Важливо

Досвід попередніх, 2000—2015, років наочно продемонстрував, що звільнення суб’єктів видавничої справи від сплати податку на прибуток, відповідно до Закону України № 2410-ІІІ від 17.05.2001 «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування», дозволило видавництвам і поліграфічним підприємствам:

— упродовж 4-х років надолужити втрати, завдані їм фінансовою кризою внаслідок російського дефолту 1998 року;

— за рахунок коштів, які залишались у розпорядженні видавництв, здійснювати фінансування роботи нових, зокрема і молодих, авторів, чим розпочати розвиток авторської школи сучасної української літератури, якої до 2001 року фактично не існувало;

— частково модернізувати технічну базу вітчизняних поліграфічних підприємств, що забезпечило підвищення якості поліграфічного виконання вітчизняної книги та створення умов для надання поліграфічних послуг закордонним замовникам, зокрема європейським;

— перенести економічну кризу 2008—2009 років без таких значних втрат, які мали місце в часи кризи 1994—2001 років;

— низці видавництв створити власну поліграфічну базу, зокрема, видавництвам, як-от: «Навчальна книга — Богдан», «Підручники і посібники», «Фоліо», «Гімназія» та ін.;

— розширення, хоч і не суттєве, жанрового діапазону вітчизняної літератури за рахунок появи на ринку перекладних нон-фікшн видань;

— дуже суттєво збільшити саму кількість видавництв з 935 у кризовому 1998 році до 1 800 у передкризовому 2008-му, внаслідок чого було створено додатково близько 20 тисяч нових робочих місць;

— українські видавці та поліграфісти почали поступово напрацьовувати шляхи і методи виходу на європейський ринок з пропозицією продажу прав на видання творів сучасних українських авторів європейськими мовами та надання послуг із друку книжок;

— низці видавництв збільшити асортимент та тиражність власної книжкової продукції та за цими показниками досягти рівня середньоєвропейських видавництв( Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», «Фоліо», «Ранок», «Навчальна книга — Богдан», «Видавництво Старого Лева», «Підручники і посібники»).

Однак з боку органів влади, крім наявності цих пільг, жодних дій, спрямованих на популяризацію української книги та розвитку мотивації до читання, не виконувалося.

Незначні кошти, що спорадично виділялися на програму Держтелерадіо «Українська книга» та на програму Міністерства культури із закупівлі книжок для бібліотек, не могли вирішити проблему капіталізації видавничої галузі через відсутність у суб’єктів видавничої справи доступу до кредитних ресурсів з відсотком річних, який би не перетворював учасників ринку на банкротів, а також відсутність інвестування в цю вітчизняну креативну галузь.

Разом з тим пільга з податку на прибуток, хоч і поступово, протедавала видавництвам можливість нарощувати обсяги виробництва книжок, і 2013 рік став певною мірою рекордним за всі роки незалежності, показавши результат у 26,3 тис. назв сумарним накладом 69,6 млн примірників. І навіть складний за всіма показниками 2014 рік не продемонстрував значного падіння частки ринкової книги в загальному обсязі друку.

Відміна ж пільги з податку на прибуток 2015 року, порівняно з 2013 роком, призвела до зменшення обсягів виробництва вдвічі. І вже од початку 2015 до 2019 року включно виробництво ринкової книги фактично завмерло на одного фінансовому рівні, коливаючись у межах 2—3 % від попереднього рівня. Суми ж, які виділялись упродовж 2017—2019 років на закупівлю книжок для поповнення фондів бібліотек, не змогли навіть частково «залатати» діру в розмірах обігових коштів видавництв, яка утворилася після відміни пільги з податку на прибуток. Кредити ж для суб’єктів видавничої справи впродовж цих років, як і раніше, залишалися недоступними. Єдиним фактором, який вплинув на статистичні показники ринку, були і залишаються видатки з державного бюджету на друк підручників для учнів ЗЗСО за державним замовленням.

Упродовж останніх п’яти років видавництва «доїдали» той скромний фінансовий резерв, який зберігся з часів до 2015 року, а 2020 рік і криза продемонстрували всю безперспективність і згубність дій влади щодо вітчизняного книговидання. За цей час кількість видавництв, присутніх на ринку своєю продукцією, зменшилася з 1 800 до 1 200 у 2019 році.

Саме з огляду на аналіз змін, які відбувалися у видавничій галузі за останні 20 років, та причин, що впливали на цей стан, ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» запропонувала перелік стратегічних заходів, які можуть повернути вітчизняне книговидання в коло цивілізованих європейських креативних індустрій.

