Український інститу книги розпочинаємо формування Експертної ради з відбору книжок для бібліотек, і запрошуємо вас приєднатися. УІК пропонує надсилати назви організацій: установ, редакцій, сайтів, університетів, шкіл, культурних інституцій чи бібліотеки, які могли б увійти до Експертної ради. Команда УІК оіцяє зв'язатися з названою організацією та запропонувати делегувати своїх найкращих фахівців і фахівчинь.

Цього року УІК планує, що експерти та експертки оцінюватимуть книжки за напрямками: книжки для дітей та юнацтва / художня література для дорослих / інші книжки для дорослих. УІК чекає на ваші відповіді до обіду понеділка 27 квітня 2020 на пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вирішуючи проблеми в культурному секторі, спричинені спалахом вірусу COVID-19, уряд схвалив пропозицію Міністерства культури виділити додаткові 5 мільйонів Евро на комплексну програму просування культурного сектора.

Додаткові 2 мільйона Євро виділені урядом. Схема соціального забезпечення для митців вже надає переваги тим, які перебувають у творчому простої. Три місяці оплачуваного простою допоможуть розробникам пережити цей непростий період та спланувати та розпочати реалізацію творчої діяльності після неї.

Понад 700 тисяч Євро компенсаційної винагороди за особисте відтворення, якими розпоряджається Литовська рада культури за погодженням з асоціаціями авторського права та суміжних прав, будуть виділятися як разові виплати окремим творцям, які втратили дохід через карантин.

Офіційне інфо Кабінету міністрів Литви від 2020.04.08

P.S. Цього року (2020) на поповнення бібліотек виділено 3,3 млн. Евро. Про перегляд цієї суми мови нема. Вона залишається.

Дозволю собі конкретизувати свої аргументи проти закупівлі книжок лише для дітей за  програмою поповнення фондів публічних бібліотек УІК.

Відразу зазначу, що сам принцип постачання закуплених книжок в «активні» бібліотеки, співробітники яких показують ефективність своєї роботи, мають неординарні практики та підходи до залучення підростаючого покоління до читання, я підтримую беззаперечно.

Отже, далі мої аргументи проти виокремлення лише одного, назвемо так – дитячого, сегменту книжкового ринку для закупівель. (Зазначу, що аргумент, на кшталт того, що «ми ж думаємо про поповнення фондів, а не про видавців» не працює, оскільки книжки не з’являються в бібліотеках з вакууму, а постачаються з відкритого книжкового ринку, від тих таки видавців і разова сума «навіть» в 28 млн. грн – приблизно 1,2 млн ам.дол – не може пройти не поміченою.)

1. Ми любимо своїх дітей і батьки зазвичай купують їм книжки, навіть якщо самі не читають. Бібліотеки, з мого особистого досвіду, найбільше забезпечені саме актуальною дитячою книжкою – щонайменше в цій частині бібліотечних фондів є максимальна кількість нових видань. Причому, це відбулося за рахунок різних джерел постачання: від державного та місцевих бюджетів до подарунків від благодійників. Отже, цей сегмент ринку не потребує спеціальної підтримки або лобіювання.
2. Бібліотеки відіграють велику соціальну функцію і суттєвий відсоток їх відвідувачів є пенсіонери – тобто, таким рішенням буде обмежено їх доступ до нових книжок, нехай навіть в тій незначній кількості бібліотек з 15 тисяч, куди потраплять новинки.
3. Таке рішення буде антиринковим зі зрозумілої причини – вказана вище сума потрапить не на зальний ринок, а лише на його частину, причому на найбільш «здорову» і розвинену.
4. Про дискримінаційність тут теж доводиться говорити, адже великі видавництва зазвичай багатопрофільні (видають і дитячу літературу і книжки для дорослих), отже, якщо враховувати лише частку на ринку, а не якісь інші якості видань, вони отримають значну частину фінансування Програми і зможуть її вкласти в нові книжки на відміну від вузькопрофільних видавництв, які займаються лише книжками для дорослих.
5. Чому хтось вирішив, що в бібліотеках не вистачає саме тих книжок, які оберуть експерти УІК, як це було минулі роки? Може у відібраних активних бібліотеках саме ці титулі вже є? Наприклад, отримані з інших джерел… І що тоді робити – після завершення Програми бібліотекам займатися обміном? Питання… 

Окремо слід зазначити такий фактор, як неврахування книжкових закупівель з місцевих бюджетів – про яку збалансованість забезпечення літературою відвідувачів бібліотек може йти мова, якщо оцінка поповнення книжкових фондів з інших (окрім держбюджету) йде лише в грошах?

На завершення просто зазначу, що сегмент дитячої літератури найбільш сильний і розвинений елемент книжкового ринку України, в якому працює багато гравців (не лише видавців, а й художників, перекладачів, айтішників, піарників ...) і вони активні не лише в плані прямих продажів книжок для внутрішнього споживача, а й в продажу прав за кордон. Там є багато інноваційних проектів, наприклад мультимедійних, ігрових тощо.  

