За згодою авторів, розміщуємо статтю директора Книжкової палати України Миколи Сенченка та завідувачки відділу статистичного моніторингу та аналізу друку Книжкової палати України Світлани Буряк.

В аналітичному огляді розглянуто та проаналізовано сучасний стан випуску книг і брошур в Україні 2020 році, детально подана загальна характеристика книговидання у 2019 — 2020 роках станом на (01.01.). Визначено кількісні та якісні показники, проаналізовано стан українського книговидання у 2020 році за асортиментом видавничої продукції, її мовною та територіальною ознаками. Наведено статистичні дані щодо випуску книг і брошур провідними вітчизняними видавництвами різної форми власності, в тому числі сфери управління Держкомтелерадіопроведено. Аналітичний огляд проведено на основі статистичних даних, опублікованих в статистичному збірнику «Друк України (2019)» та зведеного статистичного звіту про випуск в Україні неперіодичних видань у 2019 році.

Ключові слова: статистичний облік, видавнича продукція, кількісні показники, аналіз випуску видань, видав¬ництва, видавнича діяльність, книговидання, статистичні дані.

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку суспільства важливу роль відіграє книга, вона є основним джерелом накопичення знань, задовольняє духовні й інформаційні потреби людства. На основі показників випуску книжкової продукції є змога проаналізувати та порівняти розвиток книговидання в Україні у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.). Можна стверджувати те, що книга була і залишається невід’ємною частиною національної культури, її цінністю, пам'яткою матеріальної та духовної культури, свідком значущих історичних подій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою інформування суспільства розвитком видавничої сфери в Україні в науково-практичному журналі «Вісник Книжкової палати» систематично публікується статистична інформація про випуск в Україні друкованих видань, яка також розміщена на сайті Книжкової палати України в рубриці «Друк України», також щороку випускається статистичний збірник «Друк України». Пи¬тання розвитку книгознавства, книжкової справи, книги та бібліографії розглянуто у працях таких науковців, як М. Сенченка, О. Афоніна, М. Тимошика.
Одним з провідних інтернет-ресурсів в Україні, який висвітлює видавничу сторону українського та світового книговидання є культурно-видавничий проект «Читомо», які також займаються аналітичними оглядами книжкового ринку, оглядів іноземного досвіду.

Метою дослідження є аналіз адміністративних даних випуску видавничої продукції суб'єктами видавничої діяльності у 2019—2020 роках (станом на 01.01.) за асортиментом видавничої продукції, її мовною ознаками, що різнобічно характеризує випуск друкованої продукції в цей період в Україні. Що дає можливість проаналізувати та порівняти статистичні дані про випуск книг і брошур в країні та забезпечити галузь і суспільство даними, що характеризують явища й процеси, які відбуваються у книговидавничій сфері України.

Інформаційною базою досліджень були статистичні матеріали, звіти про випуск неперіодичних видань у 1991 — 2019 роках, статистичний збірник «Друк України (2019)».

Виклад основного матеріалу дослідження

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) в Книжкову палату України надійшло й зареєстровано 13858 назв книг і брошур загальним тиражем 20209,0 тис. пр., що у порівнянні з даними позаминулого, 2019 року становить: за назвами — 69,2%, за тиражами — 40,2%; з цієї кількості надрукованих у 2020 році надійшло 9784 друк. од. тиражем 17930,3 тис. пр. (70,6% загальної кількості назв і 88,7% загального тиражу), видань минулих років (з 2004 по 2019) — 4074 друк. од. (29,4%) тиражем 2278,7 тис. пр. (11,3%). За результатами 2020 року (станом на 01 січня 2021 р.) на одного жителя в Україні припадає 0,48 книги. Велике значення для оцінки стану книжкової галузі відіграє аналіз співвідношення нових видань і перевидань в сукупному видавничому репертуарі країни. Як видно з табл. 1, кількість випущених назв нових видань порівняно з минулим роком знизилася на 5926 друк. од. (31,1%) і становить 94,9% загальної кількості випущених книг і брошур, тиражі зменшилися на 28849,0 тис. пр. (61,4%) і становить 89,6% загальної кількості назв. Перевидань менше на 236 друк. од. (25,1%), тобто 5,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 1224,7 тис. пр. (36,8%) і становлять 10,4% загального тиражу; серійних видань випущено менше на 1006 друк. од. (29%), тобто 17,8% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 3659,3 тис. пр. (52,3%) і становлять 16,5% загального тиражу; перекладних видань видрукувано менше на 861 друк. од. (26,7%) — 17,1% загальної кількості назв, тиражі зменшились на 2762,1 тис. пр. (43%) — 18,1% загального тиражу.
Авторефератів дисертацій видано 3080 друк. од. тиражем 319,1 тис. пр. Їхній випуск за кількістю назв зменшився на 2240 друк. од., або на 42,1%, тиражі на 230,7 тис. пр., або на 42%. Загальні дані про випуск неперіодичних видань та дані про випуск книг і брошур у роки незалежності (1991—2020 станом на 01 січня 2021 р.) показано в табл. 1, 2.

Таблиця 1.
Загальні дані про випуск неперіодичних видань

 

Види видань

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення
до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Книги і брошури, у тому числі:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Нові видання

19 081

46 949,0

13 155

68,9

18 100,0

38,6

Перевидання

939

3 336,4

703

74,9

2 109,0

63,2

Серійні видання

3 474

6 992,1

2 468

71,0

3 332,8

47,7

Перекладні видання

3 228

6 425,4

2 367

73,3

3 663,3

57,0

Автореферати дисертацій

5 320

549,8

3 080

57,9

319,1

58,0

Таблиця 2
Випуск книг і брошур в Україні (1991—2020) рр.

 Рік видання

Кількість книг і брошур,
друк. од.

Річний тираж, тис. пр.

Друковані аркуші-відбитки, тис.

