Для кого готується такий Каталог?
Як на мене, в ньому зацікавлені всього дві сторони:
- українські видавці/агенти (далі просто писатиму Видавці), які пропонують права закордонним партнерам та
- іноземні Видавці, які розраховують отримати гранти з тих або інших джерел (і з УІК зокрема) на підтримку видання перекладу.
Що є найдорожчею статтею витрат, коли наш Видавець готується до переговорів? (Звісно, не рахуючи переліт-проживання, якщо переговори “в живу”.)
Відповідь проста: якісні літературні переклади уривків творів, які пропонуватимуться, оскільки практично обов’язковим елементом переговорів є можливість надати уривок твору, що зацікавив партнера.
Тепер по суті.
Перша пропозиція.
Каталог варто видавати мінімум два рази на рік і лише в електронному вигляді. Оптимально - в серпні до осіннього циклу виставок і в грудні або січні - до весняного. Каталог (або його частину) на папері зацікавлений видавець при потребі зможе собі роздрукувати завжди. Крім того, пдф Каталогу повинен бути невеликим (до 10Мб) для спрощення пересилки через мобільний інтернет. Основну увагу в ньому потрібно приділити саме уривкам з творів (обсяг від 4 до 10 тис знаків), щоб через нього можна було дійсно оцінити текст. Взагалі варто мати окремий сайт (можливо під егідою Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів для спрощення реєстрації та оплати за модерування) New books from Ukraine на базі інформації з Каталогу.
Друга пропозиція стосується технології відбору.
Пропозицію творів для включення в Каталог подають Видавці. Назву дві головні причини саме такого підходу: по-перше, це формує нормальні ринкові стосунки між учасниками ринку (з необхідністю обов’язкової коректної формалізації стосунків Автор-Видавець або Автор-Агент); по-друге, це стимулюватиме Видавців до міжнародних контактів і до своєчасної підготовки власних каталогів прав.
Після технічного відбору (перевірка на правильність поданої інформації) відбувається експертний відбір. Експертну раду я б формував з двох груп експертів - “професійної” і “літературної”. В “професійну” групу запросив би українських видавців та агентів, що мають досвід переговорів з продажу прав на переклад за кордон. Звісно, що всі вони матимуть свої твори в поданнях, але при відборі вони мають оцінювати лише подання інших. В “літературну” запросив би викладачів вишів фаху “іноземна література” та літературних перекладачів, що мають в доробку не менше трьох виданих книжок, в т.ч. перекладачів, що перекладають з української (як опція - співробітників наших посольств за кордоном, які займаються культурою). Оцінки творів можна було б виставляти за 5-ти бальною системою і для кожного поданого твору мати середньоарифметичний бал від експертних груп. Остаточну оцінку поданого твору варто було б коригувати ваговим коефіцієнтом, наприклад, для “професійної” групи він був би 1, а для “літературної” - 0,9.
PS Не забуваємо, що Каталог є "базою" для Програми підтримки перекладів Українського інституту книги.
