Стаття співробітників Книжкової Палати України Михайла Онищука (кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу моніторингу ЗМІ) та Лариси Татарінової (старший науковий співробітник відділу моніторингу ЗМІ)

Пандемія COVID-19 внесла суттєві корективи в діяльність кожного із секторів креативної індустрії. Однією з найвразливіших стала галузь книговидання. Криза триває й нині, а отже зарано узагальнювати збитки та втрати у цій сфері.

У статті досліджено тенденції розвитку світового книговидання 2019 р. перед пандемією COVID-19, узагальнено основні показники видавничої галузі у провідних країнах світу. На основі аналізу звітів національних асоціацій видавців висвітлено особливості розвитку видавничої справи, співвідношення друкованої й електронної книг, роль і місце аудіокниги в сучасних умовах.

Доведено, що нині самвидав становить потужну конкуренцію традиційному книговиданню й розповсюдженню, а в умовах технологічного прогресу може стати загрозою для традиційних моделей публікації.

Ключові слова: видавнича галузь; видавництва; друкована книга; електронна книга; аудіокнига; самвидав; книжковий ринок; асоціація видавців

Постановка проблеми. Упродовж 2019 р. у книжковій індустрії була виразною тенденція до зростання обсягів книговидання, появи його нових форм і способів в умовах викликів цифрової епохи. Пандемія COVID-19 негативно вплинула на всі сфери економічного, суспільно-політичного та соціального життя провідних країн світу. Дослідження аспектів розвитку книжкової індустрії 2019 р. дає змогу здійснити порівняльний аналіз її динаміки напередодні пандемії COVID-19, що й зумовлює актуальність статті. Здобуті результати слугуватимуть підставою для висновків, як видавнича галузь пережила кризу, скільки років їй знадобиться, щоб досягнути рівня 2019 р. і чи залишиться він найуспішнішим в історії книговидання.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Вивченню особливостей і тенденцій розвитку книговидавничої справи присвячено багато наукових розвідок і праць. Зокрема, національні видавничі галузі досліджували E. Koptyug (Німеччина), J. Johnson (Китай), C. Dinenage (Велика Британія), A. Watson (США) та інші, чиї журналістські матеріали використано під час підготовки аналітичних звітів німецької дослідницької компанії Statista (спеціалізується на аналітиці ринкових і споживчих даних) [1; 4; 7; 13].
Водночас наукових публікацій, присвячених виданням книг і динаміці розвитку галузі 2019 р., на наш погляд, замало. Аналіз здобутків книжкової індустрії напередодні пандемії COVID-19 дасть змогу визначити особливості перспективного розвитку галузі, враховуючи економічні наслідки від епідемії, а також з'ясувати можливості поступового переходу від друкованої до електронної публікації.

Мета статті — узагальнити основні показники й тенденції розвитку індустрії книговидання у провідних країнах світу за 2019 р. із метою отримання даних для порівняння стану і перспектив функціонування галузі в умовах пандемії COVID-19 і викликів цифрової доби в майбутньому.

Виклад основного матеріалу дослідження. З погляду 2021 р. зрозуміло, що світова пандемія вплинула на всі сфери нашого буття, зокрема й на видавничий бізнес. Як працювали видавництва на початку й під час боротьби з COVID-19 ще доведеться ґрунтовно проаналізувати. У звіті Німецької асоціації видавців та книгорозповсюджувачів (Deutscher Verband der Verlage und Buchhändler) зазначено, що продажі книг 2020 р. у порівнянні з 2019-м знизилися на 65,7%. Унаслідок закриття через локдаун книгарні зазнали значних збитків, як, власне, й видавці. У порівнянні з позаминулим роком 2020 р., їхні фінансові втрати становили 14,5%. Випуск багатьох видань перенесено на 2022 р., а окремі книги через кризу взагалі не побачили світ [1].
За даними дослідницької компанії Research and Markets, з'ясовано, що обсяги світового ринку книговидавців скоротилися з 92,8 млрд дол. 2019 р. до 85,9 млрд дол. 2020 р. Зниження загалом пов'язано з уповільненням економічного зростання в різних країнах через спалах COVID-19 та заходи з його стримування. Згодом ринок має відновитися й від 2021 р. зрости в середньому на 2%, і 2023 р. досягти показника 91,4 млрд дол. [2].
А от найкращим за усіма параметрами для видавництв перед пандемією був 2019 р. Далі докладно проаналізуємо стан видавничої галузі за окреслений період в різних країнах світу, оскільки у відкритий доступ ці дані надійшли в листопаді—грудні 2020 р., коли було опубліковано звіти національних асоціацій видавців.

Велика Британія
Рік 2019-й був найуспішнішим для видавничої справи у Великій Британії. Генеральний директор Британської асоціації видавців С. Лотінга в передмові до звіту за 2019 р. зазначив: "До пандемії коронавірусу видавнича індустрія Великої Британії процвітала, і 2019 р. був найуспішнішим роком в історії видавничої справи. Дані віддзеркалюють постійну потребу людей у книгах та їхнє бажання читати. Британська видавнича індустрія повинна була зрости до 10 мільярдів фунтів стерлінгів до 2030 р., але завадила пандемія, це зростання відновиться, якщо уряд належним чином підтримає нас. Це означає забезпечення справедливого ринку для книг — зокрема, підтримку книгарень і надання життєво необхідного фінансування школам та університетам, щоб вони могли купувати освітні ресурси, необхідні учням для дистанційного навчання.
Дані звіту за 2019 р. демонструють історію успіху до COVID-19, але вони не відображають серйозних проблем, з якими видавці зіткнулися під час цієї пандемії. Попри труднощі, ми знаємо, що багато людей продовжують шукати у книгах розраду, просвіту та розвагу" [3].
Обсяги продажу книг, журналів і прав у Великій Британії зросли до 6,3 млрд фунтів стерлінгів 2019 р., що на 4% вище, ніж 2018 р. і на 20% — ніж 2015 р.
Дані Британської асоціації видавців свідчать про зростання доходів від реалізації як друкованої, так і цифрової продукції. Експорт залишився вирішальним чинником успіху галузі й становив 59% загального доходу від продажів.
Наведемо основні статистичні дані зі щорічного звіту Британської асоціації видавців за 2019 р.:
— дохід від продажу друкованої продукції зріс на 3% — до 3,5 млрд фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу цифрових видань зріс на 4% — до 2,8 млрд фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу споживчих аудіокниг зріс на 39% — до 97 млн фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу документальної та довідкової літератури зріс до 6% — до 1 млрд фунтів стерлінгів;
— дохід від продажу художньої літератури знизився на 1,1% — до 582 млн фунтів стерлінгів, що є світовою тенденцією.
Для Великої Британії Європа є нашим найбільшим експортним регіоном постачання друкованих книг, і 2019 р. на цей сегмент припадало 36% усієї вартості експорту. Австралія також є одним із найбільших експортних ринків. Суттєво зростали окремі показники експорту, зокрема художньої літератури до Китаю (на 26,4%), наукових видань — до Польщі (на 71,2%) і Нідерландів (на 38,2%), книг для дітей — до Канади, чий експортний ринок у цьому сегменті зростав найшвидше (на 52,3%). ОАЕ — найбільший експортний ринок для шкільних підручників, водночас найістотніше ці показники зростали в Кувейті (на 92,7%), за яким слідують Оман (на 89,1%) і Туреччина (на 60,3%). Іспанія є найбільшим експортним ринком для підручників і посібників із викладання англійської мови, тоді як найшвидше зростають обсяги експорту до Росії (на 110,9%) і Перу (на 58,9%). США становлять найбільший експортний ринок для академічних та професійних книг. Доходи від реалізації літератури із суспільних і гуманітарних наук до Сінгапуру зросли на 19,9%, водночас найстрімкіше зростав ринок експорту наукових, технічних і медичних книжок Канади (на 51,2%). Найбільшим регіоном експорту наукових журналів є Північна Америка, а найшвидше зростали ринки країн Африки на південь від Сахари (на 9,6%).