Середній тираж
одного видання, тис. пр.

Кількість книг і брошур на одного жителя в Україні, пр.

1991

5 855

136 415,9

1 546 053,0

23,3

2,6

1992

4 410

128 470,7

1 632 325,0

29,1

2,5

1993

5 002

87 567,0

1 301 266,0

17,6

1,7

1994

4 752

52 161,0

784 643,0

10,9

1,0

1995

6 109

68 156,0

1 036 400,0

11,2

1,3

1996

6 074

51 777,1

800 853,9

8,5

1,0

1997

7 004

55 841,3

782 807,4

7,9

1,1

1998

7 065

44 150,0

594 339,1

6,2

0,9

1999

6 282

21 985,6

270 120,8

3,5

0,4

2000

7 749

43 562,9

754 082,7

5,6

0,9

2001

10 614

50 324,5

1 054 363,5

4,7

1,0

2002

12 444

47 862,9

1 051 852,1

3,8

1,0

2003

13 805

39 462,9

613 062,6

2,9

0,8

2004

14 790

52 804,7

780 210,5

3,6

1,1

2005

15 720

54 059,8

1 274 562,2

3,4

1,15

2006

15 867

54 209,6

931 320,8

3,4

1,16

2007

17 987

56 111,7

878 025,8

3,1

1,21

2008

24 040

58 158,1

961 957,4

2,4

1,26

2009

22 491

48 514,4

798 130,6

2,2

1,05

2010

22 557

45 058,3

721 613,0

2,0

0,98

2011

22 826

46 565,7

849 119,9

2,0

1,02

2012

26 036

62 120,5

876 297,8

2,4

1,36

2013

26 323

69 575,7

986 504,7

2,6

1,53

2014

22 044

55 312,0

850 224,3

2,5

1,28

2015

19 958

36 409,8

446 396,0

1,8

0,85

2016

21 330

48 978,1

693 706,5

2,3

1,15

2017

22 047

45 127,2

592 096,3

2,0

1,06

2018

22 612

47 022,1

593 279,4

2,1

1,11

2019

24 416

61 250,6

690 190,5

2,5

1,46

2020 (станом на 01.01.2021 р.)

13 858

20 209,0

286 614,6

1,5

0,48

Діаграма 1.
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр.
(станом на 01.01.2021.) (кількість видань, друк. од.)


Діаграма 2
Кількісні показники українського книговидання у 1991–2020 рр. (станом на 01.01.2021.) (тираж, тис. пр.)


Наведені дані випуску книг і брошур за тиражними групами (табл. 3) свідчать про те, що більше половини (53,3%) з них друкується тиражем до 0,5 тис. пр., у порівнянні з аналогічними даними 2019 року кількість назв зменшилась на 4134 друк. од., або на 35,9%. Найпопулярнішими у цій групі є наукові видання, які становлять 34,6% загальної кількості назв та 36% загального тиражу, навчальні та методичні видання (24% і 22,8%), художня література (17,5% і 16,8%). Видань до 5,0 тис. пр. випускається 19,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 2233 друк. од. (45,6%); у цій групі переважають література для дітей та юнацтва (25,6% і 22,8%) та науково-популярна література (15,1% і 12,5%). Видання до 50,0 тис. пр. становлять 1,2% загальної кількості назв, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 381 друк. од. (69,4%); у цій групі домінують шкільні підручники (89,9% і 90,4%). Видань без зазначення тиражів надійшло 2494 друк. од., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 18%.

Таблиця 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами

Тиражна група

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

% відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

до 0,5 тис. пр.

11 519

2 717,0

7 385

64,1

1 639,9

8,1

до 1,0 тис. пр.

2 084

1 955,5

886

42,5

850,9

43,5

до 5,0 тис. пр.

4 896

13 432,9

2 663

54,4

6 889,6

51,3

до 10,0 тис. пр.

648

5 103,1

216

33,3

1 810,4

35,5

до 50,0 тис. пр.

549

11 878,5

168

30,6

3 865,9

32,5

до 100,0 тис. пр.

50

3 676,9

23

46,0

1 700,3

46,2

більше 100,0 тис. пр.

41

11 521,5

23

56,1

3 452,0

30,0

без зазначення тиражів

233

2494

1070,4


Діаграма 3
Розподіл випуску книг і брошур за тиражними групами у 2019 — 2020 роках (станом на 01.01.2021р.)

Діаграма 4. Середній тираж випущених в Україні книг і брошур у 1991—2020 (станом на 01.01.2021.) рр.



Аналіз видавничої продукції за тематичними розділами (табл. 4) підтверджує, що в її загальній масі переважають книги і брошури політичної і соціально-економічної літератури — 3324 друк. од. загальним тиражем 1812,0 тис. пр. (24,0% загальної кількості назв і 9% загального тиражу). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1611 друк. од., або на 32,6%, тиражі зменшились на 6755,4 тис. пр., або 78,9%. На другій сходинці — художня література — 2895 друк. од. тиражем 2376,1 тис. пр. (20,9% і 11,8%), у порівнянні аналогічним періодом 2019 року і кількість назв, і тиражі зменшились відповідно на 996 друк. од., або на 25,6%, та на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Далі — література з освіти та культури (2631 друк. од. тиражем 11 938,4 тис. пр.), що становить 19% загальної кількості назв і 59,1% загального тиражу. Порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1678 друк. од., або на 38,9%, тиражі — на 17643,6 тис. пр., або на 59,6%. Літератури для дітей надійшло 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), у порівнянні з позаминулим 2019 роком зменшились кількість назв та тиражі на 348 друк. од., або на 19,3%, та на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%.

