На моє глибоке переконання, шлях від людини фізичної до соціальної, моральної, духовної, освіченої особистості пролягає через бібліотеку. І прогрес людської цивілізації протягом усієї її історії бере свій початок із бібліотеки, де зібрано моральні, культурні, інтелектуальні надбання всіх минулих поколінь. Бібліотека — це найдавніший цивілізаційний інститут людства, який виник із появою писемності і супроводжує нас досі. Тож можна з абсолютною впевненістю сказати, що бібліотеки — це найдавніші носії культурних надбань людства, провідники народів крізь час і простір. Саме тому для мене особисто бібліотека і бібліотекар мають сакральне значення. Моя повага до цих культурних установ і людей, які там працюють, залишається незмінною все моє життя, від п’ятирічного віку, коли 1959 року я вперше переступив поріг нашої сільської бібліотеки. І я однозначно солідарний зі словами відомого американського письменника Рея Бредбері: "Мене виховали бібліотеки... Вірю в бібліотеки". Бібліотека виростила в мені таку глибоку любов до книги, що я присвятив служінню їй і розвитку вітчизняного книговидання більшу частину свого свідомого життя. Упродовж десятиліть моєї постійної комунікації з бібліотеками та бібліотекарями, і не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, укріпилася моя віра в те, що без бібліотек неможливий поступальний цивілізаційний розвиток людини, нації та держави.
Попередні слова — своєрідна прелюдія до привітання Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, яка в листопаді цього року відзначатиме свій 80-річний ювілей. Заснована 1944 року у звільненому від фашистських загарбників Києві, бібліотека поклала на себе місію відродження культурного життя у зруйнованій столиці, повернення киян після трьох важких років окупації до культурних, духовних і моральних цінностей, здобутих українським народом упродовж його багатовікової історії та іншими народами світу. Усі роки свого існування бібліотека була і залишається джерелом духу, моралі й розуму для мешканців не лише Києва та Київської області, а й громадян України загалом.
Бібліотекарі з книгами в руках сьогодні, як і в минулі часи, виступають у ролі творців соціально активної, патріотичної особистості, яка спрямовує свої сили і знання на розвиток української державності, розбудову та зміцнення української нації. В умовах війни, розв’язаної путінською росією проти України, важко переоцінити всю соціальну діяльність, яку виконують працівники бібліотеки. Нині це не лише доступ до книги, а й надання інформаційної, психологічної та гуманітарної допомоги нашим громадянам, які постраждали внаслідок бойових дій або опинилися у складних життєвих обставинах. Це волонтерська діяльність, спрямована на збір коштів для допомоги нашому героїчному воїнству і книг для військових бібліотек, а також бібліотекам та закладам культури, які перебувають у зоні активних бойових дій або на територіях, звільнених після тимчасової окупації.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки в нинішні надскладні для нашої країни часи стала своєрідним осередком незламності, куди кожен може звернутися за порадою, підтримкою або допомогою. Тож напередодні її славетного ювілею хочу висловити щиру подяку керівництву та колективу бібліотеки за їхню титанічну роботу на благо України, українців і нашої держави. Уклінно дякую вам! Бажаю бібліотеці та її фондам поповнення сучасною українською книгою, а працівникам міцного здоров’я й добробуту, нових ініціатив та цікавих і перспективних проєктів і всім нам перемоги над ненависним ворогом і настання довгоочікуваного миру на нашій багатостраждальній землі.
Незмінно ваш
Олександр Афонін
