Вимоги ринку до швидкого переходу освітньої галузі в еру цифрових технологій і тотальної «діджиталізації» сприймаються з пересторогою. Добре, що для України підручники з електронними додатками вже є нормою. Майже всі навчальні матеріали видавництва «Ранок» містять QR-коди. Але це тільки початок. Парадигми все ще зрушуються повільно, освітня система досить інертна, а технологія ж заради технології просто втрачає сенс.
Для прикладу, один польський вчитель розповів, як він підходить до навчання своїх учнів. Його клас схожий на дитячу кімнату: з кріслами й басейном, наповненим антистрес-кулями. Він запускає спінер, щоб показати триєдність Бога, коли вивчається християнство. Школярі його обожнюють. Вчитель вважає, що головне завдання зараз - це забезпечити WoW-ефект. Для цього треба вміти вдало поєднувати технологію й креативне мислення.
Марно забирати мобільні пристрої на уроках чи придумувати чарівні методики, які відволікатимуть від телефона. Подумки дитина все одно залишається з гаджетом і концентрується на тому, що ж відбувається в мережі. Більш правильний підхід - це інтеграція мобільних телефонів у процес навчання. Наприклад, використання Snapchat, Erudito, інших інтерактивних ігор та групових взаємодій.
Секрет роботи з цифровим контентом - це простота. Інтерактив повинен бути доступним для освоєння вчителем, тому що в педагогів мало часу й багато завдань. Якщо порушений принцип простоти, то користувач зіткнеться з дискомфортом у використанні і вдруге вже ніколи не відкриє інтерактивну гру.
Виникає питання: чи навчимося ми правильно використовувати технології в навчанні? Чи зрозуміють експерти в освіті, що технології перемогли? Не треба позбавляти дітей гаджетів, треба придумати, як їх використовувати на користь учнів та вчителів.