Таблиця 4
Випуск книг і брошур за укрупненими тематичними розділами

Тематичні розділи

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

% відношення до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Політична і соціально-економічна література

4 935

8 567,4

3 324

67,4

1 812,0

21,1

Природничо-наукова література

1 116

503,7

674

604

190,2

37,8

Технічна література

1 518

527,6

1 303

85,8

399,3

75,7

Сільськогосподарська література

377

891,9

256

67,9

264,8

29,7

Медицина. Охорона здоров'я

753

588,3

413

54,8

196,2

33,4

Фізична культура і спорт

131

87,2

79

60,3

26,9

30,8

Література з освіти та культури

4 309

29 582,0

2 631

61,1

11 938,4

40,4

Друк у цілому. Книгознавство. Преса. Поліграфія

176

41,5

154

87,5

29,5

71,1

Мистецтво. Мистецтвознавство

313

199,9

197

35,0

63,9

32,0

Література з філологічних наук

684

338,5

474

69,3

206,7

61,1

Художня література. Фольклор

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Література для дітей

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Література універсального змісту

14

156,5

3

21,4

4,0

2,6


Дані, представлені у табл. 5, свідчать про те, що в асортименті книжкового потоку за цільовим призначенням, як і раніше, переважають книги соціально значущих видань. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%. Літературно-художні видання займають другу позицію за кількістю назв (2895 друк. од.), проте їх тиражі, звичайно, значно нижчі (2376,1 тис. пр.), що становить 20,9% і 11,8%, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 326 друк. од. (7,5%), а тиражі — на 209,3 тис. пр. (11,8%); наукових видань надруковано 2739 друк. од. загальним тиражем 682,6 тис. пр., що становить у процентному відношенні до загальної кількості назв 19,8% і 3,4% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 ро¬ком кількість назв знизилась на 1328 друк. од. (32,7%), тиражі — на 403,6 тис. пр. (37,2%). Видань для дітей та юнацтва надруковано 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр. (10,5% і 13,4%), порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 348 друк. од. (19,3%), тиражі — на 1092,3 тис. пр. (28,8%); науково-популярних видань (для дорослих) надруковано 1357 друк. од. тиражем 1198,0 тис. р.. (9,8% і 5,9%), порівняно з позаминулим 2019 роком спостерігається зменшення за назвами на 556 друк. од. (29,1%), тиражі зменшились на 1340,6 тис. пр. (52,8%).

Таблиця 5
Випуск книг і брошур за цільовим призначенням

Розділи цільового призначення

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,
тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

%
відношення

до 2019 року

Тираж,
тис. пр.

%
відношення

до 2019 року

Усього:

20 020

50 285,4

13 858

69,2

20 209,0

40,2

Наукові видання

4 067

1 086,2

2 739

67,3

682,6

62,8

Науково-популярні видання (для дорослих)

1 913

2 538,6

1 357

70,9

1 198,0

47,2

Нормативні та виробничо-практичні видання

326

266,2

190

58,3

105,9

39,8

Офіційні видання

573

122,2

700

122,2

140,2

114,7

Громадсько-політичні видання

97

5 374,4

57

58,8

32,4

0,6

Навчальні та методичні видання

6 403

30 144,7

3 843

60,0

12 267,3

40,7

Літературно-художні видання

3 891

5 007,6

2 895

74,4

2 376,1

47,4

Видання для дітей та юнацтва

1 803

3 793,3

1 455

80,7

2 701,0

71,2

Довідкові видання

379

473,1

190

50,1

130,0

27,5

Інформаційні видання

12

3,8

10

83,3

2,6

68,4

Видання для видавців та книгорозповсюджувачів

3

1,1

4

133,3

0,7

63,6

Бібліографічні видання

89

17,3

100

112,4

17,2

99,4

Видання для організації дозвілля

182

900,5

87

47,8

243,1

27,0

Рекламні видання

3

101,1

2

66,7

2,0

2,0

Література релігійного змісту

279

455,3

229

82,1

309,9

68,1

Діаграма 5
Випуск наукових видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках


Діаграма 6

Випуск навчальних та методичних видань у 2010 — 2020 (станом на 01.01.2021) роках

У 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) українською мовою випущено книг і брошур 10604 друк. од. тиражем 16 671,5 тис. пр., що становить 76,5% загальної кількості назв і 82,5% загального тиражу. Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4199 друк. од. (28,4%), тиражі зменшились на 26120,5 тис. пр. (61%). Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі знизились на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).

Таблиця 6
Випуск книг і брошур мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20 020

50 285,4

13 858

20 209,0

Азербайджанська

1

0,1

Англійська

503

1364,2

412

801,6

Арабська

3

0,9

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

2

0,1

Грецька

4

2,1

2

0,4

Давньогрецька

1

0,1

Іврит

1

0,3

Іспанська

3

4,3

6

3,3

Італійська

3

1,5

Китайська

1

0,1

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Латинська

1

0,1

Молдавська

8

2,6

7

0,9

Німецька

25

56,4

27

54,7

Польська

28

17,2

15

3,2

Російська

2850

4460,9

1724

1814,1

Румунська

43

75,6

26

27,5

Русинська

2

0,7

1

0,1

Словацька

3

0,7

1

0,3

Старослов'янська (церковнослов'янська)

2

1,3

Угорська

33

37,9

12

4,6

Узбецька

1

12,0

Українська

14803

42792,0

10604

16671,5

Французька

6

7,2

13

30,1

Чеська

1

0,3

Японська

1

0,2

Декількома мовами народів світу

1686

1453,5

1000

782,7

В асортименті видавничої продукції 20,9% загальної кількості видань за назвами і 11,8% загального тиражу — художня література. Порівняно з позаминулим роком кількість видань зменшилась на 996 друк. од. (25,6%), тиражі — на 2631,5 тис. пр. (52,6%). Українською мовою видано 1905 друк. од., або 65,8% загальної кількості назв, тиражем 1692,7 тис. пр., або 71,2% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 640 друк. од. (25,1%), тиражі — на 1571,2 тис. пр. (48,1%), російською мовою — 705 друк. од. (24,4%) тиражем 2376,1 тис. пр. (24,6%), порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість видань зменшилась на 304 друк. од. (30,1%), тиражі — на 986,3 тис. пр. (62,8%) (табл. 7).

