1. Ми, очевидно, мали криза на ринку, як мінімум, з середини 2019 року, яка виразилася в різкому падінні середнього накладу, нерентабельність роздрібної торгівлі, наростанні кількості книг на складах видавництв, і, як наслідок, у війні знижок між великими системними гравцями роздрібного ринку, що не привела до зростання ринку.
2. Ми, очевидно, маємо нескінченну невизначеність в діях держави з двох системних питань - ввезенні книг з Росії та боротьбі з електронним піратством. Ця невизначеність робить безглуздими інвестиції в нашу галузь.
3. Ми, також очевидно, після двох років позитивного ставлення держави до розвитку і розширення асортименту книжкового ринку через держпідтримку закупівель для бібліотек, в 2019 і, особливо, в 2020 році отримали системний опір влади підтримки книжкової галузі через бібліотечні закупівлі, що є єдиним дієвим способом регулювання розвитку галузі в Європі.
4. У цих умовах галузь підійшла до світової кризи 2020 року, в якій Україна, очевидно, буде однією з сильно постраждалих країн. Хочу запропонувати колегам і чиновникам, від яких залежить галузь, вжити екстраординарних заходів для її розвитку. Ці заходи можна розділити на кілька груп. Для видавців та книготорговців.
- Акцент на новинки трьох товарних груп - дешеві видання класики, новинки гостросюжетної літератури, книги з саморозвитку. Думаю, саме ці три товарних групи не постраждають
- Відкриття видавничих і міжвидавничих електронних підписних сервісів книг, в першу чергу українських авторів
- Для торгівлі. Узгоджені з видавцями розпродажі книг минулих років. Ні в якому разі не варто в гонитві за клієнтом проводити акції, що включають новинки.
- Створення онлайн шкіл молодих письменників, журналістів, редакторів
- Розвиток ринку шляхом зменшення тиражів і збільшення кількості назв за рахунок підготовлених і не виданих раніше книг. Зараз не час думати про рентабельність, доцільніше розширити пропозицію
Для держави.
- негайна реорганізація програм Інституту Книги. Повернення грошей на Програму закупівлі для бібліотек з одночасним закриттям, як неактуальних, програм, спрямованих на виставки, пропаганду читання, медіапідтримку, моніторинг ринку, молодих авторів, перекладів світової наукової спадщини (саме ця програма дуже важлива, але її реалізація практично неможлива в рамках бюджетного року ). Максимальне спрощення програм «цифрова бібліотека» і «переклади українських авторів на інші мови». Ці заходи дозволять підняти розмір підтримки галузі через бібліотечні закупівлі з 28 до приблизно 100 млн грн, що недостатньо в кризовий період, але дозволить зберегти галузь. Упевнений, що варто зберегти процедуру минулих років, не ускладнюючи її питанням відбору бібліотек-одержувачів книг. Важливо почати процедуру не пізніше квітня 2020.
- Негайне створення робочої групи при МКМС з імплементації в Україні антипіратського європейського законодавства за участю представників галузі
- Прийняття постанови Уряду про нормативи для громад по роботі бібліотек, щоб припинити нескінченні розмови про їх закриття, змусити місцеву владу передбачити в бюджетах заміну фондів на сучасні
- Визначитися з субсидуванням оренди для книжкової торгівлі за французьким зразком, з компенсацією орендодавцю частини орендної ставки для книгарні в залежності від районування незалежно від типу власника приміщення
- Компенсація частини кредитної ставки для галузі
- Реклама і просування бібліотечних послуг в кризу. Створення на базі бібліотек громад центрів з інформування населення про шляхи протидії вірусу
- Максимальне використання досвіду інших країн. Книжкові талони з частковою компенсацією з прибуткового податку (Угорщина), книжкові магазини на території бібліотек (ЄС), додаткові закупівлі для провінційних бібліотек за рахунок окремого фонду держбюджету (Італія), програма оплати гонорарів вітчизняним авторам за рахунок акцизів від сигарет і спиртного (Естонія).
5. Для виконання сказаного пропоную створити постійно діючу робочу групу з представників МОН, МКМС, Держтелерадіо та членів правління УАВК.

Дозволю собі конкретизувати свої аргументи проти закупівлі книжок лише для дітей за  програмою поповнення фондів публічних бібліотек УІК.

Відразу зазначу, що сам принцип постачання закуплених книжок в «активні» бібліотеки, співробітники яких показують ефективність своєї роботи, мають неординарні практики та підходи до залучення підростаючого покоління до читання, я підтримую беззаперечно.

Отже, далі мої аргументи проти виокремлення лише одного, назвемо так – дитячого, сегменту книжкового ринку для закупівель. (Зазначу, що аргумент, на кшталт того, що «ми ж думаємо про поповнення фондів, а не про видавців» не працює, оскільки книжки не з’являються в бібліотеках з вакууму, а постачаються з відкритого книжкового ринку, від тих таки видавців і разова сума «навіть» в 28 млн. грн – приблизно 1,2 млн ам.дол – не може пройти не поміченою.)

