Дорогі друзі-видавці, шановні колеги!

Ми довго планували відкрити в Києві щось на зразок бібліоколлектора, куди можуть прийти бібліотекарі, керівники відділів комплектації не лише з багатьох бібліотек Києва та Київщини, але з усієї України та познайомитися з книгами різних вітчизняних видавництв, з їх новинками, а також вибрати книжки для закупівлі за ціною видавництва.

І кращого рішення для такої ініціативи і створення такого місця, ніж нова сучасна бібліотека площею понад 1000 кв.м. у Києві знайти було складно.

Ми вдячні Департаменту культури міста Києва, управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Деснянського району за співпрацю і надані приміщення для створення такого простіру. Ми хочемо, щоб ця сучасна бібліотека по вул. Бальзака, 28 у Києві стала "своїм" місцем не тільки для великих видавництв, а також для так званих "малих", спеціалізованих видавництв всієї України, видавців з регіонів країни, книги яких не завжди потрапляють на полиці книжкових магазинів, книжкових мереж і в коло зору бібліотекарів при відборі книжок для закупівлі.

Друзі, ми прагнемо, щоб ви могли запросити в цей бібліохаб своїх партнерів, клієнтів і просто читачів для ознайомлення з вашими книжками, новинками, організувати зустріч з авторами вашого видавництва, провести переговори в зручному і сучасному місці.

Ми впевнені, що створення такого бібліоколлектора в Києві (в разі позитивного досвіду, ми плануємо створення таких просторів на базі нових, сучасних бібліотек в крупних обласних центрах) буде суттєвим кроком до створення єдиної електронної бази книг для закупівель бібліотеками, сприяє рішенню питання єдиної роздрібної ціни на книжки, а також до можливості закупівлі нових книг бібліотеками у вітчизняних видавців не раз на рік, а систематично (хоча б раз на квартал) за процедурою закупівлі книги у единого постачальника.

Ми дякуємо Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів та Українська бібліотечна асоціація за підтримку проекту. Запрошуємо видавництва до співпраці і обговорення деталей взаємодії.

А вже 3 березня 2020 року ми запрошуємо усіх партнерів і учасників проекту на відкриття книжкового простору у бібліотеці і першу зустріч бібліотекарів Києва з українськими видавцями.

Буду вдячний за репости та пропозиції, щодо проекту.

Бібліотека у одному з торгівельних центрів Сеула... Ось звідки у корейців знання, технології, перемоги і світові досягнення у виробництві, науці й освіті.
Сумно. Бо керівництву нашого Мінкультмолодьспорту книга, як така, не потрібна. На 2020рік, навіть на комплектування фондів національних бібліотек, ним не виділено ні копійки...

фото Олени Афоніної-Фогель

Розміщуємо обіцяний переклад з англійської інформації, підготовленої на звернення Асоціації норвезькою Радою мистецтв, щодо ситуації із закупівлею книжок вітчизняних (норвезьких) видавництв для поповнення фондів бібліотек.
Зараз УАВК вишукує кошти для оплати перекладу з норвезької українською базових законів Королівства Норвегія та регуляторних актів, якими керується Рада мистецтв при проведенні цих закупівель, для подальшого їх використання при підготовці відповідних українських проєктів документів з метою модернізації на нових засадах процедури закупівлі книжок за бюджетні кошти в Україні.
Нагадуємо, що чисельність населення Норвегії становить 5,2 млн осіб.