Таблиця 7
Випуск художньої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

3 891

5 007,6

2 895

2 376,1

Англійська

58

48,0

50

30,7

Російська

1 009

1 570,5

705

584,2

Румунська

3

1,1

3

0,9

Русинська

2

0,7

1

0,1

Українська

2 545

3 263,9

1 905

1 692,7

Французька

1

0,1

Кількома мовами народів світу

273

123,3

231

67,5

Діаграма 7
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)

Діаграма 8
Динаміка випуску книг і брошур літературно-художніх видань за тиражами у 1991-2020 роках (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Дитячої літератури у 2020 році (станом на 01.01.2021.) (табл. 8) випущено 1455 друк. од. тиражем 2701,0 тис. пр., що становить 10,5% загальної кількості назв і 13,4% загального тиражу. Її випуск за кількістю назв порівняно з аналогічним періодом 2019 року зменшився на 348 друк. од., або на 19,3%, тиражі — на 1092,3 тис. пр., або на 28,8%. Середній тираж дитячої літератури у 2020 році зменшився у порівнянні з попереднім, 2019 роком і становить 1,9 тис. пр. (у 2019 році — 2,1 тис. пр.). Українською мовою випущено 1236 друк. од. тиражем 2432,5 тис. пр., що становить 84,9% загальної кількості назв і 90,1% загального тиражу, російською — 178 друк. од. тиражем 213,0 тис. пр. — 12,2% загальної кількості назв і 7,9% загального тиражу. Іншими мовами випущено 41 друк. од. тиражем 55,5 тис. пр. (2,8% загальної кількості назв і 2,1% загального тиражу).

Таблиця 8
Випуск дитячої літератури мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

1803

3793,3

1455

2701,0

Українська

1465

3254,9

1236

2432,5

Російська

287

471,5

178

213,0

Англійська

5

2,6

7

4,7

Німецька

1

0,1

Румунська

1

3,0

Узбецька

1

12,0

Французька

1

1,0

Чеська

1

0,3

Кількома мовами народів світу

44

63,9

31

34,8

Діаграма 9
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (кількість видань, друк.од.)


Діаграма 10
Динаміка випуску книг і брошур дитячої літератури за назвами у 1991-2020 (станом на 01.01.2021) рр. (тираж, тис. пр.)


Видавництвами і видавничими організаціями з державною формою власності (табл. 9) випущено 3011 друк. од. за¬гальним тиражем 1299,6 тис. пр., що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 21,7% і 6,4% за¬гального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1206 друк. од., або на 28,6%, тиражі — на 1164,6 тис. пр., або на 47,3%, у тому числі видавництвами у сфері управління Держкомтелерадіо України — 93 друк. од. (0,7%) тиражем 56,8 тис. пр. (2,8%), у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 87 друк. од., або на 48,3%, тиражі зменшились на 766,0 тис. пр., або на 93,1%. Видавництва і видавничі організації з іншими формами власності випустили 10 847 друк. од. (78,3%) тиражем 18929,4 тис. пр. (93,6%), у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 4956 друк. од. (68,6%), тиражі — на 28911,8 тис. пр. (60,5%).

Таблиця 9
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями

Видавництва та видавничі організації

2019

2020

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань, друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

20020

50285,4

13858

20209,0

1. Видавництва з державною формою власності, у т. ч.:

317

870,7

146

87,7

Сфера управління Держкомтелерадіо України

180

822,8

93

56,8

Сфера управління інших державних установ

137

47,9

53

30,9

2. Видавництва з іншими формами власності

4087

17649,9

2953

6949,2

3. Видавничі організації з державною формою власності

3900

1593,5

2865

1211,9

4. Видавничі організації з іншими формами власності

11716

30171,3

7894

11960,2

Діаграма 11
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість назв, друк. од.)


Діаграма 12
Випуск книг і брошур видавництвами та видавничими організаціями у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Шкільних підручників у 2020 році (станом на 01.01. 2021 р.) випущено 1291 друк. од. тиражем 10 528,7 тис. пр., що становить 31,8% загальної кількості назв і 85,8% загального тиражу навчальних і методичних видань (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.). У порівнянні з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 1204 друк. од. (48,3%), тиражі — на 15 369,3 тис. пр. (59,3%). Порівнюючи книговидання шкільних підручників за мовами (табл. 10), бачимо, що вони друкувалися 14 мовами народів світу, серед них: українською — 1045 друк. од., або 80,9% загальної кількості назв цього асортименту видавничої продукції, тиражем 9240,9 тис. пр., або 87,8% загального його тиражу, російською — 52 друк. од., або 4% загальної кількості назв підручників, тиражем 233,4 тис. пр., що становить 2,2% тиражу всіх підручників.

Таблиця 10
Випуск шкільних підручників мовами народів світу

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж, тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Статистика книг і брошур серед регіонів у котре підтверджує міцні позиції Києва як загальнонаціонального книговидавничого центру (табл. 11). На частку столиці припадає 34,1% (4720 друк. од.) загальної кількості назв і 53,6% (10832,5 тис. пр.) загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилася на 2516 друк. од., або на 34,8%, а за тиражами на 16428,3 тис. пр., або 60,3%. Настільки ж стабільно посідає друге місце за кількістю найменувань Харківська область, де випущено 2982 друк. од. тиражем 5891,7 тис. пр., що становить 21,5% загальної кількості назв і 29,2% загального тиражу, порівняно з позаминулим 2019 роком кількість назв зменшилась на 1948 друк. од. (39,5%), тиражі на 9956,8 тис. пр. (62,8%). Відзначимо, що всі регіони виявили однакові темпи книгодрукування, його знижено як за назвами, так і за тиражами, однак у Рівненській області був відзначений приріст кількості видань та тиражів на 18 друк. од. (12,2%) та на 7,4 тис. пр. (9,9%). У Тернопільській та Чернівецькій областях був відзначений приріст кількості видань та зменшення тиражів на 5 друк. од. (0,8%) тиражі зменшились на 1182,4 тис. пр. (53,5%), та на 68 друк. од. (27,2%) тиражі зменшились на 48,6 тис.пр. (31,4%).

