Нинішня влада повторює всі кроки своїх "папєрєдніков" в ставленні до національної культури загалом і української книги зокрема. Весь негатив в політиці, науці, економіці, внутрішній і зовнішній політиці, я особисто відношу до наслідків ТУПОГО ігнорування владою культури, як одного з найпливовішіх факторів на цивілізаційний розвиток нації і держави у всіх їх життєвих сферах. Нині ж культура і книга, в умовах шалених втрат нанесених їм карантином і пов'язаною з нею кризою, взагалі кинуті напризволяще. Яку державу збудуєте, панове, без моралі, духовності, науки, інтелекту, професійного кадрового ресурсу? Бо за цим всім стоїть КУЛЬТУРА нації, яка сьогодні вже знаходиться в останній стадії анемії...

То де ж пріснопам'ятний Закон України N3377, пане Президент України? Верховна Рада України проголосувала за нього вже кілька тижнів тому і всі строки, які відводиться Президенту на підписання законів, вже вичерпано...

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів».

Image by Thorsten Frenzel from Pixabay

Пандемія коронавірусу спіткала українців майже зненацька та утримувала всіх нас у жорстких, замкнених умовах майже 3 місяці. Для бізнесу карантин став, безумовно, серйозним ударом, але ще більші випробування чекають на нього попереду. Тому важливо оцінити ситуацію та в разі повторення перевірки на стійкість бути готовими, не робити схожі помилки й мати варіативні плани щодо можливих подальших дій. Від держави, судячи з усього, суттєвої підтримки чекати не доводиться, тому ми маємо самостійно підлаштовувати свій бізнес під нові умови та продовжувати ефективно працювати. Однак постає гостре питання: як це зробити? Деякі варіанти відповідей особисто я вже маю, тому хочу поділитися напрацюваннями з аудиторією зацікавлених.

Далі читати UATimes 

Упродовж тижня, з 1 до 6 липня 2020 року включно, ГС «УАВК» проводилося опитування серед суб’єктів видавничої справи за спеціально розробленою анкетою.

Головною метою цього опитування було визначення динаміки змін у І півріччі 2020 року порівняно з І півріччям 2019 року:
— кількості нових титулів (ISBN), які побачили світ;
— сумарних накладів за цей самий період;
— обсягів продажів книжок і грошових надходжень за продані видання;
— обсягів продажів книжок через онлайн сервіси;
— обсягів продажів усіх (паперових та електронних) книжок через власні інтернет-книгарні;
— частки онлайн продажів у загальному обсязі продажів книжок;
— кількості персоналу, який працював на штатній основі;
— розмірів фонду оплати праці персоналу.

А також з’ясувати реальну потребу у фінансових ресурсах для збереження кадрового ресурсу та відновлення повноцінного видавничого процесу.

Варто зазначити, що в супровідній записці до анкети ми інформували, що ці дані потрібні для надання реальної допомоги учасникам книжкового ринку, зокрема й у грошовій формі, через інституційну підтримку з боку державного бюджету, однак, попри це, наші шановні колеги продемонстрували вкрай низьку активність у заповненні й надсиланні анкет. Крім цього, навіть дехто з тих, хто взяв участь в анкетуванні, не надто уважно прочитав запитання, сформульовані в анкеті, бо часом надані відповіді аж ніяк не корелювалися з логікою запитань, а в окремих випадках замість відсотків надавалися грошові показники або чисельність персоналу, хоча в анкеті було чітко прописано надавати дані у відсотках, що б демонструвало динаміку змін.

Подібне індиферентне ставлення учасників опитування створило певні складнощі в опрацюванні даних анкет, виходу на репрезентативний результат.

Подекуди створювалося враження, що керівники суб’єктів видавничої справи не мають звички робити поточний системний аналіз роботи свого підприємства або в них усе настільки добре, що немає потреби в позиціюванні свого підприємства на діловій шкалі ринку з урахуванням аналізу стану ринку як інструменту для прийняття рішень щодо кроків і рішень, які треба прийняти, щоб забезпечити підвищення рейтингу свого видавництва.

А втім, ось певні висновки, яких ми дійшли після опрацювання отриманих даних, що дає певне уявлення про стан підприємств вітчизняного книговидання на 01.07.2020 року.

Отже.

Порівняно з І півріччям 2019 року у І півріччі 2020 року:
— малими видавництвами було зменшено видання книжок за титулами на 49 %, а за накладами — на 56 %;
— середні та великі видавництва відповідно зазнали втрат 43 % за назвами і 48 % за накладами.

Сумарні надходження коштів від усіх видів продажу книжкової продукції виявилися на 47,9 % меншими за показники І півріччя 2019 року.

Єдиним позитивом, який випливає з анкетних даних, є зростання обсягів продажу книжок через онлайн сервіси в середньому на понад 120 % упродовж І півріччя 2020 року, що обумовлено введенням карантину. Загалом частка продажів через онлайн ресурси, як залучені так і власні, від загальної суми надходжень за реалізовану продукцію порівняно з І півріччям 2019 року зросла з 20 % до 33 %. І цілком очевидно, що ця частка зростатиме й надалі, про що свідчить досвід європейських країн.
Упродовж І півріччя 2020 року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21 %, а фонд заробітної плати — на 37,5 %.
Що ж до фінансової підтримки, то жодне з опитаних видавництв її не отримувало ні як дешеве кредитування, зокрема через програму «5 — 7 — 9», ні як пряму фінансову підтримку з боку держави чи місцевих бюджетів.

