Важливо

На моє прохання юристом члена Асоціації видавництва «Форс» Євгеном Шириносом було проведено величезну роботу і підготовлено пакет змін до низки законів України в царині захисту літературного контенту та боротьби з піратством.
Прошу ретельно розглянути цей документ і проконсультуватися з вашими юристами. Можливо, у них виникне бажання щось додати або надіслати свої зауваження і пропозиції до 2 жовтня включно.
Після прикінцевого його доопрацювання, з урахуванням ваших доповнень, документ буде відправлено в Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики для реагування.
Чекаємо на ваші пропозиції.

З повагою
Олександр Афонін

ПРОПОЗИЦІЇ
Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

щодо внесення зміг до низки законів України в частині, що стосується питань захисту інтелектуальної власності, зокрема літературного контенту, та боротьби з піратством

 

 

Зміст положення (норми) чинного законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення

 

Стаття відсутня

Стаття 515. Вихід у світ або пропонування до продажу видань без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними відомостями

 

Вихід у світ видання без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними вихідними відомостями, перелік, зміст і порядок оформлення яких для кожного виду визначаються відповідними державними стандартами, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією примірників видань без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними вихідними відомостями, а також конфіскацією обладнання і матеріалів, які призначені для їх виготовлення.

Пропонування до продажу, в тому числі через мережу Інтернет, видання без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними вихідними відомостями, перелік, зміст і порядок оформлення яких для кожного виду визначаються відповідними державними стандартами, —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією примірників видань без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними вихідними відомостями та конфіскацією обладнання і матеріалів, які призначені для їх виготовлення.

Стаття відсутня

Стаття 16417. Невжиття заходів щодо припинення порушення авторського права і (або) суміжних прав у мережі Інтернет

 

1. Невиконання власником веб-сайту або постачальником послуг хостингу вимог щодо видалення або унеможливлення доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права, або ненадання власником веб-сайту інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на веб-сайті інформацію, що порушує авторське право і (або) суміжні права, або ненадання постачальником послуг хостингу інформації, що ідентифікує власника веб-сайту, який використовує послуги постачальника послуг хостингу для розміщення та надання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом одного року, —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття відсутня

Стаття 16418. Порушення правил розміщення інформації, що ідентифікує власника веб-сайту або постачальника послуг хостингу

 

1. Порушення власником веб-сайту або постачальником послуг хостингу правил розміщення на власному веб-сайті інформації, яка ідентифікує власника веб-сайту або постачальника послуг хостингу, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року, —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

 

Судді районних,  районних  у місті,  міських чи міськрайонних судів  розглядають  справи  про  адміністративні   правопорушення, передбачені  частинами першою - четвертою статті 41, статтями 41-1 -  41-3,  42-1  -  42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1,
46-1, 46-2, 51, 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85,  статтями  85-1,  88 - 88-2, 90, 91, 92-1, частинами третьою - п'ятою  статті  96-1, статтями 98, 101-103, частиною першою статті 106-1,   статтями   106-2,  107-1,  частиною  другою  статті  112, частинами  четвертою  та  сьомою  статті  121,  частиною четвертою статті  122,  статтями  122-2,  122-4,  122-5, частинами другою і третьою  статті  123,  статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею  127-1, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135-1,  139,  частиною  четвертою статті 140, статтями 146, 149-1,
частиною  другою  статті  154,  статтею  155-1,  частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 - 162-3, 163-1 - 163-4,  частиною другою статті 163-7, статтями 163-12, 164, 164-3, 164-5  - 164-16, 166-1 - 166-4, частинами першою, другою, дев'ятою та  десятою статті 166-6, 166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 166-21, 171-2,  172-4  - 172-20, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті  178,  статтею  180-1,  частинами  першою, другою і третьою статті  181,  частиною  другою  статті 182, статтями 184 - 185-11, 185-13,  186-5  -  186-7, 187, 188, 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17,  188-19,  188-22,  188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33,  188-34,  188-35,  188-38, 188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46,  частиною  першою  статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193,  195-1  - 195-6, статтями 204-1, 204-2, 206-1, 212-2 - 212-20 цього  Кодексу, а також справи проадміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

