Паоло Амброзіні, президент Асоціації книготорговців Італії:
У ці неспокійні дні, проведені на книжковому ярмарку, був момент, коли в його шумі і подіях почали домінувати сила і цінність свідчень, в яких кожне слово є історією трагічного сьогодення України, що нині займає місце на шпальтах більшості світових газет. Це момент істини наступив під час зустрічі з Олександром Афоніним, президентом Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів України, якого, завдяки співпраці Салону, Центру книги, як асоціації книготоргівців ALi Confcommercio, ми мали задоволення запросити до Турину.
Історія сьогодення, яку нам доніс у своїх виступах Олександр Афонін, окрім очевидної грубості, жорстокості й жахіть військового конфлікту, що триває в Україні, дозволила всім нашим працюючим колегам і початківцям-книготорговцям нашої навчальної школи задуматися про роль нашої роботи та про надзвичайну цінність, яку книги мають у побудові та збереженні культурної та соціальної ідентичності народу.
У випадку України - це історія давно і довго заперечуваної української ідентичності. Це історія про те, як, певний політичний вибір, зроблений після падіння Берлінської стіни і розпаду СРСР призвів до маргіналізації української книги на користь російських видавництв та російськомовних мереж розповсюдження. Це парадокс, що в деяких регіонах України - далі на південь і схід - у бібліотеках і книгарнях книги були переважно російського походження! Це був проект, який, за потурання тогочасних українських державних інституцій, хотів заперечити культурну ідентичність України, щоб увібрати її в російську ідентичність.
Асоціація українських книготоргівців і видавців, намагалася протистояти цому у тривалій політичній та культурній боротьбі, яка почала давати результат лише після приходу урядів, вільних від зв’язків історичного підпорядкування Росії, але, на жаль, війна, що спалахнула 24-го лютого 2022 року, заблоковала можливість продовжити динамічно цей процес.
Сьогодні в Італії є багато переміщених людей з України. І ми, як книготорговці ALI Конфкоммерціо, намагаємся зробити так, щоб ті книги, які розповідають про історію та культуру України, які українські видавці копітко виготовляли в останні роки, з'явились в наших бібліотеках, в місцях де мешкають біженці, щоб допомогти цьому народу підтримувати зв’язки з власною культурою та історією.
Щоб досягти всього цього, ми звернулися до нашої материнської компанії Confcommercio з проханням про підтримку і, зокрема, завдяки чуйності президента, сьогодні ми готові запропонувати книгарням, бібліотекам і тим, хто зажадає виконувати послугу розповсюдження українських книг нашу допомогу в цьому. Це є нашим підтвердженням ідеї про те, що культуру та історію народу, щоб знати й передавати, потрібні інструменти, книги та місця їх продажу і бібліотеки. Важливо як ніколи, щоб у цей трагічний для України момент, державні установи розуміли цінність і важливість цих інструментів і цих місць. Щоб кошти на підтримку культури спрямовувалися на підтримку тих, хто дозволяє культурі бути, а книгам стати інструментом відносин між людьми і народами, а не просто предметом банального споживання.