Сполучені Штати Америки
Для видавничої галузі США 2019 р. був також доволі вдалим: побачили світ понад 1,68 млн друкованих та електронних книг, з яких 1,55 млн друкованих і 130 тис. електронних.
Згідно з підрахунками 2019 р., у США було реалізовано майже 675 млн друкованих видань і приблизно 335,7 млн електронних [4]. Продажі електронних книг важко відстежувати через брак доступних статистичних даних, котрі не надто охоче надають і великі роздрібні торговці, як-от Amazon, і дрібніші, що не публікують показників обсягів реалізації.
Наразі Amazon контролює 64% продажу друкованих книг в інтернеті, до того ж темпи онлайн-продажу нових видань зростають доволі швидко.
Порівняно з інтернет-книгарнями, традиційні крамниці все ще лідирують за показниками реалізації друкованої літератури; хоча й повільно, у них зростають і обсяги продажу електронних книг.
Коли електронні книги вперше з'явилися на ринку, багато споживачів вірили, що прогресивні технології витіснять традиційну літературу. Попри ці прогнози, новітні формати, що, безумовно, скорегували розвиток галузі, не призвели до загибелі друкованих книг, і на відміну від багатьох інших сфер, книжкова індустрія не була переповнена цифровими продуктами. Люди все ще відчувають зв'язок із фізичною формою паперових видань, попри очевидні переваги електронних. Утім, книжковий ринок США має достатній потенціал, аби випускати широкий спектр різноформатної книжкової продукції для забезпечення потреб різних категорій читачів. Всупереч побоюванням, що споживачі втрачають інтерес до читання у цифрову добу, американці щорічно витрачають на придбання літератури в середньому 110 дол., зокрема 2019 р. майже 74% дорослого населення США прочитали принаймні одну книгу.
Частка аудіокниг 2019 р. у США становила 8,1% загального обсягу ринку, продемонструвавши значне зростання порівняно з 2018-м. З'ясовано, що позаминулого року споживачі аудіоконтенту надавали перевагу аудіокнигам, оскільки вони розважають, наприклад, 51% респондентів слухали їх, щоб відпочити. Однією з суттєвих переваг цього виду видань є мобільність, адже користувачі можуть насолоджуватися твором під час руху, без потреби зосереджуватися на читанні у традиційний спосіб. Упродовж кількох останніх років популярність аудіокниг поміж дорослого американського населення різного віку значно зросла. У 2019 р. показник обсягів реалізації на ринку аудіокниг у США сягав 1,2 млрд дол. Слід також зазначити, що впродовж восьми років виразна тенденція двозначного збільшення доходів від реалізації аудіокниг.
Книгам у м'якій обкладинці належить найбільша частка на ринку — 36,2% загального доходу галузі; сегмент видань у палітурці охоплював 34,3%.
У Сполучених Штатах електронні книги популярніші за аудіокниги серед дорослих у всіх вікових категоріях, однак найбільший попит має друкований формат, що лідирує з великим відривом.

Китай
Дані Statista свідчать про те, що на Китай та США припадає майже половина книг, котрі щорічно видаються у світі [5].
У 2019 р., повідомляє дослідницька компанія OpenBook, китайський книжковий ринок зріс на 14,4%, у порівнянні з 2018 р., і сягав 102,27 млрд юанів (14,9 млрд дол.) [6].
Прикметно, що обсяги онлайн-продажів вдвічі перевищували показники традиційних книгарень. Як і на багатьох книжкових ринках світу, перехід до інтернет-торгівлі тривав кілька років, а 2019 р. значно пришвидшився.
За даними OpenBook, позаминулого року доходи від мережевих книгарень становили майже 24,9% загального обсягу реалізації, а показник зростання, в порівнянні з 2018 р., залишався не надто значним, сягнувши 71,51 млрд юанів (10,4 млрд дол.). На відміну від цієї статистики, свідчить дослідження, обсяги продажу у традиційних книгарнях скоротилися на 4,24% і сягали позначки 30,76 млрд юанів (4,5 млрд дол.).
У 2019 р. головними тенденціями розвитку книжкової галузі в Китаї стали зменшення найменувань виданих книг та зростання цін на літературу. Поміж основних причин аналітики OpenBook виокремлюють скорочення кількості нових видань, випущених 2019 р. Загальний обсяг продукції позаминулого року становив 194 тис. найменувань, що на 6,7% менше від 2018 р.
Про які тенденції китайського книжкового ринку свідчать ці показники? Видавці пояснюють, що надають перевагу випуску меншої кількості книг, проте вищої якості. Ця концепція, схоже, здобула прихильників і в окремих частинах західних ринків, особливо через те, що продаж прав на книги стає дедалі прибутковішим, аніж пряма реалізація друкованої продукції споживачам.
Упродовж аналізованого періоду ціни на книги в Китаї продовжували зростати, зокрема середня ціна збільшилася з 40 юанів 2018 р. (5,83 дол.) до 45 юанів 2019 р. (6,56 дол.). Водночас зростання цін на книги в Китаї певною мірою компенсують знижки, котрі пропонують інтернет-книгарні, зокрема впродовж 2019 р. вони коливалися в межах 38—41%. Для порівняння: знижки, що їх пропонують у традиційних книжкових крамницях, загалом становлять лише 11%. Наприклад, довідники для самодопомоги, що вельми популярні серед китайських споживачів, пропонують чи не з найбільшою знижкою на ринку — до 60% роздрібної ціни; ціну на книги для дітей та академічні видання зазвичай знижують від 40 до 50%; на книги з природознавства, медицини, а також на навчальні посібники, біографії та бізнес-літературу надається знижка від 30 до 40%, а на видання в галузі інженерії та технологій, враховуючи комп'ютерні посібники, зазвичай пропонують менші знижки — приблизно 30%.

Франція
Для видавничої галузі Франції 2019 р. теж був вдалим. Усупереч поширеній думці про зниження популярності читання, французи не зраджують цьому виду дозвілля й у середньому за рік читають 17 книг у паперовому форматі та 4 — у цифровому, і цей показник залишається стабільним упродовж тривалого періоду.
Згідно зі щорічним дослідженням інституту GfK (Gesellschaft für Konsumforschung, Товариство споживчих досліджень), кількість книг, проданих у Франції 2019 р., становила 366 млн назв на суму 3,97 млрд євро. Частка паперової літератури, як і раніше, залишається більшою. У 2019 р. кількість нових видань у Франції сягала 68 тис., а дохід від продажу цифрових книг становив приблизно 213 млн євро. Частка електронних публікацій зросла на 9%. Позаминулого року покупці витрачали в середньому 116 євро на придбання паперових чи цифрових книг [7].
Однак яким виданням надають перевагу французи? Журнал Livres Hebdo опублікував звіт про найвищі річні продажі книг 2019 р.
Бестселером 2019 р. став графічний роман "Астерікс. Дочка Версінгеторікса" від Жана-Іва Феррі й Дідьє Конрада. Продано понад півтора мільйона примірників коміксу, і він піднявся на верхню сходинку п'єдесталу пошани.
+ 2% — така динаміка зростання сегмента коміксів і графічних романів 2019 р., згідно з останніми даними Livres Hebdo; + 4,5% — індекс зростання книжкового ринку загалом.

Німеччина
За даними Німецької асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, 2019 р. у країні було опубліковано приблизно 70,4 тис. нових назв книг [8]. Для порівняння: 2017 р. випущено 82 636 найменувань, 10 років тому ця цифра становила майже 95 000. Крутий спад. Проте це загальносвітова тенденція зі скорочення випуску нових назв книг.
Згідно зі звітом Біржової асоціації німецьких книготорговців (Börsenverein des Deutschen Buchhandels) за 2019 р., загальний обсяг продажу становив 9,1 млрд євро (10,4 млрд дол.), що свідчить про високу прибутковість галузі [9]. Для порівняння: показники реалізації в музичній індустрії сягають 1,6 млрд євро, у сфері комп'ютерних та відеоігор — 2,4 млрд євро, а в кіноіндустрії — 2,9 млрд євро.
У 2019 р. доходи німецьких видавців від продажу документальної літератури зросли на 4,9%.

