Книжковий ринок

2019: найуспішніший рік для книговидання перед пандемією COVID-19

Стаття співробітників Книжкової Палати України Михайла Онищука (кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу моніторингу ЗМІ) та Лариси Татарінової (старший науковий співробітник відділу моніторингу ЗМІ)

Пандемія COVID-19 внесла суттєві корективи в діяльність кожного із секторів креативної індустрії. Однією з найвразливіших стала галузь книговидання. Криза триває й нині, а отже зарано узагальнювати збитки та втрати у цій сфері.

У статті досліджено тенденції розвитку світового книговидання 2019 р. перед пандемією COVID-19, узагальнено основні показники видавничої галузі у провідних країнах світу. На основі аналізу звітів національних асоціацій видавців висвітлено особливості розвитку видавничої справи, співвідношення друкованої й електронної книг, роль і місце аудіокниги в сучасних умовах.

Доведено, що нині самвидав становить потужну конкуренцію традиційному книговиданню й розповсюдженню, а в умовах технологічного прогресу може стати загрозою для традиційних моделей публікації.

Ключові слова: видавнича галузь; видавництва; друкована книга; електронна книга; аудіокнига; самвидав; книжковий ринок; асоціація видавців

Постановка проблеми. Упродовж 2019 р. у книжковій індустрії була виразною тенденція до зростання обсягів книговидання, появи його нових форм і способів в умовах викликів цифрової епохи. Пандемія COVID-19 негативно вплинула на всі сфери економічного, суспільно-політичного та соціального життя провідних країн світу. Дослідження аспектів розвитку книжкової індустрії 2019 р. дає змогу здійснити порівняльний аналіз її динаміки напередодні пандемії COVID-19, що й зумовлює актуальність статті. Здобуті результати слугуватимуть підставою для висновків, як видавнича галузь пережила кризу, скільки років їй знадобиться, щоб досягнути рівня 2019 р. і чи залишиться він найуспішнішим в історії книговидання.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Вивченню особливостей і тенденцій розвитку книговидавничої справи присвячено багато наукових розвідок і праць. Зокрема, національні видавничі галузі досліджували E. Koptyug (Німеччина), J. Johnson (Китай), C. Dinenage (Велика Британія), A. Watson (США) та інші, чиї журналістські матеріали використано під час підготовки аналітичних звітів німецької дослідницької компанії Statista (спеціалізується на аналітиці ринкових і споживчих даних) [1; 4; 7; 13].
Водночас наукових публікацій, присвячених виданням книг і динаміці розвитку галузі 2019 р., на наш погляд, замало. Аналіз здобутків книжкової індустрії напередодні пандемії COVID-19 дасть змогу визначити особливості перспективного розвитку галузі, враховуючи економічні наслідки від епідемії, а також з'ясувати можливості поступового переходу від друкованої до електронної публікації.

Мета статті — узагальнити основні показники й тенденції розвитку індустрії книговидання у провідних країнах світу за 2019 р. із метою отримання даних для порівняння стану і перспектив функціонування галузі в умовах пандемії COVID-19 і викликів цифрової доби в майбутньому.

Виклад основного матеріалу дослідження. З погляду 2021 р. зрозуміло, що світова пандемія вплинула на всі сфери нашого буття, зокрема й на видавничий бізнес. Як працювали видавництва на початку й під час боротьби з COVID-19 ще доведеться ґрунтовно проаналізувати. У звіті Німецької асоціації видавців та книгорозповсюджувачів (Deutscher Verband der Verlage und Buchhändler) зазначено, що продажі книг 2020 р. у порівнянні з 2019-м знизилися на 65,7%. Унаслідок закриття через локдаун книгарні зазнали значних збитків, як, власне, й видавці. У порівнянні з позаминулим роком 2020 р., їхні фінансові втрати становили 14,5%. Випуск багатьох видань перенесено на 2022 р., а окремі книги через кризу взагалі не побачили світ [1].
За даними дослідницької компанії Research and Markets, з'ясовано, що обсяги світового ринку книговидавців скоротилися з 92,8 млрд дол. 2019 р. до 85,9 млрд дол. 2020 р. Зниження загалом пов'язано з уповільненням економічного зростання в різних країнах через спалах COVID-19 та заходи з його стримування. Згодом ринок має відновитися й від 2021 р. зрости в середньому на 2%, і 2023 р. досягти показника 91,4 млрд дол. [2].
А от найкращим за усіма параметрами для видавництв перед пандемією був 2019 р. Далі докладно проаналізуємо стан видавничої галузі за окреслений період в різних країнах світу, оскільки у відкритий доступ ці дані надійшли в листопаді—грудні 2020 р., коли було опубліковано звіти національних асоціацій видавців.

