Заява Правління Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»

Невідворотно насувається черговий локдаун. Міністерство охорони здоров’я озвучило оновлені карантинні заходи, з-поміж яких, попри численні звернення учасників вітчизняного книговидання, передбачено закриття книгарень. У країнах Європейського Союзу, зокрема в Німеччині та Франції, книгарням дозволяється працювати навіть в умовах жорстких карантинних обмежень. Мабуть, в Україні, з погляду чиновників МОЗу та Кабінету Міністрів, книгарні є чи не найбільшими центрами поширення коронавірусної інфекції. Щоправда, у них не виникає жодних заперечень реалізація під час локдауну алкогольних напоїв, кількість споживачів яких нині в десятки, якщо не сотні, разів перевищує кількість активних читачів і покупців книжок.

Вих. № 61/10 від 05.10.2021

Президентові України Зеленському В. О.

Шановний пане Президенте!

Громадська спілка «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів», яка представляє видавничу спільноту України, звертається до Вас за допомогою через украй критичну ситуацію у вітчизняному книговиданні.

Постскриптум до книжкового виставково-ярмаркового сезону 2021

Традиційні вітчизняні книжкові виставки після річного карантинного мовчання нинішнього року відновили свою роботу. Видавничий загал із нетерпінням очікував на них, розраховуючи, що, як у попередні роки, зможе завдяки продажузі стенду отримати «приварок» до свого вкрай спустошеного локдаунами жебрацького бюджету.

Однак під час найпотужніших виставкових заходів — Книжкового Арсеналу та Форуму видавців у Львові — сподіванням видавців здійснитися не судилося. На відміну від попередніх років, видавці не побачили біля своїх стендів натовпів спраглих до нових книжок читачів. Великою міроюможна сказати, що публіка проігнорувала ці традиційно багатолюдні заходи.
Чому так сталося?

В середньому, одна книжка готується місяців 8. І ще місяць на друк. Так, як вагітність. Частіше за все видавці намагаються видати книжки до виставок. Бо - гроші. І іноді - визнання, призи. Але - гроші. Гроші. Бо для того, щоб видати до терміну книжку, більшість видавців влазять в борги.

В нашій країні видавці на свої заробітки не їздять на Багамські острови і не купують Бентлі. Вони живуть від кризи до кризи.