1. За даними Книжкової палати, випуск за 5 місяців 2020 в порівнянні з минулим роком склав рівно 11% по примірниках і 30% по кількості назв. Я звик довіряти Статистиці, але в цьому випадку, не приводячи детальні розрахунки, скажу, що вона трохи помиляється і справжня картина складає, за моєю оцінкою, 20% та 35%. Бажаючим поясню особисто.

2. Такого падіння друку не було з 1998-99 років, навіть світова криза 2008 не дала такого падіння. Зараз статистика покращиться за рахунок друку держзамовлення по підручниках, але ця історія має відношення тільки для певної частини видавців та друкарень, але не вільного книжкового ринку і більшості видавців.

3. Книгарні відкрилися після перерви в два з половиною місяці з накопиченими боргами і падінням продажів. За цей час значна частина покупців перейшла на користування онлайн-книгарнями зі зручним вибором та доставкою. Хтось знайшов себе в читанні електронних книжок. Таким чином, скоротилася кількість тих, хто буває в книгарнях. Додатково впали обсяги за рахунок транспортних обмежень та ще не знятих карантинних заходів. Вважаю, що в середньому, суми продажів в оффлайн книгарнях України, складають 40-45% від минулого року.

4. Фактично маємо ситуацію повної перебудови способів реклами, просунення, продажі книжок на сучасному ринку. Є країни, які підтримали традиційні бізнеси оффлайн продажів, є такі, які підтримали виробника і дали можливість ринку перебудуватися. Україна поки що не зробила жодного окремого кроку по підтримці галузі, жоден з проєктів не перейшов до статусу прийнятих документів на центральному та місцевому рівні. Інституція, яка відповідає за галузь, - Український інститут книги, - не приймала ніяких антикризових документів, тільки почала рух до збільшення традиційної програми фінансування закупівлі до бібліотек. На цьому шляху ще потрібно зробити багато кроків до отримання грошей видавцями, а термінового фінансування видавництва та книгарні потребують саме зараз.

5. Серед країн, на які нам є сенс звернути увагу, Франція, з дофінансуванням двомісячного обороту книгарень на виплати видавцям, Росія з антикризовим пакетом для галузі по 2%-ковим бланковим кредитам на зарплатню та відновлення виробництва, Хорватія, Чехія, Литва з терміновим додатковим фінансуванням бібліотечних закупівель.

6. Ті кроки, які пропонуються державою для малого бізнесу - кредити 5-7-9%, або 3-5-7% для видавців майже неприйнятні в зв‘язку з вимогами банків на тверду заставу. Наявність такої програми так і залишилася віртуальною, кредити отримали одиниці. Думаю, ЄДИНИМ ВАРІАНТОМ КРЕДИТУВАННЯ ДЛЯ ВИДАВНИЧОЇ ГАЛУЗІ Є 3-5-РІЧНІ БЛАНКОВІ КРЕДИТИ В РОЗМІРІ ТРЬОХМІСЯЧНОГО ОБІГУ ЗА ДРУГИЙ КВАРТАЛ 2019 року по комерційних виданнях на поповнення обігових коштів під гарантію держави зі стабільною ставкою 2-3%, дофінансування місцевою владою, зацікавленою в наявності книгарень певної суми на одну книгарню на рік незалежно від власника приміщення. Безкінечні розмови про допомогу тим, кому складно все одно закінчуються «денег нет, но Вы держитесь» - нарешті потрібно зрозуміти, що культури це не може стосуватись. Креативні індустрії складно запустити і легко втратити. Ціна питання 250-300 млн грн кредитування, 25-30 млн грн на рік компенсація відсотків(1 млн €) по кредитам, 50-60 млн грн максимум по компенсації оренд на рік(2 млн €)

7. Окремим питанням є виживання авторів в складні часи. За всі часи незалежності Україна, як держава, ніколи не дбала про власних письменників крім незрозумілої щорічної подачки на Спілку Письменників, яка не має відношення до ринку книг. Вважаю можливим скопіювати простий естонський досвід - дофінансування державою гонорарів при комерційних виданнях вітчизняних авторів для вільного ринку накладом не менше якогось. Рішення приймає Рада з відомих діячів культури щомісячно згідно заявкам видавців, гроші до 2000€ за книгу сплачуються напряму письменникам. Це може бути 200-300 таких платежів на рік. Кому платити - це відповідальність виключно експертної ради, ніяких тендерних процедур не існує. Ціна питання 0,5 млн € для України.