Велика Британія
Рік 2019-й був найуспішнішим для видавничої справи у Великій Британії. Генеральний директор Британської асоціації видавців С. Лотінга в передмові до звіту за 2019 р. зазначив: "До пандемії коронавірусу видавнича індустрія Великої Британії процвітала, і 2019 р. був найуспішнішим роком в історії видавничої справи. Дані віддзеркалюють постійну потребу людей у книгах та їхнє бажання читати. Британська видавнича індустрія повинна була зрости до 10 мільярдів фунтів стерлінгів до 2030 р., але завадила пандемія, це зростання відновиться, якщо уряд належним чином підтримає нас. Це означає забезпечення справедливого ринку для книг — зокрема, підтримку книгарень і надання життєво необхідного фінансування школам та університетам, щоб вони могли купувати освітні ресурси, необхідні учням для дистанційного навчання.
Дані звіту за 2019 р. демонструють історію успіху до COVID-19, але вони не відображають серйозних проблем, з якими видавці зіткнулися під час цієї пандемії. Попри труднощі, ми знаємо, що багато людей продовжують шукати у книгах розраду, просвіту та розвагу" [3].
Обсяги продажу книг, журналів і прав у Великій Британії зросли до 6,3 млрд фунтів стерлінгів 2019 р., що на 4% вище, ніж 2018 р. і на 20% — ніж 2015 р.
Дані Британської асоціації видавців свідчать про зростання доходів від реалізації як друкованої, так і цифрової продукції. Експорт залишився вирішальним чинником успіху галузі й становив 59% загального доходу від продажів.
Наведемо основні статистичні дані зі щорічного звіту Британської асоціації видавців за 2019 р.:
— дохід від продажу друкованої продукції зріс на 3% — до 3,5 млрд фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу цифрових видань зріс на 4% — до 2,8 млрд фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу споживчих аудіокниг зріс на 39% — до 97 млн фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу документальної та довідкової літератури зріс до 6% — до 1 млрд фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу художньої літератури знизився на 1,1% — до 582 млн фунтів стерлінгів, що є світовою тенденцією.
Для Великої Британії Європа є нашим найбільшим експортним регіоном постачання друкованих книг, і 2019 р. на цей сегмент припадало 36% усієї вартості експорту. Австралія також є одним із найбільших експортних ринків. Суттєво зростали окремі показники експорту, зокрема художньої літератури до Китаю (на 26,4%), наукових видань — до Польщі (на 71,2%) і Нідерландів (на 38,2%), книг для дітей — до Канади, чий експортний ринок у цьому сегменті зростав найшвидше (на 52,3%). ОАЕ — найбільший експортний ринок для шкільних підручників, водночас найістотніше ці показники зростали в Кувейті (на 92,7%), за яким слідують Оман (на 89,1%) і Туреччина (на 60,3%). Іспанія є найбільшим експортним ринком для підручників і посібників із викладання англійської мови, тоді як найшвидше зростають обсяги експорту до Росії (на 110,9%) і Перу (на 58,9%). США становлять найбільший експортний ринок для академічних та професійних книг. Доходи від реалізації літератури із суспільних і гуманітарних наук до Сінгапуру зросли на 19,9%, водночас найстрімкіше зростав ринок експорту наукових, технічних і медичних книжок Канади (на 51,2%). Найбільшим регіоном експорту наукових журналів є Північна Америка, а найшвидше зростали ринки країн Африки на південь від Сахари (на 9,6%).

Сполучені Штати Америки
Для видавничої галузі США 2019 р. був також доволі вдалим: побачили світ понад 1,68 млн друкованих та електронних книг, з яких 1,55 млн друкованих і 130 тис. електронних.
Згідно з підрахунками 2019 р., у США було реалізовано майже 675 млн друкованих видань і приблизно 335,7 млн електронних [4]. Продажі електронних книг важко відстежувати через брак доступних статистичних даних, котрі не надто охоче надають і великі роздрібні торговці, як-от Amazon, і дрібніші, що не публікують показників обсягів реалізації.
Наразі Amazon контролює 64% продажу друкованих книг в інтернеті, до того ж темпи онлайн-продажу нових видань зростають доволі швидко.
Порівняно з інтернет-книгарнями, традиційні крамниці все ще лідирують за показниками реалізації друкованої літератури; хоча й повільно, у них зростають і обсяги продажу електронних книг.
Коли електронні книги вперше з'явилися на ринку, багато споживачів вірили, що прогресивні технології витіснять традиційну літературу. Попри ці прогнози, новітні формати, що, безумовно, скорегували розвиток галузі, не призвели до загибелі друкованих книг, і на відміну від багатьох інших сфер, книжкова індустрія не була переповнена цифровими продуктами. Люди все ще відчувають зв'язок із фізичною формою паперових видань, попри очевидні переваги електронних. Утім, книжковий ринок США має достатній потенціал, аби випускати широкий спектр різноформатної книжкової продукції для забезпечення потреб різних категорій читачів. Всупереч побоюванням, що споживачі втрачають інтерес до читання у цифрову добу, американці щорічно витрачають на придбання літератури в середньому 110 дол., зокрема 2019 р. майже 74% дорослого населення США прочитали принаймні одну книгу.
Частка аудіокниг 2019 р. у США становила 8,1% загального обсягу ринку, продемонструвавши значне зростання порівняно з 2018-м. З'ясовано, що позаминулого року споживачі аудіоконтенту надавали перевагу аудіокнигам, оскільки вони розважають, наприклад, 51% респондентів слухали їх, щоб відпочити. Однією з суттєвих переваг цього виду видань є мобільність, адже користувачі можуть насолоджуватися твором під час руху, без потреби зосереджуватися на читанні у традиційний спосіб. Упродовж кількох останніх років популярність аудіокниг поміж дорослого американського населення різного віку значно зросла. У 2019 р. показник обсягів реалізації на ринку аудіокниг у США сягав 1,2 млрд дол. Слід також зазначити, що впродовж восьми років виразна тенденція двозначного збільшення доходів від реалізації аудіокниг.
Книгам у м'якій обкладинці належить найбільша частка на ринку — 36,2% загального доходу галузі; сегмент видань у палітурці охоплював 34,3%.
У Сполучених Штатах електронні книги популярніші за аудіокниги серед дорослих у всіх вікових категоріях, однак найбільший попит має друкований формат, що лідирує з великим відривом.