Таблиця 11
Випуск в Україні видань за територіальною ознакою

Мова видання

2019

2020

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,

тис. пр.

Кількість видань,
друк. од.

Тираж,тис. пр.

Усього, у т. ч.:

2 495

25 898,0

1 291

10 528,7

Англійська

50

1101,2

46

689,0

Арабська

1

0,5

Болгарська

3

3,7

1

1,1

Гагаузька

3

0,5

1

0,1

Грецька

4

2,1

1

0,2

Іврит

1

0,3

Іспанська

2

2,3

3

3,0

Кримськотатарська

4

1,2

2

0,6

Молдовська

8

2,6

7

0,9

Німецька

14

52,8

15

53,8

Польська

10

8,6

11

2,9

Російська

114

516,3

52

233,4

Румунська

19

24,5

10

3,6

Угорська

23

33,1

8

3,3

Українська

2108

23628,7

1045

9240,9

Французька

1

6,7

7

28,0

Кількома мовами народів світу

130

512,9

82

267,9

Діаграма 13
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (кількість видань, друк. од.)

Діаграма 14
Випуск книг і брошур в регіонах України у 2020 році (станом на 01.01.2021 р.) (тираж, тис. пр.)


Висновки

На основі проведеного аналізу можна зробити висновки, що перевага надається навчальним та методичним виданням, науковій літературі, художній літературі для дітей та дорослих. В межах тематичних розділів надається перевага книгам і брошурам соціально значущої тематики із загального обсягу видань. В асортименті книжкового потоку за цільовим при¬значенням, як і раніше, переважають книги соціально значущої тематики. Як за назвами, так і за тиражами лідирують видання навчальної та методичної літератури (3843 друк. од. тиражем 12 267,3 тис. пр.), що у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 27,7% і 60,7% загального тиражу, порівняно з аналогічним періодом позаминулого 2019 року кількість назв зменшилась на 996 друк. од., або на 25,6%, тиражі — на 2631,5 тис. пр., або на 52,6%.
Книговидання в Україні здійснюється різними мовами народів світу та мовами національних меншин. Мовами національних меншин книг і брошур випущено 1819 друк. од. тиражем 1907,5 тис. пр., тобто 13,1% загальної кількості назв і 9,4% загального тиражу (табл. 6). Порівняно з аналогічним періодом позаминулого року кількість назв зменшилась на 1186 друк. од., або на 39,5%, а тиражі — на 2751,6 тис. пр., або на 59,1%; російською мовою випущено 1724 друк. од. тиражем 1814,1 тис. пр., що становить 12,4% і 9,0% загальної кількості назв і загального тиражу, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість назв зменшилась на 1126 друк. од. (39,5%), тиражі на 2646,8 тис. пр. (59,3%). Найбільше книг і брошур серед іноземних мов видано англійською — 412 друк. од. тиражем 801,6 тис. пр. (3% і 4%), у порівнянні з 2019 роком кількість назв зменшилась на 91 друк. од., або на 18,1%, тиражі — на 562,6 тис. пр., або на 41,2%; німецькою — 27 друк. од. тиражем 54,7 тис. пр., у порівнянні з 2019 роком кількість назв зросла на 2 друк. од. (8%), тиражі знизились на 1,7 тис. пр. (3%).
Для досягнення ще більших результатів в розвитку книговидання необхідно вивчати цільову (читацьку) аудиторію, тобто коло читачів, якому адресується книга відповідно до специфіки видання, створювати привабливі умови для авторів, розробляти механізми щодо розвитку видавничої справи та популяризації читання, потрібно на рівні держави вирішити питання системного пільгового кредитування суб'єктів галузі, залучення до її розвитку інвестицій з інших сфер бізнесу на цікавих для інвесторів умовах, виписаних в законодавстві. Лише після цього можна розраховувати на суттєве й динамічне зростання обсягів виробництва різножанрової вітчизняної літератури і, відповідно, її споживання. А потреба в такій літературі останнім часом відчутно зросла.

Список використаних джерел:

1. Друк України (2019) : стат. зб. / уклад. С. Буряк. — Київ : Кн. палата України, 2020. — 104 с.
2. Офіційний сайт Книжкової палати України. Оперативні дані випуску книжкової продукції у 2020 році [Електронний ресурс] / Книжкова палата України. — Режим доступу : http://www.ukrbook.net.
3. Буряк С. Книговидавнича діяль¬ність в Україні за підсумками 2019 року / С. Буряк // Вісник Книжкової палати. — 2020. — № 5. — С. 12—20.
4. Сенченко М. Книга як засіб покращення іміджу України в умовах інформаційних війн // Вісник Книжкової палати. — 2016. — № 9. — С. 3—9.
Svetlana Buryak
The analytical review considers and analyzes the current state of publishing books and brochures in Ukraine in 2020, gives a detailed description of the general characteristics of book publishing in 2019 - 2020. Quantitative and qualitative indicators have been determined, the state of Ukrainian book publishing in 2020 has been analyzed according to the range of publishing products, its linguistic and territorial features. Statistical data on the issue of books and brochures by leading domestic publishers of various forms of ownership, including the sphere of management of the State Committee for Television and Radio Broadcasting, are presented. The analytical review was conducted on the basis of statistical data published in the statistical collection "Print of Ukraine (2019)" and consolidated statistical reports on the issue of non-periodicals in Ukraine in 2019.
References:
1. Print of Ukraine (2019): stat. zb. / way. S. Buryak. - Kyiv: Book. Chamber of Ukraine, 2020. - 104 p.
2. Official site of the Book Chamber of Ukraine. Operational data of book production in 2020 [Electronic resource] / Book Chamber of Ukraine. - Access mode: http://www.ukrbook.net.
3. Buryak S. Book publishing activity in Ukraine in 2019 / S. Buryak // Bulletin of the Book Chamber. - 2020. - № 5. - S. 12—20.
4. Senchenko M. Book as a means of improving the image of Ukraine in information wars // Bulletin of the Book Chamber. - 2016. - № 9. - P. 3—9.

