Декілька тижнів тому Верховна Рада прийняла напрочуд вдалий закон 3377 про підтримку нашої культури в кризу. Після звичайних історій з секвестрами, нарешті, до креативних індустрій повернулись обличчям. Але, нажаль, в порушення всіх можливих термінів, підпису Президента на законі немає. Всі плани інституцій в галузі допомогти видавцям, кінодіячам та ін, поки що зупинено.

Колеги, прошу зрозуміти, наскільки цей один підпис зараз важливий для нас усіх.

1. За даними Книжкової палати, випуск за 5 місяців 2020 в порівнянні з минулим роком склав рівно 11% по примірниках і 30% по кількості назв. Я звик довіряти Статистиці, але в цьому випадку, не приводячи детальні розрахунки, скажу, що вона трохи помиляється і справжня картина складає, за моєю оцінкою, 20% та 35%. Бажаючим поясню особисто.

2. Такого падіння друку не було з 1998-99 років, навіть світова криза 2008 не дала такого падіння. Зараз статистика покращиться за рахунок друку держзамовлення по підручниках, але ця історія має відношення тільки для певної частини видавців та друкарень, але не вільного книжкового ринку і більшості видавців.

3. Книгарні відкрилися після перерви в два з половиною місяці з накопиченими боргами і падінням продажів. За цей час значна частина покупців перейшла на користування онлайн-книгарнями зі зручним вибором та доставкою. Хтось знайшов себе в читанні електронних книжок. Таким чином, скоротилася кількість тих, хто буває в книгарнях. Додатково впали обсяги за рахунок транспортних обмежень та ще не знятих карантинних заходів. Вважаю, що в середньому, суми продажів в оффлайн книгарнях України, складають 40-45% від минулого року.

4. Фактично маємо ситуацію повної перебудови способів реклами, просунення, продажі книжок на сучасному ринку. Є країни, які підтримали традиційні бізнеси оффлайн продажів, є такі, які підтримали виробника і дали можливість ринку перебудуватися. Україна поки що не зробила жодного окремого кроку по підтримці галузі, жоден з проєктів не перейшов до статусу прийнятих документів на центральному та місцевому рівні. Інституція, яка відповідає за галузь, - Український інститут книги, - не приймала ніяких антикризових документів, тільки почала рух до збільшення традиційної програми фінансування закупівлі до бібліотек. На цьому шляху ще потрібно зробити багато кроків до отримання грошей видавцями, а термінового фінансування видавництва та книгарні потребують саме зараз.

5. Серед країн, на які нам є сенс звернути увагу, Франція, з дофінансуванням двомісячного обороту книгарень на виплати видавцям, Росія з антикризовим пакетом для галузі по 2%-ковим бланковим кредитам на зарплатню та відновлення виробництва, Хорватія, Чехія, Литва з терміновим додатковим фінансуванням бібліотечних закупівель.

6. Ті кроки, які пропонуються державою для малого бізнесу - кредити 5-7-9%, або 3-5-7% для видавців майже неприйнятні в зв‘язку з вимогами банків на тверду заставу. Наявність такої програми так і залишилася віртуальною, кредити отримали одиниці. Думаю, ЄДИНИМ ВАРІАНТОМ КРЕДИТУВАННЯ ДЛЯ ВИДАВНИЧОЇ ГАЛУЗІ Є 3-5-РІЧНІ БЛАНКОВІ КРЕДИТИ В РОЗМІРІ ТРЬОХМІСЯЧНОГО ОБІГУ ЗА ДРУГИЙ КВАРТАЛ 2019 року по комерційних виданнях на поповнення обігових коштів під гарантію держави зі стабільною ставкою 2-3%, дофінансування місцевою владою, зацікавленою в наявності книгарень певної суми на одну книгарню на рік незалежно від власника приміщення. Безкінечні розмови про допомогу тим, кому складно все одно закінчуються «денег нет, но Вы держитесь» - нарешті потрібно зрозуміти, що культури це не може стосуватись. Креативні індустрії складно запустити і легко втратити. Ціна питання 250-300 млн грн кредитування, 25-30 млн грн на рік компенсація відсотків(1 млн €) по кредитам, 50-60 млн грн максимум по компенсації оренд на рік(2 млн €)