 

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

 

Судді районних,  районних  у місті,  міських чи міськрайонних судів  розглядають  справи  про  адміністративні   правопорушення, передбачені  частинами першою - четвертою статті 41, статтями 41-1 -  41-3,  42-1  -  42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1,
46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-5 частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85,  статтями  85-1,  88 - 88-2, 90, 91, 92-1, частинами третьою - п'ятою  статті  96-1, статтями 98, 101-103, частиною першою статті 106-1,   статтями   106-2,  107-1,  частиною  другою  статті  112, частинами  четвертою  та  сьомою  статті  121,  частиною четвертою статті  122,  статтями  122-2,  122-4,  122-5, частинами другою і третьою  статті  123,  статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею  127-1, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135-1,  139,  частиною  четвертою статті 140, статтями 146, 149-1,
частиною  другою  статті  154,  статтею  155-1,  частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 - 162-3, 163-1 - 163-4,  частиною другою статті 163-7, статтями 163-12, 164, 164-3, 164-5 - 164-18, 166-1 - 166-4, частинами першою, другою, дев'ятою та  десятою статті 166-6, 166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 166-21, 171-2,  172-4  - 172-20, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті  178,  статтею  180-1,  частинами  першою, другою і третьою статті  181,  частиною  другою  статті 182, статтями 184 - 185-11, 185-13,  186-5  -  186-7, 187, 188, 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17,  188-19,  188-22,  188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33,  188-34,  188-35,  188-38, 188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46,  частиною  першою  статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193,  195-1  - 195-6, статтями 204-1, 204-2, 206-1, 212-2 - 212-20 цього  Кодексу, а також справи проадміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

 

Стаття 255. Особи,  які  мають право складати протоколи  про  адміністративні правопорушення

     1) уповноважені на те посадові особи:

органів  внутрішніх  справ  (частина  перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2,  частини  четверта  і  сьома  статті  121,  частини третя і четверта  статті  122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя  статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127-1,  130,  частина  третя  статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про  порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина
четверта  статті  140,  статті  148,  151,  152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2,  166-14  -  166-18, 172-4 - 172-9, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1  (за  винятком  порушень,  вчинених  у  місцях,  заборонених рішенням  відповідної  сільської,  селищної, міської ради), статті 176,  177,  178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 189 - 196, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20);

 

Стаття 255. Особи,  які  мають право складати протоколи  про  адміністративні правопорушення

     1) уповноважені на те посадові особи:

органів  внутрішніх  справ  (частина  перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-5, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2,  частини  четверта  і  сьома  статті  121,  частини третя і четверта  статті  122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя  статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127-1,  130,  частина  третя  статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про  порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина
четверта  статті  140,  статті  148,  151,  152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16 – 164-18, 165-1, 165-2,  166-14  -  166-18, 172-4 - 172-9, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1  (за  винятком  порушень,  вчинених  у  місцях,  заборонених рішенням  відповідної  сільської,  селищної, міської ради), статті 176,  177,  178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 189 - 196, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20);

 

Закон України “Про нотаріат”

 

Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси

Положення відсутнє

Стаття 34.Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси

23) забезпечення доказів в мережі Інтернет.

 

Глава відсутня

Глава 111. Забезпечення доказів в мережі Інтернет

 

 

Стаття 791. Забезпечення доказів в мережі Інтернет

 

На звернення заінтересованих осіб нотаріус має право забезпечувати докази в мережі Інтернет.

Забезпечення доказів в мережі Інтернет здійснюється шляхом складення нотаріусом відповідного протоколу, що містить опис інформації, розміщеної в мережі Інтернет, та до якого додаються документи, в яких зафіксована інформація, розміщена в мережі Інтернет.

 

 

Закон України “Про видавничу справу”

 

Стаття 23. Вихідні відомості видання

Стаття 23. Вихідні відомості видання

Вихідні відомості видання - сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, бібліографічного опрацювання і статистичного обліку.