Автори:

Микола Сенченко,
директор Книжкової палати України

Світлана Буряк,
завідувач відділу статистичного моніторингу
та аналізу друку

 

В якості заголовного використано фото з сайту https://nubip.edu.ua/node/67377

Опубліковано в Книжковий ринок

На сайті https://zahid.espreso.tv/ опубліковано інтерв'ю Тетяни Штифурко з президентом УАВК Олесандром Афоніним про сьогоднішній стан книговидавничої галузі.

Олександр Афонін про кризу у видавничій галузі

Економічна криза, викликана пандемією і карантином, нещадно вдарила по культурній сфері і чи не найбільше зачепила український книжковий ринок, який і до того стояв на ногах не надто впевнено.

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів в липні оприлюднила результати опитування видавців, яке показало, наскільки книжковий ринок просів за перше півріччя 2020 року. Малі видавництва зменшили видання книжок за титулами на 49%, а за накладами – на 56%; середні та великі видавництва відповідно зазнали втрат на 43% за назвами й на 48% – за накладами.

Сумарні надходження коштів від усіх видів продажу книжкової продукції виявилися на 47,9% меншими за показники першого півріччя 2019 року. Упродовж першого півріччя цього року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21%, а фонд заробітної плати – на 37,5%.

Єдиним позитивом стало хіба що зростання обсягів продажу книжок через онлайн-сервіси в середньому на понад 120 %.

Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповів про те, наскільки книжковий ринок постраждав від кризи і що могла би зробити держава для підтримки української книги.

Наша розмова відбулася напередодні Форуму видавців у Львові, який цьогоріч відбудеться лише у форматі літературного онлайн-фестивалю BookForum, тоді як традиційний книжковий ярмарок організаторам через карантинні обмеження довелося таки скасувати.

Падіння тиражів – 80%

За вашими даними, у другому півріччі ситуація на книжковому ринку поліпшується чи все-таки негативні тенденції продовжуються?

Справа в тому, що українська книга впродовж 29 років Незалежності України не була предметом уваги й поваги з боку органів влади. Вона існувала, як билина при дорозі. Власне, книжкова галузь є найменш капіталізованою з усіх діючих виробничих потужностей – адже при всіх культурно-мистецьких та інтелектуальних значеннях книги вона все одно є виробництвом. І, на жаль, дуже і дуже важко переносить такі економічні хитання й кризові моменти. На відміну від багатьох інших галузей, вона не має підшкірного жиру, тобто не має резервів, як і можливості отримати кредитування – в Україні кредити під заставу книжок жоден банк не дає.

Тому якихось позитивних зрушень сьогодні ми не маємо і, на жаль, не очікуємо. Бо, незважаючи на всі обіцянки, Мінфін досі не врахував звернення українських видавців і Українського інституту книги про перерозподіл коштів на закупівлю книжок для бібліотек і залишив ту суму, яка була, – 28 млн грн. Хоча є можливість реально додати до цього ще 25 млн грн, але Мінфін не дає згоди. І на сьогодні жодної копійки ще не виділено, ніхто ніякихзамовлень не отримав і, відповідно, жодної фінансової підтримки немає.

Прийнятий закон 3377, який передбачає інституційну допомогу видавництвам у загальному обсязі 150 млн грн. Але, наскільки нам відомо, лише цими днями Міністерство культури передало в Кабінет Міністрів на узгодження порядок надання цієї допомоги. І тепер питання, як довго він буде розглядатися. Маємо досвід, що цей процес може затягнутися, і може статись так, що до кінця року видавці нічого не отримають.

Я можу лише сказати, що падіння по тиражах становить 80%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найгірший рік в історії української книговидавничої справи доби Незалежності був 1999, після російського дефолту, коли впродовж року було видано 20 млн книжок разом із підручниками. Нинішній рік, скоріше за все, буде надзвичайно критичним, бо на 31 серпня в Україні видано всього 5,5 млн примірників. Якщо поділити на кількість населення, то вийде 0,1-0,2 книги на душу населення. Ситуація катастрофічна. 

Сьогодні офлайн-книгарні не вийшли навіть на 50% продажів книжок, які були до кризи чи у 2019 році. Стан надзвичайно важкий. Усі видавництва в боргах перед поліграфістами, авторами й трудовими колективами.

Чи загрожує це для них скороченням штатів або ж навіть закриттям?

Так, є загроза банкрутств. Уже сьогодні закриваються невеликі книгарні в регіонах, бо не спроможні за рахунок своєї діяльності окупити платню працівникам, оренду і так далі. Видавництва поступово скорочують свої штати, багато видавництв перейшли на оплату за мінімальною ставкою, щоб просто вижити в цих умовах. Проблем багато, а варіантів їх вирішення, на жаль, надзвичайно мало. Держава залишається індиферентною до видавничої галузі й не дуже піклується про те, щоб її рятувати.

Замість стратегії розвитку – реанімація хворого

Яка загалом підтримка з боку держави була би адекватна? Можливо, є якийсь хороший іноземний досвід?