Китай
Дані Statista свідчать про те, що на Китай та США припадає майже половина книг, котрі щорічно видаються у світі [5].
У 2019 р., повідомляє дослідницька компанія OpenBook, китайський книжковий ринок зріс на 14,4%, у порівнянні з 2018 р., і сягав 102,27 млрд юанів (14,9 млрд дол.) [6].
Прикметно, що обсяги онлайн-продажів вдвічі перевищували показники традиційних книгарень. Як і на багатьох книжкових ринках світу, перехід до інтернет-торгівлі тривав кілька років, а 2019 р. значно пришвидшився.
За даними OpenBook, позаминулого року доходи від мережевих книгарень становили майже 24,9% загального обсягу реалізації, а показник зростання, в порівнянні з 2018 р., залишався не надто значним, сягнувши 71,51 млрд юанів (10,4 млрд дол.). На відміну від цієї статистики, свідчить дослідження, обсяги продажу у традиційних книгарнях скоротилися на 4,24% і сягали позначки 30,76 млрд юанів (4,5 млрд дол.).
У 2019 р. головними тенденціями розвитку книжкової галузі в Китаї стали зменшення найменувань виданих книг та зростання цін на літературу. Поміж основних причин аналітики OpenBook виокремлюють скорочення кількості нових видань, випущених 2019 р. Загальний обсяг продукції позаминулого року становив 194 тис. найменувань, що на 6,7% менше від 2018 р.
Про які тенденції китайського книжкового ринку свідчать ці показники? Видавці пояснюють, що надають перевагу випуску меншої кількості книг, проте вищої якості. Ця концепція, схоже, здобула прихильників і в окремих частинах західних ринків, особливо через те, що продаж прав на книги стає дедалі прибутковішим, аніж пряма реалізація друкованої продукції споживачам.
Упродовж аналізованого періоду ціни на книги в Китаї продовжували зростати, зокрема середня ціна збільшилася з 40 юанів 2018 р. (5,83 дол.) до 45 юанів 2019 р. (6,56 дол.). Водночас зростання цін на книги в Китаї певною мірою компенсують знижки, котрі пропонують інтернет-книгарні, зокрема впродовж 2019 р. вони коливалися в межах 38—41%. Для порівняння: знижки, що їх пропонують у традиційних книжкових крамницях, загалом становлять лише 11%. Наприклад, довідники для самодопомоги, що вельми популярні серед китайських споживачів, пропонують чи не з найбільшою знижкою на ринку — до 60% роздрібної ціни; ціну на книги для дітей та академічні видання зазвичай знижують від 40 до 50%; на книги з природознавства, медицини, а також на навчальні посібники, біографії та бізнес-літературу надається знижка від 30 до 40%, а на видання в галузі інженерії та технологій, враховуючи комп'ютерні посібники, зазвичай пропонують менші знижки — приблизно 30%.

Франція
Для видавничої галузі Франції 2019 р. теж був вдалим. Усупереч поширеній думці про зниження популярності читання, французи не зраджують цьому виду дозвілля й у середньому за рік читають 17 книг у паперовому форматі та 4 — у цифровому, і цей показник залишається стабільним упродовж тривалого періоду.
Згідно зі щорічним дослідженням інституту GfK (Gesellschaft für Konsumforschung, Товариство споживчих досліджень), кількість книг, проданих у Франції 2019 р., становила 366 млн назв на суму 3,97 млрд євро. Частка паперової літератури, як і раніше, залишається більшою. У 2019 р. кількість нових видань у Франції сягала 68 тис., а дохід від продажу цифрових книг становив приблизно 213 млн євро. Частка електронних публікацій зросла на 9%. Позаминулого року покупці витрачали в середньому 116 євро на придбання паперових чи цифрових книг [7].
Однак яким виданням надають перевагу французи? Журнал Livres Hebdo опублікував звіт про найвищі річні продажі книг 2019 р.
Бестселером 2019 р. став графічний роман "Астерікс. Дочка Версінгеторікса" від Жана-Іва Феррі й Дідьє Конрада. Продано понад півтора мільйона примірників коміксу, і він піднявся на верхню сходинку п'єдесталу пошани.
+ 2% — така динаміка зростання сегмента коміксів і графічних романів 2019 р., згідно з останніми даними Livres Hebdo; + 4,5% — індекс зростання книжкового ринку загалом.

