий опис книги, яку ви хотіли б представити в каталозі (автор, назва, коротка анотація, ISBN, рік виходу, кількість сторінок, формат тощо);
• обраний ілюстративний матеріал (сторінка з твору);

1. надати два примірники обраної книги для представлення на українському стенді.  

Матеріали просять надсилати на електронну пошту координаторки проєкту Наталії Вовченко: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

17 листопада у Державній науковій установі «Книжкова палата України імені Івана Федорова» відбулися вибори очільника. За результатами голосування перемогу здобула Ольга Леонідівна Васьківська. Про це повідомили на сайті установи.

Дотепер пані Ольга була заступницею директора з наукової роботи у Книжковій палаті. 

Вона — випускниця Київського державного інституту культури імені О.Корнійчука (нині — Київський національний університет культури і мистецтв) за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія», кандидатка наук із соціальних комунікацій, авторка монографії «Книговидавнича справа в Україні: 1917—1920 рр.». 

Нагадаємо, Книжкова палата України — це державна установа, що займається бібліографічною реєстрацією і каталогізацією всіх видів видань, збором адмінданих про динаміку та стан видавничої справи, аналізом тенденцій розповсюдження видавничої продукції, вивченням книжкового ринку, його регіональних особливостей тощо.

Українська видавнича асоціація вітає Ольгу Васьківську з обранням і сподівається на подальший розвиток співпраці між видавничою спільнотою та Книжковою палатою.

У Мистецькому Арсеналі в Києві запрацювала виставка «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд», що занурює в інтелектуальний і моральний світ поета-дисидента через архіви, голоси епохи й реконструкції самвидаву.

З 13 листопада 2025 до 8 лютого 2026 року Мистецький Арсенал (вул. Лаврська 10-12 у Києві) презентує масштабний виставковий проєкт «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд».

За словами організаторів, ця експозиція — не так ретроспектива біографії Стуса, як спроба показати його як цілісну й багатогранну постать: поета, літературознавця, публіциста та мислителя, який жив за чіткими моральними принципами.

Архітектура виставки побудована на метафоричних алюзіях: простір дозволяє відчути атмосферу 1960–1980-х років, коли особисте, політичне й художнє тісно перепліталося.

У шести залах будівлі Старого арсеналу представлені самвидавна література, речі з таборового побуту, сторінки із записників і книги, які повпливали на поета, архівні аудіо- і відеоматеріали, зокрема магнітофонні записи голосу самого Стуса й авторського читання поезій Василем Голобородьком та Іриною Жиленко, зроблені в 1960-х. В експозиції лунатимуть і «Палімпсести», начитані Надією Світличною для «Радіо Свобода».

Окремий акцент — на сучасному прочитанні Стуса. Його поезії звучать у виконанні Сергія Жадана, Ахтема Сеїтаблаєва, Олександри Матвійчук, Ярини Чорногуз, Мирослави Барчук, Катерини Калитко, Володимира Єрмоленка, Тетяни Огаркової, Тараса Компаніченка.

Експозицію доповнюють живопис і графіка шістдесятників — роботи Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук. Документальні реконструкції показують, як формувався самвидав, а також як КДБ в рамках операції «Блок» збирало справи проти дисидентів.

Кураторка проєкту, Ольга Мельник, зазначає, що виставка не має на меті бути просто біографічною оповіддю. Натомість вона вибрала ключові сюжети, які розкривають творчість Стуса через свідчення людей, які знали його особисто.

Як зауважують організатори, ця виставка — перший після повномасштабного вторгнення великий проєкт Мистецького Арсеналу про історичне минуле.
У межах виставки передбачені публічні розмови, кураторські виставки — придбати квитки можна тут. Також заплановані воркшоп і день вільного відвідування.

Творчі спілки й видавничі організації подали 15 творів на розгляд Комітету з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2025 рік. Про це інформують у Держтелекомрадіо.

Комітет з присудження Премії визначить переможців у двох номінаціях: «Переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» і «Переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу».

