Дуже важливий для виживання галузі закон прийнято вчора. На жаль, про це мало говорять, а варто звернути увагу якщо не всього суспільства, то хоча б причетних :)

В законі є ціла низка позитивних моментів (і дифініцій), однак, на мою особисту думку, є три важливих виклики стосовно самої технологїі реалізації в аспекті подальшої роботи УІК.

1. Інститу книги суттєво збільшує свій вплив на книжковий ринок за рахунок збільшення кількості не ринкових інструментів і це є одночасно і добре (в першу чергу тим, що сам феномен гранту внесено в законодавство) і погано (бо як воно все реально працюватиме в законі не прописано).

2. Інститут книги стає менш контрольованим громадськістю та професійною спільнотою структурою (завдяки змінам в ст. 10 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні»). І найголовніше

3. Експертні ради стають колективно відповідальними за прийняття рішень (може я помиляюся?) при фактичній відсутності експертного СЕРЕДОВИЩА - і це є головною проблемою на мою думку в галузі на сьогодні. Може варто уточнити: є проблема відбору експертів та постановки їм задач (формулювання критеріїв відборів) для оцінки при тому або іншому конкурсі. Тому варто почати в цьому питанні з того, що спочатку повинна бути експертиза по формулюванню задач (і критеріїв) для експертних рад, а вже потім все інше.

Мені можуть дорікнути "А чому ти не казав все це на попередньому етапі підготовки документів, адже мав доступ до них і процедура була відкрита!". Відповідь проста - щоб "не спугнути"  Все зроблено вірно (і хвала тим, хто цього добився), а те, про що я пищу стосується більше питань реалізації і ми разом (держ. організації та громадські і бізнесові структури) при бажанні зможемо все і формалізувати і примусити працювати "во благо".