Громадська підтримка літератури — Норвезькі програми закупівель літератури

Одна модель — шість програм

Історичне минуле
1. Після Другої світової війни в уряді з’явився великий оптимізм щодо відновлення державної політики в галузі освіти, досліджень і культури. Відомі художники та вчені, маючи бажання по-новому поглянути на права широкої громадськості та необхідність децентралізованого культурного відродження, направили відкритий лист соціал-демократичному уряду. У результаті були створені пересувний кінотеатр, пересувний театр і пересувна художня галерея, які передавали культурний досвід людям у малонаселеній країні.
У Норвегії люди дійсно живуть у дуже віддалених від міських центрів районах. Та філософія з 1940-х років полягала в тому, що, де б ви не жили, ви повинні брати участь у культурному досвіді.
2. Утім у 50-ті роки людей більше цікавило поліпшення своїх житлових умов, ніж відвідування театру, художніх галерей або читання якісних книг. Кількість опублікованих оригінальних норвезьких текстів зменшилася, було продано менше копій і, відповідно, менше надруковано, в той же час читання газет, кольорових журналів і перекладних романів, придбаних у кіосках, було дуже популярним.
3. І автори, і видавці, і центральна влада 1964 року погодилися з необхідністю щось робити і підтримали таку запропоновану модель:
Якби держава через нову Раду з мистецтва (на основі британської моделі) могла закупити певну кількість примірників кожної опублікованої книги, поширюючи книги через публічні бібліотеки, можна було б досягнути таких трьох цілей:
• Гарантування видавцям мінімального продажу за програмою кожної книги і надання їм економічного підґрунтя для видання книг, які б інакше не продавалися добре.
• Гарантування авторам (а зрештою і перекладачам) кращого результату для їхніх книг.
• Забезпечення широкому загалу вільного доступу протягом року до повного набору якісних книг через бібліотеки.
Зрештою 1965 року було створено Раду з мистецтва, основним завданням якої є закупівля літератури з метою фінансової підтримки образотворчого мистецтва, музичних театральних колективів, культурної спадщини, культурного розмаїття і т. ін., все на рівні проєкту. Міністерство культури напряму фінансує національні установи та діяльність різних культурних організацій.
І ця модель закупівлі виявилася дієвою для конкретної ситуації, яка склалася в Норвегії:
географічно, демографічно і лінгвістично (дві рівні, легалізовані офіційно мови + саамська мова) і не в останню чергу історично. У всіх цих областях Норвегія відрізняється від своїх північних сусідів.