Потреби ж у коштах для підтримки персоналу і відновлення виробництва у різних видавництв різні, залежно від обсягів виробництва до початку кризи. Так мікро- і малі видавництва в основній масі потребують допомоги від 100 до 300 тис. гривень. У середніх така потреба коливається в межах від 600 тис. до 1,5 млн грн. Великі видавництва мають потребу в фінансових ресурсах у межах від 5 до 10 млн грн.

Як підсумок.

Надзвичайно важко проводити будь-який аналіз ринку, коли самі його учасники не демонструють зацікавленості в отриманні такої інформації. Це є ще одним наочним свідченням вкрай низького рівня розвитку вітчизняної книжкової справи порівняно з європейськими країнами, де щорічний ретельний аналіз стану книжкового ринку, його здобутків і втрат є предметом пильної уваги як з боку самих видавців, так і влади, оскільки це та соціальна складова, від якої дуже значною мірою залежить як духовно-моральний, культурний стан суспільства, так і рівень економічного і виробничого розвитку держави.

Проте, можливо, й ця інформація, надана нами, стане в нагоді активним гравцям ринку й орієнтиром для держави у прийнятті відповідних рішень і заходів з підтримки вітчизняного книговидання.

Олександр Афонін,
президент ГС «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів».

26.06.2020 (Вих. № 47/06) ГС "УАВК" надіслало лист з пропозиціями щодо можливих варіантів і механізмів розподілу між видавництвами коштів бюджетних грантів інституційної підтримки, передбачених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

З запропонованих проектів членами Правління Гс УАВК одностайно було підримано таке.

Для отримання коштів, видавець має звернутися з відповідною заявою-проханням до ДУ «Український інститут книги» як їх розпорядника, а також додати до заяви копію Свідоцтва про внесення до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Також пропонується перелік статей, за якими мало б бути дозволено використовувати надані кошти, а саме:

• оплата авторських прав (гонорарів авторам);
• додрукарська підготовка видань (редагування, коректура, переклад, верстка, оригінал-макети тощо);
• друк видань (поліграфічні послуги та матеріали);
• заробітна плата штатного персоналу;
• оренда виробничих, офісних та складських приміщень;
• логістичні витрати на доставку книжкової продукції;
• участь у профільних виставках, ярмарках.

Щодо механізмів безпосереднього розподілу коштів між видавцями, представленими своїми виданнями на вітчизняному ринку, серед кількох запропонованих зупинимося на двох.

І варіант, який більшість членів Правління ГС «УАВК» визнала найбільш об’єктивним, прозорим і простим у реалізації, полягає в такому:

— розподіл коштів між видавництвами виконується у пропорціях і, відповідно, в сумах, які співвідносяться з сумами коштів, сплачених видавництвами до державного бюджету та соціальних фондів упродовж 2019 року. Тобто формула розрахунку така:

ПДФО + ЕСВ + податок на прибуток (єдиний податок) + військовий збір

Усі ці показники є абсолютно об’єктивними, їх легко отримати у фіскальної служби й вони чітко визначають частку конкретного видавництва у формуванні державного бюджету.

Залежно від загальної суми, виділеної як інституційну підтримку, можна буде визначити і ту частку, яку може отримати кожне видавництво, що реально працює.

Цей механізм, на наш погляд, не містить корупційних ризиків і зводить до мінімуму можливість звинувачень в необ’єктивності.

ІІ варіант, технологічно складніший у проведенні розрахунків розмірів дотації та такий, що містить ризики звинувачень в необ’єктивності їх виконання, проте, вважаємо, теж має право на існування. Він полягає в такому:

Видавництво крім заяви-прохання та копії Свідоцтва про внесення до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції надає інформацію про:

а) загальний наклад виданих книжок;

б) кількість назв (за ISBN).

У ці показники не враховуються видання, здійснені на замовлення державних структур національного та регіонального рівня з фінансуванням із державного або регіонального бюджету (наприклад, видання, які здійснені на замовлення Міністерства з інформаційної політики, УКФ, обласних видавничих програм тощо) та підручники і посібники.

У подальшому розподіл коштів (підтримка) здійснюється за такою схемою:

1) за формулою розраховується для кожного подавача заяви коефіцієнт видавництва:

коефіцієнт видавництва = (наклад 2017 +наклад 2018 + наклад 2019) /3 + (назв 2017 +назв 2018 +назв 2019)*1000/3.

Примітка: ваговий коефіцієнт 1000 введено для нормалізації показників із незначним стимулюванням збільшення кількості видань.

2) арифметичним складанням визначається сума коефіцієнтів видавництв — усіх, хто надіслав заяви-прохання;

3) коефіцієнт підтримки визначається як:

коефіцієнт підтримки = бюджет на інституційну діяльність / сума коефіцієнтів видавництв

4) розмір підтримки кожного видавництва визначається так:

підтримка = коефіцієнт видавництва * коефіцієнт підтримки

Залежно від того, який із варіантів буде вибрано Інститутом, розробники їх готові надати детальніший опис розрахунків та процедур реалізації.

Image by Mariusz Matuszewski from Pixabay