Отже.

І. Звільнення від податку на прибуток дозволить упродовж 2—3 років:

— ліквідувати породжену кризою кредиторську заборгованість перед партнерами;

— повернути на робочі місця звільнених працівників;

— поступово наростити кількість суб’єктів видавничої справи та наростити обсяги виробництва;

— збільшити на ринку пропозицію масової літератури, зокрема в секторах детективу, фантастики, за рахунок пошуку та підтримки творчості нових вітчизняних авторів і їхрозкручування в публічному просторі;

— напрацювати пакетні пропозиції творів вітчизняних авторів для придбання прав на їхній переклад мовами народів світу, тобто придання українській книзі значення «м’якої сили» на європейських теренах, що характерно сьогодні лише для країн із потужною книжковою індустрією;

— створити фактично з нуля власне виробництво паперу для забезпечення потреб вітчизняних видавництв в офсетному папері, що дасть суттєву економію валютних коштів, які нині витрачаються на закупівлю паперу за кордоном.

ІІ. Відміна ввізного мита та ПДВ на друкарське обладнання та технологічні матеріали дозволить:

— прискорити темпи модернізації поліграфічної бази вітчизняних друкарень, розширити перелік послуг на друк книжок для зарубіжних замовників;

— суттєво підвищити якість друку вітчизняної літератури та за рахунок нових інформаційних технологій зменшити вартість малотиражних низькоприбуткових видань.

ІІІ. Започаткування спеціальної 5-річної програми кредитування суб’єктів видавничої галузі з низьким відсотком, до 5 % річних, дозволить:

— суттєво розширити асортимент видань на ринку не за рахунок перерозподілу наявних у видавництв обігових коштів і збільшення кількості назв в одній жанровій ніші за рахунок зменшення їхньої кількості в другій, а за рахунок появинових;

— збільшити кількість персоналу, задіяного в підготовці до друку видань, їх друку та реалізації готової продукції, тобто створити додатково тисячі нових робочих місць;

— здійснити розбудову існуючих книжкових мереж та створити нові точки доступу до книги, як онлайн, так і офлайн продажу друкованих видань;

— модернізувати всі етапи дополіграфічної підготовки видань за рахунок придбання і застосування нових ліцензованих сучасних програмних продуктів;

— напрацювати видавництвам маркетингові ринкові технології з популяризації творів, особливо молодих авторів, розкручування яких вимагає відповідних коштів.

ІV. Грантова програма державної підтримки видавництв на паритетних засадах для видання спеціалізованої літератури дозволить:

— розпочати поступове наповнення як фондів бібліотек, так і вільного ринку спеціалізованою науковою, технічною, технологічною, медичною та іншою малотиражноюі малоприбутковою літературою, яка нині переважно експортується з Російської Федерації;

— підвищити якість підготовки як студентів профільних ВНЗ, так і  кваліфікацію спеціалістів, задіяних у високотехнологічних виробництвах, агротехнічному секторі, системі охорони здоров’я тощо;

— долучення вітчизняних науковців до новітніх досягнень світової науки в усіх сферах знань та застосування їх для забезпечення технологічних проривів у найефективніших та найнеобхідніших для розвитку економіки та соціальної сфери держави.

Ці вищезазначені чотири кроки з боку влади щодо книговидавничої галузі, у разі їхньої одночасної комплексної реалізації, зможуть кардинально змінити цю гуманітарно-виробничу складову вітчизняної економіки, надати їй рис сучасної європейської креативної індустрії й за рахунок цього:

— повернути у суспільство книгу як головний інструмент формування людської особистості і як основний чинник її життєвої і соціальної успішності, кар’єрного зростання;

— забезпечити консолідацію суспільства, створення нового, позитивного морально-психологічного клімату в ньому;

— підвищення загальної культури основної маси населення, рівня його освіченості та професійної майстерності;

— створити кадрові та знаннієві (інтелектуальні) умови розвитку економіки держави, забезпечити зростання обсягів та палітри виробництва власної промислової продукції, повернення управлінській науці втрачених позицій.

За всіма цими процесами стоїть книга! Спроба впродовж 29 років розбудувати українську державу фактично без участі моральної, розумної, професійної літератури вітчизняного виробництва привела до нинішнього стану економіки і суспільства.

  

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавціві книгорозповсюджувачів»

Image by StockSnap from Pixabay

Опубліковано в Книжковий ринок

Каталог

Блоги

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