І, нарешті, пропозиція. Я б запропонував таку схему Програми.

А) Одночасно з оголошенням відбору тих 500 (якщо я не помиляюся) бібліотек, які отримають нові книжки за Програмою 2020 року, було б логічно зібрати Перелік новинок (наприклад, за 3 останні роки) видань від всіх видавців без обмеження тематики та жанрів, як це було 2019 року і отримати експертне їх рейтингування.

Б) Знайти логістичного посередника (після, мабуть, тендерів) з постачання книжок в конкретні заклади.

В) Дати можливість кожній з відібраних по п. А) п’ятисот бібліотек закупити на 56 тисяч грн. (28 млн грн./500) книжок з Переліку з урахуванням експертного рейтингу. 

При такому рішенні, мені здається, активні бібліотеки поповнили б свої фонди за рахунок держбюджету актуальною і потрібною саме їм книжкою і вони б розуміли за що вони борються.

Фото для привертання уваги, звісно   Image by PublicDomainPictures from Pixabay

1. Рік тому, складаючи прогноз на 2019 я повністю спрогнозував наступне(цитую дослівно):
«Ціни на книги продовжать зростання на чергові 10-15%. Папір не подорожчає, але складова заработної платні, гонорарів, енергоносіїв зросте. Рентабельність не підніметься.
- Продовжиться зростання долі нонфікшн у порівнянні з сучасною художньою літературою
- Держава знов нічого суттєвого не зробить у боротьбі з електронним піратством
- Російська книга остаточно зникне з бібліотечних тендерів, залишившись в непублічних дотендерних сумах
- Суттєво збільшиться пропозиція цифрового друку з боку друкарень і, як наслідок, кількість накладів від 1 до 200 примірників, що дасть, як наслідок, подальше падіння середнього накладу.
- Доля продажів інтернет-книгарень дійде до рівня 15% від загальних ринкових продажів книжок і продовжить зростання до рівня 25% через максимум 2 роки»
Аналізуючи вищесказане, вимушений константувати, що держава не тільки нічого не зробила в боротьбі з електронним піратством, а й дала можливість суттєво розвинутись піратам паперовим, а також я був неправий у ще одному прогнозі - не тільки не посилила боротьбу з нелегальним ввезенням книжок з держави-агресора, а й дала можливість дуже суттєво збільшити як офіційне, так і неофіційне ввезення книжок в Україну, вплинувши, таким чином, і на рівень друку нових книжок українськими видавцями, і на рівень продажів роздрібної торгівлі, і, фактично, ініціювала найбільший корпоративний конфлікт року в галузі.
- в питанні ролі держави на книжковому ринку України в 2020 році прогнозую суттєву зміну механізмів ввезення книжок в Україну, що зменшить потік російської книги через кордон, як офіційно, так і неофіційно. Держава зробить перші кроки для регулювання друку книжок на території України як філіями російських видавців, так і українськими видавцями у співпраці з російськими
2. По питанню структури книжкового ринку. Ще п‘ять років тому українські видавці майже не публікували нонфікшн. Експорт Нон-фікшн з Росії був, але дуже часто попит зупиняла ціна продукції. Видавництво Наш Формат фактично здійснило революцію на ринку, видавши більшість світових бестселерів українською по цінах, доступних українському читачеві. За ці роки доля ринку для нон-фікшн наблизилась до долі художньої літератури, ціла когорта покупців читає тільки нон-фікшн, декілька великих видавництв працює в цій ніші. Середні ціни ще знизились, поступово зближуючись з цінами на якісний перекладний худліт. Нажаль, можу констатувати, що середній тираж художньої літератури зменшився нижче рівня самоокупності, кількість назв майже не збільшується, ця частина ринку стаж все більш токсичною для нових проектів. Без суттєвих змін у відношенні держави до художньої літератури, як основи бібліотечних фондів, чекаємо на структурні проблеми на ринку. Дитяча література - продовжилось зростання якості та ціни, як на перекладну та на вітчизняну літературу при повільному зростанні попиту. Дитяча література - найбільш жива та конкурентна ніша, з якої майже повністю витіснена література, що завозиться з Росії.
3. Мабуть, найгостріша тема року. Можу лише константувати, не займаючи позиції. Рік закінчується в загостренні конкуренції між двома з трьох найбільших операторів роздрібного ринку - «Книгарні Є» та «Якабу». Історія почалася з системних знижок в інтернеті - 10%, 15%, 25%, 30%, третя книга безкоштовно, третя книга безкоштовно плюс безкоштовна доставка, 50% на частину асортименту... Частково в цю гонку вступила і третя велика мережа - Буква. Ця боротьба за покупця призвела до суттєвого зростання долі інтернет-продажів в порівнянні з традиційним рітейлом, в тому числі питання закриття маленьких книгарень як у провінції та в великих містах стало лише питанням часу, оренди та зарплатня персоналу тепер з‘їдають майже всю суму продажів. Єдине рішення - введення фіксованої ціни на книгу, як в більшості країн Європи, коли знижки погоджує виключно видавець і тільки на старі книжки.