Кожний примірник видання повинен містити вихідні відомості.

Перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначаються стандартами.

Вихідні відомості оформляє видавець.

Усі книжкові видання в Україні, незалежно від мови основного тексту, повинні мати обов’язкову анотацію та вихідні бібліографічні відомості державною мовою. Винятком можуть бути тільки видання іноземними мовами, призначені для розповсюдження за кордоном або серед іноземців.

Вихід у світ видання без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними відомостями не допускається.

Вихідні відомості видання - сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, бібліографічного опрацювання і статистичного обліку.

Кожний примірник видання повинен містити вихідні відомості.

Перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначаються стандартами.

Вихідні відомості оформляє видавець.

Усі книжкові видання в Україні, незалежно від мови основного тексту, повинні мати обов’язкову анотацію та вихідні бібліографічні відомості державною мовою. Винятком можуть бути тільки видання іноземними мовами, призначені для розповсюдження за кордоном або серед іноземців.

Вихід у світ видання без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними відомостями не допускається.

Видання без обов’язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними відомостями вилучаються з цивільного обігу в порядку та відповідно до процедури, встановленої в законодавстві.

 

Закон України “Про авторське право і суміжні права”

 

Стаття 1. Визначення термінів

Стаття 1. Визначення термінів

Визначення відсутнє

веб-сайт — це сукупність веб-сторінок та залежного вмісту, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.

 

Визначення відсутнє

власник веб-сайту — реєстрант доменного імені або інша особа, яка встановлює порядок і умови використання веб-сайту та (або) порядок розміщення на ньому інформації;

 

Визначення відсутнє

постачальник послуг хостингу — суб’єкт телекомунікацій, який надає послуги зберігання інформації та забезпечення доступу до неї через мережу Інтернет;

 

Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора

7) відтворення   творів   для  судового  і  адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

 

Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження, а також відтворення творів нотаріусом з метою забезпечення доказів в мережі Інтернет, в обсязі, виправданому цією метою;

 

Стаття 52. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав

При порушеннях  будь-якою  особою  авторського  права і (або) суміжних прав,  передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених  договором  умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав,  використанні творів і  об'єктів  суміжних  прав  з обходом  технічних  засобів захисту чи з підробленнямінформації і (або) документів  про  управління  правами  чи  створенні  загрози неправомірного  використання  об'єктів  авторського  права і (або) суміжних прав таінших  порушеннях  особистих  немайнових  прав  і майнових  прав  суб'єктів  авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

а)  вимагати  визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи  створюють  загрозу їх порушення;

 

б) звертатися досуду з позовом про поновлення порушених прав та  (або)  припинення  дій,  що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

 

в) подавати позови про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди;

 

г) подавати  позови  про  відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником  внаслідок  порушення  ним  авторського  права  і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

 

д) вимагати   припинення   підготовчих   дій   до   порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів,  фонограм,  відеограм,  засоби  обходу  технічних  засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

е) брати   участь   в   інспектуванні  виробничих приміщень, складів,  технологічних   процесів   і   господарських   операцій, пов'язаних   з   виготовленням   примірників  творів,  фонограм  і відеограм,  щодо яких є підстави  для  підозри  про  порушення  чи загрозу  порушення  авторського  права  і  (або) суміжних прав,  у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

 

є) вимагати,  в тому числі у судовому порядку, публікації  в засобах   масової   інформації   даних  про   допущені  порушення авторського права і (або)суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;

 

ж) вимагати  від осіб,  які порушують авторське право і (або) суміжні  права  позивача,  надання  інформації про  третіх  осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженніконтрафактних примірників творів і об'єктів суміжнихправ,  а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

 

з) вимагати   прийняття   інших  передбачених законодавством заходів,  пов'язаних із захистом авторського  права  та  суміжних прав;

 

Положення відсутнє

 

 

 

Положення відсутнє

 

 

 

 

 

 

 

2. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування   моральної   (немайнової)  шкоди,  завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав,  з визначенням розміру відшкодування;