Російська Федерація
Згідно з офіційними даними, 2019 р. російські видавництва випустили 115 171 назву книг і брошур сукупним накладом 435,1 млн пр. Нові видання становили 89% загального масиву літератури, а перекладні — 16% [10].
У порівнянні з 2018 р. число назв зменшилося на 1,5%, водночас сукупний наклад видань виявився на 0,6% вищим, ніж роком раніше.
Утім, якщо розглядати дванадцятирічний цикл (2008—2019), то, звісно, жодних проривів (хіба що вниз) не спостерігаємо. За окреслений хронологічний проміжок кількість випущених найменувань книг і брошур у країні знизилася на 6,6%, а їх сукупний наклад — на 42,8%.
У 2019 р. зріс і середній наклад одного видання, у порівнянні з 2018 р. — на 2,2%, і становив 3778 пр., хоча від 2008 до 2019 р. цей показник зменшився майже на 40%.
Показник кількості випущених друкованих примірників книг і брошур у розрахунку на душу населення за підсумками 2019 р. сягав 2,97 і в порівнянні з 2018-м збільшився на 0,7%.
У 2019 р. найбільшими накладами в сегменті художньої літератури вперше вийшли книги не російського письменника, а американського "короля жахів" С. Кінга. Загальний тираж 163 випущених назв його книг становив 1,103 млн пр. Багаторічний лідер цього рейтингу Д. Донцова опинилася лише на другому місці, до того ж із суттєвим відривом. Загальний тираж 68 назв її книг, випущених 2019 р., становив 776 тис. пр.
Позаминулого року найпопулярнішим автором видань для дітей увосьме поспіль став К. Чуковський, загальний тираж творів якого становив 1380,5 тис. пр.
У 2019 р., за даними Російської книжкової палати (РКП), у країні діяли 4953 видавництва. Цей показник охоплює всі видавничі організації, що впродовж року надіслали в палату принаймні один примірник випущеної книги. За рік кількість видавничих організацій, чию діяльність із випуску друкованої продукції зафіксовано РКП, несподівано різко скоротилася: від 5794 до 4953, тобто на 841 суб'єкта, або на 14,5%.
За кількістю випущених назв рейтинг російських видавництв очолює "Эксмо" (ИГ "Эксмо-АСТ"), де 2019 р. вийшло 9313 назв книг і брошур (+ 0,7% до 2018 р. і − 10,8% до 2008-го). Друге місце посідає видавництво "АСТ", що позаминулого року надрукувало 8467 назв книг і брошур (+ 8,6% до 2018 р. і − 14,3% до 2008-го). На третій позиції — видавництво "Просвещение", що 2019 р. випустило 4532 назви (+ 33,3% до 2018 р. і + 320,4% до 2008-го) [11].
Російське книговидання сконцентровано в Москві, де функціонують понад половину всіх видавництв країни, що випускають 88% сукупного тиражу.
Загалом, аналізуючи основні показники російського книговидання за 2019 р., зауважимо, що в галузі не зафіксовано різких стрибків вгору чи вниз щодо даних кількох останніх років. Кількість випущених книг і брошур, їх тираж та інші окремі характеристики, починаючи від 2015—2016 рр. залишаються практично стабільними. Пандемія СOVID-19 суттєво вплинула на цю ситуацію 2020 р., як це відбулося і в інших країнах світу.

Польща
У 2019 р. польські видавництва встановили своєрідний рекорд, випускаючи 99 книг на день (усього понад 36 тис. друк. од.). Цей показник більший, аніж 2018-го, й не набагато менший, ніж у результативному 2017 р., згідно з інформацією, опублікованою Національною бібліотекою Польщі (НБП). Зокрема, 2019 р. до НБП надійшло 36 138 назв книжкових видань, 2018 р. — 33 919 (зростання на 2219 назв, або 6,5%), а 2017 р. — 36 260 назв [12].
Які книги видавали? На частку художньої літератури припадає 28%, наукові книги становлять 30%, науково-популярні та професійні книги — по 7%, релігійні та езотеричні, а також документальні й нариси — по 6%, путівники й підручники — по 5%, художні альбоми — 3%, графічні — 2%, довідкова література — 1%.
У звіті зазначено, що у планах випуску художньої літератури 2019 р. особливу увагу було приділено збільшенню кількості томів романів і новел, насамперед творів сучасних польських письменників. Автори дослідження припускають, що це може бути "ефект Токарчук": Нобелівська премія, що її здобула відома польська літераторка О. Токарчук, здатна виправдати сподівання видавців на сплеск інтересу читачів не лише до її творчості, а й до сучасної польської прози загалом.
У 2019 р. колекція видань для дітей і підлітків, як зазначено у звіті НБП, зросла в порівнянні з 2018-м. Вона збагатилася книгами, призначеними для наймолодшої аудиторії (1—5 років) і підлітків (для них найбільше було надруковано літератури у жанрі фентезі).
Фонди польських бібліотек поповнюються, але, як повідомляє дослідницька компанія Statista, кількість публічних бібліотек у країні повільно зменшується. У 2019 р. налічувалася 7881 публічна бібліотека, що на 44 установи менше порівняно з 2018 р. [13] На жаль, це загальносвітова тенденція, що 2019 р. лише поглибилася.

Іспанія
Для іспанських видавців 2019 р. був, мабуть, найуспішнішим за останні кілька років. Згідно з даними, зібраними Statista, кількість випущених книг становила 90 073 пр., що на 10,9% більше в порівнянні з 2018 р. та 0,1% — із 2017 р. Це література різних жанрів, оприлюднена на традиційному чи будь-якому іншому носії, зокрема 72,5% загальної кількості видань, тобто 65 303 пр., — друковані книги, а решта 24 770 пр., або 27,5%, — електронні та аудіокниги, опубліковані в інтернеті.
У 2019 р. обсяг перших видань сягав 87 600 назв, а перевидань — 2477, що становить відповідно 97,3 і 2,7% загальної кількості випущеної літератури.
Найбільшу частку книг, що побачили світ 2019 р., присвячено суспільним і гуманітарним наукам (36,3%), далі — художня література (24,3%), науково-технічні видання (11,7%), книги для дітей і підлітків (11,2%), література для дозвілля (7,9%) [14].
Statista враховувала тільки книги, що 2019 р. були надруковані зареєстрованими видавцями й отримали ISBN. Самовидані книги до звіту не потрапили.

Cамвидав: випробувальний майданчик для традиційної моделі книговидання
За даними американського видавництва Bowker, обсяги самовиданої літератури 2019 р. зросли майже на 30% у порівнянні з 2018 р.; Amazon фіксує зростання майже на 40% [15]. З появою таких потужних мережевих платформ дедалі більше людей відмовляються від традиційної моделі публікації та зазвичай самостійно випускають і розповсюджують книги, здебільшого через інтернет.
Самостійна публікація може становити довгострокову загрозу усталеним алгоритмам книговидання, оскільки соціальні мережі дають користувачам змогу спілкуватися (і продавати) один одному літературу в значних обсягах. Водночас цей тренд також здатний стимулювати подальший розвиток галузі.
Хоча 2019 р. вийшло чимало творів, підготовлених і опублікованих авторами самостійно, немає чітких даних, що вони були помітними на ринку й успішно продавалися; більшість самовиданих книг мали наклад не більш як 50 примірників. Водночас самостійна публікація може відкривати нові ринки й розширювати аудиторію.
Які можливості надає цей сегмент книговидавцям? Малоймовірно, що традиційні видавці зможуть підтримати випуск мільйонів назв творів, котрі автори публікуватимуть самостійно впродовж кількох наступних років, але матимуть змогу побачити, почитати та оцінити ці книги. Самостійна публікація може запобігти певним фінансовим ризикам із накладами, оскільки автори тестують нові книги й нові ринки. Отже, самвидав здатний суттєво допомогти видавцям, адже надає можливість відбирати для друку твори, спираючись на показники їхньої популярності й визнання, на відміну від стандартної моделі, що передбачає ризиковані інвестиції. Самостійна публікація, покликана обійти гальмівні формальності традиційної видавничої індустрії, наразі стала випробувальним майданчиком для цієї усталеної системи.

Висновки. Аналіз книговидання у розвинених країнах світу дає змогу окреслити певні тенденції, притаманні книговидавництву 2019 р., зокрема: зменшення кількості книгарень і бібліотек; зростання обсягів реалізації книг різних форматів в інтернеті; поступове зниження інтересу до електронних книг, й посилення — до друкованих; зростання популярності аудіокниг; збільшення обсягів самвидаву, зменшення кількості назв книг, виданих зареєстрованими видавцями; зменшення накладів; зростання цін на літературу.
Розвиток інформаційних технологій сприяє поширенню самостійних публікацій. З появою платформ на кшталт Amazon дедалі більше людей відмовляються від традиційної моделі публікації, випускають і розповсюджують книги самостійно, здебільшого через інтернет.