Німеччина
За даними Німецької асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, 2019 р. у країні було опубліковано приблизно 70,4 тис. нових назв книг [8]. Для порівняння: 2017 р. випущено 82 636 найменувань, 10 років тому ця цифра становила майже 95 000. Крутий спад. Проте це загальносвітова тенденція зі скорочення випуску нових назв книг.
Згідно зі звітом Біржової асоціації німецьких книготорговців (Börsenverein des Deutschen Buchhandels) за 2019 р., загальний обсяг продажу становив 9,1 млрд євро (10,4 млрд дол.), що свідчить про високу прибутковість галузі [9]. Для порівняння: показники реалізації в музичній індустрії сягають 1,6 млрд євро, у сфері комп'ютерних та відеоігор — 2,4 млрд євро, а в кіноіндустрії — 2,9 млрд євро.
У 2019 р. доходи німецьких видавців від продажу документальної літератури зросли на 4,9%.

Російська Федерація
Згідно з офіційними даними, 2019 р. російські видавництва випустили 115 171 назву книг і брошур сукупним накладом 435,1 млн пр. Нові видання становили 89% загального масиву літератури, а перекладні — 16% [10].
У порівнянні з 2018 р. число назв зменшилося на 1,5%, водночас сукупний наклад видань виявився на 0,6% вищим, ніж роком раніше.
Утім, якщо розглядати дванадцятирічний цикл (2008—2019), то, звісно, жодних проривів (хіба що вниз) не спостерігаємо. За окреслений хронологічний проміжок кількість випущених найменувань книг і брошур у країні знизилася на 6,6%, а їх сукупний наклад — на 42,8%.
У 2019 р. зріс і середній наклад одного видання, у порівнянні з 2018 р. — на 2,2%, і становив 3778 пр., хоча від 2008 до 2019 р. цей показник зменшився майже на 40%.
Показник кількості випущених друкованих примірників книг і брошур у розрахунку на душу населення за підсумками 2019 р. сягав 2,97 і в порівнянні з 2018-м збільшився на 0,7%.
У 2019 р. найбільшими накладами в сегменті художньої літератури вперше вийшли книги не російського письменника, а американського "короля жахів" С. Кінга. Загальний тираж 163 випущених назв його книг становив 1,103 млн пр. Багаторічний лідер цього рейтингу Д. Донцова опинилася лише на другому місці, до того ж із суттєвим відривом. Загальний тираж 68 назв її книг, випущених 2019 р., становив 776 тис. пр.
Позаминулого року найпопулярнішим автором видань для дітей увосьме поспіль став К. Чуковський, загальний тираж творів якого становив 1380,5 тис. пр.
У 2019 р., за даними Російської книжкової палати (РКП), у країні діяли 4953 видавництва. Цей показник охоплює всі видавничі організації, що впродовж року надіслали в палату принаймні один примірник випущеної книги. За рік кількість видавничих організацій, чию діяльність із випуску друкованої продукції зафіксовано РКП, несподівано різко скоротилася: від 5794 до 4953, тобто на 841 суб'єкта, або на 14,5%.
За кількістю випущених назв рейтинг російських видавництв очолює "Эксмо" (ИГ "Эксмо-АСТ"), де 2019 р. вийшло 9313 назв книг і брошур (+ 0,7% до 2018 р. і − 10,8% до 2008-го). Друге місце посідає видавництво "АСТ", що позаминулого року надрукувало 8467 назв книг і брошур (+ 8,6% до 2018 р. і − 14,3% до 2008-го). На третій позиції — видавництво "Просвещение", що 2019 р. випустило 4532 назви (+ 33,3% до 2018 р. і + 320,4% до 2008-го) [11].
Російське книговидання сконцентровано в Москві, де функціонують понад половину всіх видавництв країни, що випускають 88% сукупного тиражу.
Загалом, аналізуючи основні показники російського книговидання за 2019 р., зауважимо, що в галузі не зафіксовано різких стрибків вгору чи вниз щодо даних кількох останніх років. Кількість випущених книг і брошур, їх тираж та інші окремі характеристики, починаючи від 2015—2016 рр. залишаються практично стабільними. Пандемія СOVID-19 суттєво вплинула на цю ситуацію 2020 р., як це відбулося і в інших країнах світу.

Польща
У 2019 р. польські видавництва встановили своєрідний рекорд, випускаючи 99 книг на день (усього понад 36 тис. друк. од.). Цей показник більший, аніж 2018-го, й не набагато менший, ніж у результативному 2017 р., згідно з інформацією, опублікованою Національною бібліотекою Польщі (НБП). Зокрема, 2019 р. до НБП надійшло 36 138 назв книжкових видань, 2018 р. — 33 919 (зростання на 2219 назв, або 6,5%), а 2017 р. — 36 260 назв [12].
Які книги видавали? На частку художньої літератури припадає 28%, наукові книги становлять 30%, науково-популярні та професійні книги — по 7%, релігійні та езотеричні, а також документальні й нариси — по 6%, путівники й підручники — по 5%, художні альбоми — 3%, графічні — 2%, довідкова література — 1%.
У звіті зазначено, що у планах випуску художньої літератури 2019 р. особливу увагу було приділено збільшенню кількості томів романів і новел, насамперед творів сучасних польських письменників. Автори дослідження припускають, що це може бути "ефект Токарчук": Нобелівська премія, що її здобула відома польська літераторка О. Токарчук, здатна виправдати сподівання видавців на сплеск інтересу читачів не лише до її творчості, а й до сучасної польської прози загалом.
У 2019 р. колекція видань для дітей і підлітків, як зазначено у звіті НБП, зросла в порівнянні з 2018-м. Вона збагатилася книгами, призначеними для наймолодшої аудиторії (1—5 років) і підлітків (для них найбільше було надруковано літератури у жанрі фентезі).
Фонди польських бібліотек поповнюються, але, як повідомляє дослідницька компанія Statista, кількість публічних бібліотек у країні повільно зменшується. У 2019 р. налічувалася 7881 публічна бібліотека, що на 44 установи менше порівняно з 2018 р. [13] На жаль, це загальносвітова тенденція, що 2019 р. лише поглибилася.

Іспанія
Для іспанських видавців 2019 р. був, мабуть, найуспішнішим за останні кілька років. Згідно з даними, зібраними Statista, кількість випущених книг становила 90 073 пр., що на 10,9% більше в порівнянні з 2018 р. та 0,1% — із 2017 р. Це література різних жанрів, оприлюднена на традиційному чи будь-якому іншому носії, зокрема 72,5% загальної кількості видань, тобто 65 303 пр., — друковані книги, а решта 24 770 пр., або 27,5%, — електронні та аудіокниги, опубліковані в інтернеті.
У 2019 р. обсяг перших видань сягав 87 600 назв, а перевидань — 2477, що становить відповідно 97,3 і 2,7% загальної кількості випущеної літератури.
Найбільшу частку книг, що побачили світ 2019 р., присвячено суспільним і гуманітарним наукам (36,3%), далі — художня література (24,3%), науково-технічні видання (11,7%), книги для дітей і підлітків (11,2%), література для дозвілля (7,9%) [14].
Statista враховувала тільки книги, що 2019 р. були надруковані зареєстрованими видавцями й отримали ISBN. Самовидані книги до звіту не потрапили.

Cамвидав: випробувальний майданчик для традиційної моделі книговидання
За даними американського видавництва Bowker, обсяги самовиданої літератури 2019 р. зросли майже на 30% у порівнянні з 2018 р.; Amazon фіксує зростання майже на 40% [15]. З появою таких потужних мережевих платформ дедалі більше людей відмовляються від традиційної моделі публікації та зазвичай самостійно випускають і розповсюджують книги, здебільшого через інтернет.
Самостійна публікація може становити довгострокову загрозу усталеним алгоритмам книговидання, оскільки соціальні мережі дають користувачам змогу спілкуватися (і продавати) один одному літературу в значних обсягах. Водночас цей тренд також здатний стимулювати подальший розвиток галузі.
Хоча 2019 р. вийшло чимало творів, підготовлених і опублікованих авторами самостійно, немає чітких даних, що вони були помітними на ринку й успішно продавалися; більшість самовиданих книг мали наклад не більш як 50 примірників. Водночас самостійна публікація може відкривати нові ринки й розширювати аудиторію.
Які можливості надає цей сегмент книговидавцям? Малоймовірно, що традиційні видавці зможуть підтримати випуск мільйонів назв творів, котрі автори публікуватимуть самостійно впродовж кількох наступних років, але матимуть змогу побачити, почитати та оцінити ці книги. Самостійна публікація може запобігти певним фінансовим ризикам із накладами, оскільки автори тестують нові книги й нові ринки. Отже, самвидав здатний суттєво допомогти видавцям, адже надає можливість відбирати для друку твори, спираючись на показники їхньої популярності й визнання, на відміну від стандартної моделі, що передбачає ризиковані інвестиції. Самостійна публікація, покликана обійти гальмівні формальності традиційної видавничої індустрії, наразі стала випробувальним майданчиком для цієї усталеної системи.

Висновки. Аналіз книговидання у розвинених країнах світу дає змогу окреслити певні тенденції, притаманні книговидавництву 2019 р., зокрема: зменшення кількості книгарень і бібліотек; зростання обсягів реалізації книг різних форматів в інтернеті; поступове зниження інтересу до електронних книг, й посилення — до друкованих; зростання популярності аудіокниг; збільшення обсягів самвидаву, зменшення кількості назв книг, виданих зареєстрованими видавцями; зменшення накладів; зростання цін на літературу.
Розвиток інформаційних технологій сприяє поширенню самостійних публікацій. З появою платформ на кшталт Amazon дедалі більше людей відмовляються від традиційної моделі публікації, випускають і розповсюджують книги самостійно, здебільшого через інтернет.

Список використаної літератури
1. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/411305/book-production-new-publications-in-germany/#:~:text=In%202019%2C%20roughly%2070.4%20thousand,German%20Publishers%20and%20Booksellers%20Association. — Title from the screen.
2. Review of the global book publisher market 2020—30: Impact of COVID-19 and recovery DUBLIN, May 27, 2020 // PRNewswire. — Mode of access: https://www.researchandmarkets.com. — Title from the screen.
3. Рublishers Association. — Mode of access: https://www.publishers.org.uk/publications/yearbook2019/. — Title from the screen.
4. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/. — Title from the screen.
5. Worldometers. — Mode of access: https://www.worldometers.info/books/. — Title from the screen.
6. OpenBook Publishers. — Mode of access: https://www.openbookpublishers.com/. — Title from the screen.
7. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/415289/print-format-and-digital-books-reading-consumption-france/. — Title from the screen.
8. Deutscher Verband der Verlage und Buchhändler. — Mode of access: https://www.boersenverein.de/boersenverein/. — Title from the screen.
9. Börsenverein des Deutschen Buchhandels. — Mode of access: https://www.boersenverein.de/. — Title from the screen.
10. Библиотечно-информационный комплекс. — Режим доступа: http://library.fa.ru/page.asp?id=1282. — Загл. с экрана.
11. Российское книгоиздание в 2019 году: удержать равновесие. — Режим доступа: http://www.unkniga.ru/bookrinok/knigniy-rinok/10444-rossiyskoe-knigoizdanie-v-2019-uderzhat-ravnovesie.html. — Загл. с экрана.
12. Opowiesc. — Mode of access: https://zupelnieinnaopowiesc.com/2020/07/27/ponad-36-tys-ksiazek-wydanych-w-2019-roku-raport-biblioteki-narodowej/#:~:text=To%20wi%C4%99cej%2C%20ni%C5%BC%20rok%20wcze%C5%9Bniej,informacji%20opublikowanych%20przez%20Bibliotek%C4%99%20Narodow%C4%85.&text=W%202019%20roku%20Biblioteka%20Narodowa,2017%20roku%2036%20260%20tytu%C5%82%C3%B3w. — Title from the screen
13. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/948143/poland-number-of-public-libraries-and-branches/. — Title from the screen
14. Publish news. — Mode of access: https://www.publishnews.es/materias/2020/06/12/el-725-de-los-libros-publicados-en-2019-se-hizo-en-papel. — Title from the screen.
15. Publishers weekly. — Mode of access: https://www.publishersweekly.com/pw/by-topic/industry-news/publisher-news/article/81473-number-of-self-published-titles-jumped-40-in-2018.html. — Title from the screen.

Mykhaylo Onyshchuk, Larysa Tatarinova
2019: the most successful year for book publishing before the COVID-19 pandemic

The COVID-19 pandemic has made significant adjustments to the life of each sector of the creative industry. One of those that has been hit hard by today's crisis is the book publishing industry. The crisis continues today, and it is too early to summarize the losses and losses in this area.

The article examines some trends in the development of world book publishing in 2019 before the pandemic COVID-19, summarizes the main indicators of the publishing industry in the leading countries. Based on the analysis of reports of the National Publishers' Associations, the peculiarities of publishing development, the ratio of printed and electronic books, the role and place of audiobooks in modern conditions are highlighted.

It is proved that self-publishing today creates a strong competition to traditional book publishing and distribution, and in the conditions of technological progress it can become a threat to traditional models of publication.

Keywords: publishing industry; publishing houses; printed book; eBook; audiobook; self-published; book market; publishers' association

Про стан справ в Книжковій Палаті

лют. 03, 2021
Переглядів: 950
автор
Про стан справ в Книжковій Палаті
Доволі часто нам доводиться чути від високопосадовців законодавчої і виконавчої влади слова про те, що основним із пріоритетних напрямів їхньої діяльності є розвиток української культури і мови, збереження історичної пам’яті української нації.
Однак, як свідчить практика, ці слова не мають підтвердження конкретними діями, зокрема в тому, що стосується реального, а не ілюзорного ставлення до збереження цієї історичної пам’яті.
Сьогодні через дуже суттєве недофінансування гостро постало питання про припинення діяльності Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», яка є єдиним в Україні державним архівом друку (книги, газети, плакати, листівки), що налічує понад 15 млн одиниць зберігання, з 1917 року. Усім відомо, шо папір надзвичайно чутливий до вологи та перепадів температурного режиму, і тому друковані видання потребують особливих, чітко визначених умов зберігання. Особливо це стосується тих видань, яким уже десятки і навіть сотня років.
Однак, у зв’язку тим, що в цьогорічному бюджетному фінансуванні Книжкової палати не передбачено кошти на електроенергію та опалення фондосховищ, унеможливлено підтримку в них необхідного температурно-вологісного режиму, що вкрай швидко може призвести до знищення документів Державного архіву друку — документальної пам’яті України.
Ситуація потребує невідкладних дій щодо перегляду цьогорічного бюджету Книжкової палати та його дофінансування до рівня, який забезпечить функціонування цієї Державної наукової установи відповідно до тих умов, яких потребують документи, що там зберігаються.
Президент ГС
«Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів»
Олександр Афонін
 
Президенту Громадської спілки «Українська асоціація видавців
і книгорозповсюджувачів» Афоніну О. В.
Стосовно фінансування
Книжкової палати України
 