4. Вважаю некоректним в рамках конкурентої боротьби звернення до держави. Але також вважаю, що держава повинна, нарешті, сформулювати власні принципи стосовно ввезення книжок з РФ та їх друку тут. Те ж саме стосується завуальваної боротьби за ринок видавництва Наш Формат та Видавництва Альпіна паблішер(Росія та Україна). Краще мати жорсткі закони, які так же жорстко виконуються ринком, ніж намагання «домовитись» або «обурення громадськості». З 2015 року я послідовно вимагаю від державних діячів різного рівня прийняття рішення про ембарго на ввезення книжок з держави-агресора. Що стосується книжок для російськомовних читачів на території України, як і раніше, вважаю за потрібне мати реєстр авторських прав та розподілення зони копірайту при підписанні угод на переклад, наприклад таке, яке діє з англійською мовою.
5. Вважаю, що подальший розвиток інтернет-ринку паперових книжок залежить від наступних факторів:
- зацікавленість великих мультітоварних інтернет-магазинів книгами не як ще один стопятьсотий товар, а як один з локомотивів, моде структурувати і роботу книжкових інтернет-книгарень.
- Встановлення державою нових правил гри для ввезення книжок з РФ
- Фіксована ціна на книгу
- Розвиток цифрового друку
- Закінчення періоду знижок, які змінюють психологію покупця, який не купує новинок, чекаючи на знижки
- Появу 2-3 серйозних гравців інтернет-ринку, які будуть зацікавленні в додаткових сервісах та рекомендаціях для покупця, системній співпраці з видавцями замість демпінгу
6. Окремо хочу зупинитись на питанні співпраці видавців з державою. Книжковий ринок є ринком інтелектуальним і в більшості країн світу регулюється присутністю на ньому найбільшого гравця - держави, яка встановлює правила гри через закупівлі для бібліотек та грантові програми. В 2019 році було анонсовано і ми чекаємо на запуск в першому кварталі 2020 двох важливих програм - підтримки перекладів іншими мовами та цифрову бібліотеку. Ідуть дискусії про механізм реалізації кожної з них, я бажаю керівництву УІК та Міністерства вводити такі важливі для ринку інструменти тільки після суспільного обговорення. Перша з цих програм, - переклади з української іншими мовами, - має аналоги майже у всіх цивілізованих економіках світу, різні моделі в залежності від власного законодавства, але всюди працює по багаторічному механізму фінансування, що протирічить українському бюджетному законодавству. Друга, з одного боку, має єдину можливість замістити пропозицію на піратських сайтах і трохи вибілити ринок, але вона ж в презентованому вигляді протирічить системі відносин видавців з зарубіжними правовласниками і не допустить в систему якісну сучасну перекладну літературу.
7. Серед питань, які повинна вирішити держава - створення блоку перекладів світової наукової та науково-популярної класики українською. Це питання не було вирішено майже 30 років і його рішення зупиняється не тільки питанням фінансування(через бібліотеки або гранти), але й проблемою створення поважного експертного товариства, яке зможе прийняти рішення, що будуть сприйняті суспільством та галузевою громадськістю. Вважаю за потрібне кураторські модель, коли ті, кому довіряє суспільна середа, 3-4 платних експерти створюють переліки творів, які затверджуються Міністерством та Кабінетом Міністрів України. Історія зі створенням експертних рад з десятків чесних людей з різних середовищ мені не здається перспективною в зв‘язку з різною компетентністю їхніх членів
8. Питання, які гостро стоять зараз перед книжковим ринком перелічу без висвітлення:
- пільгове кредитування
- Платний підручник
- Якість навчальної літератури, відповідальність за контент
- Бібліотечна реформа, пов‘язана зі створенням жорсткої відповідальності місцевої влади за виконання нормативів по поповненню фондів та електронному оснащенню бібліотек
- Пільгова оренда для книгарень, які продають українську книгу
- Фіксована ціна книги
- Піратство
- Реєстр авторських прав
- Контрафакт та контрабанда
- імпорт
9. Окремо є сенс сказати про інформаційну безпеку держави. Підтримую ідею створення окремої Ради по інформаційній безпеці при РНБО
10. Книжковий ринок є невід‘ємною частиною створення єдиної української держави і багаторічне нехтуванням цим питанням створило одну з проблемних ситуацій у суспільному розумінні того, що призвело до подій в Криму та на Донбасі. Вважаю 2020 рік тим, що створить розуміння держчиновників в необхідності прийняття комплексної програми розвитку галузі, про яку багато років говорить Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів