Відеозвернення до уряду та депутатів Верховної Ради у зв'язку з поданням секвестру бюджету 2020 і фактичним припиненням фінансування всіх проектів Українського інституту книги.

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Звертаємося до Уряду у зв’язку з надзвичайно важкою ситуацією, що складається у сфері української культури через поширення епідемії коронавірусу й впровадження карантину на території України. Передусім, дозвольте запевнити, що ми як досвідчені управлінці розуміємо і підтримуємо доцільність обмежень, які дозволять запобігти колапсу медичної системи та зберегти здоров’я максимального числа громадян.

Водночас, інституції і продуценти культури належать до перших постраждалих через неможливість провадити публічну діяльність. Відмова від публічних подій – виставок, концертів, кінопоказів, вистав тощо – миттєво призводить до стрімкого падіння доходів усіх, хто інвестував час, зусилля і кошти у те, аби культура в Україні була доступною, якісною, а її проекти добре організованими. Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби як охорону державної частини українського музейного фонду. Це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років, адже це звична загроза, стосовно якої сфера культури має досвід якщо не подолання, то протидії. Нині виникає загроза значно серйозніша: розпад інституційної системи і втрата цілого покоління талановитих творців і менеджерів культури. Це ситуація, типологічно схожа на стан справ в Україні впродовж 1990-х років.

Тому ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради Україн изробити все можливе для їхньої мінімізації. Передусім, вважаємо за необхідне переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку. Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці. Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою. Це надзвичайно важливі інституції, від яких наразі чекають підтримки як ніколи раніше.

Просимо дослухатися до пропозицій самих УКФ та УІК щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов’язані з епідемією коронавірусу. Відтак, зберегти фінансування проектів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу. Важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, яка досягла значних успіхів упродовж останнього десятиліття. Те саме стосується і виробництва кіно: успіх останніх років був можливим завдяки сталості підтримки через механізми Держкіно, оскільки створення фільму – це багатолітній процес. Різке припинення підтримки знецінить уже зроблені інвестиції (зокрема, співфінансування від міжнародних партнерів), спровокує декваліфікацію і втрату кадрів.

Впевнені, що проаналізувавши всі ризики і зробивши рішучі, але зважені кроки, котрі першочергово матимуть на меті захист українців від епідемії, але й дозволять уникнути нищівних наслідків для української культури, ми подолаємо і цей виклик разом.

Юлія Федів
Виконавча директорка Український культурний фонд

Олеся Островська-Люта
Директорка Національного культурно-мистецького
та музейного комплексу Мистецький Арсенал

Олександра Коваль 
Директорка Українського інституту книги

Іван Козленко 
Генеральний директор Національного центру Олександра Довженко-Центр

Володимир Шейко 
Генеральний директор Ukrainian Institute - Український інститут

1. Ми, очевидно, мали криза на ринку, як мінімум, з середини 2019 року, яка виразилася в різкому падінні середнього накладу, нерентабельність роздрібної торгівлі, наростанні кількості книг на складах видавництв, і, як наслідок, у війні знижок між великими системними гравцями роздрібного ринку, що не привела до зростання ринку.
2. Ми, очевидно, маємо нескінченну невизначеність в діях держави з двох системних питань - ввезенні книг з Росії та боротьбі з електронним піратством. Ця невизначеність робить безглуздими інвестиції в нашу галузь.
3. Ми, також очевидно, після двох років позитивного ставлення держави до розвитку і розширення асортименту книжкового ринку через держпідтримку закупівель для бібліотек, в 2019 і, особливо, в 2020 році отримали системний опір влади підтримки книжкової галузі через бібліотечні закупівлі, що є єдиним дієвим способом регулювання розвитку галузі в Європі.
4. У цих умовах галузь підійшла до світової кризи 2020 року, в якій Україна, очевидно, буде однією з сильно постраждалих країн. Хочу запропонувати колегам і чиновникам, від яких залежить галузь, вжити екстраординарних заходів для її розвитку. Ці заходи можна розділити на кілька груп. Для видавців та книготорговців.
- Акцент на новинки трьох товарних груп - дешеві видання класики, новинки гостросюжетної літератури, книги з саморозвитку. Думаю, саме ці три товарних групи не постраждають
- Відкриття видавничих і міжвидавничих електронних підписних сервісів книг, в першу чергу українських авторів
- Для торгівлі. Узгоджені з видавцями розпродажі книг минулих років. Ні в якому разі не варто в гонитві за клієнтом проводити акції, що включають новинки.
- Створення онлайн шкіл молодих письменників, журналістів, редакторів
- Розвиток ринку шляхом зменшення тиражів і збільшення кількості назв за рахунок підготовлених і не виданих раніше книг. Зараз не час думати про рентабельність, доцільніше розширити пропозицію
Для держави.
- негайна реорганізація програм Інституту Книги. Повернення грошей на Програму закупівлі для бібліотек з одночасним закриттям, як неактуальних, програм, спрямованих на виставки, пропаганду читання, медіапідтримку, моніторинг ринку, молодих авторів, перекладів світової наукової спадщини (саме ця програма дуже важлива, але її реалізація практично неможлива в рамках бюджетного року ). Максимальне спрощення програм «цифрова бібліотека» і «переклади українських авторів на інші мови». Ці заходи дозволять підняти розмір підтримки галузі через бібліотечні закупівлі з 28 до приблизно 100 млн грн, що недостатньо в кризовий період, але дозволить зберегти галузь. Упевнений, що варто зберегти процедуру минулих років, не ускладнюючи її питанням відбору бібліотек-одержувачів книг. Важливо почати процедуру не пізніше квітня 2020.
- Негайне створення робочої групи при МКМС з імплементації в Україні антипіратського європейського законодавства за участю представників галузі
- Прийняття постанови Уряду про нормативи для громад по роботі бібліотек, щоб припинити нескінченні розмови про їх закриття, змусити місцеву владу передбачити в бюджетах заміну фондів на сучасні
- Визначитися з субсидуванням оренди для книжкової торгівлі за французьким зразком, з компенсацією орендодавцю частини орендної ставки для книгарні в залежності від районування незалежно від типу власника приміщення
- Компенсація частини кредитної ставки для галузі
- Реклама і просування бібліотечних послуг в кризу. Створення на базі бібліотек громад центрів з інформування населення про шляхи протидії вірусу
- Максимальне використання досвіду інших країн. Книжкові талони з частковою компенсацією з прибуткового податку (Угорщина), книжкові магазини на території бібліотек (ЄС), додаткові закупівлі для провінційних бібліотек за рахунок окремого фонду держбюджету (Італія), програма оплати гонорарів вітчизняним авторам за рахунок акцизів від сигарет і спиртного (Естонія).
5. Для виконання сказаного пропоную створити постійно діючу робочу групу з представників МОН, МКМС, Держтелерадіо та членів правління УАВК.