Закінчується восьмий місяць року і пішов п'ятий, після затведження секвестрованого Державного бюджету на цей трагічний і пандемічний 2020 рік. Давно відлунали урочисті обіцянки високопосадовців про негайну цільову фінансову підтримку вітчизняному книговиданню, яке опинилось на грані зникнення, внаслідок кризи, викликаної карантинними заборонами на діяльність його суб'єктів...

І що?

На сьогодні жодної копійки, з цих "допоміжних" програм галузь не отримала і перспективи отримання такої допомоги виглядають як "їжачок в тумані"...

Камо грядеші, панове?!

В майбутнє без національної книги, а значить без моралі, духовності, культури, науки і професійних кадрів, спроможних відродити державу і її економіку та стимулювати їхній динамічний розвиток?!

Адже в основі всього, переліченого вище, лежать знання, які людині дає саме КНИГА!!!
Чи знайдеться нині в нашій державі хоч один високопосадовець, який, врешті-решт, дасть вичерпну відповідь на наступне питання.

УКРАЇНІ КНИГА ВЗАГАЛІ ПОТРІБНА?!

Соромно, важко і боляче...

Шановні колеги!

Одним із критеріїв ефективності діяльності органів державної влади та управління є вміння приймати виважені, ефективні й оперативні рішення у кризових ситуаціях та забезпечити їхню швидку реалізацію, спрямовану на конкретний позитивний результат.

Внаслідок введення карантину з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції та пов’язаної з цим кризи вітчизняне книговидання зазнало величезних втрат і нині перебуває на грані катастрофи.

Так, з боку Верховної Ради України та Президента України було прийнято відповідні рішення щодо фінансової підтримки галузі. Однак внаслідок недбалості виконавців у системі державного управління реалізацію цих рішень вже на три місяці заблоковано, і перспективу, на жаль, не визначено. Це притому, що стан галузі погіршується щоденно, і є реальні кошти, які вже потрібно було б спрямувати для зупинення цього руйнівного процесу.

У зв’язку з цим, відповідно до рішення Правління ГС «УАВК», звертаюся до керівників, які уособлюють найвищий рівень владних повноважень у державі, із проханням зрештою розблокувати процес виконання прийнятих ними ж рішень. Сподіваємося, що нас ночують.

Президент ГС "УАВК"
Олександр Афонін

Image by Nino Carè from Pixabay 

26.06.2020 (Вих. № 47/06) ГС "УАВК" надіслало лист з пропозиціями щодо можливих варіантів і механізмів розподілу між видавництвами коштів бюджетних грантів інституційної підтримки, передбачених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

З запропонованих проектів членами Правління Гс УАВК одностайно було підримано таке.

Для отримання коштів, видавець має звернутися з відповідною заявою-проханням до ДУ «Український інститут книги» як їх розпорядника, а також додати до заяви копію Свідоцтва про внесення до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Також пропонується перелік статей, за якими мало б бути дозволено використовувати надані кошти, а саме:

• оплата авторських прав (гонорарів авторам);
• додрукарська підготовка видань (редагування, коректура, переклад, верстка, оригінал-макети тощо);
• друк видань (поліграфічні послуги та матеріали);
• заробітна плата штатного персоналу;
• оренда виробничих, офісних та складських приміщень;
• логістичні витрати на доставку книжкової продукції;
• участь у профільних виставках, ярмарках.

Щодо механізмів безпосереднього розподілу коштів між видавцями, представленими своїми виданнями на вітчизняному ринку, серед кількох запропонованих зупинимося на двох.

І варіант, який більшість членів Правління ГС «УАВК» визнала найбільш об’єктивним, прозорим і простим у реалізації, полягає в такому:

— розподіл коштів між видавництвами виконується у пропорціях і, відповідно, в сумах, які співвідносяться з сумами коштів, сплачених видавництвами до державного бюджету та соціальних фондів упродовж 2019 року. Тобто формула розрахунку така:

ПДФО + ЕСВ + податок на прибуток (єдиний податок) + військовий збір

Усі ці показники є абсолютно об’єктивними, їх легко отримати у фіскальної служби й вони чітко визначають частку конкретного видавництва у формуванні державного бюджету.