Наприклад, я отримав інформацію з Міжнародної асоціації видавців, що уряд Німеччини надає 20 млн євро безповоротної підтримки німецьким видавництвам. До порівняння, 150 млн грн, які виділяють в Україні, – це десь до 5 млн євро.

Але, на відміну від українських, німецькі видавці також можуть взяти кредити під 2-3%, максимум 4%. Наші ж цього зробити не можуть. Програмою підтримки бізнесу "5-7-9", про яку багато говорилось на рівні уряду і говорив президент, на жаль, ніхто з видавців скористатись не зміг. Видавництва – це не поліграфічні підприємства. У них немає що віддати під заставу. Є тільки книжки, комп’ютери й інтелект. Інтелект у нас взагалі не рахується цінністю, судячи з обсягу піратства, який щодня зростає. Зокрема, виготовлення піратської російської книжки, яка не надходить в Україну легально…

Загалом для українських видавців було б найкраще, якби ухвалили принципове рішення за зразком, як це було стосовно агросектору. Це спеціальна програма кредитування під низький відсоток, щоб видавці могли взяти довгострокові кредити. Тобто кредити під 3-4%, максимум 5%, дозволили б видавництвам зупинити процес падіння, зберегти свої колективи й почати потихеньку рухатися вперед.

А ось ці гранти на 150 млн грн, які передбачені законом 3377 і які мають надаватися через Інститут книги, на вашу думку, наскільки це буде ефективний механізм підтримки?

Я це розглядаю як реанімацію, щоб хворий не помер. Тобто це тимчасова підтримка. Але вона не вирішує всіх питань, які потребують зовсім інших підходів. На жаль, в Україні ніколи системно не розглядались стратегічні дії стосовно цієї галузі, хоча в світі давно напрацьовані стандарти розвитку книговидання. Європейці знають, що видання менше, ніж 2,5 книжки на душу населення за рік – це деградаційний поріг. Після нього йде занепад культури, виробництва, моралі, духовності. Україна ніколи навіть до рівня двох книжок не виходила.

По-друге, згідно з рекомендаціями, які були напрацьовані Міжнародною бібліотечною організацією ще років 40 тому, бібліотеки і видавнича галузь існують там, де відбувається щорічне оновлення фондів бібліотек на 5%. В існуючій ситуації держава повинна була би закуповувати для бібліотек 10 млн примірників.

Але жодної стратегії розвитку, ніяких перспективних цілей і завдань держава не ставила. Виживайте як хочете. Зробили 30 млн книжок на рік – ну і слава Богу. Зробили 32 млн – кричать "як гарно працювало міністерство". Але ніхто не говорить про жанрове наповнення ринку, про те, чи маємо ми достатньо літератури для вищої школи і т.д.

Зараз, як ковток повітря, потрібно негайно вирішити питання збільшення фінансування на закупівлі книг для бібліотек – додати ще 25 млн в бюджеті Інституту книги. Треба динамічно узгоджувати ці всі бюрократичні процедури для надання інституційної допомоги у 150 млн грн і швидко вирішувати питання кредитування галузі. Ми розуміємо, що з бюджету більше, ніж можуть дати, не дадуть. Але видавцям треба забезпечити, принаймні, кредитні ресурси, які вони будуть повертати з мінімальними відсотками.

Ну і, безперечно, питання книгарень важливе. У нас вони ніколи не розглядались як суб’єкт, якому треба допомагати. А в Європі на державному і на місцевому рівнях дотуються книгарні у вартості орендної плати. Наприклад, у Польщі, якщо це комунальна чи державна власність, то там взагалі йде символічна плата 1 злотий за квадратний метр. Якщо ж ця книгарня розміщена на приватній площі, тоді держава чи муніципальна влада дотує вартість оренди, щоб книгарні могли існувати і щоб книжки були доступними для людей.

Онлайн-торгівля: зростання є, але не таке шалене

– Ми розмовляємо напередодні книжкового форуму у Львові, якого видавці завжди чекали як можливість продажу книг і їх промоції. Які очікування від цьогорічного Форуму, який, як відомо, через карантинні обмеження відбудеться лише у форматі онлайн?

– Безперечно, ті акції, які будуть проводитись онлайн – літературні, представницькі, презентаційні – будуть цікаві. Але це буде відстань. А Форум видавців завжди був демократичним контактним майданчиком, куди видавці їхали продати книжки, звичайно, але, крім того, це було напрацювання нових контактів, налагодження нових партнерських стосунків, нових каналів збуту і так далі. Тобто це був плацдарм, на якому вироблялась стратегія на роки вперед. На жаль, тепер цього немає, адже будь-який онлайн-контакт не дає того результату, який хотілось би мати.

Я розумію, що на сьогодні є багато прихильників електронної книги, але кількість прихильників паперової книги, яку тримають уруках, значно більша. І не на відсотки, а в рази. І прямий контакт виробників книги – це зовсім інші речі, ніж розмова в ZOOM. Але ми сподіваємось, що наступного року Форум відбудеться у звичному для українських видавців форматі. До слова, аналогічна ситуація з найбільшим у світі книжковим ярмарком – Франкфуртським. Він теж згорнувся до режиму онлайн.

Тому всі в очікуванні, коли нарешті будуть вакцини від коронавірусу, щоб люди могли більше не лякатись, вітаючись, а вільно спілкуватись і тримати в руках книжки.

До речі, була інформація, що від початку карантину зросли продажі електронних книжок і взагалі продажі книжок через інтернет…

Вони зросли, публікують цифри про зростання на 300-400%. Але варто сказати, що якщо раніше одну книгу продавали онлайн, а тепер почали так продавати три книги, то це і буде 300%.

Тобто є зростання, але воно не таке шалене, як його хотіли передбачити. Зростання продажів електронних книжок взагалі мало помітне, бо піратська онлайн-індустрія в Україні просто перейшла всі рубежі. І будь-яка книга, яка ледь-ледь привернула увагу потенційних читачів, через тиждень після появи на ринку з'являється в Інтернеті вже скопійована і виставлена на піратських сайтах.