Список використаної літератури
1. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/411305/book-production-new-publications-in-germany/#:~:text=In%202019%2C%20roughly%2070.4%20thousand,German%20Publishers%20and%20Booksellers%20Association. — Title from the screen.
2. Review of the global book publisher market 2020—30: Impact of COVID-19 and recovery DUBLIN, May 27, 2020 // PRNewswire. — Mode of access: https://www.researchandmarkets.com. — Title from the screen.
3. Рublishers Association. — Mode of access: https://www.publishers.org.uk/publications/yearbook2019/. — Title from the screen.
4. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/. — Title from the screen.
5. Worldometers. — Mode of access: https://www.worldometers.info/books/. — Title from the screen.
6. OpenBook Publishers. — Mode of access: https://www.openbookpublishers.com/. — Title from the screen.
7. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/415289/print-format-and-digital-books-reading-consumption-france/. — Title from the screen.
8. Deutscher Verband der Verlage und Buchhändler. — Mode of access: https://www.boersenverein.de/boersenverein/. — Title from the screen.
9. Börsenverein des Deutschen Buchhandels. — Mode of access: https://www.boersenverein.de/. — Title from the screen.
10. Библиотечно-информационный комплекс. — Режим доступа: http://library.fa.ru/page.asp?id=1282. — Загл. с экрана.
11. Российское книгоиздание в 2019 году: удержать равновесие. — Режим доступа: http://www.unkniga.ru/bookrinok/knigniy-rinok/10444-rossiyskoe-knigoizdanie-v-2019-uderzhat-ravnovesie.html. — Загл. с экрана.
12. Opowiesc. — Mode of access: https://zupelnieinnaopowiesc.com/2020/07/27/ponad-36-tys-ksiazek-wydanych-w-2019-roku-raport-biblioteki-narodowej/#:~:text=To%20wi%C4%99cej%2C%20ni%C5%BC%20rok%20wcze%C5%9Bniej,informacji%20opublikowanych%20przez%20Bibliotek%C4%99%20Narodow%C4%85.&text=W%202019%20roku%20Biblioteka%20Narodowa,2017%20roku%2036%20260%20tytu%C5%82%C3%B3w. — Title from the screen
13. Statista. — Mode of access: https://www.statista.com/statistics/948143/poland-number-of-public-libraries-and-branches/. — Title from the screen
14. Publish news. — Mode of access: https://www.publishnews.es/materias/2020/06/12/el-725-de-los-libros-publicados-en-2019-se-hizo-en-papel. — Title from the screen.
15. Publishers weekly. — Mode of access: https://www.publishersweekly.com/pw/by-topic/industry-news/publisher-news/article/81473-number-of-self-published-titles-jumped-40-in-2018.html. — Title from the screen.

Mykhaylo Onyshchuk, Larysa Tatarinova
2019: the most successful year for book publishing before the COVID-19 pandemic

The COVID-19 pandemic has made significant adjustments to the life of each sector of the creative industry. One of those that has been hit hard by today's crisis is the book publishing industry. The crisis continues today, and it is too early to summarize the losses and losses in this area.

The article examines some trends in the development of world book publishing in 2019 before the pandemic COVID-19, summarizes the main indicators of the publishing industry in the leading countries. Based on the analysis of reports of the National Publishers' Associations, the peculiarities of publishing development, the ratio of printed and electronic books, the role and place of audiobooks in modern conditions are highlighted.

It is proved that self-publishing today creates a strong competition to traditional book publishing and distribution, and in the conditions of technological progress it can become a threat to traditional models of publication.

Keywords: publishing industry; publishing houses; printed book; eBook; audiobook; self-published; book market; publishers' association

Опубліковано в Книжковий ринок

За згодою авторів, розміщуємо статтю директора Книжкової палати України Миколи Сенченка та завідувачки відділу статистичного моніторингу та аналізу друку Книжкової палати України Світлани Буряк.

В аналітичному огляді розглянуто та проаналізовано сучасний стан випуску книг і брошур в Україні 2020 році, детально подана загальна характеристика книговидання у 2019 — 2020 роках станом на (01.01.). Визначено кількісні та якісні показники, проаналізовано стан українського книговидання у 2020 році за асортиментом видавничої продукції, її мовною та територіальною ознаками. Наведено статистичні дані щодо випуску книг і брошур провідними вітчизняними видавництвами різної форми власності, в тому числі сфери управління Держкомтелерадіопроведено. Аналітичний огляд проведено на основі статистичних даних, опублікованих в статистичному збірнику «Друк України (2019)» та зведеного статистичного звіту про випуск в Україні неперіодичних видань у 2019 році.

Ключові слова: статистичний облік, видавнича продукція, кількісні показники, аналіз випуску видань, видав¬ництва, видавнича діяльність, книговидання, статистичні дані.

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку суспільства важливу роль відіграє книга, вона є основним джерелом накопичення знань, задовольняє духовні й інформаційні потреби людства. На основі показників випуску книжкової продукції є змога проаналізувати та порівняти розвиток книговидання в Україні у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.). Можна стверджувати те, що книга була і залишається невід’ємною частиною національної культури, її цінністю, пам'яткою матеріальної та духовної культури, свідком значущих історичних подій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою інформування суспільства розвитком видавничої сфери в Україні в науково-практичному журналі «Вісник Книжкової палати» систематично публікується статистична інформація про випуск в Україні друкованих видань, яка також розміщена на сайті Книжкової палати України в рубриці «Друк України», також щороку випускається статистичний збірник «Друк України». Пи¬тання розвитку книгознавства, книжкової справи, книги та бібліографії розглянуто у працях таких науковців, як М. Сенченка, О. Афоніна, М. Тимошика.
Одним з провідних інтернет-ресурсів в Україні, який висвітлює видавничу сторону українського та світового книговидання є культурно-видавничий проект «Читомо», які також займаються аналітичними оглядами книжкового ринку, оглядів іноземного досвіду.

Метою дослідження є аналіз адміністративних даних випуску видавничої продукції суб'єктами видавничої діяльності у 2019—2020 роках (станом на 01.01.) за асортиментом видавничої продукції, її мовною ознаками, що різнобічно характеризує випуск друкованої продукції в цей період в Україні. Що дає можливість проаналізувати та порівняти статистичні дані про випуск книг і брошур в країні та забезпечити галузь і суспільство даними, що характеризують явища й процеси, які відбуваються у книговидавничій сфері України.

Інформаційною базою досліджень були статистичні матеріали, звіти про випуск неперіодичних видань у 1991 — 2019 роках, статистичний збірник «Друк України (2019)».

Виклад основного матеріалу дослідження

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) в Книжкову палату України надійшло й зареєстровано 13858 назв книг і брошур загальним тиражем 20209,0 тис. пр., що у порівнянні з даними позаминулого, 2019 року становить: за назвами — 69,2%, за тиражами — 40,2%; з цієї кількості надрукованих у 2020 році надійшло 9784 друк. од. тиражем 17930,3 тис. пр. (70,6% загальної кількості назв і 88,7% загального тиражу), видань минулих років (з 2004 по 2019) — 4074 друк. од. (29,4%) тиражем 2278,7 тис. пр. (11,3%). За результатами 2020 року (станом на 01 січня 2021 р.) на одного жителя в Україні припадає 0,48 книги. Велике значення для оцінки стану книжкової галузі відіграє аналіз співвідношення нових видань і перевидань в сукупному видавничому репертуарі країни. Як видно з табл. 1, кількість випущених назв нових видань порівняно з минулим роком знизилася на 5926 друк. од. (31,1%) і становить 94,9% загальної кількості випущених книг і брошур, тиражі зменшилися на 28849,0 тис. пр. (61,4%) і становить 89,6% загальної кількості назв. Перевидань менше на 236 друк. од. (25,1%), тобто 5,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 1224,7 тис. пр. (36,8%) і становлять 10,4% загального тиражу; серійних видань випущено менше на 1006 друк. од. (29%), тобто 17,8% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 3659,3 тис. пр. (52,3%) і становлять 16,5% загального тиражу; перекладних видань видрукувано менше на 861 друк. од. (26,7%) — 17,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 2762,1 тис. пр. (43%) — 18,1% загального тиражу.
Авторефератів дисертацій видано 3080 друк. од. тиражем 319,1 тис. пр. Їхній випуск за кількістю назв зменшився на 2240 друк. од., або на 42,1%, тиражі на 230,7 тис. пр., або на 42%. Загальні дані про випуск неперіодичних видань та дані про випуск книг і брошур у роки незалежності (1991—2020 станом на 01 січня 2021 р.) показано в табл. 1, 2.

Таблиця 1.
Загальні дані про випуск неперіодичних видань

 

Види видань

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення
до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Книги і брошури, у тому числі:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Нові видання

19 081

46 949,0

13 155

68,9

18 100,0

38,6

Перевидання

939

3 336,4

703

74,9

2 109,0

63,2

Серійні видання

3 474

6 992,1

2 468

71,0

3 332,8

47,7

Перекладні видання

3 228

6 425,4

2 367

73,3

3 663,3

57,0

Автореферати дисертацій

5 320

549,8

3 080

57,9

319,1

58,0

Таблиця 2
Випуск книг і брошур в Україні (1991—2020) рр.

 Рік видання

Кількість книг і брошур,
друк. од.

Річний тираж, тис. пр.

Друковані аркуші-відбитки, тис.

Середній тираж
одного видання, тис. пр.

Кількість книг і брошур на одного жителя в Україні, пр.

