Судячи з постанови уряду щодо локдауну, він вважає, що середньостатистичний українець належить до істот, які мають лише виключно фізіологічні потреби: їсти, спати, займатися сексом і ср..., вибачте, випорожнювати шлунок. І цій істоті аж ніяк не потрібна книга як головний впливовий чинник формування людської особистості, забезпечення її безперервного культурного, освітнього та інтелектуального розвитку. Тобто в баченні державних посадовців людина має залишатись істотою, позбавленою культури і розуму?

А чим іншим можна пояснити рішення уряду щодо заборони продовольчим супермаркетам продавати відвідувачам книжкову продукцію як супутній товар?

Уряд, мабуть, вважає, що спиртні напої, тютюнові вироби, засоби захисту рослин від шкідників і ще деякі товари, які залишаються у вільному продажу, краще впливають на "розвиток" українця, ніж прочитана під час локдауну книжка?..

І ще одне запитання до урядовців. У чому вони вбачають принципову різницю між друкованими періодичними і неперіодичними виданнями і яким чином вони можуть аргументувати дозвіл на продаж перших і заборону продажу других?

Маю великий сумнів, що отримаю відповіді на поставлені запитання, оскільки досі не отримано відповіді уряду на офіційні письмові звернення щодо цього Громадської спілки "Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів".

Contra spem spero...

Вих. № 01/01

від 06.01.2021

Прем’єр-міністрові України

Шмигалю Д. А.

Міністрові освіти і науки України

Шкарлету С. М.

ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Шановний Сергію Миколайовичу!

2020 рік виявився дуже складним для всієї країни та видавничої справи зокрема. У період березневого карантину чи не єдиним майданчиком для офлайн-продажу книжок були мережі продуктових супермаркетів. Вони допомагали видавцям триматися на плаву і надавали можливість виплачувати заробітну плату співробітникам. Дуже прикро, що під час січневого локдауну 2021 року такої можливості може й не бути.

Відповідно до пункту 3 підпункту 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. (далі — Постанова) забороняється, зокрема, приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише зі здійсненням адресної доставки замовлень.

На жаль, у згаданій вище Постанові пункт 3 підпункт 4 перелік товарів, окрім продуктів харчування, які можуть реалізовуватися через мережі продуктових супермаркетів в період дії обмежувальних протиепідемічних заходів з 8 до 24 січня 2021 р., викладено таким чином, що будь-яка поліграфічна продукція, а зокрема книги та навчальні зошити, не потрапила до списку дозволених, на відміну від, наприклад, насіння та засобів захисту рослин.

Наведемо порівняльну таблицю Постанов КМУ щодо обмежувальних заходів на період дії карантину:

Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, а держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Отже, чинна постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 року також повинна відповідати Конституції України. Утім ця постанова КМУ обмежила конституційне право громадян на доступ до інформації та освіти.

У період новорічних свят та під час запланованого карантину мережі продуктових супермаркетів є одним із джерел, де громадяни можуть придбати дитячу літературу, яка є засобом розвитку, навчання й дозвілля малечі, адже жодні інші спеціалізовані книжкові магазини працювати не матимуть права!

Одна із сучасних форм здобуття освіти — це дистанційна освіта, яка набула особливої актуальності у період карантинних обмежень. Ця форма здобуття освіти передбачає вільний доступ до різноманітних джерел інформації, без якого вона втрачає сенс. Для малечі друковані видання є одними з основних джерел інформації, що використовуються у навчанні та для розвитку. Заборона розповсюдження друкованих видань для дітей у мережі продуктових супермаркетів призведе до блокування доступу до засобів навчання та розвитку, що матиме негативний вплив на формування дітей. У дошкільному віці перерва у навчанні в один місяць є досить значною та може звести нанівець усі попередні напрацювання. Діти — це майбутнє України, яке ми всі повинні формувати у правильному напрямку. Переконані, що для українських дітей краще провести цей місяць карантину за книжкою, ніж марнувати час неструктурованим дозвіллям.

У зв’язку з цим звертаємося до Кабінету Міністрів України із пропозицією переглянути пункт 3 підпункт 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року й викласти його в новій редакції з дотриманням норм закону та надати можливість мережам продуктових супермаркетів в Україні, де продукти харчування становлять більше ніж 60 %, реалізовувати в період дії обмежувальних заходів окрім продуктів харчування й поліграфічну продукцію, адже діти мають право отримувати їжу не тільки для шлунку, а й для розуму.

З повагою 

Президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін

Вих. № 78/12

від 18.12.2020

Прем’єр-міністрові України

Шмигалю Д. А.

Копія: Міністру культури та

інформаційної політики України

Ткаченку О. В.

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Громадська спілка «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів висловлює велике занепокоєння тим фактом, що відповідно до підпункту 3 пункту 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. (далі — Постанова) щодо торгівлі товарами відсутня інформація щодо розповсюдження поліграфічної продукції: книги, навчальні посібники, журнали та ін.

Наведемо порівняльну таблицю Постанов КМУ щодо обмежувальних заходів на період дії карантину:

Відомо, що приписи актів парламенту, Президента України та Кабінету Міністрів України не повинні містити норм, які суперечать нормам Основного Закону України. Проте чинна Постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 р., звузивши перелік товарів, обмежила конституційне право громадян на доступ до інформації та освіти.