Залежно від загальної суми, виділеної як інституційну підтримку, можна буде визначити і ту частку, яку може отримати кожне видавництво, що реально працює.

Цей механізм, на наш погляд, не містить корупційних ризиків і зводить до мінімуму можливість звинувачень в необ’єктивності.

ІІ варіант, технологічно складніший у проведенні розрахунків розмірів дотації та такий, що містить ризики звинувачень в необ’єктивності їх виконання, проте, вважаємо, теж має право на існування. Він полягає в такому:

Видавництво крім заяви-прохання та копії Свідоцтва про внесення до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції надає інформацію про:

а) загальний наклад виданих книжок;

б) кількість назв (за ISBN).

У ці показники не враховуються видання, здійснені на замовлення державних структур національного та регіонального рівня з фінансуванням із державного або регіонального бюджету (наприклад, видання, які здійснені на замовлення Міністерства з інформаційної політики, УКФ, обласних видавничих програм тощо) та підручники і посібники.

У подальшому розподіл коштів (підтримка) здійснюється за такою схемою:

1) за формулою розраховується для кожного подавача заяви коефіцієнт видавництва:

коефіцієнт видавництва = (наклад 2017 +наклад 2018 + наклад 2019) /3 + (назв 2017 +назв 2018 +назв 2019)*1000/3.

Примітка: ваговий коефіцієнт 1000 введено для нормалізації показників із незначним стимулюванням збільшення кількості видань.

2) арифметичним складанням визначається сума коефіцієнтів видавництв — усіх, хто надіслав заяви-прохання;

3) коефіцієнт підтримки визначається як:

коефіцієнт підтримки = бюджет на інституційну діяльність / сума коефіцієнтів видавництв

4) розмір підтримки кожного видавництва визначається так:

підтримка = коефіцієнт видавництва * коефіцієнт підтримки

Залежно від того, який із варіантів буде вибрано Інститутом, розробники їх готові надати детальніший опис розрахунків та процедур реалізації.

Image by Mariusz Matuszewski from Pixabay

1. За даними Книжкової палати, випуск за 5 місяців 2020 в порівнянні з минулим роком склав рівно 11% по примірниках і 30% по кількості назв. Я звик довіряти Статистиці, але в цьому випадку, не приводячи детальні розрахунки, скажу, що вона трохи помиляється і справжня картина складає, за моєю оцінкою, 20% та 35%. Бажаючим поясню особисто.

2. Такого падіння друку не було з 1998-99 років, навіть світова криза 2008 не дала такого падіння. Зараз статистика покращиться за рахунок друку держзамовлення по підручниках, але ця історія має відношення тільки для певної частини видавців та друкарень, але не вільного книжкового ринку і більшості видавців.

3. Книгарні відкрилися після перерви в два з половиною місяці з накопиченими боргами і падінням продажів. За цей час значна частина покупців перейшла на користування онлайн-книгарнями зі зручним вибором та доставкою. Хтось знайшов себе в читанні електронних книжок. Таким чином, скоротилася кількість тих, хто буває в книгарнях. Додатково впали обсяги за рахунок транспортних обмежень та ще не знятих карантинних заходів. Вважаю, що в середньому, суми продажів в оффлайн книгарнях України, складають 40-45% від минулого року.

4. Фактично маємо ситуацію повної перебудови способів реклами, просунення, продажі книжок на сучасному ринку. Є країни, які підтримали традиційні бізнеси оффлайн продажів, є такі, які підтримали виробника і дали можливість ринку перебудуватися. Україна поки що не зробила жодного окремого кроку по підтримці галузі, жоден з проєктів не перейшов до статусу прийнятих документів на центральному та місцевому рівні. Інституція, яка відповідає за галузь, - Український інститут книги, - не приймала ніяких антикризових документів, тільки почала рух до збільшення традиційної програми фінансування закупівлі до бібліотек. На цьому шляху ще потрібно зробити багато кроків до отримання грошей видавцями, а термінового фінансування видавництва та книгарні потребують саме зараз.