1991

5 855

136 415,9

1 546 053,0

23,3

2,6

1992

4 410

128 470,7

1 632 325,0

29,1

2,5

1993

5 002

87 567,0

1 301 266,0

17,6

1,7

1994

4 752

52 161,0

784 643,0

10,9

1,0

1995

6 109

68 156,0

1 036 400,0

11,2

1,3

1996

6 074

51 777,1

800 853,9

8,5

1,0

1997

7 004

55 841,3

782 807,4

7,9

1,1

1998

7 065

44 150,0

594 339,1

6,2

0,9

1999

6 282

21 985,6

270 120,8

3,5

0,4

2000

7 749

43 562,9

754 082,7

5,6

0,9

2001

10 614

50 324,5

1 054 363,5

4,7

1,0

2002

12 444

47 862,9

1 051 852,1

3,8

1,0

2003

13 805

39 462,9

613 062,6

2,9

0,8

2004

14 790

52 804,7

780 210,5

3,6

1,1

2005

15 720

54 059,8

1 274 562,2

3,4

1,15

2006

15 867

54 209,6

931 320,8

3,4

1,16

2007

17 987

56 111,7

878 025,8

3,1

1,21

2008

24 040

58 158,1

961 957,4

2,4

1,26

2009

22 491

48 514,4

798 130,6

2,2

1,05

2010

22 557

45 058,3

721 613,0

2,0

0,98

2011

22 826

46 565,7

849 119,9

2,0

1,02

2012

26 036

62 120,5

876 297,8

2,4

1,36

2013

26 323

69 575,7

986 504,7

2,6

1,53

2014

22 044

55 312,0

850 224,3

2,5

1,28

2015

19 958

36 409,8

446 396,0

1,8

0,85

2016

21 330

48 978,1

693 706,5

2,3

1,15

2017

22 047

45 127,2

592 096,3

2,0

1,06

2018

22 612

47 022,1

593 279,4

2,1

1,11

2019

24 416

61 250,6

690 190,5

2,5

1,46

2020 (станом на 01.01.2021 р.)

13 858

20 209,0

286 614,6

1,5

0,48

Діаграма 1.
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр.
(станом на 01.01.2021.) (кількість видань, друк. од.)


Діаграма 2
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр. (станом на 01.01.2021.) (тираж, тис. пр.)


Наведені дані випуску книг і брошур за тиражними групами (табл. 3) свідчать про те, що більше половини (53,3%) з них друкується тиражем до 0,5 тис. пр., у порівнянні з аналогічними даними 2019 року кількість назв зменшилась на 4134 друк. од., або на 35,9%. Найпопулярнішими у цій групі є наукові видання, які становлять 34,6% загальної кількості назв та 36% загального тиражу, навчальні та методичні видання (24% і 22,8%), художня література (17,5% і 16,8%). Видань до 5,0 тис. пр. випускається 19,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 2233 друк. од. (45,6%); у цій групі переважають література для дітей та юнацтва (25,6% і 22,8%) та науково-популярна література (15,1% і 12,5%). Видання до 50,0 тис. пр. становлять 1,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 381 друк. од. (69,4%); у цій групі домінують шкільні підручники (89,9% і 90,4%). Видань без зазначення тиражів надійшло 2494 друк. од., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 18%.

Таблиця 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами

Тиражна група

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

% відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

до 0,5 тис. пр.

11 519

2 717,0

7 385

64,1

1 639,9

8,1

до 1,0 тис. пр.

2 084

1 955,5

886

42,5

850,9

43,5

до 5,0 тис. пр.

4 896

13 432,9

2 663

54,4

6 889,6

51,3

до 10,0 тис. пр.

648

5 103,1

216

33,3

1 810,4

35,5

до 50,0 тис. пр.

549

11 878,5

168

30,6

3 865,9

32,5

до 100,0 тис. пр.

50

3 676,9

23

46,0

1 700,3

46,2

більше 100,0 тис. пр.

41

11 521,5

23

56,1

3 452,0

30,0

без зазначення тиражів

233

2494

1070,4


Діаграма 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.2021р.)

Діаграма 4. Середній тираж випущених в Україні книг і брошур у 1991—2020 (станом на 01.01.2021.) рр.



Аналіз видавничої продукції за тематичними розділами (табл. 4) підтверджує, що в її загальній масі переважають книги і брошури політичної і соціально-економічної літератури — 3324 друк. од. загальним тиражем 1812,0 тис. пр. (24,0% загальної кількості назв і 9% загального тиражу). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1611 друк. од., або на 32,6%, тиражі зменшились на 6755,4 тис. пр., або 78,9%. На другій сходинці — художня література — 2895 друк. од. тиражем 2376,1 тис. пр. (20,9% і 11,8%), у порівнянні аналогічним періодом 2019 року і кількість назв, і тиражі зменшились відповідно на 996 друк. од., або на 25,6%, та на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Далі — література з освіти та культури (2631 друк. од. тиражем 11 938,4 тис. пр.), що становить 19% загальної кількості назв і 59,1% загального тиражу. Порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1678 друк. од., або на 38,9%, тиражі — на 17643,6 тис. пр., або на 59,6%. Літератури для дітей надійшло 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), у порівнянні з позаминулим 2019 роком зменшились кількість назв та тиражі на 348 друк. од., або на 19,3%, та на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%.

Таблиця 4
Випуск книг і брошур за укрупненими тематичними розділами

Тематичні розділи

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Політична і соціально-економічна література

4 935

8 567,4

3 324

67,4

1 812,0

21,1

Природничо-наукова література

1 116

503,7

674

604

190,2

37,8

Технічна література

1 518

527,6

1 303

85,8

399,3

75,7

Сільськогосподарська література

377

891,9

256

67,9

264,8

29,7

Медицина. Охорона здоров'я

753

588,3

413

54,8

196,2

33,4

Фізична культура і спорт

131

87,2

79

60,3

26,9

30,8

Література з освіти та культури

4 309

29 582,0

2 631

61,1

11 938,4

40,4

Друк у цілому. Книгознавство. Преса. Поліграфія

176

41,5

154

87,5

29,5

71,1

Мистецтво. Мистецтвознавство

313

199,9

197

35,0

63,9

32,0

Література з філологічних наук

684

338,5

474

69,3

206,7

61,1

Художня література. Фольклор

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Література для дітей

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Література універсального змісту

14

156,5

3

21,4

4,0

2,6


Дані, представлені у табл. 5, свідчать про те, що в асортименті книжкового потоку за цільовим призначенням, як і раніше, переважають книги соціально значущих видань. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Літературно-художні видання займають другу позицію за кількістю назв (2895 друк. од.), проте їх тиражі, звичайно, значно нижчі (2376,1 тис. пр.), що становить 20,9% і 11,8%, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 326 друк. од. (7,5%), а тиражі — на 209,3 тис. пр. (11,8%); наукових видань надруковано 2739 друк. од. загальним тиражем 682,6 тис. пр., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 19,8% і 3,4% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 ро¬ком кількість назв знизилась на 1328 друк. од. (32,7%), тиражі — на 403,6 тис. пр. (37,2%). Видань для дітей та юнацтва надруковано 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 348 друк. од. (19,3%), тиражі — на 1092,3 тис. пр. (28,8%); науково-популярних видань (для дорослих) надруковано 1357 друк. од. тиражем 1198,0 тис. р.. (9,8% і 5,9%), порівняно з позаминулим 2019 роком спостерігається зменшення за назвами на 556 друк. од. (29,1%), тиражі зменшились на 1340,6 тис. пр. (52,8%).

Таблиця 5
Випуск книг і брошур за цільовим призначенням

Розділи цільового призначення

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення

до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Наукові видання

4 067

1 086,2

2 739

67,3

682,6

62,8

Науково-популярні видання (для дорослих)

1 913

2 538,6

1 357

70,9

1 198,0

47,2

Нормативні та виробничо-практичні видання

326

266,2

190

58,3

105,9

39,8

Офіційні видання

573

122,2

700

122,2

140,2

114,7

Громадсько-політичні видання

97

5 374,4

57

58,8

32,4

0,6

Навчальні та методичні видання

6 403

30 144,7

3 843

60,0

12 267,3

40,7

Літературно-художні видання

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Видання для дітей та юнацтва

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Довідкові видання

379

473,1

190

50,1

130,0

27,5

Інформаційні видання

12

3,8

10

83,3

2,6

68,4

Видання для видавців та книгорозповсюджувачів

3

1,1

4

133,3

0,7

63,6

Бібліографічні видання

89

17,3

100

112,4

17,2

99,4

Видання для організації дозвілля

182

900,5

87

47,8

243,1

27,0

Рекламні видання

3

101,1

2

66,7

2,0

2,0

Література релігійного змісту

279

455,3

229

82,1

309,9

68,1

Діаграма 5
Випуск наукових видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках


Діаграма 6

Випуск навчальних та методичних видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) українською мовою випущено книг і брошур 10604 друк. од. тиражем 16 671,5 тис. пр., що становить 76,5% загальної кількості назв і 82,5% загального тиражу. Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4199 друк. од. (28,4%), тиражі зменшились на 26120,5 тис. пр. (61%). Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі знизились на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).