7. Окремим питанням є виживання авторів в складні часи. За всі часи незалежності Україна, як держава, ніколи не дбала про власних письменників крім незрозумілої щорічної подачки на Спілку Письменників, яка не має відношення до ринку книг. Вважаю можливим скопіювати простий естонський досвід - дофінансування державою гонорарів при комерційних виданнях вітчизняних авторів для вільного ринку накладом не менше якогось. Рішення приймає Рада з відомих діячів культури щомісячно згідно заявкам видавців, гроші до 2000€ за книгу сплачуються напряму письменникам. Це може бути 200-300 таких платежів на рік. Кому платити - це відповідальність виключно експертної ради, ніяких тендерних процедур не існує. Ціна питання 0,5 млн € для України.

8. Декілька країн Європи мають систему підтримки галузі через системну закупівлю всіх книжок, які видаються масовими накладами, крім учбової, наукової, рекламної, еротичної, наприклад, Норвегія, Казахстан, Хорватія, в кількості 300-500-1000 примірників. Держава перевіряє тільки чесність ціноутворення. Для Україні, якщо така кількість складе 500 примірників, щорічна сума такої підтримки складає(для 4000 назв по 100 грн в середньому) 200 млн грн. Для 6000 назв(в не кризовий рік) - 300 млн грн, 10 млн €.

9. Місцева влада, яка на різних рівнях, згідно правил адміністративної реформи, повинна опікуватись культурою, думаю, повинна хоч би скопіювати подібні дії, а громадськість перевірити чесність процедур, або публічно оголосити власну територію зоною культурного лиха. Таких зон в країні вистачає, давайте їх назвемо.

10. Таким чином, прорахунки вище дають зовсім скромну суму в 13,5 млн євро, або 400 млн грн на рік. Чи коштує культурна та інформаційна безпека цих грошей?

Всі втомилися.
У більшості немає грошей.
Комуcь заважає жити карантин.
Хтось скучив за роботою.
Когось дістали ті, з ким він 24/7 в одній квартирі.
Когось шокує безпорадність дій уряду.

Постарайтеся зрозуміти, що ми не в кінці шляху, ми на його початку.
Нічого хорошого у негайному завершення карантину немає.
До тих пір, поки чверть хворих становлять лікарі, шансів на одужання немає.
Нам пощастило увійти в цю річку одними з останніх.
У нас є шанс дочекатися досвідчених лікарів і вакцини з-за кордону, коли стане страшно.
Але у нас немає шансу відновити колишній режим роботи в травні або червні. Треба знайти можливість повільніше дихати, менше споживати, менше витрачати й більше працювати.
Нова реальність вже настала і саме вона буде домінувати довго.
Не буде туристів в Італії.
Не буде нафти з Росії по 100 $
Не буде ніколи України, якщо не боротися на фронті і в тилу
Але будемо ми, будемо ми завтрашні, кожен буде щасливий по-своєму, незалежно від того, як нами керуватимуть.
Слідом за цифровою економікою, яку ми не встигли відчути, буде економіка зачинених дверей і кордонів.
Здоров'я всім. Читайте більше книг.

