Важливо

Вчора було подано заяву до Омбудсена Людили Денісової від імені Вахтанга Кіпіані.

Заяву з вимогою справедливого суду у нашій справі підтримала майже сотня українських інтелектуалів !
Другий суд над Стусом триває. Ми не здаємось, а ви допомагаєте нам триматись.

Текст заяви:

Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини
Денісовій Людмилі Леонтіївні

Ми, що нижче підписались, з метою захисту прав людини та основоположних свобод, вимагаємо забезпечити право на справедливий суд у справі за позовом Віктора Медведчука проти історика, журналіста Вахтанга Кіпіані та українського видавництва Vivat.

У позові Віктора Медведчука ми вбачаємо неприховану спробу прямого тиску на свободу слова, друку та наукової думки в Україні.

Книга “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР” Вахтанга Кіпіані — це дослідження історичних подій, спроба пошуку історичної правди. А пошук історичної правди є невід’ємною частиною свободи вираження поглядів, гарантованої статтею 10 Конвенції про права людини. До ролі Суду не належить арбітраж історичних питань, які є частиною тривалої дискусії між істориками (див. рішення ЄСПЛ Chauvy та інші проти Франції, № 64915/01, § 69, ЄСПЛ 2004-VI).

Протилежний висновок відкрив би шлях судовому втручанню в історичну дискусію і неминуче переніс би відповідні історичні дискусії з публічних форумів у судові зали (рішення ЄСПЛ Dzhugashvili v. Russia, N 41123/10, § 33).

Тобто суд не має права брати на себе оцінку історичних подій та дій осіб, які були їх учасниками. Адже у протилежному випадку суд має оцінювати аргументованість суб'єктивних думок. А це — неприпустимо.

Особиста думка автора книги “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР” ґрунтується на фактах і свідченнях, викладених в архівних документах колишнього КДБ УРСР, розміщених в означеній книзі. Підкреслюємо, що ті фрази, які обурили Віктора Медведчука і спричинили судовий позов, є оціночними судженнями із фактологічним підґрунтям.

А тому об'єктивно довести їх достовірність або спростувати неможливо. Про це свідчать норми законів, як вітчизняних, так і міжнародних.

Історик за фахом, Вахтанг Кіпіані уклав книгу переважно з документів із архіву колишнього КДБ та інших матеріалів, що перебувають у відкритому доступі. Частина з них розкриває низку фактів про суд над поетом Василем Стусом, зокрема й про те, яку роль відіграв у цьому процесі адвокат Віктор Медведчук. І в той час, коли задекларовано доступ українського суспільства до розсекречених матеріалів щодо злочинів комуністичного режиму, ми бачимо, як створюється загрозливий прецедент: якщо історична правда не подобається, доступ до неї прагнуть припинити.

Вважаємо неприпустимим той факт, що політик використовує суд для того, щоб змусити відмовитися від історичної правди, залякати інакодумців, як це успішно робила радянська держава, змусити прийняти власну точку зору щодо його ролі у судовому процесі над українським поетом-дисидентом Василем Стусом та минулого свого батька як єдину правильну.

Рішення суду має бути законним, а не політично вмотивованим.