 

б) відшкодування  збитків,  завданих  порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

 

в) стягнення із порушника авторського права і (або)  суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

 

г) виплату компенсації,  що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних  заробітних  плат,  замість  відшкодування збитків або стягнення доходу;

 

д) заборону опублікування творів,  їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх    розповсюдження, вилучення   (конфіскацію)   контрафактних примірників творів, фонограм,  відеограм чи програм  мовлення  та обладнання   і  матеріалів,  призначених  для  їх  виготовлення  і відтворення,  публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо,  якщо  у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що
створюють загрозу порушення цих прав;

 

е) вимагати  від осіб,  які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача,  інформацію про третіх осіб,  задіяних  у виробництві  та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав,  засобів обходу технічних засобів  та  про канали розповсюдження;

 

Положення відсутнє

 

 

 

Положення відсутнє

 

Стаття 52. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав

При порушеннях  будь-якою  особою  авторського  права і (або) суміжних прав,  передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених  договором  умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав,  використанні творів і  об'єктів  суміжних  прав  з обходом  технічних  засобів захисту чи з підробленнямінформації і (або) документів  про  управління  правами  чи  створенні  загрози неправомірного  використання  об'єктів  авторського  права і (або) суміжних прав таінших  порушеннях  особистих  немайнових  прав  і майнових  прав  суб'єктів  авторського права і (або) суміжних прав, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

а)  вимагати  визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи  створюють  загрозу їх порушення;

 

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та  (або)  припинення  дій,  що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

 

в) подавати позови про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди;

 

г) подавати  позови  про  відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником  внаслідок  порушення  ним  авторського  права  і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

 

д) вимагати   припинення   підготовчих   дій   до   порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів,  фонограм,  відеограм,  засоби  обходу  технічних  засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

е) брати   участь   в   інспектуванні  виробничих приміщень, складів,  технологічних   процесів   і   господарських   операцій, пов'язаних   з   виготовленням   примірників  творів,  фонограм  і відеограм,  щодо яких є підстави  для  підозри  про  порушення  чи загрозу  порушення  авторського  права  і  (або) суміжних прав,  у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

 

є) вимагати,  в тому числі у судовому порядку, публікації  в засобах   масової   інформації   даних  про   допущені  порушення авторського права і (або)суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;

 

ж) вимагати  від осіб,  які порушують авторське право і (або) суміжні  права  позивача,  надання  інформації про  третіх  осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженніконтрафактних примірників творів і об'єктів суміжнихправ,  а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

 

з) вимагати видалення або унеможливлення доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права;

 

и) вимагати надання інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на веб-сайті інформацію, що порушує авторське право і (або) суміжні права, або власника веб-сайту, який використовує послуги хостингу для розміщення та надання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права;


і) вимагати   прийняття   інших  передбачених законодавством заходів,  пов'язаних із захистом авторського  права  та  суміжних прав.

 

2. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування   моральної   (немайнової)  шкоди,  завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав,  з визначенням розміру відшкодування;

 

б) відшкодування  збитків,  завданих  порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

 

в) стягнення із порушника авторського права і (або)  суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

 

г) виплату компенсації,  що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних  заробітних  плат,  замість  відшкодування збитків або стягнення доходу;

 

д) заборону опублікування творів,  їх виконань чипостановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їхсповіщення, припинення їх    розповсюдження,вилучення   (конфіскацію)   контрафактних примірників творів,фонограм,  відеограм чи програм  мовлення  та обладнання   і  матеріалів,  призначених  для  їх  виготовлення  і відтворення,  публікацію у пресі інформації про допущенепорушення тощо,  якщо  у ході судового розгляду будедоведено факт порушення авторського права і (або)суміжних прав або факт наявності дій, що
створюють загрозу порушення цих прав;

 

е) вимагати  від осіб,  які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача,  інформацію про третіх осіб,  задіяних  у виробництві  та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав,  засобів обходу технічних засобів  та  про канали розповсюдження;

 

є) видалення або унеможливлення доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права;

 

 

ж) надання інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на веб-сайті інформацію, що порушує авторське право та (або) суміжні права, або власника  веб-сайту, який використовує послуги хостингу для розміщення та надання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права.