Вельмишановний Олександре Васильовичу!
У 2021 році виповнилося 102 роки з дня офіційного утворення Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Головну Книжну Палату в м. Києві було утворено 24 січня 1919 року за часів Директорії Законом, ухваленим Радою Народних Міністрів і затвердженим Головою Директорії В. Винниченком «...для регістрації всієї друкарської продукції на Україні, наукового її систематизування та для обміну книжками з іншими книжними інституціями...».
Це був час, коли українська інтелігенція після революційних подій 1917 року намагалася творити інфраструктуру незалежної Української держави, де чільне місце надавалося Книжковій палаті, призначенням якої є реєстрація всіх документів, опублікованих на території країни, а також зберігання друкованої продукції.
Книжкова палата — це єдиний в Україні центр державної бібліографії, статистичного обліку та архівного зберігання видань. Основні функції установи було визначено Статтею 27 Закону України «Про видавничу справу», прийнятого Верховною Радою України 5 червня 1997 року.
Державний архів друку Книжкової палати, що налічує 15 млн одиниць зберігання (книги, газети, журнали, плакати, листівки) з 1917 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України (від 22 жовтня 2008 р. № 1345-р) віднесено до наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Щороку Книжкова палата України отримує понад 120 тис. одиниць друкованої продукції і зберігає її у книгосховищі, резерви якого майже вичерпалися.
На жаль, вперше за роки свого існування Книжкова палата не отримала достатнього фінансування для виконання функцій, визначених ст. 27 Закону України «Про видавничу справу». Навіть в роки громадянської війни, в часи Другої світової війни Книжкова палата України не припиняла своєї діяльності, а її колектив отримував заробітну плату. Але у 2021 році колектив не отримав достатніх коштів навіть на заробітну плату.
На 2021 рік Книжкові палаті доведено фінансування в сумі ‒ 11 998 200,00 грн, що менше на 252 005,00 грн від виділених коштів на 2020 рік. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року ‒ 6000,00 грн. Фонд заробітної плати з доплатою до мінімальної на 2021 рік становить ‒ 14 270 800,00 гри. Тобто тільки на зарплату необхідні додаткові кошти в розмірі 2 272 600, 00 грн. На електроенергію і опалення приміщення в 10,5 тисяч кв. метрів Палати не виділено жодної копійки. Температурно-вологісний режим у книгосховищі (влітку понад 25 градусів тепла, а взимку біля 0, чи навіть – 5) шкідливий для паперу, призводить до знищення документів Державного архіву друку – Документальної пам’яті України.
Відсутність фінансування не дає можливості провести ремонт приміщень, реконструкцію 2-го поверху книгосховища, обладнати його системою автоматичного пожежогасіння, пожежної і охоронної сигналізації, системою кондиціонування повітря. Немає коштів для того, щоб закупити стелажі для розміщення нових надходжень, платити навіть ту мізерну (середня зарплата складає 7000 грн.) заробітну плату співробітникам Книжкової палати.
У 2012 році, завдяки спільним зусиллям Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України і Держкомтелерадіо України, Палаті вдалося отримати кошти та виконати передпроектні (140 769 грн) і проектні (773 526 грн) роботи з будівництва другої черги книгосховища площею 8500 кв. м. Наступний етап передбачає розроблення проектно-кошторисної документації і будівництво другої черги книгосховища Державного архіву друку Книжкової палати України.
Враховуючи, що резерви наявного книгосховища вичерпалися необхідно виділити кошти на 2021 рік:
1. У сумі 7 млн грн для проведення ремонту 2-го поверху книгосховища Палати, закупки стелажів для розміщення нових надходжень, модернізації системи пожежогасіння і кондиціонування. Це дасть можливість розміщення нових надходжень (щороку 120 тисяч документів) протягом 2-3 років.
2. На заробітну плату в розмірі 2 272 600, 00 грн і 2 318 570,00 грн на електроенергію та опалення 4,5 тисяч кв. метрів книгосховища і головного корпусу.
Передбачити в бюджеті на 2022 рік кошти в сумі 6 млн грн на проектно-кошторисну документацію і орієнтовно 300 млн грн на будівництво другої черги книгосховища, що уможливить збереження Документальної пам’яті України.
Якщо питання фінансування не буде вирішено через декілька місяців Книжкова палата не зможе приймати нові надходження (книги, газети, журнали, плакати і листівки), їх просто не буде де зберігати.
Тому потрібно буде вирішити питання про тимчасове призупинення дії Закону про надсилання обов’язкового примірника на зберігання в Державному архіві друку Книжкової палати. Забов’язати видавництва і видавничі організації, тимчасово, до вирішення питання з фінансуванням, модернізації 2-го поверху книгосховища, зберігати обов’язковий примірник на своїх складах, для наступного передавання Книжковій палаті.
Варто також вирішити питання виконання окремих її функцій (центру національної бібліографії; міжнародного агентства ISBN, ISMN, ISSN; центру впровадження класифікаційної системи УДК та ін.).
Директор Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»,
професор Микола СЕНЧЕНКО
Стан та перспективи книговидання в Україні. Інтерв'ю з Олександром Афоніним (відео)

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін у програмі "Громадянська позиція" телеканалу "Глас" розповів про стан та перспективи книговидання в Україні.

Лист Прем’єр-міністрові України стосовно обмежувальних заходів на період дії карантину в січні 2021

Вих. № 01/01

від 06.01.2021

Прем’єр-міністрові України

Шмигалю Д. А.

Міністрові освіти і науки України

Шкарлету С. М.

  

ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Шановний Сергію Миколайовичу!

2020 рік виявився дуже складним для всієї країни та видавничої справи зокрема. У період березневого карантину чи не єдиним майданчиком для офлайн-продажу книжок були мережі продуктових супермаркетів. Вони допомагали видавцям триматися на плаву і надавали можливість виплачувати заробітну плату співробітникам. Дуже прикро, що під час січневого локдауну 2021 року такої можливості може й не бути.

Відповідно до пункту 3 підпункту 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. (далі — Постанова) забороняється, зокрема, приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише зі здійсненням адресної доставки замовлень.

На жаль, у згаданій вище Постанові пункт 3 підпункт 4 перелік товарів, окрім продуктів харчування, які можуть реалізовуватися через мережі продуктових супермаркетів в період дії обмежувальних протиепідемічних заходів з 8 до 24 січня 2021 р., викладено таким чином, що будь-яка поліграфічна продукція, а зокрема книги та навчальні зошити, не потрапила до списку дозволених, на відміну від, наприклад, насіння та засобів захисту рослин.

Наведемо порівняльну таблицю Постанов КМУ щодо обмежувальних заходів на період дії карантину:

ЗМІНИ, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2020 р. № 211

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 квітня 2020 р. № 255

Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р.

8) роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв’язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов’язково повинні мати прямі контракти з операторами зв’язку, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів;

4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;

Пряма заборона продажу книг відсутня

Пряма заборона продажу книг відсутня

Присутні «товари, що відтворюють та передають інформацію»

Відсутні «товари, що відтворюють та передають інформацію»

Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, а держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Отже, чинна постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 року також повинна відповідати Конституції України. Утім ця постанова КМУ обмежила конституційне право громадян на доступ до інформації та освіти.

У період новорічних свят та під час запланованого карантину мережі продуктових супермаркетів є одним із джерел, де громадяни можуть придбати дитячу літературу, яка є засобом розвитку, навчання й дозвілля малечі, адже жодні інші спеціалізовані книжкові магазини працювати не матимуть права!

Одна із сучасних форм здобуття освіти — це дистанційна освіта, яка набула особливої актуальності у період карантинних обмежень. Ця форма здобуття освіти передбачає вільний доступ до різноманітних джерел інформації, без якого вона втрачає сенс. Для малечі друковані видання є одними з основних джерел інформації, що використовуються у навчанні та для розвитку. Заборона розповсюдження друкованих видань для дітей у мережі продуктових супермаркетів призведе до блокування доступу до засобів навчання та розвитку, що матиме негативний вплив на формування дітей. У дошкільному віці перерва у навчанні в один місяць є досить значною та може звести нанівець усі попередні напрацювання. Діти — це майбутнє України, яке ми всі повинні формувати у правильному напрямку. Переконані, що для українських дітей краще провести цей місяць карантину за книжкою, ніж марнувати час неструктурованим дозвіллям.

У зв’язку з цим звертаємося до Кабінету Міністрів України із пропозицією переглянути пункт 3 підпункт 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року й викласти його в новій редакції з дотриманням норм закону та надати можливість мережам продуктових супермаркетів в Україні, де продукти харчування становлять більше ніж 60 %, реалізовувати в період дії обмежувальних заходів окрім продуктів харчування й поліграфічну продукцію, адже діти мають право отримувати їжу не тільки для шлунку, а й для розуму.

 

З повагою 

Президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін

Спільний каталог авторських прав

Зміст

Блоги

  • квіт. 19, 2024

    Підручники - у сміття

    За кілька днів розпочнеться конкурс підручників з історії для 11 класів. Але ще до його початку вже маємо результат — наступного року випускники можуть залишитися без улюбленого підручника «Всесвітня історія» Гісема, Мартинюка. Трохи лонгріду про залаштунки.Перед оголошенням «дозволеного переліку» підручників…
    Written by
  • квіт. 19, 2024

    784 день широкомасштабного вторгнення

    І знов про творчість, про мертвих митців та хейт. 1. Чи потрібно викреслювати з рядів українців тих, чия політична позиція при житті була "не дуже" з сьогоднішньої точки зору, чи "дуже не дуже"? Чи потрібні нам сьогодні антиукраїнці Сікорський та…
  • квіт. 18, 2024

    783 доба широкомасштабного вторгнення. 4 частина

    Довгий та непозитивний текст про інформаційну, культурну та мовну політику. Про те, чим має займатися держава на третьому році вторгнення та одинадцятому році війни в інформаційній сфері. Про те, що потрібно, нарешті, відпустити та дочекатися еволюції і припинити справжнє швондерство…
  • квіт. 16, 2024

    781 доба широкомасштабного вторгнення. 3 частина

    Довгий та непозитивний текст про інформаційну, культурну та мовну політику. Про те, чим має займатися держава на третьому році вторгнення та одинадцятому році війни в інформаційній сфері, а що потрібно, нарешті, відпустити та дочекатися еволюції і припинити справжнє швондерство в…
  • квіт. 15, 2024

    781 доба широкомасштабного вторгнення. 2 частина

    Книговидання та бібліотечна справа. Токсичні книги, токсичні автори. Токсична мова. 1. Видавець - це людина, яка ходить в Україні по полю з лайном, намагаючись весь час перестрибувати через калюжі такого розміру, що іноді краще їх подолати уплав.Хороший автор - виключно…

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