За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів на Премію претендують 12 творів, перекладених з англійської, французької, латиської, новогрецької, польської, китайської, іспанської та азійських мов:

1. «Історія Тома Джонса, знайди» Генрі Філдінґа (у 2-х томах) у перекладі Ірини Кабаль-Бондаренко, видавець — «Навчальна книга – Богдан».
2. Поезії «Адам Міцкевич. Сонети» у перекладі Наталії Горішної, видавець — Instytut Wydawniczy «Swiadectwo» (Польща).
3. «Кістяні годинники» Девіда Мітчелла у перекладі Катерини Дудки й Остапа Українця, видавець — «Жорж».
4. «Таємниці Арсена Люпена» Моріса Леблана у перекладі Елли Євтушенко, видавець — «Книголав».
5. «Бувальщини містечка на річці Хулань» Сяо Хон у перекладі Надії Кірносової, видавець — «Сафран».
6. Вибрані поетичні твори «Я є вмістилищем світів…» у перекладі Павла Мовчана, видавець — «Ярославів Вал».
7. «У напрямку Ксенополісу» Кшиштофа Чижевського у перекладі Костянтина Москальця, видавець — «Дух і Літера».
8.  «Звіяні вітром» Марґарет Мітчелл (у 2-х томах) у перекладі Олени Оксенич, видавець — «Книголав».
9. «Правила будинку сидру» Джона Ірвінга у перекладі Ольги Тельної, видавець — «Фабула».
10.  «Щоденник Ґуантанамо» Мохамеду Ульд Слахі у перекладі Юлії Шекет (Юлії Тишко), видавець  — «Книголав».
11.  «Покора» Щепана Твардоха у перекладі Остапа Українця, видавець — «Фабула».
12.  «Свято цапа» Маріо Варгаса Льйоси у перекладі Іларії Шевченко, видавець — «Фабула».

На здобуття премії за переклад творів українських авторів мовами народів світу номіновані три книги:

1. Збірка «Кобзар» Тараса Шевченка, перекладена на турецьку Федорою Арнаут, видавництво «Тюрксой» (Туреччина).
2. Сімейна сага в новелах «Майже ніколи не навпаки» Марії Матіос, перекладена на французьку Ніколь Дзюб, видавництво «Les Editions Bleu et Jaune» (Франція).
3. «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» Дмитра Кулеби, перекладена на англійську Сергієм Святенком, видавець — «Книголав».

Як зазначають у Держкомтелерадіо, цю премію присуджують до дня народження Максима Рильського (19 березня) у розмірі 20 тисяч гривень за рахунок коштів державного бюджету.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносять творчі спілки, національно-культурні та національно-просвітницькі товариства, видавництва і видавничі організації, редакції періодичних видань, вчені ради вищих навчальних закладів, наукові установи, асоціації тощо.

Висунуті твори розглядає Комітет з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського — тимчасовий дорадчий орган КМУ. Підсумкове засідання Комітету проводять щороку не пізніше 25 січня. Премію присуджують на підставі пропозицій та рекомендацій Комітету.

У Харкові внаслідок влучань російських БпЛА зранку 12 листопада згоріла палета з книжками на приватному підприємстві, що займається перевезеннями.

Як повідомили на сайті «Суспільного», згоріли видання «А-ба-ба-га-ла-ма-ги», «BookChef» і «Клуб сімейного дозвілля».

Ідеться про збірку поезій Василя Симоненка, «Ліниві і ніжні» Юрія Іздрика, «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика, «На срібнім березі» Миколи Вінграновського (усі — видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»); «Життя з чистого аркуша» Аманди Прауз (видавництво BookChef) і «Де немає Бога» Макса Кідрука (видавництво «КСД»).

За словами керівника підприємства Дениса Шеліхова, нині бізнес продовжує роботу й оцінює масштаб руйнувань.

Світла пам’ять Ігореві Степуріну…

З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату - відійшов у засвіти Ігор Степурін, видавець, громадський діяч, наш колега й друг.

Пан Ігор був виконавчим директором і головою ревізійної комісії Української видавничої асоціації, завжди діяв принципово, чесно й з великою повагою до людей.

Він був людиною, яка щиро й віддано служила українській книзі. Як засновник і директор з проєктів видавництва “Саміт-Книга”, він відкривав читачам десятки авторів, допомагав зростати молодим письменникам і знаходив натхнення у кожному доброму тексті.

Як голова Благодійного фонду “Бібліотечна країна”, Ігор невтомно працював, щоб українські бібліотеки мали нові книжки, техніку, можливості розвитку - і щоб слово, культура, знання були доступні кожному.

Ігор Степурін також заснував Книжковий клуб бю́Верховної Ради України, створивши простір, у якому книга об’єднувала політиків, дипломатів, видавців, авторів - усіх, кому небайдужа культура слова.

Він умів запалювати ідеями, надихати, підтримувати й творити спільноти навколо книжки. Його праця - це величезний внесок у розвиток видавничої галузі та культурного життя країни.

Світла пам'ять пану Ігореві…

Щирі співчуття рідним, друзям і всім, хто мав щастя знати цю добру, відкриту й світлу людину!