 

 

 

Стаття відсутня

Стаття 521. Порядок припинення і запобігання порушенням авторського права і (або) суміжних прав в   мережі Інтернет шляхом видалення інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права або унеможливлення доступу до цієї інформації

 

1. Суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав або його уповноважений представник у разі виявлення інформації, що, на його думку, порушує його авторське право і (або) суміжні права в мережі Інтернет, незалежно від вжиття інших способів захисту своїх прав, має право звернутися до власника веб-сайту зі скаргою, яка містить вимогу щодо видалення або унеможливлення доступу до цієї інформації.

2. Власник веб-сайту не несе відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав у результаті зберігання та надання доступу на веб-сайті до інформації, розміщеної користувачем веб-сайту та щодо якої подано скаргу, у разі, коли він:

1) невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години з моменту отримання від суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав або його уповноваженого представника скарги, яка відповідає вимогам, передбаченим у частині тринадцятій цієї статті, видаляє або унеможливлює доступ до інформації, щодо якої отримано скаргу;

2) вживає заходів, необхідних для запобігання порушення авторського права і (або) суміжних прав в мережі Інтернет тими самими або іншими користувачами веб-сайту, зокрема запобігає повторному розміщенню на веб-сайті інформації, яка була видалена або доступ до якої було унеможливлено.

3. Власник веб-сайту, вживши необхідних заходів відповідно до частини другої цієї статті, повинен невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години з моменту вжиття цих заходів, поінформувати про це суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав або його уповноваженого представника та користувача веб-сайту, який розмістив інформацію, електронною поштою.

4. Користувач веб-сайту має право звернутися електронною поштою до власника веб-сайту, від якого він отримав інформацію про заходи, яких було вжито відповідно до частини другої цієї статті, з мотивованою заявою про відсутність заявленого порушення авторського права і (або) суміжних прав, вимагаючи відновлення доступу до інформації. Заява надсилається користувачем веб-сайту з накладенням електронного цифрового підпису. Якщо заява відповідає вимогам, зазначеним у частині шістнадцятій цієї статті, власник веб-сайту повинен надіслати електронною поштою копію цієї заяви суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав або його уповноваженому представнику невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години після її отримання. У разі коли заява не відповідає вимогам, передбаченим у частині шістнадцятій цієї статті, власник веб-сайту повідомляє про це заявнику.

5. Власник веб-сайту відновлює доступ до інформації не раніше ніж протягом 10 робочих днів, однак не пізніше ніж протягом 14 робочих днів з моменту надсилання копії заяви, передбаченої частиною четвертою цієї статті, суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав або його уповноваженому представнику, якщо протягом цього строку суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав не надасть йому документи, які підтверджують, що суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав ініціював судове провадження з метою забезпечення захисту свого авторського права і (або) суміжних прав.

6. Суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав або його уповноважений представник може надіслати скаргу, яка містить вимогу щодо видалення або унеможливлення доступу до цієї інформації, постачальнику послуг хостингу у разі, коли:

1) власник веб-сайту не надав контактну інформацію, зазначену в частині одинадцятій цієї статті, необхідну для надсилання скарги, або перебуває за межами України;

2) власник веб-сайту не вжив необхідних заходів відповідно до частини другої цієї статті.

7. Постачальник послуг хостингу не несе відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав у результаті зберігання та надання доступу до інформації, що порушує авторське право та (або) суміжні права, у разі, коли він невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години з моменту отримання від суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав або його уповноваженого представника скарги, яка відповідає вимогам, передбаченим у частині тринадцятій цієї статті, видаляє або унеможливлює доступ до інформації, щодо якої подано скаргу.

8. Постачальник послуг хостингу повинен поінформувати як суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав або його уповноваженого представника, так і власника веб-сайту про заходи, вжиті відповідно до частини сьомої цієї статті, невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години після вжиття відповідних заходів.

