Перше - це величезна площа, яку займає ярмарок, вщерть заповнена чудовими оригінальними стендами видавництв, книготорговельних організацій і... державних інституцій в особі міністерств.
Зокрема один з найбільших майданчиків для проведення презентацій займає Міністерство оборони Італії! Цей майданчик оточений стендами заповненими книжками про всі роди військ, які входять до Збройних сил, а також літературою на військову тематику. Думаю, що і нам варто запозичити цей досвід, щоб українські Міністерства могли на вітчизняних заходах продемонструвати, як їх діяльність відображена в національному літературному контенті і що вони роблять для того, щоб його було більше. Широкі проходи між експозиційними стендами і майданчиками забезпечують вільний доступ відвідувачів до книжок. А відвідувачів на ярмарку сила-силенна! Черги до кас на вході до ярмарку, упродовж дня, налічують по кількасот людей спраглих до книги.
До речі на ярмарку, як і у нас, видавці активно продають свій доробок.

Однак основна мета мого візиту - це зустрічі з представниками видавничої галузі Італії та з керівництвом громадських організацій, які їх представляють, з метою донесення об'єктивної інформації про агресію путінської росії проти України, про ті страшні випробування, горе і втрати, що принесла війна українському народу, про проблеми з якими стикнувся видавничий бізнес України в цих умовах і якої допомоги він потребує. В рамках цього візиту стала участь у майже півторагодинній дискусії про роль книги в глобальних конфліктах, де під мій виступ було виділено левову частку часу. Година, після завершення дискусії, була присвячена інтерв'ю журналістам кількох італійських ЗМІ. Наступний етап - переговори з:
- президентом Асоціації книготорговців Італії Паоло Амброзіні;
- президентом Французького книжкового синдикату Гійомом Хуссоном;
- президентом Італійського центру книги і читання Марино Сінібальді.

Під час цих переговорів мною були деталізовані ті проблеми, що постали перед нашим книговидання у зв'язку з війною, а також я звернувся з проханням про допомогу та передав підготовлені нами листи, в яких перераховані всі наші потреби та можливі варіанти і форми допомоги з боку наших зарубіжних колег. Від них я отримав обіцянку у найкоротші терміни розглянути наші звернення та вжити заходів по наданню українським видавцям фінансової та організаційної допомоги. Завершенням візиту стало майже трьохгодинне спілкування зі студентами книготорговельної школи, створеної при Асоціації книготорговців. Мене вразило жагуче бажання італійців якомога більше дізнатись про Україну, про її історію, про війну і стосунки України з росією і, що природньо для професійного середовища, про стан, минулі і нинішні проблеми та найближчі перспективи українського книговидання.

Варто зазначити, що громадяни країн Європи, попри те, що мають щоденну інформацію про війну в Україні з власних ЗМІ, дуже прагнуть спілкування безпосередньо з українцями і з більшою довірою ставляться до інформації наших співвітчизників. Особливо це стосується наших публічних людей, які володіють інформацією і спроможні доступно донести її до громадян інших країн. Цей надзвичайно важливий аспект варто використовувати під час візитів представників українських культурних середовищ в різні країни світу з метою максимального поширення знань про Україну серед найширших кіл населення європейських і не тільки країн.

На останок - трошки кадрів з Туринського книжкового ярмарку.