Як працює модель:
Програма добре працювала протягом 53 років, ґрунтуючись на оригінальних принципах, хоча вона зазнала певних змін щодо кількості примірників і категорій книг.
Розмір:
Сьогодні Рада щорічно закуповує 703 друковані примірники близько 250 різних художніх творів (проза, поезія і драма) для дорослих читачів і 1 480 друкованих примірників приблизно 120 художніх творів для молоді. З моменту запуску програми художньої літератури всі книги розповсюджувалися безкоштовно серед публічних бібліотек, а деякі з них також потрапляють до шкільних бібліотек початкових шкіл.
2005 року Рада мистецтв запустила п’яту програму — нехудожня література — для широкої публіки (не підручник для освітніх цілей), засновану на тій самій моделі, що і художня література. Програма чотири роки тривала у тестовому режимі і стала постійною пропозицією для авторів, видавців та широкої громадськості з 2009 року. Кількість закуплених видань поступово збільшується, з 30 у перший рік до близько 90 найменувань цього року, у 703 примірниках.
На додаток до паперових книг видавець може також надати 70 ліцензій на електронні книги й отримати за це додаткову плату.
Хто виграє:
Видавці:
Ця програма державних закупівель приносить користь видавцям, авторам і читачам, хоча і по-різному. Знаючи, скільки примірників вони можуть продати, економічні ризики видавців значно знижуються. Через цю гарантовану закупівлю на додаток до звичайного продажу через книжкові магазини видавці можуть збільшити свій перший наклад до 2000—3000 примірників (хоча за останні кілька років ця кількість значно скоротилася). Видавцеві сплачують 13 400 євро за паперові копії роману і додатково 3 700 євро за ліцензії на електронні книги.
Автор:
Уряд також сплачує авторські гонорари за ці книги через систему, яка дає авторові роману для дорослих читачів фіксовану суму в 9 250 євро. (З невеликим збільшенням для книг новою норвезькою мовою.)
Читачі:
Читацька громадськість отримує вигоду від програми, знаходячи повні колекції сучасної художньої літератури та добірку науково-популярних і перекладних видань у місцевій публічній бібліотеці, якою б маленькою вона не була.
Контроль якості:
Кілька комітетів, які призначаються і керовані Радою, читають усі книги, випущені за програмою, щоб оцінити їхню літературну якість. Якщо книга не відповідає вимогам, видавець, який здійснив поставку книги в необхідній кількості примірників протягом двох тижнів після її випуску, повинен відшкодувати Раді те, що було йому сплачено. Проте на автора відмова економічно не впливає. Ця система контролює якість відправлень самих видавництв. Крім того, оскільки книгу вже надруковано, держава не може бути звинувачена в цензурі, навіть якщо книга не має права на отримання державної підтримки.
Загалом існує вісім оціночних комітетів, близько 50 осіб читають книги — або додатки, коли це стосується перекладної літератури. Тобто задіяно великий апарат, який працює над поліпшенням якості літератури. Щорічно проводиться близько 35 зустрічей, на яких обговорюються книги.
Позиція:
Програма має широку підтримку. В оціночних звітах зроблено висновок про те, що це призвело до необхідного розширення ринку книг і літератури в Норвегії. Через невелику та розпорошену територіально кількість населення і незвичайну ситуацію із трьома офіційними мовами в Норвегії повномасштабна національна схема видання книг була б неможливою, якби ринок розвивався поодинці. Програма закупівель є засобом підтримки широкого і життєво важливого обсягу сучасної літератури для дітей, молоді та дорослих.
Інші форми суспільної підтримки літератури:
На додаток до програм закупівель Рада підтримує друкування книг інших категорій шляхом надання грантів. Це стосується ілюстрованих видань для дітей, художньої літератури для дітей і коміксів.
Рада також підтримує культурний журнал. Вибір із 14—15 журналів надається публічним бібліотекам за тією ж моделлю, що і книги.
Рада мистецтв підтримує бібліотеки тільки через програми закупівель, а також час від часу, коли публічні бібліотеки звертаються за фінансовою підтримкою щодо літературних заходів. (Рада підтримує різні літературні заходи за допомогою грантів для фестивалів, бібліотек та інших організаторів.)

ШІСТЬ ПРОГРАМ
1. Норвезька фантастика (романи, оповідання, поезія і драма) для дорослих читачів
Розмір: близько 250 найменувань, закуплених у 703 паперових копіях + 70 ліцензій на електронні книги.
Вартість: 53 млн норвезьких крон = 5,8 млн євро.
2. Норвезька фантастика (романи, оповідання, поезія і драма) для юних читачів
Розмір: близько 120 найменувань, закуплених у 1 480 паперових копіях + 70 ліцензій на електронні книги.
Витрати: 33 млн норвезьких крон = 3,6 млн євро.
3. Оригінальна наукова література для юних читачів
Розмір: близько 25 найменувань, закуплених у 1 480 паперових копіях.
Вартість: 6 млн норвезьких крон = 650 тис. євро.
4. Перекладна література (художня і наукова література) для дорослих і молодих читачів
Розмір: близько 120 найменувань, закуплених у 502 паперових копіях + 40 ліцензій на електронні книги.
Витрати: 14,6 млн норвезьких крон = 1,6 млн євро.
5. Норвезька література для дорослих
Розмір: близько 90 найменувань, закуплених у 703 паперових копіях + 70 ліцензій на електронні книги
Витрати: 22,8 млн норвезьких крон = 2,5 млн євро.
6. Норвезькі комікси для дорослих і молодих читачів
Розмір: близько 20 найменувань, закуплених у 1 480 примірниках для юних читачів і 703 примірники для дорослих.
Витрати: 3 754 000 крон = 3,6 млн євро.

(2018)