Від імені Правління Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів висловлюю щиру подяку Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики за підтримку своїм голосуванням Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки, розробленої Міністерством культури та інформаційної політики за участі Українського інституту книги, Української бібліотечної, а також нашої, асоціацій і низки експертів, які представляють органи законодавчої та виконавчої влади і професійні спільноти.

Висловлюємо сподівання, що Кабінет міністрів України візьме до уваги рекомендації, розроблені під час комітетських слухань і сьогодні також затверджені на засіданні комітету.

Йдемо далі.

Занепад книговидавничої галузі, закриття книгарень, бібліотек, призводять до неминучих втрат в економіці. Бо книга, читання - це важливий фактор розвитку економіки держави. Книга - невід’ємний елемент національної безпеки.

Олександра Коваль надала жахливу статистику:
Минулого року закрилося 48 книгарень з 220. В Україні одна книгарня на 165 тис жителів ( для порівняння у Європі одна книгарня на 12-15 тис населення).
Менш ніж 4% українських підлітків володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту.
Річне оновлення фондів українських бібліотек 0,6% за норми у 5%. Тобто для повного оновлення книжок потрібно 160 років.
Втрати від піратства, контрафактних книжок оцінюються у майже 30% від обсягу легального комерційного ринку книжок.
Завдяки роботі професіоналів з Міністерство культури та інформаційної політики України, Український інститут книги, Комітет гуманітарної та інформаційної політики, громадських організацій та асоціацій, народних депутатів різних фракцій, бібліотекарів та видавців створена стратегія розвитку читання в Україні з конкретними КПІ та напрямами роботи.

Для імплементації документу треба підтримка на всіх рівнях влади та розуміння фінансистами Мінфіну, що книжкова галузь саме зараз вимагає інвестицій з боку держави. Без порятунку книги та читання неминучі мільярдні втрати в економіці вже найближчим часом.

Кілька цитат з виступів:
Ірина Констанкевич про важливість читання: «Народ, який мало читає, мало знає. Народ, який мало знає, приймає погані рішення - вдома, на ринку, біля скриньки для голосування. Неосвічена більшість може перемогти освічену меншість. Це дуже небезпечний аспект демократії».

Лариса Петасюк: “Досі не було державної політики в галузі читання. Всі дії були точковими. Прийняття Стратегіїї дозволить зміцнити книжку, але треба підтримка на всіх рівнях влади».
Євгенія Кравчук (дяка за модерування): «Мають бути створений тренд на престижність читання та робота з екосистемою книжки».
«Велику роль відіграють популяризація читання, розвиток бібліотек. Необхідно запровадити пільги для поліграфістів, пільгове кредитування видавців під державні гарантії, книжковий рибейт для україномовних книжок».
«Основне завдання, щоб стратегія не залишилася на папері».

Олександра Коваль: «Покупець книжок - головний інвестор читання. Йому треба допомога. Саме тому важливі промоція читання».
«Шматками стратегію неможливо реалізувати, треба робити комплексно».
«Чому приділялося так мало уваги до читання? Ставлення до читання, книги та культури в загалом таке, що це радше сфера дозвілля, ніж розвитку. Через те ніхто ніколи не пов’язував кількість читачів, бібліотек з економічними показниками, важливими для розвитку держави та соціальної сфери»

Софія Федина: «Книга - це сьогодні боротьба за мізки. Інтренет, соцмережі - це тотальний скорочення та споживацьке використання інформації».
«Треба зменшити податкове навантаження на видавців та авторів». «Книга - це не про бізнес. Книга - це про те чи матимемо ми державу, чи будемо людиною розумною».
«Де брати кошти? На фінансування офісу Президента додали 0,5 млрд.грн., на СБУ та ДБР – 2 млдр грн., МВС на боротьу із коронавірусом – 5 млрд.грн. Можна творчою та культурною спільнотою вимагати передати частину цих грошей на фінансування впровадження Стратегії розвитку читання. Необхідно максимально зменшити податкове навантаження на видавців та авторів.»

Володимир Вятрович: «Потужний та самодостатній книжковий ринок може бути тільки українською мовою. Пропозиція збільшити з 15 до 20 % відсоток на відшкодування книжкового рибейту». (Книжковий рибейт - відсоток від продажу книжок книгарнями на покриття оренди)»
«Сертифікати на придбання книжок мають надаватись тільки на книжки, видані в Україні українською мовою».
«Започаткувати програму придбання викупу для бібліотек за кошти державного бюджету по 500 примірників книжкових видань в Україні українською мовою за умови надходження не менше 1500 примірників для продажу в торгівельну мережу».

Микола Княжицький: «Необхідно застосовувати санкції проти піратства. Нехай РНБО обмежить ввіз книжкової продукції з Росії. Для видавців треба зробити пільги або дотації. Має бути створена програма підтримки бібліотек.»

Никита Потураєв: «Необхідно популяризувати книгу через гаджети».

Олександр Афонін: «Україна має стати цивілізованою країною через читання»

Орися Демська: «Необхідне переформовування освіти. Щоб наші діти були на рівні із європейською молоддю, вони мають читати книжки, на яких зростає європейська молодь (Аристотель, Сократ, Сенека), тексти, які формують та посилюють європейську ідентичність, але й не забувати про книжки про Україну, які формують спільні цінності”.
Має бути запроваджене «Спільночитання», яке формуватиме спільні цінності, бачення майбутнього та минулого.»

Юрій Коконенко: “Шкільним бібліотекам необхідна окрема програма по забезпеченню художньою літературою”.
Михайло Сидоржевський: «Кожна з позиції Стратегії має бути імплементована. Необхідно створити державну програму підтримки книговидавничої галузі, поліграфістів, бібліотек, торгівельної мережі.»

До 12 липня можна надавати свої пропозиції до рекомендацій Комітету.

Посилання на проєкт https://cutt.ly/OmmVuNd.

Попереду схвалення урядом та важке узгодження з Бюджетним комітетом та Мінфіном.

13 грудня відбулося установче засідання Громадської ради при Комітет гуманітарної та інформаційної політики. Було запропоновано узгодити кандидатури Секретаря Громадської ради та членів Секретаріату, термін повноважень яких триватиме 1 рік. За результатами голосування обрали Секретарем Богдана Кожушка та 11 осіб до Секретаріату відповідно. Книжкову галузь представлятиме в Секретаріаті президент УАВК Олександр Афонін.

Вітали новообраних членів Голова Комітету Олександр Ткаченко та Голова підкомітету у сфері кіно та реклами Павло Сушко.
Опісля затвердили порядок денний засідання, який попередньо сформував Оргкомітет.
Затвердили три напрями діяльності — у культурній політиці; інформаційній політиці, сфері кіно та реклами; у справах сім'ї, дітей та молоді.
За основу ухвалили план роботи на 2020 рік — орієнтовно 50 позицій. На 18 осіб «поповнили» і сам склад ГР, тепер контролювати нас та популяризувати нашу діяльність будуть аж 120 експертів!
Швидкого розв'язання потребує пропозиція-вимога із залу — внести зміни, які надають можливості для електронного голосування, до Положення. Працюватиме над цим робоча група із семи осіб.

Інф. подано за повідомленням на ФБ-сторінці Комітету гуманітарної та інформаційної політики ВР