1. Ми любимо своїх дітей і батьки зазвичай купують їм книжки, навіть якщо самі не читають. Бібліотеки, з мого особистого досвіду, найбільше забезпечені саме актуальною дитячою книжкою – щонайменше в цій частині бібліотечних фондів є максимальна кількість нових видань. Причому, це відбулося за рахунок різних джерел постачання: від державного та місцевих бюджетів до подарунків від благодійників. Отже, цей сегмент ринку не потребує спеціальної підтримки або лобіювання.
2. Бібліотеки відіграють велику соціальну функцію і суттєвий відсоток їх відвідувачів є пенсіонери – тобто, таким рішенням буде обмежено їх доступ до нових книжок, нехай навіть в тій незначній кількості бібліотек з 15 тисяч, куди потраплять новинки.
3. Таке рішення буде антиринковим зі зрозумілої причини – вказана вище сума потрапить не на зальний ринок, а лише на його частину, причому на найбільш «здорову» і розвинену.
4. Про дискримінаційність тут теж доводиться говорити, адже великі видавництва зазвичай багатопрофільні (видають і дитячу літературу і книжки для дорослих), отже, якщо враховувати лише частку на ринку, а не якісь інші якості видань, вони отримають значну частину фінансування Програми і зможуть її вкласти в нові книжки на відміну від вузькопрофільних видавництв, які займаються лише книжками для дорослих.
5. Чому хтось вирішив, що в бібліотеках не вистачає саме тих книжок, які оберуть експерти УІК, як це було минулі роки? Може у відібраних активних бібліотеках саме ці титулі вже є? Наприклад, отримані з інших джерел… І що тоді робити – після завершення Програми бібліотекам займатися обміном? Питання… 

Окремо слід зазначити такий фактор, як неврахування книжкових закупівель з місцевих бюджетів – про яку збалансованість забезпечення літературою відвідувачів бібліотек може йти мова, якщо оцінка поповнення книжкових фондів з інших (окрім держбюджету) йде лише в грошах?

На завершення просто зазначу, що сегмент дитячої літератури найбільш сильний і розвинений елемент книжкового ринку України, в якому працює багато гравців (не лише видавців, а й художників, перекладачів, айтішників, піарників ...) і вони активні не лише в плані прямих продажів книжок для внутрішнього споживача, а й в продажу прав за кордон. Там є багато інноваційних проектів, наприклад мультимедійних, ігрових тощо.  

І, нарешті, пропозиція. Я б запропонував таку схему Програми.

А) Одночасно з оголошенням відбору тих 500 (якщо я не помиляюся) бібліотек, які отримають нові книжки за Програмою 2020 року, було б логічно зібрати Перелік новинок (наприклад, за 3 останні роки) видань від всіх видавців без обмеження тематики та жанрів, як це було 2019 року і отримати експертне їх рейтингування.

Б) Знайти логістичного посередника (після, мабуть, тендерів) з постачання книжок в конкретні заклади.

В) Дати можливість кожній з відібраних по п. А) п’ятисот бібліотек закупити на 56 тисяч грн. (28 млн грн./500) книжок з Переліку з урахуванням експертного рейтингу. 

При такому рішенні, мені здається, активні бібліотеки поповнили б свої фонди за рахунок держбюджету актуальною і потрібною саме їм книжкою і вони б розуміли за що вони борються.

Фото для привертання уваги, звісно   Image by PublicDomainPictures from Pixabay

Український інститут книги оприлюднює деталізований план програм на 2020 рік. Загальний бюджет яких узгоджений і затверджений Міністерством культури, молоді та спорту.

У 2020 Інститут зможе розпочати виконання таких програм за чотирма напрямками — культурна дипломатія, пропозиція, доступність та навички/мода.

Щоб ефективно представити Україну на міжнародному рівні, УІК візьме участь у 6 головних міжнародних книжкових ярмарках: Вільнюський книжковий ярмарок, Лондонський книжковий ярмарок, Паризький книжковий ярмарок, Болонський ярмарок дитячої книги, Варшавський книжковий ярмарок, Франкфуртський книжковий ярмарок. Інститут книги організує роботу національних стендів, на яких будуть представлені українські видавці та їхні пропозиції. Загальний бюджет заходів на міжнародних книжкових ярмарках — 13,3 млн.

Більше інформації на сайті УІК

21 січня Наглядова рада Українського інституту книги:
- затвердила звіт про роботу Наглядової ради у 2019 році;
- погодила основні напрями діяльності Інституту книги на 2020 рік;
- погодила плани роботи УІК на 2020 рік та на 1-й квартал 2020 року;
- погодила фінансовий поквартальний план УІК на 2020 рік (щодо виконання тих програм, по яких вже є затверджені нормативні документи).

Річний план роботи Інституту після погодження Наглядовою радою, має бути затверджений Міністерство культури, молоді та спорту України.