Так, зріс онлайн-продаж традиційної паперової книжки з доставкою через пошту чи кур’єрські служби. Але на фоні тих продажів, які були офлайнові раніше, це не дозволяє покривати витрати, які несуть книгарні, щоб вони могли почуватись комфортно і збільшувати свої мережі, а натомість змушені їх згортати…

Я хотів би підкреслити, що сьогодні питання книжкового ринку – це питання не бізнесу, а питання безпеки і єдності країни. Без книги держава втрачає єдину культурологічну інтелектуальну ниточку, яка з’єднує населення в націю. Втрата цієї ниточки призведе до втрати держави.

Опубліковано в Книжковий ринок
Четвер, 20 серпня 2020 23:02

І знову про стан галузі

Вчорашній випадок на Запорізькій книжковій Толоці, безумовно, на якийсь час приверне увагу ЗМІ до стану галузі. Доречі, стосовно асортименту Толоки - а чи великий асортимент книг українських новинок зараз на ринку, в тому числі в Запоріжжі?

Тому і я для шановних представників ЗМІ хочу надати кілька думок:
- в цьому році кількість виданих книжок зменшилась по накладу в 6 разів, а по назвах - вдвічі.
- держава в особі УІК тільки зараз запустила процедуру закупівлі книжок для бібліотек, в найкращому випадку видавці отримають гроші в кінці листопада- на початку грудня
- ми вдячні державі за закон 3377 про грантову підтримку креативних індустрій, без цих грошей більшу частину галузі очікує повний крах, але ці гроші також будуть в кінці року, пакет документів до закону не прийнято
- жебрацькі місцеві бюджети в цьому році в середньому вдвічі зменшили обсяг фінансування закупівлі книжок в бібліотеки до, за моєю оцінкою, 9-12 млн грн на всю країну.
- рівень купівлі прав на нові переклади впав приблизно в 3 рази
- книгарні зачиняються по всій країні, пік кризи на роздрібному ринку очікується в листопаді цього року
- рівень електронного піратства різко збільшився в зв‘язку з активним користуванням населенням електронними сервісами під час карантину
- середній наклад ринкової книги впав з рівня 1500 примірників до рівня 650-700 примірників
- значна частина потужностей друкарень не використовується

Вважаю за потрібне оголосити галузь зоною бідства, прийняти рішучі заходи на рівні керівників держави.

Опубліковано в Блоги
Четвер, 20 серпня 2020 21:59

Камо грядеші?

Закінчується восьмий місяць року і пішов п'ятий, після затведження секвестрованого Державного бюджету на цей трагічний і пандемічний 2020 рік. Давно відлунали урочисті обіцянки високопосадовців про негайну цільову фінансову підтримку вітчизняному книговиданню, яке опинилось на грані зникнення, внаслідок кризи, викликаної карантинними заборонами на діяльність його суб'єктів...

І що?

На сьогодні жодної копійки, з цих "допоміжних" програм галузь не отримала і перспективи отримання такої допомоги виглядають як "їжачок в тумані"...

Камо грядеші, панове?!

В майбутнє без національної книги, а значить без моралі, духовності, культури, науки і професійних кадрів, спроможних відродити державу і її економіку та стимулювати їхній динамічний розвиток?!

Адже в основі всього, переліченого вище, лежать знання, які людині дає саме КНИГА!!!
Чи знайдеться нині в нашій державі хоч один високопосадовець, який, врешті-решт, дасть вичерпну відповідь на наступне питання.

УКРАЇНІ КНИГА ВЗАГАЛІ ПОТРІБНА?!

Соромно, важко і боляче...

Опубліковано в Блоги
Сторінка 1 із 2

Блоги

  • лют. 20, 2021

    Лайфхаки виживання для книгарень

    Дехто вважає, що книгарні непотрібні. Книги можна замовити через інтернет або завантажити електронну версію. Насправді, книгарні виконують важливу роль в промоції книги та читання. Саме тому в розвинутих країнах роблять все для збереження книжкового рітейлу. Я вирішив створити добірку цікавих…
  • січ. 31, 2021

    Підліткове фентезі та хепі-енд. Які книги будуть цікаві видавцям у 2021 році

    Зважаючи на те, що 2020 рік для видавців, письменників та книголюбів світу був бурхливим, трагічним та навіть жахливим, актуалізується питання: як виглядатимуть видавничі тенденції у 2021 році та яким літературним жанрам віддаватиметься перевага. Перед літературною спільнотою постало питання, чи пройде…
  • січ. 28, 2021

    Пам'яті корифея

    Відходять у кращі світи останні з корифеїв українського книговидання ХХ століття. На 84-му році життя перестало битися серце чудової людини, неперевершеного майстра літературного редагування ЮРіЯ ЕММАНУЇЛОВИЧА ГРИГОР’ЄВА. За понад 60 років свого трудового життя він пройшов шлях редактора, заступника головного…
    Written by
  • січ. 09, 2021

    Кілька запитань до уряду

    Судячи з постанови уряду щодо локдауну, він вважає, що середньостатистичний українець належить до істот, які мають лише виключно фізіологічні потреби: їсти, спати, займатися сексом і ср..., вибачте, випорожнювати шлунок. І цій істоті аж ніяк не потрібна книга як головний впливовий…
    Written by
  • січ. 01, 2021

    З Новим Роком! (відео)

    Хай оцей "бичачий" рікІз несходжених дорігПринесе любов і щастяВам на весь ваш довгий вік! Хай у місті і в селі,У коморі й на століБуде всього у достатку,Й мир прибуде на землі! Негараздів всіх і бідХай зникає навіть слід,А здоров'я вистачаєНа…
    Written by

Ми у Facebook

Інформація для ЗМІ