Правління ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» наполягає на оприлюдненні проєкту Порядку надання інституційної підтримки суб’єктам видавничої справи з метою надання можливості учасникам ринку висловити свої зауваження і пропозиції до його тексту

Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

А це значить, що для Українського інституту книги буде виділено 150 мільйонів гривень на гранти інституційної підтримки українських видавців вже у 2020 році.

Також цей закон вносить зміни в діяльність УІК, а саме - розширює можливості грантових програм для видавців, авторів, перекладачів та усіх, хто створює та популяризує українську книжку.

26.06.2020 (Вих. № 47/06) ГС "УАВК" надіслало лист з пропозиціями щодо можливих варіантів і механізмів розподілу між видавництвами коштів бюджетних грантів інституційної підтримки, передбачених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

З запропонованих проектів членами Правління Гс УАВК одностайно було підримано таке.

Для отримання коштів, видавець має звернутися з відповідною заявою-проханням до ДУ «Український інститут книги» як їх розпорядника, а також додати до заяви копію Свідоцтва про внесення до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Також пропонується перелік статей, за якими мало б бути дозволено використовувати надані кошти, а саме:

• оплата авторських прав (гонорарів авторам);
• додрукарська підготовка видань (редагування, коректура, переклад, верстка, оригінал-макети тощо);
• друк видань (поліграфічні послуги та матеріали);
• заробітна плата штатного персоналу;
• оренда виробничих, офісних та складських приміщень;
• логістичні витрати на доставку книжкової продукції;
• участь у профільних виставках, ярмарках.

Щодо механізмів безпосереднього розподілу коштів між видавцями, представленими своїми виданнями на вітчизняному ринку, серед кількох запропонованих зупинимося на двох.

І варіант, який більшість членів Правління ГС «УАВК» визнала найбільш об’єктивним, прозорим і простим у реалізації, полягає в такому:

— розподіл коштів між видавництвами виконується у пропорціях і, відповідно, в сумах, які співвідносяться з сумами коштів, сплачених видавництвами до державного бюджету та соціальних фондів упродовж 2019 року. Тобто формула розрахунку така:

ПДФО + ЕСВ + податок на прибуток (єдиний податок) + військовий збір

Усі ці показники є абсолютно об’єктивними, їх легко отримати у фіскальної служби й вони чітко визначають частку конкретного видавництва у формуванні державного бюджету.

Залежно від загальної суми, виділеної як інституційну підтримку, можна буде визначити і ту частку, яку може отримати кожне видавництво, що реально працює.

Цей механізм, на наш погляд, не містить корупційних ризиків і зводить до мінімуму можливість звинувачень в необ’єктивності.

ІІ варіант, технологічно складніший у проведенні розрахунків розмірів дотації та такий, що містить ризики звинувачень в необ’єктивності їх виконання, проте, вважаємо, теж має право на існування. Він полягає в такому:

Видавництво крім заяви-прохання та копії Свідоцтва про внесення до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції надає інформацію про:

а) загальний наклад виданих книжок;

б) кількість назв (за ISBN).

У ці показники не враховуються видання, здійснені на замовлення державних структур національного та регіонального рівня з фінансуванням із державного або регіонального бюджету (наприклад, видання, які здійснені на замовлення Міністерства з інформаційної політики, УКФ, обласних видавничих програм тощо) та підручники і посібники.

У подальшому розподіл коштів (підтримка) здійснюється за такою схемою:

1) за формулою розраховується для кожного подавача заяви коефіцієнт видавництва:

коефіцієнт видавництва = (наклад 2017 +наклад 2018 + наклад 2019) /3 + (назв 2017 +назв 2018 +назв 2019)*1000/3.

Примітка: ваговий коефіцієнт 1000 введено для нормалізації показників із незначним стимулюванням збільшення кількості видань.

2) арифметичним складанням визначається сума коефіцієнтів видавництв — усіх, хто надіслав заяви-прохання;

3) коефіцієнт підтримки визначається як:

коефіцієнт підтримки = бюджет на інституційну діяльність / сума коефіцієнтів видавництв

4) розмір підтримки кожного видавництва визначається так:

підтримка = коефіцієнт видавництва * коефіцієнт підтримки

Залежно від того, який із варіантів буде вибрано Інститутом, розробники їх готові надати детальніший опис розрахунків та процедур реалізації.

Image by Mariusz Matuszewski from Pixabay

Дуже важливий для виживання галузі закон прийнято вчора. На жаль, про це мало говорять, а варто звернути увагу якщо не всього суспільства, то хоча б причетних :)

В законі є ціла низка позитивних моментів (і дифініцій), однак, на мою особисту думку, є три важливих виклики стосовно самої технологїі реалізації в аспекті подальшої роботи УІК.

1. Інститу книги суттєво збільшує свій вплив на книжковий ринок за рахунок збільшення кількості не ринкових інструментів і це є одночасно і добре (в першу чергу тим, що сам феномен гранту внесено в законодавство) і погано (бо як воно все реально працюватиме в законі не прописано).

2. Інститут книги стає менш контрольованим громадськістю та професійною спільнотою структурою (завдяки змінам в ст. 10 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні»). І найголовніше

3. Експертні ради стають колективно відповідальними за прийняття рішень (може я помиляюся?) при фактичній відсутності експертного СЕРЕДОВИЩА - і це є головною проблемою на мою думку в галузі на сьогодні. Може варто уточнити: є проблема відбору експертів та постановки їм задач (формулювання критеріїв відборів) для оцінки при тому або іншому конкурсі. Тому варто почати в цьому питанні з того, що спочатку повинна бути експертиза по формулюванню задач (і критеріїв) для експертних рад, а вже потім все інше.

Мені можуть дорікнути "А чому ти не казав все це на попередньому етапі підготовки документів, адже мав доступ до них і процедура була відкрита!". Відповідь проста - щоб "не спугнути"  Все зроблено вірно (і хвала тим, хто цього добився), а те, про що я пищу стосується більше питань реалізації і ми разом (держ. організації та громадські і бізнесові структури) при бажанні зможемо все і формалізувати і примусити працювати "во благо".