1. Ми, очевидно, мали криза на ринку, як мінімум, з середини 2019 року, яка виразилася в різкому падінні середнього накладу, нерентабельність роздрібної торгівлі, наростанні кількості книг на складах видавництв, і, як наслідок, у війні знижок між великими системними гравцями роздрібного ринку, що не привела до зростання ринку.
2. Ми, очевидно, маємо нескінченну невизначеність в діях держави з двох системних питань - ввезенні книг з Росії та боротьбі з електронним піратством. Ця невизначеність робить безглуздими інвестиції в нашу галузь.
3. Ми, також очевидно, після двох років позитивного ставлення держави до розвитку і розширення асортименту книжкового ринку через держпідтримку закупівель для бібліотек, в 2019 і, особливо, в 2020 році отримали системний опір влади підтримки книжкової галузі через бібліотечні закупівлі, що є єдиним дієвим способом регулювання розвитку галузі в Європі.
4. У цих умовах галузь підійшла до світової кризи 2020 року, в якій Україна, очевидно, буде однією з сильно постраждалих країн. Хочу запропонувати колегам і чиновникам, від яких залежить галузь, вжити екстраординарних заходів для її розвитку. Ці заходи можна розділити на кілька груп. Для видавців та книготорговців.
- Акцент на новинки трьох товарних груп - дешеві видання класики, новинки гостросюжетної літератури, книги з саморозвитку. Думаю, саме ці три товарних групи не постраждають
- Відкриття видавничих і міжвидавничих електронних підписних сервісів книг, в першу чергу українських авторів
- Для торгівлі. Узгоджені з видавцями розпродажі книг минулих років. Ні в якому разі не варто в гонитві за клієнтом проводити акції, що включають новинки.
- Створення онлайн шкіл молодих письменників, журналістів, редакторів
- Розвиток ринку шляхом зменшення тиражів і збільшення кількості назв за рахунок підготовлених і не виданих раніше книг. Зараз не час думати про рентабельність, доцільніше розширити пропозицію
Для держави.
- негайна реорганізація програм Інституту Книги. Повернення грошей на Програму закупівлі для бібліотек з одночасним закриттям, як неактуальних, програм, спрямованих на виставки, пропаганду читання, медіапідтримку, моніторинг ринку, молодих авторів, перекладів світової наукової спадщини (саме ця програма дуже важлива, але її реалізація практично неможлива в рамках бюджетного року ). Максимальне спрощення програм «цифрова бібліотека» і «переклади українських авторів на інші мови». Ці заходи дозволять підняти розмір підтримки галузі через бібліотечні закупівлі з 28 до приблизно 100 млн грн, що недостатньо в кризовий період, але дозволить зберегти галузь. Упевнений, що варто зберегти процедуру минулих років, не ускладнюючи її питанням відбору бібліотек-одержувачів книг. Важливо почати процедуру не пізніше квітня 2020.
- Негайне створення робочої групи при МКМС з імплементації в Україні антипіратського європейського законодавства за участю представників галузі
- Прийняття постанови Уряду про нормативи для громад по роботі бібліотек, щоб припинити нескінченні розмови про їх закриття, змусити місцеву владу передбачити в бюджетах заміну фондів на сучасні
- Визначитися з субсидуванням оренди для книжкової торгівлі за французьким зразком, з компенсацією орендодавцю частини орендної ставки для книгарні в залежності від районування незалежно від типу власника приміщення
- Компенсація частини кредитної ставки для галузі
- Реклама і просування бібліотечних послуг в кризу. Створення на базі бібліотек громад центрів з інформування населення про шляхи протидії вірусу
- Максимальне використання досвіду інших країн. Книжкові талони з частковою компенсацією з прибуткового податку (Угорщина), книжкові магазини на території бібліотек (ЄС), додаткові закупівлі для провінційних бібліотек за рахунок окремого фонду держбюджету (Італія), програма оплати гонорарів вітчизняним авторам за рахунок акцизів від сигарет і спиртного (Естонія).
5. Для виконання сказаного пропоную створити постійно діючу робочу групу з представників МОН, МКМС, Держтелерадіо та членів правління УАВК.

Друзі, 2 лютого видавництву “Фоліо” виповнюється 30 років, так, ми самі в шоці та дуже радіємо і вже починаємо святкувати.

Ви навіть не уявляєте скільки всього цікавого відбулося за цей час. За 30 років у видавництві “Фоліо” вийшли друком 8259 назв загальним накладом 41 870 849 примірників, ми встигли попрацювати з більш ніж 2500 авторами з 44 країн,та започаткувати більше 200 книжкових серій. Ми пишаємося тим, що друкуємо книжки для всіх вікових груп.

Для видавництва 30 років - це довгий шлях, але у порівнянні з людським життям - це тільки початок. З кожним роком наше видавництво тільки зростає і ми впевнені, що в нас попереду ще багато крутих проектів, цікавих подій та нових звершень.

Ми хочемо подякувати всім нашим талановитим авторам, партнерам та, звичайно ж, нашим улюбленим читачам.

Свято - це подарунки. Даруємо знижку 30% на весь асортимент нашого видавництва та безкоштовну доставку від 500 грн на сайті folio.com.ua

Приймайте участь у акції з 2.02 - 9.02. Далі-більше!?