Таблиця 6
Випуск книг і брошур мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20 020

50 285,4

13 858

20 209,0

Азербайджанська

1

0,1

Англійська

503

1364,2

412

801,6

Арабська

3

0,9

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

2

0,1

Грецька

4

2,1

2

0,4

Давньогрецька

1

0,1

Іврит

1

0,3

Іспанська

3

4,3

6

3,3

Італійська

3

1,5

Китайська

1

0,1

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Латинська

1

0,1

Молдавська

8

2,6

7

0,9

Німецька

25

56,4

27

54,7

Польська

28

17,2

15

3,2

Російська

2850

4460,9

1724

1814,1

Румунська

43

75,6

26

27,5

Русинська

2

0,7

1

0,1

Словацька

3

0,7

1

0,3

Старослов'янська (церковнослов'янська)

2

1,3

Угорська

33

37,9

12

4,6

Узбецька

1

12,0

Українська

14803

42792,0

10604

16671,5

Французька

6

7,2

13

30,1

Чеська

1

0,3

Японська

1

0,2

Декількома мовами народів світу

1686

1453,5

1000

782,7

В асортименті видавничої продукції 20,9% загальної кількості видань за назвами і 11,8% загального тиражу — художня література. Порівняно з позаминулим роком кількість видань зменшилась на 996 друк. од. (25,6%), тиражі — на 2631,5 тис. пр. (52,6%). Українською мовою видано 1905 друк. од., або 65,8% загальної кількості назв, тиражем 1692,7 тис. пр., або 71,2% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 640 друк. од. (25,1%), тиражі — на 1571,2 тис. пр. (48,1%), російською мовою — 705 друк. од. (24,4%) тиражем 2376,1 тис. пр. (24,6%), порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість видань зменшилась на 304 друк. од. (30,1%), тиражі — на 986,3 тис. пр. (62,8%) (табл. 7).

Таблиця 7
Випуск художньої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

3 891

5 007,6

2 895

2 376,1

Англійська

58

48,0

50

30,7

Російська

1 009

1 570,5

705

584,2

Румунська

3

1,1

3

0,9

Русинська

2

0,7

1

0,1

Українська

2 545

3 263,9

1 905

1 692,7

Французька

1

0,1

Кількома мовами народів світу

273

123,3

231

67,5

Діаграма 7
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)

Діаграма 8
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за тиражами у 1991-2020 роках (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Дитячої літератури у 2020 році (станом на 01.01.2021.) (табл. 8) випущено 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр., що становить 10,5% загальної кількості назв і 13,4% загального тиражу. Її випуск за кількістю назв порівняно з аналогічним періодом 2019 року зменшився на 348 друк. од., або на 19,3%, тиражі — на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%. Середній тираж дитячої літератури у 2020 році зменшився у порівнянні з попереднім, 2019 роком і становить 1,9 тис. пр. (у 2019 році — 2,1 тис. пр.). Українською мовою випущено 1236 друк. од. тиражем 2432,5 тис. пр., що становить 84,9% загальної кількості назв і 90,1% загального тиражу, російською — 178 друк. од. тиражем 213,0 тис. пр. — 12,2% загальної кількості назв і 7,9% загального тиражу. Іншими мовами випущено 41 друк. од. тиражем 55,5 тис. пр. (2,8% загальної кількості назв і 2,1% загального тиражу).

Таблиця 8
Випуск дитячої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

1803

3793,3

1455

2701,0

Українська

1465

3254,9

1236

2432,5

Російська

287

471,5

178

213,0

Англійська

5

2,6

7

4,7

Німецька

1

0,1

Румунська

1

3,0

Узбецька

1

12,0

Французька

1

1,0

Чеська

1

0,3

Кількома мовами народів світу

44

63,9

31

34,8

Діаграма 9
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)


Діаграма 10
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Видавництвами і видавничими організаціями з державною формою власності (табл. 9) випущено 3011 друк. од. за¬гальним тиражем 1299,6 тис. пр., що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 21,7% і 6,4% за¬гального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1206 друк. од., або на 28,6%, тиражі — на 1164,6 тис. пр., або на 47,3%, у тому числі видавництвами у сфері управління Держкомтелерадіо України — 93 друк. од. (0,7%) тиражем 56,8 тис. пр. (2,8%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 87 друк. од., або на 48,3%, тиражі зменшились на 766,0 тис. пр., або на 93,1%. Видавництва і видавничі організації з іншими формами власності випустили 10 847 друк. од. (78,3%) тиражем 18929,4 тис. пр. (93,6%), у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4956 друк. од. (68,6%), тиражі — на 28911,8 тис. пр. (60,5%).

Таблиця 9
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями

Видавництва та видавничі організації

2019

2020

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20020

50285,4

13858

20209,0

1. Видавництва з державною формою власності, у т. ч.:

317

870,7

146

87,7

Сфера управління Держкомтелерадіо України

180

822,8

93

56,8

Сфера управління інших державних установ

137

47,9

53

30,9

2. Видавництва з іншими формами власності

4087

17649,9

2953

6949,2

3. Видавничі організації з державною формою власності

3900

1593,5

2865

1211,9

4. Видавничі організації з іншими формами власності

11716

30171,3

7894

11960,2

Діаграма 11
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість назв, друк. од.)


Діаграма 12
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Шкільних підручників у 2020 році (станом на 01.01. 2021 р.) випущено 1291 друк. од. тиражем 10 528,7 тис. пр., що становить 31,8% загальної кількості назв і 85,8% загального тиражу навчальних і методичних видань (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.). У порівнянні з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1204 друк. од. (48,3%), тиражі — на 15 369,3 тис. пр. (59,3%). Порівнюючи книговидання шкільних підручників за мовами (табл. 10), бачимо, що вони друкувалися 14 мовами народів світу, серед них: українською — 1045 друк. од., або 80,9% загальної кількості назв цього асортименту видавничої продукції, тиражем 9240,9 тис. пр., або 87,8% загального його тиражу, російською — 52 друк. од., або 4% загальної кількості назв підручників, тиражем 233,4 тис. пр., що становить 2,2% тиражу всіх підручників.

Таблиця 10
Випуск шкільних підручників мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Статистика книг і брошур серед регіонів у котре підтверджує міцні позиції Києва як загальнонаціонального книговидавничого центру (табл. 11). На частку столиці припадає 34,1% (4720 друк. од.) загальної кількості назв і 53,6% (10832,5 тис. пр.) загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилася на 2516 друк. од., або на 34,8%, а за тиражами на 16428,3 тис. пр., або 60,3%. Настільки ж стабільно посідає друге місце за кількістю найменувань Харківська область, де випущено 2982 друк. од. тиражем 5891,7 тис. пр., що становить 21,5% загальної кількості назв і 29,2% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 1948 друк. од. (39,5%), тиражі на 9956,8 тис. пр. (62,8%). Відзначимо, що всі регіони виявили однакові темпи книгодрукування, його знижено як за назвами, так і за тиражами, однак у Рівненській області був відзначений приріст кількості видань та тиражів на 18 друк. од. (12,2%) та на 7,4 тис. пр. (9,9%). У Тернопільській та Чернівецькій областях був відзначений приріст кількості видань та зменшення тиражів на 5 друк. од. (0,8%) тиражі зменшились на 1182,4 тис. пр. (53,5%), та на 68 друк. од. (27,2%) тиражі зменшились на 48,6 тис.пр. (31,4%).

Таблиця 11
Випуск в Україні видань за територіальною ознакою

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Діаграма 13
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість видань, друк. од.)

Діаграма 14
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Висновки

На основі проведеного аналізу можна зробити висновки, що перевага надається навчальним та методичним виданням, науковій літературі, художній літературі для дітей та дорослих. В межах тематичних розділів надається перевага книгам і брошурам соціально значущої тематики із загального обсягу видань. В асортименті книжкового потоку за цільовим при¬значенням, як і раніше, переважають книги соціально значущої тематики. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%.
Книговидання в Україні здійснюється різними мовами народів світу та мовами національних меншин. Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з 2019 роком кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з 2019 роком кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).
Для досягнення ще більших результатів в розвитку книговидання необхідно вивчати цільову (читацьку) аудиторію, тобто коло читачів, якому адресується книга відповідно до специфіки видання, створювати привабливі умови для авторів, розробляти механізми щодо розвитку видавничої справи та популяризації читання, потрібно на рівні держави вирішити питання системного пільгового кредитування суб'єктів галузі, залучення до її розвитку інвестицій з інших сфер бізнесу на цікавих для інвесторів умовах, виписаних в законодавстві. Лише після цього можна розраховувати на суттєве й динамічне зростання обсягів виробництва різножанрової вітчизняної літератури і, відповідно, її споживання. А потреба в такій літературі останнім часом відчутно зросла.