Відповідно до ст. 53 Конституції України Держава є гарантом розвитку дошкільної освіти, тому передбачається, що рішення Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. є неконституційними й суперечить Основному закону України.

Так, відносини між громадянами, з одного боку, та державою й Урядом (КМУ), з другого, ґрунтуються вже не стільки на довірі, скільки на прагматичному розрахунку перших отримати, зокрема за сплачені на користь держави податки, гідний адміністративний сервіс у спокійні часи та ефективний захист і гарантії — у періоди різних потрясінь. Будь-яке спотворення суті та змісту такого суспільного договору внаслідок бездіяльності Уряду чи вчинення ним помилкових або навіть незаконних рішень та дій є початком шляху руйнації цих відносин, кризи інститутів громадянського суспільства та самої держави.

У зв’язку з чим просимо переглянути пункт 3 підпункт 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. й викласти її в новій редакції з дотриманням норм Основного закону:

«4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію (книги та поліграфічна продукція), ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень».

З повагою 

Президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Олександр Афонін

1. У ймовірний новий карантин і навіть незалежно від того, чи буде він довгим, остаточно закриються до 1/3 книгарень, недобитих попереднім карантином. Дивні умови отримання грантів інституційне підтримки від Українського інституту книги у вигляді неподання на інші аналогічні гранти, не дало можливості видавцям подавати на підтримку своїх магазинів і мереж, що оформлені на одну юр.особу. Ще більш дивна умова УКФ, що не підтримує книгарні-ФОПи, поставило учасників ринку в нерівні умови щодо підтримки. Таким чином (ура), мережі виживуть, немережеві магазини, мабуть, сильно скоротять поголів’я. З 1 січня, я думаю, багато хто припинить борсатися.

2. Видавці в очікуванні завершення процедури закупівлі від УІК на найменшу за останні роки суму і за самою дивною за ці роки процедурою відбору (менше 500 шт одного найменування в самому кінці кризового року – непозбувна бентега). Грантова підтримка, безумовно, багатьох врятує від краху, її формат, думаю, призведе Мінфін до чудової економії приблизно чверті суми від 150 млн. Формат допомоги в вигляді підтримки майбутнього випуску до кінця року з незрозумілої досі звітністю – розчулює.

3. Безпорадність позитивної частини держави в підтримці своїх креативних індустрій висловилася в боротьбі самотнього МКІП з системою, вибудуваної іншими держструктурами з метою збереження залишків на коррахунках казначейства. Мабуть, з 1 січня доведеться всім разом продовжувати боротися за грантову підтримку дубль два або йти в медбрати, як пропонує чудовий зам медичного Міністра.

4. Подальша революція в технологіях просування продукції українських видавництв через інтернет різними способами буксує через небажання керівників держави визнати, що відсутність дієвих заходів щодо внесення до законодавства відповідальності споживачів за піратство всіх типів повністю зупинило те невелике, що може дозволити вижити креативним індустріях в карантин .
Думаю, в січні частка продажів книг через інтернет-магазини може досягти 40%, але не завдяки зростанню продажів в цьому сегменті, а через падіння інших сегментів ринку.

5. У новому році вперше сильно скоротиться кількість нових перекладів зарубіжної літератури – на цей раз через відсутність грошей на купівлю прав в колишньому обсязі у видавців в 2020 році. Повільний процес появи перекладних книг тільки зараз реагує на карантин весни.

6. Масове ввезення книг з Росії, що поновилося, покаже виробникам України ставлення до них держави. Саме під час кризи, коли взаємні неплатежі і відсутність споживчого попиту вимагає максимального захисту українського книжкового ринку протекціоністськими заходами, ми відкриваємо широко кордон для ввезення продукції з країни-агресора, де підтримка видавців державою досягла піку саме в цей рік.

7. Якщо в 2020 друкарні ще могли частково на себе прийняти проблеми видавців, поліпшивши умови оплати і знизивши ціни, то їх ресурс вже вичерпано і потрібно шукати абсолютно інші методи підтримки книжкового ринку, наприклад, такі, як це зробила Франція – книжкові посилки за 0.01 € для незалежних магазинів і видавців.

8. Багаторазові розмови про бібліотечної реформу не привели поки до її старту, в результаті система зависла на півдорозі до реальної реформи, коли старий господар (держава) вже не має істотних інструментів тиску, а новий (ОТГ) вважає отриману бібліотечну систему зайвим баластом, від якого намагається позбутися.

9. Коли дим підтримок, закупівель, істерик закінчиться, думаю, представники галузей культури, в будь-якому випадку, сформулюють свої вимоги на 2021 по виживанню, які за підтримки МКІП винесуть на громадський суд. І це буде не бенкет під час чуми, а спроба інваліда вижити у важкий час. Друга редакція закону про підтримку креативних індустрій була б до місця при прийнятті бюджету, але знадобиться хоча б відразу навздогін.

10. Громадяни країни, звикнувши до майданних методів вирішення перезрілих проблем, не завжди можуть зрозуміти постійні спроби діячів культури вплинути на державні інститути саме еволюційним шляхом, шляхом переконання, а не примусу. І в цей раз, схоже, все повинно бути саме так.