1. Рік тому, складаючи прогноз на 2019 я повністю спрогнозував наступне(цитую дослівно):
«Ціни на книги продовжать зростання на чергові 10-15%. Папір не подорожчає, але складова заработної платні, гонорарів, енергоносіїв зросте. Рентабельність не підніметься.
- Продовжиться зростання долі нонфікшн у порівнянні з сучасною художньою літературою
- Держава знов нічого суттєвого не зробить у боротьбі з електронним піратством
- Російська книга остаточно зникне з бібліотечних тендерів, залишившись в непублічних дотендерних сумах
- Суттєво збільшиться пропозиція цифрового друку з боку друкарень і, як наслідок, кількість накладів від 1 до 200 примірників, що дасть, як наслідок, подальше падіння середнього накладу.
- Доля продажів інтернет-книгарень дійде до рівня 15% від загальних ринкових продажів книжок і продовжить зростання до рівня 25% через максимум 2 роки»
Аналізуючи вищесказане, вимушений константувати, що держава не тільки нічого не зробила в боротьбі з електронним піратством, а й дала можливість суттєво розвинутись піратам паперовим, а також я був неправий у ще одному прогнозі - не тільки не посилила боротьбу з нелегальним ввезенням книжок з держави-агресора, а й дала можливість дуже суттєво збільшити як офіційне, так і неофіційне ввезення книжок в Україну, вплинувши, таким чином, і на рівень друку нових книжок українськими видавцями, і на рівень продажів роздрібної торгівлі, і, фактично, ініціювала найбільший корпоративний конфлікт року в галузі.
- в питанні ролі держави на книжковому ринку України в 2020 році прогнозую суттєву зміну механізмів ввезення книжок в Україну, що зменшить потік російської книги через кордон, як офіційно, так і неофіційно. Держава зробить перші кроки для регулювання друку книжок на території України як філіями російських видавців, так і українськими видавцями у співпраці з російськими
2. По питанню структури книжкового ринку. Ще п‘ять років тому українські видавці майже не публікували нонфікшн. Експорт Нон-фікшн з Росії був, але дуже часто попит зупиняла ціна продукції. Видавництво Наш Формат фактично здійснило революцію на ринку, видавши більшість світових бестселерів українською по цінах, доступних українському читачеві. За ці роки доля ринку для нон-фікшн наблизилась до долі художньої літератури, ціла когорта покупців читає тільки нон-фікшн, декілька великих видавництв працює в цій ніші. Середні ціни ще знизились, поступово зближуючись з цінами на якісний перекладний худліт. Нажаль, можу констатувати, що середній тираж художньої літератури зменшився нижче рівня самоокупності, кількість назв майже не збільшується, ця частина ринку стаж все більш токсичною для нових проектів. Без суттєвих змін у відношенні держави до художньої літератури, як основи бібліотечних фондів, чекаємо на структурні проблеми на ринку. Дитяча література - продовжилось зростання якості та ціни, як на перекладну та на вітчизняну літературу при повільному зростанні попиту. Дитяча література - найбільш жива та конкурентна ніша, з якої майже повністю витіснена література, що завозиться з Росії.
3. Мабуть, найгостріша тема року. Можу лише константувати, не займаючи позиції. Рік закінчується в загостренні конкуренції між двома з трьох найбільших операторів роздрібного ринку - «Книгарні Є» та «Якабу». Історія почалася з системних знижок в інтернеті - 10%, 15%, 25%, 30%, третя книга безкоштовно, третя книга безкоштовно плюс безкоштовна доставка, 50% на частину асортименту... Частково в цю гонку вступила і третя велика мережа - Буква. Ця боротьба за покупця призвела до суттєвого зростання долі інтернет-продажів в порівнянні з традиційним рітейлом, в тому числі питання закриття маленьких книгарень як у провінції та в великих містах стало лише питанням часу, оренди та зарплатня персоналу тепер з‘їдають майже всю суму продажів. Єдине рішення - введення фіксованої ціни на книгу, як в більшості країн Європи, коли знижки погоджує виключно видавець і тільки на старі книжки.