5. Серед країн, на які нам є сенс звернути увагу, Франція, з дофінансуванням двомісячного обороту книгарень на виплати видавцям, Росія з антикризовим пакетом для галузі по 2%-ковим бланковим кредитам на зарплатню та відновлення виробництва, Хорватія, Чехія, Литва з терміновим додатковим фінансуванням бібліотечних закупівель.

6. Ті кроки, які пропонуються державою для малого бізнесу - кредити 5-7-9%, або 3-5-7% для видавців майже неприйнятні в зв‘язку з вимогами банків на тверду заставу. Наявність такої програми так і залишилася віртуальною, кредити отримали одиниці. Думаю, ЄДИНИМ ВАРІАНТОМ КРЕДИТУВАННЯ ДЛЯ ВИДАВНИЧОЇ ГАЛУЗІ Є 3-5-РІЧНІ БЛАНКОВІ КРЕДИТИ В РОЗМІРІ ТРЬОХМІСЯЧНОГО ОБІГУ ЗА ДРУГИЙ КВАРТАЛ 2019 року по комерційних виданнях на поповнення обігових коштів під гарантію держави зі стабільною ставкою 2-3%, дофінансування місцевою владою, зацікавленою в наявності книгарень певної суми на одну книгарню на рік незалежно від власника приміщення. Безкінечні розмови про допомогу тим, кому складно все одно закінчуються «денег нет, но Вы держитесь» - нарешті потрібно зрозуміти, що культури це не може стосуватись. Креативні індустрії складно запустити і легко втратити. Ціна питання 250-300 млн грн кредитування, 25-30 млн грн на рік компенсація відсотків(1 млн €) по кредитам, 50-60 млн грн максимум по компенсації оренд на рік(2 млн €)

7. Окремим питанням є виживання авторів в складні часи. За всі часи незалежності Україна, як держава, ніколи не дбала про власних письменників крім незрозумілої щорічної подачки на Спілку Письменників, яка не має відношення до ринку книг. Вважаю можливим скопіювати простий естонський досвід - дофінансування державою гонорарів при комерційних виданнях вітчизняних авторів для вільного ринку накладом не менше якогось. Рішення приймає Рада з відомих діячів культури щомісячно згідно заявкам видавців, гроші до 2000€ за книгу сплачуються напряму письменникам. Це може бути 200-300 таких платежів на рік. Кому платити - це відповідальність виключно експертної ради, ніяких тендерних процедур не існує. Ціна питання 0,5 млн € для України.

8. Декілька країн Європи мають систему підтримки галузі через системну закупівлю всіх книжок, які видаються масовими накладами, крім учбової, наукової, рекламної, еротичної, наприклад, Норвегія, Казахстан, Хорватія, в кількості 300-500-1000 примірників. Держава перевіряє тільки чесність ціноутворення. Для Україні, якщо така кількість складе 500 примірників, щорічна сума такої підтримки складає(для 4000 назв по 100 грн в середньому) 200 млн грн. Для 6000 назв(в не кризовий рік) - 300 млн грн, 10 млн €.

9. Місцева влада, яка на різних рівнях, згідно правил адміністративної реформи, повинна опікуватись культурою, думаю, повинна хоч би скопіювати подібні дії, а громадськість перевірити чесність процедур, або публічно оголосити власну територію зоною культурного лиха. Таких зон в країні вистачає, давайте їх назвемо.

10. Таким чином, прорахунки вище дають зовсім скромну суму в 13,5 млн євро, або 400 млн грн на рік. Чи коштує культурна та інформаційна безпека цих грошей?