9. Власник веб-сайту має право звернутися електронною поштою до постачальника послуг хостингу, від якого він отримав інформацію про заходи, яких було вжито відповідно до частини сьомої цієї статті, з мотивованою заявою про відсутність заявленого порушення авторського права і (або) суміжних прав, вимагаючи відновлення доступу до інформації. Заява надсилається власником веб-сайту з накладенням електронного цифрового підпису. Якщо заява відповідає вимогам, передбаченим у частині шістнадцятій цієї статті, постачальник послуг хостингу повинен надіслати електронною поштою копію цієї заяви суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години після її отримання. У разі коли заява не відповідає вимогам, передбаченим у частині шістнадцятій цієї статті, постачальник послуг хостингу повідомляє про це заявнику.

10. Постачальник послуг хостингу відновлює доступ до інформації не раніше ніж протягом 10 робочих днів, однак не пізніше ніж протягом 14 робочих днів з моменту надсилання копії заяви, передбаченої частиною дев’ятою цієї статті, суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав або його уповноваженому представнику, якщо протягом цього строку суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав не надасть йому документи, які підтверджують, що суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав ініціював судове провадження з метою забезпечення захисту свого авторського права і (або) суміжних прав.

11. Власник веб-сайту та постачальник послуг хостингу для забезпечення можливості надіслання скарг, зазначених у частині першій цієї статті, повинен розмістити у вільному доступі на власному веб-сайті таку інформацію:

1) повне ім’я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

2) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

3) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти та номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв’язатися;

4) інформацію про реєстрацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу як юридичної особи у державі місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському або судовому реєстрі, в тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер або інші засоби ідентифікації у реєстрі, якщо власник веб-сайту та постачальник послуг хостингу є юридичною особою.

12. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, повинна бути надіслана власнику веб-сайту та (або) постачальнику послуг хостингуелектронною поштою з накладенням електронного цифрового підпису.

13. Скарга повинна містити:

1) відомості про суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав і (або) його уповноваженого представника, необхідні для ідентифікації суб’єкта звернення: повне ім’я фізичної особи або повне найменування юридичної особи відповідно до установчого документа та ідентифікаційні дані про реєстрацію як юридичної особи у державі місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському або судовому реєстрі, в тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер або інші засоби ідентифікації у реєстрі;

2) вид, назву та іншу інформацію, яка дає змогу однозначно ідентифікувати об’єкт авторського і (або) суміжних прав, про порушення прав на який заявляється, а також твердження про наявність майнових прав на об’єкт авторського і (або) суміжних прав;

3) визначений відповідно до статті 50 цього Закону спосіб порушення авторського права і (або) суміжних прав;

4) ідентифікацію інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права, та інші відомості, достатні для того, щоб власник веб-сайту або постачальник послуг хостингу зміг визначити місце розташування інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права;

5) необхідну контактну інформацію суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав та його уповноваженої особи, включаючи номери телефону та адресу електронної пошти;

6) вимогу про видалення і (або) унеможливлення доступу до інформації, що порушує авторське право та (або) суміжні права;

7) твердження про те, що суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав або його уповноважений представник, який подає скаргу, підтверджує, що інформація, надана у скарзі, є достовірною;

8) твердження про те, що суб’єктом авторського права і (або) суміжних прав або уповноваженою ним особою, яка подає скаргу, з’ясовано, що власник веб-сайту не надав контактну інформацію, зазначену в частині одинадцятій цієї статті, необхідну для надсилання скарги, або що він перебуває за межами України, або власник веб-сайту не виконує дії відповідно до частини другої цієї статті, — у разі надіслання  скарги постачальнику послуг хостингу відповідно до частини шостої цієї статті;

9) копія документа, що засвідчує повноваження особи як уповноваженого представника суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав, якщо скарга подається через уповноваженого представника.

14. Якщо скарга не відповідає вимогам, встановленим у частині тринадцятій цієї статті, вважається, що власник веб-сайту і (або) постачальник послуг хостингу не був належним чином поінформований про порушення авторського права і (або) суміжних прав, і, таким чином, він не несе відповідальність за відповідне порушення. Власник веб-сайту і (або) постачальник послуг хостингу повинен повідомити особі, яка надіслала скаргу, про невідповідність скарги вимогам, встановленим у частині тринадцятій цієї статті.

15. У разі коли скарга, надіслана власнику веб-сайту і (або) постачальнику послуг хостингу, не відповідає вимогам частини тринадцятої цієї статті, але відповідає вимогам пунктів 2, 4, 5 частини тринадцятої цієї статті, вважається, що власник веб-сайту і (або) постачальник послуг хостингу був належним чином поінформований про порушення авторського права і (або) суміжних прав. Власник веб-сайту та (або) постачальник послуг хостингу, отримавши таку скаргу, відразу повідомляє особі, яка надіслала скаргу, про невідповідність скарги вимогам частини тринадцятої цієї статті або вживає інших необхідних заходів, що сприяють отриманню скарги, яка відповідає вимогам частини тринадцятої цієї статті. Якщо недоліки скарги не було усунуто протягом 24 годин з моменту надсилання особі, від якої отримано скаргу повідомлення про невідповідність скарги вимогам частини тринадцятої цієї статті, скарга вважається такою, що не була подана.

16. Заява, зазначена у частинах четвертій та дев’ятій цієї статті, повинна містити:

1) відомості про користувача і (або) власника веб-сайту, включаючи повне ім’я фізичної особи або повне найменування юридичної особи відповідно до установчого документа та ідентифікаційні дані про реєстрацію як юридичної особи у державі місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському або судовому реєстрі, в тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер або інші засоби ідентифікації у реєстрі;

2) ідентифікацію інформації, що була видалена або доступ до якої було унеможливлено (в тому числі вид і назву твору і (або) об’єкта суміжних прав, або, якщо було видалено чи унеможливлено доступ до кількох творів і (або) об’єктів суміжних прав, — вид і назву кожного твору і (або) об’єкта суміжних прав), і місце, за яким ця інформація була розміщена;

3) вимогу про відновлення видаленої інформації або відновлення доступу до інформації та правове обґрунтування того, що користувач веб-сайту і (або) власник веб-сайту має достатні правові підстави вважати, що інформацію було видалено або доступ до неї унеможливлено у результаті помилки, оскільки заявник має право розміщувати таку інформацію, а також твердження про наявність майнових прав на об’єкт авторського і (або) суміжних прав;

4) необхідну контактну інформацію користувача веб-сайту і (або) власника веб-сайту, включаючи адресу місця проживання фізичної особи або адресу місцезнаходження юридичної особи, номери телефону та адресу електронної пошти;

5) твердження про те, що користувач веб-сайту і (або) власник веб-сайту або уповноважена ним особа, яка подає заяву, підтверджує, що інформація, надана в заяві, є достовірною;

6) копія документа, що засвідчує повноваження особи як уповноваженого представника суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав, якщо заява подається через уповноваженого представника.

17. Для цілей цієї статті скарга або заява вважаються отриманими власником веб-сайту або постачальником послуг хостингу у момент, зафіксований у позначці часу, що вказує на дату та час відправлення електронною поштою скарги або заяви з накладенням на неї електронного цифрового підпису.

18. Власник веб-сайту та постачальник послуг хостингу не несе відповідальність за будь-яку шкоду, завдану внаслідок видалення і (або) унеможливлення доступу до інформації, або відновлення доступу до інформації, якщо відповідні дії здійснювалися для виконання вимог цієї статті.

 

Стаття відсутня

Стаття 522. Право на отримання інформації від власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу

1. Суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав або його уповноважений представник поряд з іншими способами захисту своїх прав разом із скаргою, передбаченою у частині першій статті 521 цього Закону, має право надіслати запит електронною поштою з накладенням електронного цифрового підпису з метою отримання такої інформації:

1) від власника веб-сайту — інформації, що ідентифікує користувача веб-сайту, який, за твердженням суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав, або його уповноваженого представника, розмістив на веб-сайті інформацію, що порушує його авторське право і (або) суміжні права, та за наявності контактних даних користувача веб-сайту, необхідних для того, щоб надіслати позовну заяву до суду з метою розгляду в суді спору про неправомірність дій такого користувача під час розміщення ним на веб-сайті інформації;

2) від постачальника послуг хостингу — інформації, що ідентифікує власника веб-сайту, який використовує послуги постачальника послуг хостингу для розміщення та надання доступу до інформації, що, за твердженням суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав, порушує його авторське право і (або) суміжні права, та контактної інформації, необхідної для того, щоб надіслати позовну заяву до суду щодо спору про неправомірність дій такого власника веб-сайту.

2. Власник веб-сайту або постачальник послуг хостингу, який отримав запит відповідно до частини першої цієї статті, повинен надати суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав відповідь щодо запитуваної інформації електронною поштою протягом 48 годин з моменту отримання запиту.

3. Власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу не несуть відповідальність за надання інформації відповідно до частин першої та другої цієї статті суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав або їх уповноваженим представникам.

 

Стаття відсутня

Стаття 523. Правила власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу щодо протидії повторним порушенням авторського права і (або) суміжних прав

 

Власник веб-сайту та постачальник послуг хостингу з метою протидії повторним порушенням авторського права і (або) суміжних прав:

1) має право створити і підтримувати електронну базу даних, до якої повинні вноситися і зберігатися дані про інформацію, що порушує авторське право і (або) суміжні права і яка була видалена або доступ до якої було унеможливлено, а також про повторних порушників, що розміщували таку інформацію; та

2) повинен розмістити на власному веб-сайті у місячний строк з дня набрання чинності Законом або з дати початку функціонування веб-сайту  в Інтернеті правила протидії повторним порушенням авторського права і (або) суміжних прав з метою унеможливлення повторного розміщення інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права, доступ до якої було унеможливлено, або зменшення обсягу такої інформації.”.

4. Частину четверту статті 40 Закону України “Про телекомунікації” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155) після слів “що передається їх мережами” доповнити словами “, якщо інше не передбачено законом.

 

 

 

 

 

Закон України “Про телекомунікації”

 

Стаття 40. Відповідальність операторів, провайдерів  телекомунікацій

4. Оператори,   провайдери    телекомунікацій    не    несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.

Стаття 40. Відповідальність операторів, провайдерів  телекомунікацій

Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами, якщо інше не передбачено законом.

 

Image by Free stock photos from www.rupixen.com from Pixabay

Опубліковано в Книжковий ринок

Якщо набрати в браузері «підручники скачати безкоштовно», то на світ Божий з’являться десятки веб-сайтів з контрафактними творами, а саме: «Портфель», «Шкільні підручники GDZ4YOU», «Електронна шкільна бібліотека», «4book», «shkola.in.ua» та інші.
Боротися з такими піратами в білих комірцях складно, проте не безнадійно, про що можна судити по справі №757/53177/17-ц.
Якщо відкрити Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 р. по справі №757/53177/17-ц., то побачимо процес доказування порушення авторського права на твори в Інтернеті, який привів до перемоги.
06 листопада 2019 р. Київський апеляційний суд затвердив мирову угоду між видавцем і громадянином Ф., відповідно до якої відповідач зобов’язується не відтворювати та не розповсюджувати 8 (вісім) підручників, майнові права на які належать видавництву, та сплатити 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч) грн 00 коп.
Складно повірити, але кошти були перераховані видавництву протягом 10 днів з дати затвердження мирової угоди Київським апеляційним судом.
Можна виділити кілька складових успіху захисту авторського права на твори в суді.
Це бажання видавця захищати авторське право на твори, наявність коштів для фінансування судового процесу та залучення до справи професіоналів.
Представниками видавництва в суді були Володимир Коноваленко та Наталя Басараб.

Image by mohamed Hassan from Pixabay

Опубліковано в Книжковий ринок

Каталог

Блоги

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