Алім Алієв, голова ГО “Кримський Дім”
Марко Андрейчик, літературознавець, перекладач
Іван Андрусяк, письменник, член українського ПЕН
Олег Бакулін, письменник
Віра Балдинюк, головна редакторка видання "Коридор"
Наталія Бельченко, поетка, перекладачка
Борислав Береза, громадський діяч, політик
Наталка Білоцерківець, письменниця, Український ПЕН-центр
Наталія Бойко, екс-заступник міністра енергетики
Андрій Бондар, письменник, перекладач
Катерина Ботанова, культурна критикиня, кураторка
Зінаїда Васіна, художниця театру, графік
Галина Вдовиченко, письменниця
Олена Вовк, CEO “Компанії Ензим»
Павло Вольвач, письменник
Володимир В'ятрович, історик
Ольга Герасим'юк, журналіст, Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення
Марія Гурська, телеведуча
Дмитро Грінченко, випусковий редактор радіо Мелодія
Дармограй Наталія, економіст
Лариса Денисенко, правозахисниця, письменниця
Анатолій Дністровий, письменник
Сергій Жадан, письменник
Олесь Ільченко, письменник
Архиєпископ Ігор Ісіченко, професор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, доктор філологічних наук
Зоя Казанжи, журналістка
Казарін Володимир, ректор Таврійського університету
Ія Ківа, поетка, перекладачка, членкиня українського ПЕН
Максим Кідрук, письменник
Маріанна Кіяновська, письменниця
Діана Клочко, культурно-мистецький центр НУ "Києво-Могилянська Академія"
Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги
Галина Койнаш, Харківська правозахисна група
Богдан Коломійчук, письменник
Тарас Компаніченко, музикант
Ігор Козловський, вчений, релігієзнавець, член Українського ПЕН, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"
Олег Коцарев, письменник
Ганна Криволап, художниця
Галина Крук, письменниця, літературознавиця, членкиня українського ПЕН
Олександра Кольцова, авторка, співачка
Андрій Курков, президент Українського ПЕН
Оксана Куценко, Український ПЕН
Марк Лівін, письменник та видавець
Оксана Левкова, директорка ВГО "Не будь байдужим!", кандидат наук із соціальних комунікацій
Анастасія Левкова, письменниця, редакторка
Андрій Лесів, художник, творча майстерня Аґрафка
Володимир Лемперт, бізнесмен, CEO компанії Vital Plast
Богдан Логвиненко, письменник, журналіст
Ольга Лучук, доцент, ЛНУ ім. Івана Франка
Тарас Лучук, письменник, перекладач
Андрій Любка, письменник, член українського ПЕН
Олена Мариничева, перекладачка
Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету
Антон Мартинов, видавець
Василь Махно, письменник
Олександр Михед, письменник, куратор
Катерина Мола, політолог
Оксана Мороз, письменниця
Віктор Морозов, музикант, перекладач
Наталя Моспан, засновниця мережі “Моя книжкова полиця”
Олександр Мотиль, професор політології в Ратгерському університеті (США)
Олексій Нікітін, письменник
Анастасія Нікуліна, письменниця
Ілларіон Павлюк, письменник, журналіст, продюсер
Олександр Положинський, лауреат премії імені Василя Стуса
Степан Процюк, письменник, учасник Українського ПЕН
Алла Пушкарчук, журналістка
Володимир Рафєєнко, письменник, літературознавець
Петро Рихло, професор Чернівецького національного університету
Романа Романишин, художниця, творча майстерня Аґрафка
Микола Рябчук, провідний науковий співробітник, ІПіЕНД НАНУ
Олександр Фоззі Сидоренко, музикант
Олексій Сінченко, літературознавець
Ірина Славінська, журналістка
Остап Сливинський, письменник, член Українського ПЕН
Іванна Смачило, екс-заступниця Міністра юстиції
Наталія Сняданко, письменниця, перекладачка
Елеонора Соловей, літератор
Ірина Старовойт, поетка, есеїстка, доцентка кафедри культурології УКУ
Ярослава Стріха, перекладачка, літературознавиця
Дмитро Стретович, видавець
Тетяна Терен, журналістка, віце-президентка Українського ПЕН
Тетяна Трофименко, кандидат філологічних наук, літературна критикиня
Ірина Тулякова, директор освітнього центру “Інсайт”
Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
Оксана Форостина, письменниця та видавчиня
Борис Херсонський, письменник, науковець
Христина Храновська, представниця бренду Chloe в Україні
Ярина Цимбал, літературознавиця
Артем Чапай, письменник
Софія Челяк, програмна директорка 27 львівського міжнародного BookForum
Артем Чех, письменник
Гаська Шиян, письменниця
Ірина Шувалова, письменниця, перекладачка
Любов Якимчук, письменниця
Яремчук Олеся, журналістка
#книганалавіпідсудних

Опубліковано в Блоги

Якщо набрати в браузері «підручники скачати безкоштовно», то на світ Божий з’являться десятки веб-сайтів з контрафактними творами, а саме: «Портфель», «Шкільні підручники GDZ4YOU», «Електронна шкільна бібліотека», «4book», «shkola.in.ua» та інші.
Боротися з такими піратами в білих комірцях складно, проте не безнадійно, про що можна судити по справі №757/53177/17-ц.
Якщо відкрити Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 р. по справі №757/53177/17-ц., то побачимо процес доказування порушення авторського права на твори в Інтернеті, який привів до перемоги.
06 листопада 2019 р. Київський апеляційний суд затвердив мирову угоду між видавцем і громадянином Ф., відповідно до якої відповідач зобов’язується не відтворювати та не розповсюджувати 8 (вісім) підручників, майнові права на які належать видавництву, та сплатити 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч) грн 00 коп.
Складно повірити, але кошти були перераховані видавництву протягом 10 днів з дати затвердження мирової угоди Київським апеляційним судом.
Можна виділити кілька складових успіху захисту авторського права на твори в суді.
Це бажання видавця захищати авторське право на твори, наявність коштів для фінансування судового процесу та залучення до справи професіоналів.
Представниками видавництва в суді були Володимир Коноваленко та Наталя Басараб.

Image by mohamed Hassan from Pixabay

Опубліковано в Книжковий ринок

Каталог

Блоги

Інформація для ЗМІ