Список використаних джерел:

1. Друк України (2019) : стат. зб. / уклад. С. Буряк. — Київ : Кн. палата України, 2020. — 104 с.
2. Офіційний сайт Книжкової палати України. Оперативні дані випуску книжкової продукції у 2020 році [Електронний ресурс] / Книжкова палата України. — Режим доступу : http://www.ukrbook.net.
3. Буряк С. Книговидавнича діяль¬ність в Україні за підсумками 2019 року / С. Буряк // Вісник Книжкової палати. — 2020. — № 5. — С. 12—20.
4. Сенченко М. Книга як засіб покращення іміджу України в умовах інформаційних війн // Вісник Книжкової палати. — 2016. — № 9. — С. 3—9.
Svetlana Buryak
The analytical review considers and analyzes the current state of publishing books and brochures in Ukraine in 2020, gives a detailed description of the general characteristics of book publishing in 2019 - 2020. Quantitative and qualitative indicators have been determined, the state of Ukrainian book publishing in 2020 has been analyzed according to the range of publishing products, its linguistic and territorial features. Statistical data on the issue of books and brochures by leading domestic publishers of various forms of ownership, including the sphere of management of the State Committee for Television and Radio Broadcasting, are presented. The analytical review was conducted on the basis of statistical data published in the statistical collection "Print of Ukraine (2019)" and consolidated statistical reports on the issue of non-periodicals in Ukraine in 2019.
References:
1. Print of Ukraine (2019): stat. zb. / way. S. Buryak. - Kyiv: Book. Chamber of Ukraine, 2020. - 104 p.
2. Official site of the Book Chamber of Ukraine. Operational data of book production in 2020 [Electronic resource] / Book Chamber of Ukraine. - Access mode: http://www.ukrbook.net.
3. Buryak S. Book publishing activity in Ukraine in 2019 / S. Buryak // Bulletin of the Book Chamber. - 2020. - № 5. - S. 12—20.
4. Senchenko M. Book as a means of improving the image of Ukraine in information wars // Bulletin of the Book Chamber. - 2016. - № 9. - P. 3—9.

Автори:

Микола Сенченко,
директор Книжкової палати України

Світлана Буряк,
завідувач відділу статистичного моніторингу
та аналізу друку

 

В якості заголовного використано фото з сайту https://nubip.edu.ua/node/67377

Опубліковано в Книжковий ринок

На сайті https://zahid.espreso.tv/ опубліковано інтерв'ю Тетяни Штифурко з президентом УАВК Олесандром Афоніним про сьогоднішній стан книговидавничої галузі.

Олександр Афонін про кризу у видавничій галузі

Економічна криза, викликана пандемією і карантином, нещадно вдарила по культурній сфері і чи не найбільше зачепила український книжковий ринок, який і до того стояв на ногах не надто впевнено.

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів в липні оприлюднила результати опитування видавців, яке показало, наскільки книжковий ринок просів за перше півріччя 2020 року. Малі видавництва зменшили видання книжок за титулами на 49%, а за накладами – на 56%; середні та великі видавництва відповідно зазнали втрат на 43% за назвами й на 48% – за накладами.

Сумарні надходження коштів від усіх видів продажу книжкової продукції виявилися на 47,9% меншими за показники першого півріччя 2019 року. Упродовж першого півріччя цього року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21%, а фонд заробітної плати – на 37,5%.

Єдиним позитивом стало хіба що зростання обсягів продажу книжок через онлайн-сервіси в середньому на понад 120 %.

Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповів про те, наскільки книжковий ринок постраждав від кризи і що могла би зробити держава для підтримки української книги.

Наша розмова відбулася напередодні Форуму видавців у Львові, який цьогоріч відбудеться лише у форматі літературного онлайн-фестивалю BookForum, тоді як традиційний книжковий ярмарок організаторам через карантинні обмеження довелося таки скасувати.

Падіння тиражів – 80%

За вашими даними, у другому півріччі ситуація на книжковому ринку поліпшується чи все-таки негативні тенденції продовжуються?

Справа в тому, що українська книга впродовж 29 років Незалежності України не була предметом уваги й поваги з боку органів влади. Вона існувала, як билина при дорозі. Власне, книжкова галузь є найменш капіталізованою з усіх діючих виробничих потужностей – адже при всіх культурно-мистецьких та інтелектуальних значеннях книги вона все одно є виробництвом. І, на жаль, дуже і дуже важко переносить такі економічні хитання й кризові моменти. На відміну від багатьох інших галузей, вона не має підшкірного жиру, тобто не має резервів, як і можливості отримати кредитування – в Україні кредити під заставу книжок жоден банк не дає.

Тому якихось позитивних зрушень сьогодні ми не маємо і, на жаль, не очікуємо. Бо, незважаючи на всі обіцянки, Мінфін досі не врахував звернення українських видавців і Українського інституту книги про перерозподіл коштів на закупівлю книжок для бібліотек і залишив ту суму, яка була, – 28 млн грн. Хоча є можливість реально додати до цього ще 25 млн грн, але Мінфін не дає згоди. І на сьогодні жодної копійки ще не виділено, ніхто ніякихзамовлень не отримав і, відповідно, жодної фінансової підтримки немає.

Прийнятий закон 3377, який передбачає інституційну допомогу видавництвам у загальному обсязі 150 млн грн. Але, наскільки нам відомо, лише цими днями Міністерство культури передало в Кабінет Міністрів на узгодження порядок надання цієї допомоги. І тепер питання, як довго він буде розглядатися. Маємо досвід, що цей процес може затягнутися, і може статись так, що до кінця року видавці нічого не отримають.

Я можу лише сказати, що падіння по тиражах становить 80%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найгірший рік в історії української книговидавничої справи доби Незалежності був 1999, після російського дефолту, коли впродовж року було видано 20 млн книжок разом із підручниками. Нинішній рік, скоріше за все, буде надзвичайно критичним, бо на 31 серпня в Україні видано всього 5,5 млн примірників. Якщо поділити на кількість населення, то вийде 0,1-0,2 книги на душу населення. Ситуація катастрофічна. 

Сьогодні офлайн-книгарні не вийшли навіть на 50% продажів книжок, які були до кризи чи у 2019 році. Стан надзвичайно важкий. Усі видавництва в боргах перед поліграфістами, авторами й трудовими колективами.

Чи загрожує це для них скороченням штатів або ж навіть закриттям?

Так, є загроза банкрутств. Уже сьогодні закриваються невеликі книгарні в регіонах, бо не спроможні за рахунок своєї діяльності окупити платню працівникам, оренду і так далі. Видавництва поступово скорочують свої штати, багато видавництв перейшли на оплату за мінімальною ставкою, щоб просто вижити в цих умовах. Проблем багато, а варіантів їх вирішення, на жаль, надзвичайно мало. Держава залишається індиферентною до видавничої галузі й не дуже піклується про те, щоб її рятувати.

Замість стратегії розвитку – реанімація хворого

Яка загалом підтримка з боку держави була би адекватна? Можливо, є якийсь хороший іноземний досвід?

Наприклад, я отримав інформацію з Міжнародної асоціації видавців, що уряд Німеччини надає 20 млн євро безповоротної підтримки німецьким видавництвам. До порівняння, 150 млн грн, які виділяють в Україні, – це десь до 5 млн євро.

Але, на відміну від українських, німецькі видавці також можуть взяти кредити під 2-3%, максимум 4%. Наші ж цього зробити не можуть. Програмою підтримки бізнесу "5-7-9", про яку багато говорилось на рівні уряду і говорив президент, на жаль, ніхто з видавців скористатись не зміг. Видавництва – це не поліграфічні підприємства. У них немає що віддати під заставу. Є тільки книжки, комп’ютери й інтелект. Інтелект у нас взагалі не рахується цінністю, судячи з обсягу піратства, який щодня зростає. Зокрема, виготовлення піратської російської книжки, яка не надходить в Україну легально…

Загалом для українських видавців було б найкраще, якби ухвалили принципове рішення за зразком, як це було стосовно агросектору. Це спеціальна програма кредитування під низький відсоток, щоб видавці могли взяти довгострокові кредити. Тобто кредити під 3-4%, максимум 5%, дозволили б видавництвам зупинити процес падіння, зберегти свої колективи й почати потихеньку рухатися вперед.

А ось ці гранти на 150 млн грн, які передбачені законом 3377 і які мають надаватися через Інститут книги, на вашу думку, наскільки це буде ефективний механізм підтримки?

Я це розглядаю як реанімацію, щоб хворий не помер. Тобто це тимчасова підтримка. Але вона не вирішує всіх питань, які потребують зовсім інших підходів. На жаль, в Україні ніколи системно не розглядались стратегічні дії стосовно цієї галузі, хоча в світі давно напрацьовані стандарти розвитку книговидання. Європейці знають, що видання менше, ніж 2,5 книжки на душу населення за рік – це деградаційний поріг. Після нього йде занепад культури, виробництва, моралі, духовності. Україна ніколи навіть до рівня двох книжок не виходила.

По-друге, згідно з рекомендаціями, які були напрацьовані Міжнародною бібліотечною організацією ще років 40 тому, бібліотеки і видавнича галузь існують там, де відбувається щорічне оновлення фондів бібліотек на 5%. В існуючій ситуації держава повинна була би закуповувати для бібліотек 10 млн примірників.

Але жодної стратегії розвитку, ніяких перспективних цілей і завдань держава не ставила. Виживайте як хочете. Зробили 30 млн книжок на рік – ну і слава Богу. Зробили 32 млн – кричать "як гарно працювало міністерство". Але ніхто не говорить про жанрове наповнення ринку, про те, чи маємо ми достатньо літератури для вищої школи і т.д.

Зараз, як ковток повітря, потрібно негайно вирішити питання збільшення фінансування на закупівлі книг для бібліотек – додати ще 25 млн в бюджеті Інституту книги. Треба динамічно узгоджувати ці всі бюрократичні процедури для надання інституційної допомоги у 150 млн грн і швидко вирішувати питання кредитування галузі. Ми розуміємо, що з бюджету більше, ніж можуть дати, не дадуть. Але видавцям треба забезпечити, принаймні, кредитні ресурси, які вони будуть повертати з мінімальними відсотками.

Ну і, безперечно, питання книгарень важливе. У нас вони ніколи не розглядались як суб’єкт, якому треба допомагати. А в Європі на державному і на місцевому рівнях дотуються книгарні у вартості орендної плати. Наприклад, у Польщі, якщо це комунальна чи державна власність, то там взагалі йде символічна плата 1 злотий за квадратний метр. Якщо ж ця книгарня розміщена на приватній площі, тоді держава чи муніципальна влада дотує вартість оренди, щоб книгарні могли існувати і щоб книжки були доступними для людей.

Онлайн-торгівля: зростання є, але не таке шалене

– Ми розмовляємо напередодні книжкового форуму у Львові, якого видавці завжди чекали як можливість продажу книг і їх промоції. Які очікування від цьогорічного Форуму, який, як відомо, через карантинні обмеження відбудеться лише у форматі онлайн?

– Безперечно, ті акції, які будуть проводитись онлайн – літературні, представницькі, презентаційні – будуть цікаві. Але це буде відстань. А Форум видавців завжди був демократичним контактним майданчиком, куди видавці їхали продати книжки, звичайно, але, крім того, це було напрацювання нових контактів, налагодження нових партнерських стосунків, нових каналів збуту і так далі. Тобто це був плацдарм, на якому вироблялась стратегія на роки вперед. На жаль, тепер цього немає, адже будь-який онлайн-контакт не дає того результату, який хотілось би мати.

Я розумію, що на сьогодні є багато прихильників електронної книги, але кількість прихильників паперової книги, яку тримають уруках, значно більша. І не на відсотки, а в рази. І прямий контакт виробників книги – це зовсім інші речі, ніж розмова в ZOOM. Але ми сподіваємось, що наступного року Форум відбудеться у звичному для українських видавців форматі. До слова, аналогічна ситуація з найбільшим у світі книжковим ярмарком – Франкфуртським. Він теж згорнувся до режиму онлайн.

Тому всі в очікуванні, коли нарешті будуть вакцини від коронавірусу, щоб люди могли більше не лякатись, вітаючись, а вільно спілкуватись і тримати в руках книжки.

До речі, була інформація, що від початку карантину зросли продажі електронних книжок і взагалі продажі книжок через інтернет…

Вони зросли, публікують цифри про зростання на 300-400%. Але варто сказати, що якщо раніше одну книгу продавали онлайн, а тепер почали так продавати три книги, то це і буде 300%.

Тобто є зростання, але воно не таке шалене, як його хотіли передбачити. Зростання продажів електронних книжок взагалі мало помітне, бо піратська онлайн-індустрія в Україні просто перейшла всі рубежі. І будь-яка книга, яка ледь-ледь привернула увагу потенційних читачів, через тиждень після появи на ринку з'являється в Інтернеті вже скопійована і виставлена на піратських сайтах.

Так, зріс онлайн-продаж традиційної паперової книжки з доставкою через пошту чи кур’єрські служби. Але на фоні тих продажів, які були офлайнові раніше, це не дозволяє покривати витрати, які несуть книгарні, щоб вони могли почуватись комфортно і збільшувати свої мережі, а натомість змушені їх згортати…

Я хотів би підкреслити, що сьогодні питання книжкового ринку – це питання не бізнесу, а питання безпеки і єдності країни. Без книги держава втрачає єдину культурологічну інтелектуальну ниточку, яка з’єднує населення в націю. Втрата цієї ниточки призведе до втрати держави.

Опубліковано в Книжковий ринок
Четвер, 20 серпня 2020 23:02

І знову про стан галузі

Вчорашній випадок на Запорізькій книжковій Толоці, безумовно, на якийсь час приверне увагу ЗМІ до стану галузі. Доречі, стосовно асортименту Толоки - а чи великий асортимент книг українських новинок зараз на ринку, в тому числі в Запоріжжі?

Тому і я для шановних представників ЗМІ хочу надати кілька думок:
- в цьому році кількість виданих книжок зменшилась по накладу в 6 разів, а по назвах - вдвічі.
- держава в особі УІК тільки зараз запустила процедуру закупівлі книжок для бібліотек, в найкращому випадку видавці отримають гроші в кінці листопада- на початку грудня
- ми вдячні державі за закон 3377 про грантову підтримку креативних індустрій, без цих грошей більшу частину галузі очікує повний крах, але ці гроші також будуть в кінці року, пакет документів до закону не прийнято
- жебрацькі місцеві бюджети в цьому році в середньому вдвічі зменшили обсяг фінансування закупівлі книжок в бібліотеки до, за моєю оцінкою, 9-12 млн грн на всю країну.
- рівень купівлі прав на нові переклади впав приблизно в 3 рази
- книгарні зачиняються по всій країні, пік кризи на роздрібному ринку очікується в листопаді цього року
- рівень електронного піратства різко збільшився в зв‘язку з активним користуванням населенням електронними сервісами під час карантину
- середній наклад ринкової книги впав з рівня 1500 примірників до рівня 650-700 примірників
- значна частина потужностей друкарень не використовується

Вважаю за потрібне оголосити галузь зоною бідства, прийняти рішучі заходи на рівні керівників держави.

Опубліковано в Блоги
Сторінка 1 із 3

Всесвітній День Книги і Авторського Права 23 квітня 2021

Каталог

Блоги

  • квіт. 22, 2021

    Пам'яті Петра Хазіна

    Вчора отримав важку звістку: помер колега, незмінний директор київського видавництва "Альтерпрес" Петро Хазін. Дозволю собі перепостити текст Андрія Куркова. Помер Петя Хазін, мій давній друг і перший видавець «Пікніка на льоду», людина, яка вміла робити життя святом для друзів і…
    Written by
  • квіт. 13, 2021

    Діалог видавця (Микола Кравченко) та автора (Євген Лакінський). 14.03.2021

    Відеозапис розмови серії діалогів автор-видавець 3:20​ бачення ідеальної письменницької роботи і стосунків з видавництвом 13:40​ прості тези про стосунки автор – видавництво21:30​ кейс Ананьєва24:14​ про радянську «спілку письменників» і грантову систему для письменників26:35​ про гонорари (вибачте, помилився, коли рахував відсотки…
    Written by
    Детальніше...
  • бер. 28, 2021

    До влади

    В минулому році книговидання впало на 40% в Україні, більше, ніж у будь-кого в Європі. В цьому(дивись фото) - на 80% до першого кварталу минулого року. Дякуючи активній позиції Міністерства, видавці отримали 82 мільйони гривень інституційної підтримки(ще 68 млн з…
    Детальніше...
  • бер. 07, 2021

    Сьогодні незвичайний пост

    Пост-порада, якщо хочете, то повчання для молодого покоління. Так складається, що я періодично чую про результати співбесід від нашого керівника відділу персоналу. Зараз всі хочуть швидких і великих грошей, різкого кар'єрного росту і дуже ображаються, коли щось йде не так.…
    Детальніше...
  • лют. 20, 2021

    Лайфхаки виживання для книгарень

    Дехто вважає, що книгарні непотрібні. Книги можна замовити через інтернет або завантажити електронну версію. Насправді, книгарні виконують важливу роль в промоції книги та читання. Саме тому в розвинутих країнах роблять все для збереження книжкового рітейлу. Я вирішив створити добірку цікавих…

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