8. Декілька країн Європи мають систему підтримки галузі через системну закупівлю всіх книжок, які видаються масовими накладами, крім учбової, наукової, рекламної, еротичної, наприклад, Норвегія, Казахстан, Хорватія, в кількості 300-500-1000 примірників. Держава перевіряє тільки чесність ціноутворення. Для Україні, якщо така кількість складе 500 примірників, щорічна сума такої підтримки складає(для 4000 назв по 100 грн в середньому) 200 млн грн. Для 6000 назв(в не кризовий рік) - 300 млн грн, 10 млн €.

9. Місцева влада, яка на різних рівнях, згідно правил адміністративної реформи, повинна опікуватись культурою, думаю, повинна хоч би скопіювати подібні дії, а громадськість перевірити чесність процедур, або публічно оголосити власну територію зоною культурного лиха. Таких зон в країні вистачає, давайте їх назвемо.

10. Таким чином, прорахунки вище дають зовсім скромну суму в 13,5 млн євро, або 400 млн грн на рік. Чи коштує культурна та інформаційна безпека цих грошей?

Дозволю собі загальний коментар стосовно списку відібраних книжок по програмі Translate Ukraine від Український інститут книги.
1. Давайте до цього циклу Програми ставитися спокійно - це лише перша спроба, я б сказав апробація.
2. Кожен, хто має відношення до видавничого виробничого циклу, знає, що за 4 місяці випустити в світ переклад роману "з нуля" просто неможливо. Отже, в цьогорічній Програмі могли брати участь лише ті, хто вже готував книжку до оголошення Програми, або якщо мова йшла про дитячу книжку або збірку віршів, де обсяг роботи у перекладача незначний.
3. Мене особисто вразила присутність в списку відібраних проектів наявність українського видавця, бо це - нонсенс. Маю надію, що в наступних циклах в Положенні приберуть таку можливість.
4. Експертна рада - окрема розмова. Але суть моєї позиції: експерти повинні розбиратися в РИНКУ, але в першу чергу (нульовий пріорітет!) відбирати не українського АВТОРА, а закордонне ВИДАВНИЦТВО, яке зможе найбільш якісно і широко просунути наш контент на своєму ринку. Щоб була зрозуміла думка, ось приклад двох хороших проектів: якщо є знаний в Україні письменник Х, проект з видання роману якого пропонує університетське видавництво з Айови у Штатах і письменник Y, якого мало знають у нас, але його планує видати Random House, то вибір повинен бути за другим, оскільки канали дистрибуції, промоції і впливу на ринок у них непорівнювані.
5. Маю надію, що до наступного циклу Програми УІК проведе "розбір польотів" з залученням широкого загалу зацікавлених в просуванні української літератури за кордоном сторін.

29 травня 2020, з нагоди Дня працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження, Український інститут книги та Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів провели онлайн-зустріч у форматі Zoom – конференції.

Вступні вітання оголосили: від профільного комітету Веховної Ради народний депутат Микола Княжицький, від Офісу Президента Вероніка Селега, від Міністерства культури та інформаційної політики Артем Біденко, директор УІК Олександра Коваль та президент УАВК Олександр Афонін.

Далі про програми діяльності УІК в 2020 році доповідали Олександра Коваль, Юрій Марченко, Богдана Неборак, Ірина Батуревич, Анастасія Євдокімова, Дарина Степанюк, Ірина Гарнець.

Друга година роботи була присв'ячена запитанням видавців стосовно актуальних питань роботи УІК.

Український інститу книги розпочинаємо формування Експертної ради з відбору книжок для бібліотек, і запрошуємо вас приєднатися. УІК пропонує надсилати назви організацій: установ, редакцій, сайтів, університетів, шкіл, культурних інституцій чи бібліотеки, які могли б увійти до Експертної ради. Команда УІК оіцяє зв'язатися з названою організацією та запропонувати делегувати своїх найкращих фахівців і фахівчинь.

Цього року УІК планує, що експерти та експертки оцінюватимуть книжки за напрямками: книжки для дітей та юнацтва / художня література для дорослих / інші книжки для дорослих. УІК чекає на ваші відповіді до обіду понеділка 27 квітня 2020 на пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.