4. Вважаю некоректним в рамках конкурентої боротьби звернення до держави. Але також вважаю, що держава повинна, нарешті, сформулювати власні принципи стосовно ввезення книжок з РФ та їх друку тут. Те ж саме стосується завуальваної боротьби за ринок видавництва Наш Формат та Видавництва Альпіна паблішер(Росія та Україна). Краще мати жорсткі закони, які так же жорстко виконуються ринком, ніж намагання «домовитись» або «обурення громадськості». З 2015 року я послідовно вимагаю від державних діячів різного рівня прийняття рішення про ембарго на ввезення книжок з держави-агресора. Що стосується книжок для російськомовних читачів на території України, як і раніше, вважаю за потрібне мати реєстр авторських прав та розподілення зони копірайту при підписанні угод на переклад, наприклад таке, яке діє з англійською мовою.
5. Вважаю, що подальший розвиток інтернет-ринку паперових книжок залежить від наступних факторів:
- зацікавленість великих мультітоварних інтернет-магазинів книгами не як ще один стопятьсотий товар, а як один з локомотивів, моде структурувати і роботу книжкових інтернет-книгарень.
- Встановлення державою нових правил гри для ввезення книжок з РФ
- Фіксована ціна на книгу
- Розвиток цифрового друку
- Закінчення періоду знижок, які змінюють психологію покупця, який не купує новинок, чекаючи на знижки
- Появу 2-3 серйозних гравців інтернет-ринку, які будуть зацікавленні в додаткових сервісах та рекомендаціях для покупця, системній співпраці з видавцями замість демпінгу
6. Окремо хочу зупинитись на питанні співпраці видавців з державою. Книжковий ринок є ринком інтелектуальним і в більшості країн світу регулюється присутністю на ньому найбільшого гравця - держави, яка встановлює правила гри через закупівлі для бібліотек та грантові програми. В 2019 році було анонсовано і ми чекаємо на запуск в першому кварталі 2020 двох важливих програм - підтримки перекладів іншими мовами та цифрову бібліотеку. Ідуть дискусії про механізм реалізації кожної з них, я бажаю керівництву УІК та Міністерства вводити такі важливі для ринку інструменти тільки після суспільного обговорення. Перша з цих програм, - переклади з української іншими мовами, - має аналоги майже у всіх цивілізованих економіках світу, різні моделі в залежності від власного законодавства, але всюди працює по багаторічному механізму фінансування, що протирічить українському бюджетному законодавству. Друга, з одного боку, має єдину можливість замістити пропозицію на піратських сайтах і трохи вибілити ринок, але вона ж в презентованому вигляді протирічить системі відносин видавців з зарубіжними правовласниками і не допустить в систему якісну сучасну перекладну літературу.
7. Серед питань, які повинна вирішити держава - створення блоку перекладів світової наукової та науково-популярної класики українською. Це питання не було вирішено майже 30 років і його рішення зупиняється не тільки питанням фінансування(через бібліотеки або гранти), але й проблемою створення поважного експертного товариства, яке зможе прийняти рішення, що будуть сприйняті суспільством та галузевою громадськістю. Вважаю за потрібне кураторські модель, коли ті, кому довіряє суспільна середа, 3-4 платних експерти створюють переліки творів, які затверджуються Міністерством та Кабінетом Міністрів України. Історія зі створенням експертних рад з десятків чесних людей з різних середовищ мені не здається перспективною в зв‘язку з різною компетентністю їхніх членів
8. Питання, які гостро стоять зараз перед книжковим ринком перелічу без висвітлення:
- пільгове кредитування
- Платний підручник
- Якість навчальної літератури, відповідальність за контент
- Бібліотечна реформа, пов‘язана зі створенням жорсткої відповідальності місцевої влади за виконання нормативів по поповненню фондів та електронному оснащенню бібліотек
- Пільгова оренда для книгарень, які продають українську книгу
- Фіксована ціна книги
- Піратство
- Реєстр авторських прав
- Контрафакт та контрабанда
- імпорт
9. Окремо є сенс сказати про інформаційну безпеку держави. Підтримую ідею створення окремої Ради по інформаційній безпеці при РНБО
10. Книжковий ринок є невід‘ємною частиною створення єдиної української держави і багаторічне нехтуванням цим питанням створило одну з проблемних ситуацій у суспільному розумінні того, що призвело до подій в Криму та на Донбасі. Вважаю 2020 рік тим, що створить розуміння держчиновників в необхідності прийняття комплексної програми розвитку галузі, про яку багато років говорить Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів